Постанова Київський апеляційний суд № 754/15505/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 754/15505/21 Головуючий у 1 інстанції: Панченко О.М. Провадження № 22-ц/824/11023/2023 Доповідач: Шебуєва В.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 жовтня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Шебуєвої В.А., суддів Матвієнко Ю.О., Крижанівської Г.В., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу адвоката Ждана В`ячеслава Вікторовича, який діє від імені в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 26 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди,- в с т а н о в и в: В жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди. Зазначила, що 04.09.2019 року о 22 год. 50 хв. в м.Києві по вул.Братиславській, вона, керуючи автомобілем Volkswagen Transporterд.н.з. НОМЕР_1 здійснила ДТП з автомобілем Hyndai Elantra д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 19 червня 2020 року Деснянським районним судом м.Києва по справі №754/13409/19 прийнята постанова якою суд встановив, що вона не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималась безпечної дистанції та скоїла зіткнення з автомобілем Hyndai Elantra д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався попереду. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Суд дійшов висновку, що вона порушила вимоги п.п. 2.3(б), 12.1, 13.1 ПДР України та скоїла правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Разом з тим, в матеріалах зазначеної справи про адміністративне правопорушення є висновок №119/19 експертного та транспортного трасологічного дослідження, згідно якого зіткнення автомобілів відбулось на правій смузі руху вул. Братиславська, по якій перед зіткненням рухався автомобіль VolkswagenTransporter, д.н.з. НОМЕР_1 . При цьому автомобіль Hyndai Elantra д.н.з. НОМЕР_2 під кутом пересікав траєкторію руху автомобіля VolkswagenTransporter, д.н.з. НОМЕР_1 та рухався до з`їзду на Броварський проспект з лівої смуги руху. Проведеним дослідженням з`ясовано, що пояснення водія автомобіля VolkswagenTransporter, д.н.з. НОМЕР_1 стосовно обставин виникнення пригоди можуть вважатися технічно спроможними. В даній дорожній ситуації водій автомобіля Hyndai Elantra д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_3 з технічної точки зору повинен був діяти відповідно до вимог п.п.10.1, 10.3, 10.4 ПДР. В даній дорожній ситуації водій автомобіля VolkswagenTransporter, д.н.з. НОМЕР_1 повинна була діяти відповідно до вимог п.п. 12.3, 12.4 ПДР. В даній дорожній ситуації дії водія автомобіля Hyndai Elantra д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 з технічної точки зору не відповідали вимогам п.п. 10.1, 10.3, 10.4 ПДР. В рамках даного дослідження оцінити дії водія автомобіля VolkswagenTransporter, д.н.з. НОМЕР_1 на відповідність вимогам п.п. 12.3, 12.4 ПДР не вбачається за можливе з причин вказаних в дослідженні. Вимоги п.п. 12.1, 13.1 ПДР не мають відношення до порядку виникнення та здійснення даної дорожньо-транспортної пригоди в цілому і зокрема та не мають відношення до дій водія автомобіля VolkswagenTransporter, д.н.з. НОМЕР_1 . При проведенні дослідження з`ясовано, що водій автомобіля Hyndai Elantraд.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 почав змінювати напрямок руху та виконувати поворот праворуч з лівої смуги руху, тому можна стверджувати, що в даній дорожній ситуації, з технічної точки зору, причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди є невідповідність дій водія автомобіля Hyndai Elantra д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 вимогам п.п. 10.1, 10.3, 10.4 ПДР. Суд першої інстанції при винесенні постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не врахував письмові пояснення іншого учасника ДТП ОСОБА_3 , а тому ОСОБА_1 вважає, що пропорційність вини у ДТП має розподілятися наступним чином: 1/10 частка - її вина, 9/10 часток - вина ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП їй завдана моральна шкоду, яка полягає у душевних стражданнях та зрушеннях у стані здоров`я, страхом за своє життя у момент зіткнення з вини відповідача ОСОБА_3 , страхом у керуванні автомобілем після ДТП. Позивачка ОСОБА_1 просила стягнути на її користь моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн.: з ОСОБА_3 як особи, з вини якої відбулося ДТП, - 49 000,00 грн., з ОСОБА_2 як власника транспортного засобу, - 1 000,00 грн. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 26 квітня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Посилається на порушення норм матеріального і процесуального права, неналежну оцінку судом її доводам та наданим доказам - висновку №119/19 експертного та транспортного трасологічного дослідження по справі про адміністративне правопорушення №754/13409/19, поясненням учасника ДТП ОСОБА_3 , які доводять винуватість ОСОБА_3 у вчиненні ДТП. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 04 вересня 2019 року о 22 год.50 хв., водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем VolkswagenTransporter, д.н.з. НОМЕР_1 , в м.Києві по вул. Братиславська (другий з`їзд в бік Броварського проспекту) не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималась безпечної дистанції та скоїла зіткнення з автомобілем Hyndai Elantra д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався попереду. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.п. 2.3(б), 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України та скоїла правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП Постановою Деснянського районного суду м.Києва від 19 червня 2020 року ОСОБА_1 була визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито в зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП. ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на постанову Деснянського районного суду м.Києва від 19 червня 2020 року та порушила питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Постановою Київського апеляційного суду від 25 вересня 2020 року в поновленні строку ОСОБА_1 на апеляційне оскарження постанови судді Деснянського районного суду м.Києва від 19 червня 2020 року відмовлено. З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди. Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції. Відповідно до положенням ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист у суді свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, зокрема, шляхом відшкодування моральної шкоди.Відповідно до ч. 1ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до змісту вказаних норм при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Позивачка ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів завдання їй відповідачами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 моральної шкоди, неправомірності дій відповідачів та наявності вини останніх у завданні їй моральної шкоди. Постановою Деснянського районного суду м.Києва від 19 червня 2020 року саме ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки встановлено, що ДТП мала місце внаслідок порушення нею вимог п.п. 2.3(б), 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України. Порушуючи питання про відшкодування відповідачами моральної шкоди, ОСОБА_1 посилалася на висновок №119/19 експертного та транспортного трасологічного дослідження по справі про адміністративне правопорушення №754/13409/19 від 18 жовтня 2023 року, складений на замовлення її адвоката експертом Скороходом К.М. У висновку зазначено, що зіткнення автомобілів відбулось на правій смузі руху вул. Братиславська, по якій перед зіткненням рухався автомобіль VolkswagenTransporter, д.н.з. НОМЕР_1 . При цьому автомобіль Hyndai Elantra д.н.з. НОМЕР_2 під кутом пересікав траєкторію руху автомобіля VolkswagenTransporter, д.н.з. НОМЕР_1 та рухався до з`їзду на Броварський проспект з лівої смуги руху. Проведеним вище дослідженням з`ясовано, що пояснення водія автомобіля VolkswagenTransporter, д.н.з. НОМЕР_1 стосовно обставин виникнення пригоди можуть вважатися технічно спроможними. В даній дорожній ситуації водій автомобіля Hyndai Elantra д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 з технічної точки зору повинен був діяти відповідно до вимог п.п.10.1, 10.3, 10.4 ПДР. В даній дорожній ситуації водій автомобіля VolkswagenTransporter, д.н.з. НОМЕР_1 повинна була діяти відповідно до вимог п.п. 12.3, 12.4 ПДР. В даній дорожній ситуації дії водія автомобіля Hyndai Elantra д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_3 з технічної точки зору не відповідали вимогам п.п.10.1, 10.3, 10.4 ПДР. В рамках даного дослідження оцінити дії водія автомобіля VolkswagenTransporter, д.н.з. НОМЕР_1 на відповідність вимогам п.п. 12.3, 12.4 ПДР не вбачається за можливе з вказаних в дослідженні причин. Вимоги п.п. 12.1, 13.1 ПДР не мають відношення до порядку виникнення та здійснення даної дорожньо-транспортної пригоди в цілому і зокрема та не мають відношення до дій водія автомобіля VolkswagenTransporter, д.н.з. НОМЕР_1 . При проведенні дослідження з`ясовано, що водій автомобіля Hyndai Elantra д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_3 почав змінювати напрямок руху та виконувати поворот праворуч з лівої смуги руху, тому можна стверджувати, що в даній дорожній ситуації з технічної точки зору причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди є невідповідність дій водія автомобіля Hyndai Elantraд.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_3 вимогам п.п. 10.1, 10.3, 10.4 ПДР. Наданий ОСОБА_1 висновок експерта не є належним та допустимим доказом наявності вини ОСОБА_3 у вчиненні ДТП, в якій було пошкоджено транспортні засоби. У матеріалах справи відсутні докази вирішення судом питання про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП по факту ДТП, яке мало місце 04 вересня 2019 року. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. А тому апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Києва від 26 квітня 2023 року без змін. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу адвоката Ждана В`ячеслава Вікторовича, який діє від імені в інтересах ОСОБА_1 ,залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Києва від 26 квітня 2023 року без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Шебуєва В.А. Судді Матвієнко Ю.О. Крижанівська Г.В.