Постанова 4855 № 620/5467/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/5467/23 Суддя (судді) першої інстанції: Житняк Л.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 жовтня 2023 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Єгорової Н.М., суддів - Кузьмишиної О.М., Сорочка Є.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИЛА : У квітні 2023 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), яким просив: - визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), які полягають у неповідомленні ІНФОРМАЦІЯ_1 Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_4 ) про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо у районах у період здійснення зазначених заходів за періоди з 09 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року, з 01 листопада 2022 року по 29 листопада 2022 року, за формою, наведеною у додатку 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2022 року №392/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168"; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) направити до ІНФОРМАЦІЯ_1 Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_4 ) про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо у районах у період здійснення зазначених заходів за періоди з 09 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року, з 01 листопада 2022 року по 29 листопада 2022 року, за формою, наведеною у додатку 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2022 року №392/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168". Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року позовні вимоги задоволено повністю: - визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), які полягають у неповідомленні ІНФОРМАЦІЯ_1 Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_4 ) про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо у районах у період здійснення зазначених заходів за періоди з 09 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року, з 01 листопада 2022 року по 29 листопада 2022 року, за формою, наведеною у додатку 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2022 року №392/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168"; - зобов`язано 105 прикордонний загін імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) направити до ІНФОРМАЦІЯ_1 Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_4 ) інформацію про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо у районах у період здійснення зазначених заходів за періоди з з 09 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року, з 01 листопада 2022 року по 29 листопада 2022 року, за формою, наведеною у додатку 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2022 року №392/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168". - стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, не враховано доводи викладені у відзиві та не досліджені в повному обсязі документи. Апелянт зазначив, що позивач в період з 09 жовтня 2022 року по 08 січня 2023 року перебував в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_2 Державної прикордонної служби України, водночас у складі ІНФОРМАЦІЯ_2 Державної прикордонної служби України не перебував, приймав безпосередню участь в бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території АДРЕСА_1 у складі прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_4 ). Додатково наголосив, що не направлення списків не позбавляло позивача права на отримання додаткової винагороди, оскільки Військовою частиною НОМЕР_2 було видано довідку від 08 січня 2023 року №4319, яка підтверджувала безпосередню його участь у заходах та яку було надано до Військової частини НОМЕР_4 . У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходить військову службу в 11 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_4 ), що сторонами не заперечується. В період з 09 жовтня 2022 року по 08 січня 2023 року перебував в оперативному підпорядкуванні (перебував у відрядженні) ІНФОРМАЦІЯ_2 у складі прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_4 ). Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_2 від 08 січня 2023 року №4319 ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території АДРЕСА_1 з 09 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року, з 01 листопада 2022 року по 29 листопада 2022 року, з 07 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2023 року по 08 січня 2023 року (підстава: бойовий наказ Адміністрації державної прикордонної служби України від 16 вересня 2022 року №165 гриф) (а.с.48). Відповідно до витягів з рапортів начальника загону - коменданта 2 комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03 листопада 2022 року та від 01 грудня 2022 року (а.с.67) останній клопотав про здійснення позивачу доплати до додаткової винагороди із розрахунку до 70000,00 грн, пропорційно часу участі у бойових діях або заходах на підставі абз. 2 п. 1, п. 2 та 3 наказу за жовтень та листопад місяць. Позивач вважаючи, що Військова частина НОМЕР_2 в порушення вимог чинного законодавства не направила до Військової частини НОМЕР_4 списки про його безпосередню участь у бойових діях або заходах, що призвело до неповної виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, у період з 09 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року та з 01 листопада 2022 року по 29 листопада 2022 року звернувся до суду з адміністративним позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що недотримання органами Держприкордонслужби вимог Наказу №392-АГ в частині обміну інформацією про участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів має негативні наслідки для такого військовослужбовця, а отже, й впливає на його особисті права, зокрема на право отримання спірної додаткової винагороди. Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом. Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей. Згідно з абз. 1 ст. 1-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування приписано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 року №341/2022, від 12 серпня 2022 року №573/2022, від 07 листопада 2022 року №757/2022, від 06 лютого 2023 року №58/2023, від 01 травня 2023 року №254/2023 строк дії правового режиму воєнного стану продовжувався. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнята Постанова №168, п. 1 якої (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2022 року №1146, яка застосовується з 01 вересня 2022 року) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, зокрема, Державної прикордонної служби виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Відповідно до п. 2-1 Постанови №168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. З метою виконання вимог Постанови №168 та для врегулювання виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято наказ від 30 липня 2022 року №392/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168" (далі - Наказ №392-АГ) (т. 1 а.с. 15-20), п. 1 якого передбачено, що військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення (далі - органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв`язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов`язків військової служби. Додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів. Відповідно до п. 4 Наказу №392-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: 1) бойового наказу (бойового розпорядження); 2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); 3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах. Пунктом 5 Наказу №392-АГ закріплено, що для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання і завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця. У довідках, передбачених цим пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу. Згідно п. 11 Наказу №392-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України. Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу. Виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів). До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов`язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу (п. 12 Наказу №392-АГ). Як правильно встановлено судом першої інстанції, довідкою Військової частини НОМЕР_2 від 08 січня 2023 №4319, виданою на підставі бойового наказу Адміністрації державної прикордонної служби України від 16 вересня 2022 року №165 гриф, підтверджується безпосередня участь ОСОБА_1 у складі Військової частини НОМЕР_4 у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 09 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року, з 01 листопада 2022 року по 29 листопада 2022 року, з 07 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2023 року по 08 січня 2023 року (а.с. 48). Водночас, як правильно встановлено судом першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_5 ) Списки, передбачені додатком 2 до наказів №392-АГ за період з 09 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року, з 01 листопада 2022 року по 29 листопада 2022 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_4 ) не направлялися, що випливає із змісту листа Військової частини НОМЕР_4 у відповідь на адвокатський запит представника позивача (т. 1 а.с. 30-39) та витягами з рапортів начальника загону - коменданта 2 комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03 листопада 2022 року та від 01 грудня 2022 року (а.с.67). У свою чергу, на переконання судової колегії, недотримання органами Держприкордонслужби вимог Наказу №392-АГ в частині обміну інформацією про участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, може мати негативні наслідки для такого військовослужбовця, а отже, й може впливати на його особисті права, в тому числі на право отримання спірної додаткової винагороди. Посилання апелянта на те, що не направлення списків не позбавляло позивача права на отримання додаткової винагороди, оскільки Військовою частиною НОМЕР_2 було видано довідку від 08 січня 2023 року №4319, яка підтверджувала безпосередню його участь у заходах та яку було надано до Військової частини НОМЕР_4 , судова колегія у площині цього спору вважає безпідставним, оскільки отримання позивачем в січні 2023 року довідки жодним чином не звільняє Військову частину НОМЕР_2 від обов`язку з направлення Військовій частині НОМЕР_4 щомісячно Списку за формою, визначеною у додатку 2 до Наказу №392-АГ. Разом з тим, як було підкреслено вище, відповідних дій Військовою частиною НОМЕР_2 щодо позивача вчинено не було. Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що у справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип "належного урядування" не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. З урахуванням зазначеного, враховуючи принцип верховенства права, встановлених у ході апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення обставин та здійсненого аналізу чинного законодавства, суд першої інстанції, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Щодо здійсненого судом першої інстанції розподілу судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу, судова колегія зазначає, що правильність висновків Чернігівського окружного адміністративного суду у відповідній частині відповідачем під сумнів не ставилася, ним не оскаржувалася, а відтак в силу приписів ч. 1 ст. 308 КАС України вони перебували поза межами апеляційного перегляду. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, судова колегія приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Н.М. Єгорова Судді О.М. Кузьмишина Є.О. Сорочко