Постанова 4851 № 520/10771/22

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 жовтня 2023 р. Справа № 520/10771/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Ральченка І.М., Суддів: Катунова В.В. , Чалого І.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційними скаргами Військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2023, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., по справі № 520/10771/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 третя особа Міністерство оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не оформленні документально безпосередньої участі командира 1 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, за період з 01 березня 2022 по 31 грудня 2022; - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати командиру 1 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, в розрахунку 100000 грн. щомісячно, пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, за період з лютого 2022 по листопад 2022; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 оформити документально шляхом видання бойових наказів (бойових розпоряджень), журналів бойових дій або журналів ведення оперативної обстановки або бойових донесень або постових відомостей, рапортів (донесень) про участь у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, безпосередню участь командира 1 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, за період з 01 березня 2022 по 31 грудня 2022; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити командиру 1 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 додаткову винагороду у розмірі 100000 грн. щомісячно, пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, за період з лютого 2022 по листопад 2022, з урахуванням раніше виплачених сум. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 позовні вимоги задоволено частково. Відповідач та третя особа, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подали апеляційні скарги, в яких просили його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних відмовити у повному обсязі. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2023 апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 по справі № 520/10771/22 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати командиру 1 зенітного ракетного дивізіону Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168, в розрахунку 100000 грн. щомісячно пропорційно часу участі ОСОБА_1 у виконанні бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей за період з 06.03.2022 по 02.10.2022 та з 14.10.2022 по 31.12.2022. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168, в розрахунку 100000 грн. щомісячно пропорційно часу участі ОСОБА_1 у виконанні бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей за період з 06.03.2022 по 02.10.2022 та з 14.10.2022 по 31.12.2022. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. До суду найшла заява позивача про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат, а саме: відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8500,6 грн. Колегія суддів, дослідивши заяву про ухвалення додаткового судового рішення, матеріали справи вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно з ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Відповідно до ч. 2-7 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову. При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Судовим розглядом встановлено, що під час розгляду справи правова допомога позивачу надавалась адвокатом Шиш А.Б. на підставі договору про надання правової допомоги № 21/10 від 21.10.2022. Відповідно до п. 4.1 Договору правову допомогу, що надається адвокатом, клієнт оплачує в сумі, що зазначена в акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Додатковою угодою № 1 від 21.10.2022 до договору про надання правової допомоги № 21/10 від 21.10.2022 було встановлено, що розмір винагороди адвоката за правову допомогу визначається, виходячи з погодинної ставки за послуги адвоката в сумі 1000 грн. за одну годину, без ПДВ. На підтвердження виконання умов договору та надання правничої допомоги надано описи робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 08.09.2023, 12.10.2023; акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 08.09.2023, 12.10.2023; рахунки на оплату від 08.09.2023, 12.10.2023. Так, відповідно до описів наданих послуг, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 08.09.2023, 12.10.2023 адвокатом під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції надано наступні послуги: - складення відзиву на апеляційну скаргу 2 год. 4000 грн.; - 04.10.2023 участь у судовому засіданні Другого апеляційного адміністративного суду 1 год. 1000 грн.; - 10.10.2023 участь у судовому засіданні Другого апеляційного адміністративного суду 1,5 год. 1500 грн.; - складення заяви про винесення додаткового рішення 2 год. 2000 грн. Загальна вартість наданих послуг у даній справі за результатами розгляду справи судом апеляційної інстанції складає 8500 грн. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. При цьому, суд має враховувати реальність адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Стосовно відшкодування витрат на складення відзиву на апеляційну скаргу колегія суддів виходить з критерію необхідності та дійсності наданих послуг із урахуванням того юридичного результату для сторони по справі, що був досягнутий за наслідком таких послуг чи дій. Так, за результатами розгляду справи постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2023 були часткового задоволені апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України, рішення суду першої інстанції скасовано із прийняттям нового, яким фактично обсяг задоволених позовних вимог ОСОБА_1 зменшився. За таких обставин колегія суддів вказує, що така послуга не мала впливу на рух справи та вирішення її на користь позивача, не призвела до очікуваного юридичного результату, з огляду на що відсутні підстави для відшкодування зазначених витрат. Щодо участі представника позивача у судових засіданнях колегія суддів зазначає наступне. Із матеріалів справи встановлено, що під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції за участі представника позивача проведено судові засідання, про участь в яких зазначено у описі наданих послуг: - 04.10.2023 тривалістю 1 год. 15 хв. (13:46:39 15:02:49); - 10.10.2023 тривалістю 1 год. 40 хв. (11:38:34 13:19:27). З огляду на викладені обставини, беручи до уваги тривалість зазначених засідань, час, витрачений представником позивача на безпосередню участь у судових засіданнях, з урахуванням прибуття до суду, колегія суддів вважає обґрунтованою та реальну кількість витраченого представником позивача часу на рівні 2,5 год., та вважає обґрунтованими вимоги стосовно відшкодування вказаної частини витрат у розмірі 2500 грн. Стосовно складення заяви про винесення додаткового рішення колегія суддів вказує, що така послуга не є окремим видом адвокатської діяльності, а є частиною представництва адвокатом клієнта під час розгляду справи, тому її визначення в якості окремої послуги є необґрунтованим. Враховуючи вищевикладене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази розміру витрат, пов`язаних з оплатою професійної правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для справи, враховуючи принцип співмірності, складність справи, предмет позову та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що витрати позивача на правничу допомогу, понесені під час апеляційного розгляду справи у загальному розмірі 2500 грн, є доведеними та документально підтвердженими. У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Таким чином, оскільки рішенням суду апеляційної інстанції позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково, беручи до уваги пропорційність задоволених вимог по відношенню до обсягу заявлених вимог, колегія суддів доходить висновку, що заява позивача про розподіл судових витрат, понесених на правничу допомогу, підлягає частковому задоволенню та стягненню на користь позивача суми витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 1250 грн. Також колегія суддів звертає увагу на положення ч. 6 та ч. 7 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до яких у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Втім, відповідачем відповідної заяви про зменшення відшкодування розміру витрат на правничу допомогу подано не було. На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що заява позивача про ухвалення додаткової постанови підлягає частковому задоволенню. Керуючись ст. ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково. Прийняти додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1250 (тисяча двісті п`ятдесят) 70 коп. Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Ральченко І.М. Судді Катунов В.В. Чалий І.С.