Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/7260/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/7260/23 Перша інстанція: суддя Завальнюк І.В. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого: Градовського Ю.М. суддів: Турецької І.О., Шеметенко Л.П. при секретарі: Шатан В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2023р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу,- У С Т А Н О В И Л А: У квітні 2023р. ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ГУ НП в Одеській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУ НП в Одеській області від 24.03.2023р. за №740 «Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб Білгород Дністровського РВП ГУНП в Одеській області» в частині застосування до майора поліції ОСОБА_1 інспектора з ювенальної превенції відділу превенції Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він перебуває на посаді інспектора ювенальної превенції відділу превенції Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУ НП в Одеській області, спеціальне звання - майор поліції. Так, ознайомившись з матеріалами службового розслідування, позивач зазначає, що дійсно відповідно до службового розслідування, приблизно о 22:40год. він разом із дільничним офіцером поліції СДОП відділу превенції Білгород Дністровського РВП майором поліції О. Кісенко рухалися до аптеки, розташованої в КНП «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня», де біля будинку №81 по вул.Шабській у м.Білгород-Дністровський побачили дорожньо-транспортну пригоду та працівників поліції, де зупинившись він залишився в машині, а майор поліції ОСОБА_2 підійшов до місця пригоди. Повернувшись до автомобіля, він повідомив, що в дорожньо-транспортну пригоду потрапили співробітники поліції, 2 екіпажу СРПП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області та на місці пригоди знаходився відповідальний Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області начальник СРПП, капітан поліції ОСОБА_3 . В цей час в групі співробітників поліції Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області в менеджері «Whats App» було повідомлено, що: « 04.03.22:21 надійшло повідомлення від громадянина ОСОБА_4 про те, що авто Хюндай Соната, д/з НОМЕР_1 врізалось в паркан. Заявник охоронець. У жінки та чоловіка кров на голові та обличчі. Передано до ШМД». Позивач наголошує, що встановленні в службовому розслідування обставини не знаходять факт підтвердження вчинення дисциплінарного проступку майором поліції ОСОБА_5 , а саме неповідомлення про подію за участю поліцейських за скороченим номером екстреного виклику поліції «102». На переконання позивача, ним жодних порушень службової дисципліни не допущено, а відтак притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулося безпідставно. Посилаючись на вказане просив позов задовольнити. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2023р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП в Одеській області від 24.03.2023р. за №740 «Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб Білгород Дністровського РВП ГУНП в Одеській області» в частині застосування до майора поліції ОСОБА_1 інспектора з ювенальної превенції відділу превенції Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність. Стягнуто з бюджетних асигнувань ГУ НП в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 073,6грн.. В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права. Сторони були сповіщені про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, проте, позивач в судове засідання не з`явився. При цьому, у день судового засідання 19.10.2023р. надіслав лист електронною поштою, в якому зазначив, що по сімейним обставинам він не може бути присутнім на судовому засіданні. Представник ГУ НП в Одеській області у судовому засіданні приймав участь, надав відповідні пояснення по суті справи та не заперечував про розгляд справи без участі позивача. Так, розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення скарги, скасування рішення суду та прийняття нової постанови про залишення позовних вимог без задоволення, виходячи з наступних підстав. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад дисциплінарного проступку, зокрема грубого порушення п.6 розділу ІІ Порядку №100 від 8.02.2019р., яке полягало у бездіяльності останнього щодо невідкладного повідомлення про ДТП, свідком якого став позивач, за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102». Адже очевидно, що головною метою зазначеної норми є сповіщення органів Національної поліції про відповідну подію, та про яку, за встановлених судом обставин, органи Національної поліції вже вочевидь були обізнані, оскільки працівники поліції вже виконували відповідні функції на місці події. Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з`ясування обставин по справі та належної оцінки доказів, допустив невірне застосування норм матеріального права та порушив норми процесуального права. За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, рішення суду скасовує та приймає по справі нову постанову про відмову у задоволенні позову, з наступних підстав. Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_1 проходить службу на посаді інспектора ювенальної превенції відділу превенції Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУ НП в Одеській області. 5.03.2023р. до ГУ НП в Одеській області з Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення про те, що 4.03.2023р. о 22:20год. в м.Білгород-Дністровському по вул.Шабській, 81, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю працівників цього ж відділу поліції. Інформація про вказану подію була зареєстрована до інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал ЄО) Білгород-Дністровського РВП ГУНП в області від 5.03.2023р. за №2353. На місце події було направлено автопатруль ГРПП «Дон 451» у складі працівників СРПП вказаного РВП. В ході здійснення перевірки вказаної інформації встановлено, що до вчинення вказаної дорожньо-транспортної пригоди причетний дільничний офіцер поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Білгород-Дністровського РВП ГУНП в області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , який, керуючи автомобілем «Hyundai Sonata», номерні знаки НОМЕР_1 , за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, м.Білгород-Дністровський, вул.Шабська, 81, здійснив зіткнення з бетонним парканом ДП «Білгород-Дністровський морський торгівельний порт». На момент прибуття автопатруля ГРПП «ДОН 451» до місця ДТП, водія або пасажирів вказаного автомобілю виявлено не було. Разом з тим, було встановлено, що пасажирами вказаного автомобіля були начальник відділу превенції Білгород-Дністровського РВП ГУНП в області капітан поліції ОСОБА_7 та інспектор з ювенальної превенції відділу превенції Білгород-Дністровського РВП ГУНП в області лейтенант поліції ОСОБА_8 5.03.2023р. о 10:20год. в Телеграм каналі «Одесса-info» було виявлено публікацію https://t.me/c/1450213869/36099 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». В подальшому, зазначена інформація почала швидко поширюватися іншими Телеграм-каналами, де зазначалось, що всі учасники дорожньо-транспортної пригоди є працівниками поліції, які перебували поза службою, після святкування з нагоди отримання капітаном поліції Є. Фатєєвою чергового спеціального звання, однак провину за вказану подію нібито взяв на себе підлеглий останньої старший лейтенант поліції С. Граматік. Того ж дня начальником УГІ ГУНП в області полковником поліції В. Капуляком подано доповідну записку (вих. УГІ ГУНП №55/625) керівництву ГУНП та запропоновано призначити службове розслідування у зв`язку з виявленими порушеннями службової дисципліни з боку окремих працівників Білгород-Дністровського РВП. За вказаним фактом до ГУНП з ОУ ДВБ НПУ надійшло подання для усунення виявлених недоліків, ужиття відповідних заходів реагування та залучення старших оперуповноважених ОУ ДВБ НПУ майора поліції А. Топчія та капітана поліції ОСОБА_9 до складу дисциплінарної комісії. З метою перевірки зазначених вище відомостей наказом ГУНП в Одеській області від 5.03.2023р. за №567 (наказом ГУНП в області від 18.03.2023р. за №676 термін службового розслідування продовжено до 2.04.2023р.) призначено службове розслідування, за результатами якого складено висновок від 23.03.2023р.. Як вбачається із матеріалів справи, що в ході проведення службового розслідування було встановлено, що в результаті зіткнення автомобіль зазнав механічних пошкоджень, а старший лейтенант поліції С. Граматік, капітан поліції Є. Фатєєва, та лейтенант поліції ОСОБА_10 отримали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості. У той же час, на звук зіткнення до місця події вийшов охоронець ДП «Білгород-Дністровський морський торгівельний порт». ОСОБА_11 , який побачив пошкоджений автомобіль «Hyundai Sonata», номерні знаки НОМЕР_1 , дві повалені бетонні плити паркану. Водночас, отримавши інформацію про ДТП, на місце події прибув в.о. першого заступника директора ДП «Білгород-Дністровський морський торгівельний порт» І. Білик. Так, підійшовши до місця події ОСОБА_11 та ОСОБА_12 побачили, що з вказаного транспортного засобу з водійської двері вийшов чоловік, а з передньої та задньої пасажирських дверей вийшли дві дівчини. В свою чергу, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 поцікавились у чоловіка та жінок чи все гаразд, чи потрібна їм допомога, та повідомили про необхідність виклику на місце події наряду поліції. В свою чергу капітан поліції Є. Фатєєва, лейтенант поліції ОСОБА_10 та старший лейтенант поліції С. Граматік, просили ОСОБА_13 не викликати на місце події поліцію, так-як самі є поліцейськими. При цьому, приблизно о 22:25год. капітан поліції ОСОБА_14 проінформувала про подію начальника Білгород-Дністровського РВП ГУНП в області підполковника поліції ОСОБА_15 , який ніс службу в якості відповідального по підрозділу. 4.03.2023р. о 22:21год. ОСОБА_11 зателефонував на спецлінію « 102», повідомив про подію та викликав на місце події наряд поліції. Інформація про вказану подію була зареєстрована до інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал ЄО) Білгород-Дністровського РВП ГУНП в області від 5.03.2023р. за №2353. На місце події було направлено автопатруль ГРПП «Дон 451» у складі інспектора ВРПП Білгород-Дністровського ВРП ГУНП в області капітана поліції ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та інспектора ВРПП Білгород-Дністровського ВРП ГУНП в області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також відповідального по підрозділу капітана поліції П. Погайдака. Опитані у ході службового розслідування О. Боровицький, І. Білик та працівник ДП «Білгород-Дністровський морський торгівельний порт» ОСОБА_18 , підтвердили перебіг події, які мали місце 4.03.2023р. у період часу з 22:00год. до 22:30год.. 4.03.2023р. о 22:28год. на місце події прибув автопатруль ГРПП «Дон-451», відповідальний по підрозділу капітан поліції П. Погайдак. По прибуттю на місце події працівники поліції виявили на місці події капітана поліції Є. Фатєєву та лейтенанта поліції Т. Мелованову, а також бригаду ШМД. Водночас медичні працівники надавали першочергову домедичну допомогу капітану поліції ОСОБА_19 та лейтенанту поліції ОСОБА_10 . У зв`язку із зазначеним, на місце події було викликано старшого слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в області старшого лейтенанта поліції Петренка Т.Д., який по прибуттю на місце події провів першочергові слідчі дії та склав процесуальні документи щодо ДТП. Дисциплінарна комісія у висновку звернула увагу на те, що майори поліції Р. Власенко та ОСОБА_2 , знаючи, що подія біля ДП «Білгород-Дністровський морський торгівельний порт», зокрема ДТП, сталась за участю працівників поліції, не вжили заходів щодо надання інформації про це керівництву РВП та за допомогою спецлінії « 102». Вказані працівники поліції обрали позицію спостерігачів. Водночас, за інформацією, яку надала капітан поліції ОСОБА_14 , причетними до висвітлення інформації про подію за участю працівників поліції, а також викладення відеороликів і інформації про особистість одного з учасників події, тобто про неї, більш ймовірним є майори поліції ОСОБА_20 та ОСОБА_2 , які є підлеглими капітана поліції ОСОБА_21 , та які виказують незадоволення нею, як керівником. Зазначену інформацію отримали працівники ОУ ДВБ НПУ під час проведення першочергових заходів щодо встановлення обставин події, яка мала місце 4.03.2023р.. Опитаний під час службового розслідування майор поліції ОСОБА_20 підтвердив перебіг подій 4.03.2023р.. При цьому, звернув увагу на те, що відеозйомку як на місці ДТП, так і у медичному закладі він не проводив. Також викладення інформації про подію 4.03.2023р. за участю поліцейських в мережі Інтернет та у мобільних застосунках категорично заперечив. Разом із тим, майор поліції Р. Власенко звернув увагу на те, що перебуваючи у медичному закладі відчував від капітана поліції Є. Фатєєвої запах алкоголю з ротової порожнини. Водночас, він не вважає капітана поліції Є. Фатєєву керівником та фахівцем в галузі права, також не вважає її щирою та професійною людиною. Аналізом службових характеристик майора поліції ОСОБА_22 та ОСОБА_23 наданих підполковником поліції П. Бобчинським, встановлено, що вказані працівники поліції зарекомендували себе посередньо, не в повній мірі використовують свої можливості, до виконання доручень керівництва відносяться посередньо, на зауваження реагують емоційно та зухвало. Також було звернуто увагу на низькі показники з боку вказаних працівників поліції, які протягом 2023р. склали 2 та 7 відповідно постанов про адміністративні правопорушення. Дисциплінарна комісія обставини, які б пом`якшували відповідальність майора поліції ОСОБА_22 , в ході службового розслідування не встановила. Разом з цим, дисциплінарною комісією визнано обставиною, що обтяжує відповідальність поліцейського вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення. Так, у висновку зазначено, що дисциплінарна комісія, серед іншого, дійшла висновку, що майор поліції ОСОБА_20 вчинив грубий дисциплінарний проступок, що виразився в порушенні вимог п.1,2,3,4,5,6,13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого ЗУ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018р. за №2337-VIII, п.1,2 ч.1 ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію», п.6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 8.02.2019р. за №100, пп.2 п.2 наказу ГУНП в області від 3.01.2023р. за №7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», що виразилося в особистій недисциплінованості, недотриманні законів, які регламентують діяльність поліції, вчиненні дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, невжиття заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, не інформуванні про виявлені порушення та про подію за участю поліцейських, не сприянні керівникові в організації дотримання службової дисципліни, не повідомленні про подію за участю поліцейських за скороченим номером екстреного виклику поліції «102». За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п.1,2,3,4,5,6,13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого ЗУ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018р. за №2337-VIII, п.1,2 ч.1 ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію», п.6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 8.02.2019р. за №100, пп.2 п.2 наказу ГУНП в області від 3.01.2023р. за №7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», до майора поліції ОСОБА_1 , інспектора з ювенальної превенції відділу превенції Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність. На підставі вказаного, наказом начальника ГУ НП в Одеській області від 24.03.2023р. за №740 «Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб Білгород Дністровського РВП ГУНП в Одеській області», серед іншого, застосовано до майора поліції ОСОБА_1 , інспектора з ювенальної превенції відділу превенції Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність. Позивач вважає вищевказаний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку із чим звернувся в суд із даним позовом. При цьому, позивач вважає, що в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку, а тому дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність є необґрунтованим. Перевіряючи правомірність та законність прийняття оскаржуваного наказу ГУ НП в Одеській області, з урахуванням підстав, за якими позивачка пов`язує його протиправність та незаконність, судова колегія виходить з наступного. Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюється положеннями ЗУ «Про Національну поліцію» від 2.07.2015р. за №580-VIII (надалі - Закон №580-VIII) та Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим ЗУ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018р. за №2337-VIII (надалі - Статут). Приписами ч.1 ст.1 Закону №580-VIII визначено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Положеннями ч.1 ст.59 Закону №580-VIII чітко встановлено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. До основних завдань, які покладені на поліцію віднесено: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (ст.2 Закону №580-VIII ). Відповідно до п.1,2 та 6 ч.1 ст.18 Закону №580-VIII, поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Згідно ст.64 Закону №580-VIII, особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки». Порядок складання Присяги працівника поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України. При цьому, відповідно до ч.1 та 2 ст.19 Закону №580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. У відповідності до вимог ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018р. №2337-VIII, службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Положеннями п.1,4,5 ч.3 ст.1 Дисциплінарного Статуту передбачено, зокрема, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: - бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; - безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; - вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника. Наказом Міністерства внутрішніх справ від 9.11.2016р. за №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (надалі - Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Відповідно до п.1 Розділу І Правил встановлено, що вони поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (надалі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування. Серед іншого в Розділі II Правил встановлено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами. Відповідно до п.6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 8.02.2019р. №100 (надалі - Порядок №100), поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» і зобов`язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події. Дотримання вищезазначених вимог ЗУ «Про Національну поліцію» та Правил етичної поведінки поліцейських є обов`язком кожного поліцейського незалежно від того, перебуває він під час виконання службових обов`язків чи у позаслужбовий час, що пов`язане з особливостями проходження служби в Національній поліції. Аналізуючи вищенаведені положення законодавства, судова колегія зазначає, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені. Службова дисципліна, зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України. Згідно з вимогами ст.11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Поняття «службова дисципліна» включає у себе не лише обов`язок особи належним чином виконувати свої службові обов`язки, а і обов`язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції. Положення ст.ст.8, 18 ЗУ «Про Національну поліцію» та Правил етичної поведінки поліцейських покладають на поліцейського обов`язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських. Відповідно до вимог ст.12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Приписами ч.1,2 ст.13 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, передбачені ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту, а саме: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Тобто серед видів дисциплінарних стягнень звільнення зі служби в поліції є найбільш суворим видом стягнення. З метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування (ч.2 ст.14 Дисциплінарного статуту). Відповідно до ч.3,4,6 ст.14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку (ч.1, 15 ст.15 Дисциплінарного статуту). Відповідно до ч.1 ст.18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Частиною другою даної статті передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою. Аналогічні правові норми викладені у Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 7 листопада 2018р. за №893 (надалі - Порядок проведення службових розслідувань №893), відповідно до п.1 розділу ІІ якого службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Як вбачається із матеріалів справи, а саме із висновку службового розслідування, що майор поліції ОСОБА_20 вчинив грубий дисциплінарний проступок, що виразився в порушенні вимог п.1,2,3,4,5,6,13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Закону України від 15.03.2018р. за №2337-VIII, п.1,2 ч.1 ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію», п.6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 8.02.20219р. за №100, пп.2 п.2 наказу ГУНП в області від 3.01.2023р. за №7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», що виразилося в особистій недисциплінованості, недотриманні законів, які регламентують діяльність поліції, вчиненні дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, невжиття заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, не інформуванні про виявлені порушення та про подію за участю поліцейських, не сприянні керівникові в організації дотримання службової дисципліни, не повідомленні про подію за участю поліцейських за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102». Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач перебуваючи на лікарняному не повинен був дотримуватися вимог Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 8.02.2019р. за №100 (надалі - Порядок №100). Проте, під час судового засідання в апеляційному суді представник ГУ НП в Одеській області зазначив, що у відповідності до п.6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 8.02.2019р. за №100, поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліпи « 102» і зобов`язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події. Представник ГУ НП в Одеській області вважає, що перебуваючи на лікарняному ОСОБА_1 не перестає бути поліцейським у відповідності до ЗУ «Про Національну поліцію». Відповідно до ст.17 ЗУ «Про Національну поліцію», поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон. Зразки та порядок видання службових посвідчень та спеціальних жетонів затверджуються Міністерством внутрішніх справ України. Отже, судова колегія погоджується із твердженнями представника відповідача, про те, що під час лікарняного з позивача не знімається спеціальне звання та не вилучається жетон, більш того під час лікарняного поліцейський не звільняється від даної ним присяги. Тобто, апеляційний суд вважає, що лікарняний не звільняє позивача від дотримання вимог Конституції та законів України та втілення їх в життя. При цьому, судова колегія бере до уваги пояснення представника ГУ НП в Одеській області про те, що прибувши на місце ДТП позивач у пошкодженому автомобілі впізнав автомобіль, яким користується капітан поліції ОСОБА_14 , про що він підтверджував у судовому засіданні в суді першої інстанції. Але в подальшому не зустрівши ОСОБА_24 на місці правопорушення, а в лікарні з явними тілесними пошкодженнями після ДТП, позивач не повідомив про це на спецлінію « 102». Хоч із вказаного вбачалося що ОСОБА_14 та ОСОБА_10 покинули місце ДТП та звернулись в лікарню з іншими прізвищами, щоб їх особи не було встановлено з метою уникнення притягнення до відповідальності. Також, дослідивши матеріали справи та матеріали службового розслідування, судова колегія вважає, що дисциплінарною комісією повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано усі обставини даної пригоди та участі позивача у ній, а також при прийнятті рішення вірно взято до уваги те, що позивачем повторно до зняття попереднього дисциплінарного стягнення вчинено новий дисциплінарний проступок. Враховуючи вищевказане, судова колегія вважає, що майор поліції ОСОБА_1 безпідставно не проінформував про виявлені ним порушення та про подію за участю поліцейських за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102», не сприяв керівникові в організації дотримання службової дисципліни, що в подальшому могло вплинути на встановлення усіх обставин ДТП. На підставі вказаного, судова колегія вважає, що в даному випадку наявний склад дисциплінарного проступку, а тому відсутні законні підстави для скасування оскаржуваного наказу ГУ НП в Одеській області. Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти по справі нову постанову про залишення позовних вимог без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2023р. скасувати. Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу,- залишити без задоволення. Постанова суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлений 26 жовтня 2023р. Головуючий: Ю.М. Градовський Судді: І.О. Турецька Л.П. Шеметенко