LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Перший апеляційний адміністративний суд200/855/23

від 26.10.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Проніної Анастасії Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року по справі №200/855/23 - залишити без задоволення.

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 жовтня 2023 року справа №200/855/23 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Гайдара А.В., Геращенка І.В., за участю секретаря судового засідання Передерія Є.О., представника позивача Проніної А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Проніної Анастасії Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року по справі №200/855/23 (суддя І інстанції Крилова М.М.) за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування довідки, зобов`язання вчинити певні дії,- УСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування довідки Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 №4233 згідно до якої ОСОБА_1 визнали придатним до військової служби; зобов`язання видати довідку згідно до якої ОСОБА_1 є обмежено придатним до військової служби у військовий час, непридатним до служби у мирний час. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Позивач вважає, що суд не перевірив дотримання відповідачем порядку прийняття рішення та дотримання законності проведення процедури ВЛК. Позивачем 15.05.2023р. було отримано відзив по справі, на який готували відзив, уточнену позовну заяву та клопотання про проведення експертизи. Однак суд, прийняв рішення по справі, не дочекавшись відповіді. Суд першої інстанції не дослідив яким чином повинно було бути проведено дослідження за захворюваннями, які зазначені у спірній довідці. На підставі п. 55 "б", 23 "г" графи 3 Розкладу Хвороб позивача визнали придатним до військової служби. Позивач наголошує на тому, що його повинні були оглянути за пунктами А,Б,В, а не Г, оскільки він лежав у госпіталі до цього в жовтні 2022р.. Згідно ст.55 позивачу спочатку повинні були запропонувати провести операцію, а вже після цього оглядати за цим пунктом. В порушення вимог п.6.9 Положення №402 відповідач не врахував думку командування, викладені у службовій та медичних характеристиках. Суд не проаналізував на підставі яких документів, відповідач дійшов висновку про те, що травми, пов`язані із проходженням служби. Судом першої інстанції також не враховано, що Верховний Суду неодноразово зазначав (зокрема, у Постанові від 26 березня 2020 року у справі № 1.380.2019.002643 (адміністративне провадження №К/9901/34790/19 )), що досудове врегулювання спору полягає у вчиненні сукупності дій, за допомогою яких юридичний конфлікт вирішується без звернення до суду шляхом досягнення угоди між сторонами або відмови однієї або обох сторін від взаємних претензій. Застосування або незастосування інституту досудового врегулювання спорів є виключним правом особи, за винятком встановлених у законі випадків. Конституційний Суд України 9 липня 2002 року ухвалив рішення № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «КампусКоттонклаб» щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), в якому дійшов висновків про те, що обов`язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі. В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити. Відповідач до апеляційного суду не прибув. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач перебуває на службі в військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України. У грудні 2022 року позаштатною військово-лікарьскою комісією військової частини НОМЕР_1 проведена військово-лікарська експертиза військовослужбовця старшого лейтенанта Іскандарова Курбан Вагіф огли. Військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_1 була оформлена довідка від 05.12.2022 року №4233. У відповідності до довідки від 05.12.2022 року №4233 позивача визнано придатним до військової служби на підставі статті 55 «б», 23 «г» графи ІІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ. Діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв`язок заховарювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) лівобічно коса пахова грижа. Хронічна вертеброгенна люмбоішіалгія в стадії ремісії. Захворювання, «ТАК», пов`язане з проходженням військової служби. Наведені обставини сторонами не оспорюються. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі Закон № 2232-ХІІ), «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 № 2801-XII (далі Закон № 2801-XII), Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі Положення № 402). Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про військову службу і військовий обов`язок» №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Відповідно до статті 71 Основ законодавства України про охорону здоров`я військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України. Порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України. Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення №402). Згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це: -медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); -визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; -установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів. Як передбачено пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання. У пунктах 1.1, 1.2 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час. Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності: до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); військовослужбовців до військової служби; військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю; військовослужбовців до служби в високомобільних десантних військах, плаваючому складі, морській піхоті; кандидатів на навчання у ВВНЗ, учнів військових ліцеїв; кандидатів до військової служби за контрактом; кандидатів до участі у міжнародних миротворчих операціях (далі - ММО) та у складі миротворчого персоналу; військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, працівників Збройних Сил України для роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ та мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; військовослужбовців та працівників Збройних Сил України до служби (роботи) у спеціальних спорудах, працівників допоміжного флоту ВМС Збройних Сил України; а також з метою визначення: можливості проходження військової служби військовослужбовцями та проживання членів їх сімей за кордоном; необхідності в тривалому спеціалізованому лікуванні, медичному спостереженні або в навчанні (вихованні) у спеціалізованих навчальних закладах членів сімей військовослужбовців, транспортабельності їх за станом здоров`я. Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3). Пунктом 1.4 розділу ІІ вказаного Положення визначено, що медичний огляд контингентів, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення, проводиться в порядку, визначеному таблицею. У пунктах 2.1, 2.2 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання. Згідно пункту 6.9 Положення № 402 при медичному огляді військовослужбовців метод індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби повинен застосовуватись у кожному випадку. ВЛК враховує їх вік, освіту, військовий фах, підготовку, досвід, фактичну працездатність, спрямованість до подальшого проходження військової служби, думку командування і начальника медичної служби військової частини, викладені у службовій та медичній характеристиках, та можливість подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на посаді, яка найбільше відповідає стану його здоров`я. За приписами пункту 6.10 Положення № 402 медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії). Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров`я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби. Пунктом 20.4 Положення № 402 визначено, що за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку непридатності до військової служби або обмежену придатність осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов: "непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час"; "обмежено придатний до військової служби". За статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов: "обмежено придатний до військової служби"; "придатний до військової служби". У воєнний час за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає постанову "придатний до військової служби", за винятком статей 2-в, 4-в, 5-в, 12-в, 13-в, 14-в, 17-в, 21-в, 22-в. За правилами пункту 22.7 Положення № 402 постанова ВЛК про придатність військовослужбовця (військовозобов`язаного, резервіста) до військової служби оформлюється довідкою ВЛК, затвердженню штатною ВЛК не підлягає. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, спірна довідка ВЛК від 05.12.2022 року №4233 прийнята за результатами медичного огляду та на підставі статті 55 «б», 23 «г» графи ІІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ . Діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) лівобічна коса пахова грижа. Хронічна вертеброгенна люмбоішіалгія в стадії ремісії. Захворювання, «ТАК», пов`язане з проходженням військової служби. Стаття 55 Розкладу хвороб - Включено: грижа К40-К46 (пахова, стегнова, пупкова грижа, грижа черевної стінки, діафрагмальна грижа, інші та неуточнені грижі черевної порожнини) а) зі значними порушеннями функцій - непридатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально; б) з помірними та незначними порушеннями функцій- придатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально. Стаття 23 Розкладу хвороб - Включено: хвороби периферичної нервової системи G50-G75 (ураження черепних нервів, нервових корінців та сплетінь, полі-, мононейропатії, усі форми міастеній, міопатії, хвороби нервово-м`язового з`єднання та м`язів), M45 (дорсалгія, радикулопатія, цервікалгія, ішіас, люмбаго та інші) а) швидко прогресуючі зі значними порушеннями функцій- непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку; б) з помірними порушеннями функцій - непридатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально; в) з незначними порушеннями функцій - придатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально; г) за наявності об`єктивних даних без порушень функцій придатні. Згідно пояснень щодо застосування статті 55 - За наявності грижі обстежуваним за графами I, II, III пропонується хірургічне лікування. Після успішного лікування вони придатні до військової служби та до навчання у ВВНЗ. Підставою для застосування цієї статті є незадовільні результати хірургічного лікування (рецидив захворювання), відмова від хірургічного лікування та протипоказання для його проведення. До пункту "а" належать: повторно рецидивні, великих розмірів зовнішні грижі, які потребують ручного вправлення, горизонтального положення тіла або порушують функції внутрішніх органів; діафрагмальні грижі (у тому числі набута релаксація діафрагми), які порушують функції внутрішніх органів; множинні грижі, вентральні грижі, що не вправляються. До пункту "б" належать: грижа стравохідного отвору діафрагми, що не супроводжується порушеннями, указаними в пункті "а"; одноразовий рецидив грижі після хірургічного лікування та відмови від повторного лікування; рецидивні зовнішні грижі помірних розмірів, які з`являються у вертикальному положенні тіла при фізичному навантаженні, кашлі; наслідки та стани після оперативного лікування грижі з резекцією кишечнику; вентральні грижі, які потребують носіння бандажа. Невелика (у межах фізіологічного кільця) пупкова грижа, передочеревинний жировик білої лінії живота, а також розширення пахових кілець без грижового випинання не дають підстав для застосування цієї статті та не перешкоджають проходженню військової служби та до навчання у ВВНЗ. Згідно пояснень щодо застосування статті 23 - До пункту "а" належать такі форми невральної аміотрофії, міастенії, міопатії, пароксизмальної міоплегії, наслідки поліневритів (поліневропатій), плекситів запального та інтоксикаційного походження, що мають несприятливий перебіг та супроводжуються значно вираженими розладами рухів, чутливості й трофіки (виражені гіпотрофії м`язів при однобічному процесі: плеча - більше 4 см, передпліччя - більше 3 см, стегна - більше 8 см, гомілки - більше 6 см, контрактури, хронічні трофічні виразки, пролежні, розлади чутливості, каузалгія тощо). До цього пункту належать також радикулопатії з частими (більше двох разів на рік) рецидивами і тривалим перебігом, що супроводжуються тяжким та стійким больовим синдромом з вираженими руховими та вегетативно-трофічними порушеннями, які вимагають довготривалого лікування, а також плексопатії і тяжкі форми невралгії у разі безуспішного лікування. До пункту "б" належать: деякі форми невральної аміотрофії зі сприятливим перебігом (синдром Руссі-Леві), хвороби периферичних нервів та сплетінь, при яких помірно порушена основна функція; стійкий параліч мімічних м`язів, порушення функцій кінцівок тощо. До цього пункту належать хронічні радикулопатії з рецидивами, плексопатії, невропатії, що супроводжуються у період загострення вимушеним положенням тулуба, болем вздовж нервів тощо та потребують тривалого стаціонарного і амбулаторного лікування протягом 2 місяців. Поєднання виражених дегенеративно-дистрофічних змін у хребті з незначно вираженими неврологічними розладами. До пункту "в" належать хвороби периферичних нервів та сплетінь з незначними загостреннями без тенденції до наростання рухових, чутливих і трофічних розладів, а також існуючі слабо виражені залишкові явища, зумовлені перенесеними в минулому загостреннями, які суттєво не обмежують функцію кінцівки та працездатність оглянутого. За цим пунктом оглядаються також громадяни та військовослужбовці з наслідками невриту лицьового, серединного нервів. До пункту "г" належать дорсалгія, цервікалгія, торакалгія, люмбалгія без радикулопатії. За наслідками хірургічного та реабілітаційного лікування з приводу грижі міжхребцевого диска громадяни та військовослужбовці строкової служби оглядаються за пунктами "б" або "в" цієї статті, а військовослужбовцям за контрактом надається відпустка за станом здоров`я за статтею 24 Розкладу хвороб. Особи з нервово-м`язовими захворюваннями оглядаються за пунктами "а", "б" або "в" цієї статті залежно від ступеня порушень функцій. Отже , встановлені за результатами медичного огляду позивача хвороби - лівобічна коса пахова грижа, хронічна вертеброгенна люмбоішіалгія в стадії ремісії, відповідають вимогам статті 55 «б», 23 «г» графи ІІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ . Згідно висновків Верховного Суду, наведених у постанові Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду. Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. Суд перевіряє законність постанови військово-лікарської комісії виключно в межах дотримання процедури її ухвалення. Позивач , звертаючись до суду з позовом, не погоджувався із прийнятим рішенням, оскільки, на його думку, виявлені у нього хвороби свідчать про непридатність до військової служби. Зокрема, позивач вважав, що до нього повинен був застосований п."в" ст.23, на підтвердження чого до позову було долучено лист КП «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 06.02.2023р. №01-19/110. Водночас, наведений лист КП «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» містить в собі інформацію щодо виклику до позивача бригад екстреної медичної допомоги з 01.10.2022р. по 24.11.2022р. з приводу вегето-судинної дистонія по гіпертензимному типу, артеріальна гіпертензія тощо, які не мають відношення до статті

23. При зверненні до суду з позовом, процедура проведення медичного огляду, за наслідками якого було складено спірну довідку, позивачем не оскаржувалась. Доказів надіслання на адресу суду у встановлений законом строк відповідної заяви, позивачем не надано. За правилами частини 5 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в контексті спірних правовідносин, станом на момент ухвалення судового рішення у даній справі судом не встановлено, а позивачем не доведено протиправності спірного рішення. Зважаючи на встановлені у справі обставини, норми чинного законодавства, а також з урахуванням правових висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову. За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. При розгляді справи судом не встановлено процедурних порушень з боку військово-лікарської комісії, які стали би безумовними підставами для скасування спірної постанови. У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін. Керуючись статями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Проніної Анастасії Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року по справі №200/855/23 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року по справі №200/855/23 - залишити без змін. Постанова у повному обсязі складена та підписана 26 жовтня 2023 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 26 жовтня 2023 року та підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук Судді А.В. Гайдар І.В. Геращенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»