Постанова 4876 № 904/1212/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12.10.2023 року м.Дніпро Справа № 904/1212/23 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чус О.В. (доповідач), судді Дармін М.О., Верхогляд Т.А. секретар судового засідання Солодова І.М. Представники сторін: Від позивача: Майструк Є.С. (поза межами суду) адвокат; Від відповідача: Матвієнко С.Р. (ЦАГС) директор ТОВ "Магреф" розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Магреф" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Мет Альянс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2023 (повний текст рішення складено 10.07.2023, суддя Загинайко Т.В.) у справі № 904/1212/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Мет Альянс" (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, буд. 10-А; ідентифікаційний код 39621700) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магреф" (50074, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Святогеоргіївська, буд. 15, приміщ. 4; ідент. код 36510798) про стягнення 8 519 931 грн. 91 коп., ВСТАНОВИВ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Мет Альянс" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№1203/23 від 08.03.2023) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Магреф" про стягнення 8 519 931 грн. 91 коп., що складає 7 023 762 грн. 22 коп. - попередньої оплати за товар, що повинен поставлятися за Договором поставки від 12.01.2022 №1201-22/М, 185 889 грн. 16 коп. - 3% річних та 1 310 280 грн. 53 коп. - суми індексу інфляції. Також просить стягнути з відповідача 127 798 грн. 98 коп. - суму понесених витрат з оплати судового збору та 500 000 грн. 00 коп. - суму понесених витрат з оплати витрат на професійну правничу допомогу. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2023, у даній справі, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Мет Альянс" (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, буд. 10-А; ідентифікаційний код 39621700) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магреф" (50074, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Святогеоргіївська, буд. 15, приміщ. 4; ідентифікаційний код 36510798) про стягнення 8 519 931 грн. 91 коп. задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магреф" (50074, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Святогеоргіївська, буд. 15, приміщ. 4; ідентифікаційний код 36510798) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Мет Альянс" (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, буд. 10-А; ідентифікаційний код 39621700) 7 023 762 (сім мільйонів двадцять три тисячі сімсот шістдесят дві) грн. 22 коп. - попередньої оплати та 105 356 (сто п`ять тисяч триста п`ятдесят шість) грн. 43 коп. - витрат по сплаті судового збору. В решті позовних вимог - відмовлено. Суд першої інстанції дійшов до висновку щодо наявності підстав для стягнення виключно суми внесеної передоплати, оскільки вбачає факт порушення грошового зобов`язання, однак не погодився з доводами в частині доцільності застосування відповідальності передбаченої ст. 625 ЦК України у зв`язку з неналежним виконанням грошового зобов`язання. Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Магреф", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2023 у справі № 904/1212/23 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції дав суперечливу оцінку обставинам справи, неправильно дослідив та оцінив докази, зробив невідповідні обставинам справи висновки, викладені у своєму рішенні, та прийняв рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права, що згідно ст. 277 Господарського процесуального кодексу України є підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення, враховуючи наступне. Правовідносини у цьому спорі ґрунтуються на умовах договору поставки, за яким Позивач, як Покупець, зобов`язаний був здійснювати замовлення партій товару для їх поставки в межах строків та обсягів, визначених договором. Порушення термінів поставки товару виникло не з вини Відповідача, а внаслідок дії форс-мажорних обставин. З боку Відповідача - Постачальника за Договором поставки було виконано всі дії, спрямовані на належне виконання своїх зобов`язань за вказаним договором поставки. Однак, внаслідок початку військових дії з Російською Федерацією (оголошена та неоголошена війна) і в зв`язку з цим введення на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України № 188-р від 26 лютого 2022р. «Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю» з 24.02.2022р. на всій території України військового стану, пов`язаного з військовою агресією Російської Федерації проти України та тимчасове закриття починаючи з 00 години 00 хвилин 28 лютого 2022р. пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю відповідно до зазначених у додатку, включаючи тих які межують з Російською Федерацією та Республікою Білорусь; та прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2022р. № 426 «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» Відповідач не зміг перевезти через кордон виготовлений та відвантажений виробником товар через обставини непереборної сили (закриття кордонів та бомбардування території України), котрі підпадають під визначення форс-мажорних обставин та обумовлюють причину застосування форс-мажорних обставин до договору поставки. Відповідач в якості доказів, що форс-мажорні обставини унеможливили поставку саме по договору поставки між Позивачем та Відповідачем, надав до суду Сертифікат № 2300-23-1735 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Запорізькою торгово- промисловою палатою 11.04.2023 року за вих. № 03.3/431, та довів в суді першої інстанції, що форс-мажорні обставини, які застосовані до договору поставки, відповідають таким умовам: обставини мають надзвичайний характер - військова агресія Російської Федерації лежить за межами впливу сторін за договором; обставини є непередбачуваними - під час підписання договору поставки № 1201-22/М від 12 січня 2022р. військового стану в Україні не було та сторони договору не могли з знати про можливе виникнення таких обставин; обставини є невідворотними - закриття кордонів з РФ (у нашому випадку країною постачання по договору), заборона імпорту, є невідворотною подією в зв`язку військовою агресією Російської Федерації; є причинно-наслідковий зв`язок - в нашому випадку неможливість виконання зобов`язання за договором зумовлена на дату постачання - початком військових дій та інших обмежень, пов`язаних з цією подією (в зв`язку з військовою агресією саме Російської Федерації, що є країною виробника та вантажовідправника товару, який постачається за договором) та на даний час - заборона на імпорт з РФ. Той факт, що товар, передоплата за який є предметом спору, є товаром виробництва держави- агресора, по суті унеможливлює його поставку, доки тривають форс-мажорні обставини. Апелянт вважає помилковим висновок суду першої інстанції в частині стягнення попередньої оплати та суми судового збору. Суд першої інстанції у своєму рішенні зазначає, що відповідачем не доведено у встановленому законом порядку, яким чином обставини форс-мажору впливають на його неможливість виконати свої зобов`язання за договором, оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні листи з пропозицією відповідача поставити товар іншого виробника. Скаржник наполягає, що форс-мажор розглядається як обставина непереборної сили, запобігти якій зобов`язана сторона не має змоги. Відповідно, невиконання зобов`язань за договором не є наслідком її неправомірних дій і виключає наявність вини. Суд першої інстанції зробив неправильний висновок, що відповідачем не доведено у встановленому законом порядку, яким чином обставини форс-мажору впливають на його можливість виконати свої зобов`язання за договором. При цьому аргументи щодо фактичної наявності оплаченого товару Відповідачем на момент настання обставин непереборної сили судом не прийняті до уваги. При цьому, відповідач фактично був позбавлений можливості іншим шляхом забезпечити виконання взятих на себе зобов`язань за договором, так як попередню оплату за товар він вже витратив на оплату за цей товар. Апелянт зазначає, що відповідачем було надано суду докази того, що товар було замовлено, оплачено, виготовлено та відвантажено ще до початку дії форс-мажорних обставин, і тільки їх настання унеможливило перетин кордону цим товаром та його доставку до покупця. Документи, що були надані суду першої інстанції, містять всі докази, що Відповідачем вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, він не тільки приступив до виконання зобов`язання по поставці товару, але і здійснив таку поставку до кордону, подальші дії Відповідача були зупинені настанням на території України обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Отже, невиконання Відповідачем зобов`язань за договором поставки виникло у зв`язку із форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), засвідченими сертифікатом Запорізької торгово-промислової палати, тому можна вважати, що прострочення боржника згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України не відбулося, а тому відсутні правові підстави для стягнення з відповідача сплаченої суми авансу. Згідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 01.08.2023 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Верхогляд Т.А., Дармін М.О. З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 02.08.2023 здійснено запит матеріалів справи №904/1212/23 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції. 07.08.2023 матеріали справи №904/1212/23 надійшли до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Магреф" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2023 у справі № 904/1212/23. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 12.10.2023 о 12 год. 30 хв. Також не погодившись із рішенням Господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Мет Альянс", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2023 у справі № 904/1212/23 в частині відмови в стягнені 3% річних та інфляційних витрат та прийняти в цій частині нове рішення про стягнення з ТОВ «Магреф» на користь ТОВ «Укр-Мет Альянс»: 3 % річних від простроченої суми, що становить 185 889,16 грн, а також суму індексу інфляції у зв`язку з простроченням оплати в розмірі 1 310 280,53 грн.; суму понесених витрат з оплати судового збору в суді першої інстанції, що становить 127 798,98 грн; суму понесених витрат з оплати судового збору в суді апеляційної інстанції, що становить 191 698,47 грн.; суму понесених витрат з оплати витрат на професійну правничу допомогу в сумі 85 000,00 грн. Апеляційна скарга мотивована тим, що 12 січня 2022 року між ТОВ «УКР-МЕТ АЛЬЯНС», як покупцем, та ТОВ «МАГРЕФ», як продавцем, було укладено Договір постави № 1201-22/М про поставу вогнетривких та інших матеріалів (далі - Товар). ТОВ «УКР-МЕТ АЛЬЯНС» виконало взяті на себе зобов`язання та сплатило до 25 січня 2022 р. на користь ТОВ «МАГРЕФ» суму передоплати згідно отриманого рахунку в розмірі 7 023 762.22 грн. ТОВ «МАГРЕФ» не виконало взяті на себе зобов`язання та не поставило на користь ТОВ «УКР- МЕТ АЛЬЯНС» Товар, у строки передбачені договором, а саме, протягом березня 2022 року. Таким чином, у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем вимог укладеного Договору, за Відповідачем обліковується непогашена передоплата, розмір якої становить 7 023 762.22 грн. Вказане стало підставою для звернення з цим позовом до суду з метою захисту майнових прав та законних інтересів Позивача, у зв`язку з їх порушенням Відповідачем. Керуючись вимогами ст. 526, 530, 625 ЦК України, у Позивача виникло право на відшкодування боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, а також трьох процентів річних від простроченої суми у зв`язку з неналежним виконанням вимог Договору на загальну суму 1 496 169,69 грн. (185 889,16 грн. + 1 310 280,53 грн. = 1 496 169,69 грн.). Апелянт не погоджується з тим, що судом першої інстанції враховано лист ТИП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 та сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Запорізької Торгово-промислової палати від 11.04.2023 №2300-23-1735 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) як безумовний доказ звільнення відповідача від виконання зобов`язань та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань з поставки товару та повернення суми передоплати. Відповідач мав можливість виконувати договір в період дії обставин, на які він посилається як на форс-мажорні (на підтвердження іншого Відповідачем доказів не було надано); відповідач не дотримався порядку повідомлення позивача про існування форс-мажорних обставин, передбачених пунктом 10.1 договору, оскільки не повідомляв позивача про неможливість виконання зобов`язань за договором через обставини непереборної сили; невчасно отримав сертифікат про форс-мажорні обставини (більше як через рік після введення воєнного стану). Фактично Відповідач звернувся до Запорізької Торгово-промислової палати після подання позову до суду виключно з метою уникнення відповідальності та ухилення від повернення грошових коштів на користь ТОВ «УКР-МЕТ АЛЬЯНС». Відповідач прострочив строк на подання сертифікату про форс-мажорні обставини на підтвердження факту настання вказаних обставин. Також скаржник зауважує, що з наданого контракту від 02.01.2020 р. за №DTP-001-20 вбачається, що Покупцем Товару виступає ТОВ «МАГРЕФ», резидент України, а Продавцем - «DALMOND TRADE HOUSE LIMITED», резидент Кіпру. Таким чином, не вбачається факту неможливості повернення грошових коштів компанією ТОВ «МАГРЕФ» з компанії «DALMOND TRADE HOUSE LIMITED», резидент Кіпру (якщо такі дійсно сплачувалися, оскільки Відповідачем не було надано відповідних доказів оплати ні до сертифікату ТПП, а ні до матеріалів цієї судової справи. Вказане зокрема свідчить про неперерахування коштів ТОВ «МАГРЕФ» на користь «DALMOND TRADE HOUSE LIMITED»). Згідно Контакту між ТОВ «МАГРЕФ» та «DALMOND TRADE HOUSE LIMITED» (Кіпр) оплата Товару мала бути здійснена протягом 45 календарних днів після фактичного отримання Товару ТОВ «МАГРЕФ» на території України. З матеріалів справи не вбачається, чому компанія «DALMOND TRADE HOUSE LIMITED» (Кіпр) не поставило вказану продукцію і чому компанія ТОВ «МАГРЕФ» не вживає заходів з метою зобов`язання компанії «DALMOND TRADE HOUSE LIMITED» (Кіпр) виконати вказані зобов`язання з поставки або повернення коштів (якщо такі сплачувалися). Компанія «DALMOND TRADE HOUSE LIMITED» (Кіпр) не надавало компанії ТОВ «МАГРЕФ» жодних документів, які б свідчили про неможливість поставки товару (зокрема довідку ТПП про настання форс-мажорних обставин). Отже, компанія «DALMOND TRADE HOUSE LIMITED» (Кіпр) ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань, а компанія ТОВ «МАГРЕФ» не вживає жодних дій з метою виконання вказаного контракту, що приводить до висновку, що ТОВ «МАГРЕФ» не зацікавлене в виконанні укладеного з ТОВ «УКР-МЕТ АЛЬЯНС» договору. Скаржник наполягає, що зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції вирішуючи спір не дослідив самого змісту поняття господарсько-правової відповідальності та належності до неї заявлених до стягнення грошових зобов`язань та дійшли передчасного висновку про відмову у стягненні їх з відповідача на підставі статей 614, 617 ЦК України. Нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.08.2023 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Верхогляд Т.А., Дармін М.О. Ухвалою ЦАГС від 08.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Мет Альянс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2023 у справі № 904/1212/23. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Мет Альянс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2023 у справі № 904/1212/23 об`єднано в одне провадження з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Магреф" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2023 у справі № 904/1212/23. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 12.10.2023 о 12 год. 30 хв. 23.08.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Магреф" надало відзив на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Мет Альянс" в якому зазначено про те, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що: - воєнні дії Російської Ферації проти України, що розпочалися 24.02.2022 року, були відомі всім, в тому числі позивачу, і виключається припущення, що він був не обізнаний про настання форс-мажору, отже позивач був належним чином обізнаний про настання форс-мажорних обставин в Україні з 24.02.2022 року, в тому числі для сторін договору; - враховуючи, що замовлений товар мав бути поставлений на митну територію України з території РФ, є очевидним що він не міг бути поставлений у зв`язку з воєнними діями; - з огляду на очевидність настання форс-мажорних обставин у договірних взаємовідносинах сторін, Відповідач має право посилатися на них, як на підставу невиконання своїх зобов`язань за договором, навіть за умови ненадання позивачу сертифіката ТПП про форс-мажорні обставини у строки, передбачені договором; - отже обставини щодо настання форс-мажору для Відповідача, які унеможливили виконання обов`язків з Договором стосовно поставки Позивачу замовленого і оплаченого ним товару, внаслідок військових дій, не піддаються сумніву. Відповідач наголошує, що не відмовлявся в односторонньому порядку від зобов`язання, належним чином виконував свої зобов`язання за договором, а саме: замовив і оплатив товар, передбачений для позивача, товар було виготовлено, відвантажено і доставлено до кордону, подальші дії відповідача були зупинені настанням на території України обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин.) Відповідач наполягає, що юридично значущий для встановлення обставин справи факт, а саме невиконання зобов`язання відповідачем не було встановлено та доведено позивачем, відтак відсутні підстави для стягнення штрафних санкцій чи акцесорних санкцій. Просить у задоволені апеляційної скарги позивача відмовити в повному обсязі та скасувати рішення Господарського суду від 03.07.2023 повністю та ухвалити нове рішення, за яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі. 25.08.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Мет Альянс" надано відзив на апелційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Магреф", в якому зазначено про те, що договором поставки були передбачені відповідні умови застосування наслідків дії форс-мажорних обставин, зокрема і те, що сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом двадцяти днів з дня їх виникнення надати підтвердні документи щодо їх настання відповідно до законодавства. Неналежне повідомлення сторони договору може позбавити права іншу сторону посилатися на форс-мажорні обставини. Як вбачається з самого сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Запорізької Торгово-промислової палати від 11.04.2023 №2300-23 1735, останній був виданий 11.04.2023 р. на підставі Заяви поданої 04.04.2023 року. Таким чином, ТОВ «МАГРЕФ» прострочило строк на подання сертифікату про форс- мажорні обставини на підтвердження факту настання вказаних обставин. Суд першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні належним чином не дослідив самого факту настання форс - мажорних обставин для ТОВ «МАГРЕФ», що начебто унеможливили належним чином виконати вимоги договору в частині повернення грошових коштів на користь ТОВ «УКР-МЕТ АЛЬЯНС». ТОВ «МАГРЕФ» у поданій апеляційній скарзі зазначає, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2023 р. по справі № 904/1212/23 підлягає скасуванню в частині стягнення з ТОВ «МАГРЕФ» передоплати за договором поставки, оскільки, у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин ТОВ «МАГРЕФ» звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, в тому числі і в частині повернення передоплати за непоставлений товар. На підтвердження вказаної позиції ТОВ «МАГРЕФ» посилається на рішення Верховного Суду України по справі №904/6463/14 від 10.06.2015 року. Позивач наполягає, що ним у позовній заяві не звалялися до стягнення будь-які штрафні санкції передбачені п. 9.2. Договору, що і є відповідальністю за договором поставки товару. Однак, Відповідачем помилково ототожнено поняття «відповідальності за порушення зобов`язання» та «зобов`язання з поставки товарів», оскільки, ТОВ «МАГРЕФ» посилається на статтю 614 ЦК України як підставу для не повернення передоплати здійсненої за договором поставки, яка була стягнена згідно рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2023 р. по справі № 904/1212/23. Посилаючись на правозастосовну практику викладену в рішенні Верховного Суду України по справі №904/6463/14 від 10.06.2015 року щодо застосування положень статей 218, 233 ГК України та статей 551, 614 ЦК України, ТОВ «МАГРЕФ» знову ж таки не вірно трактувало поняття «відповідальність». Позивач наполягає, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання тобто, що інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання. Нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Просить відмовити в задоволені апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГРЕФ». Також, 25.08.2023 від представника ТОВ "Укр-Мет Альянс" до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме на підтвердження витрат на правову допомогу, що були понесені товариством у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 20 500,00 грн. Зокрема, надано копію договору про надання правової допомоги позивачу; копію додаткової угоди № 2 від 10.07.2023; копію протоколу погодження договірної ціни від 10.07.2023; копію рахунку на оплату від 22.08.2023; електронний документ платіжне доручення від 23.08.2023. Ухвалою ЦАГС від 11.09.2023 заяву (клопотання) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Мет Альянс" задоволено. Визначено провести судове засідання у справі 904/1212/23, призначене на 12.10.2023 о 12:30 год. з ТОВ "Укр-Мет Альянс" в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засідання №511) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/). 14.09.2023 ТОВ «МАГРЕФ» надано заперечення на відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Укр-Мет Альянс" в якому зазначено про те, що позиція, яка викладена позивачем в скарзі є помилковою, неправдивою та суперечить чинному законодавству України та звичаям ділового обороту. Зокрема вказує на те, що в своєму відзиві Позивач стверджує, що суд першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні належним чином не дослідив самого факту настання форс-мажорних обставин для ТОВ «МАГРЕФ». Це твердження є помилковим, оскільки дослідивши документальні докази, надані Відповідачем, суд першої інстанції встановив факти, що форс-мажорні обставини, пов`язані з військовими діями на території України, безпосередньо і прямо вплинули на неможливість поставки товару Відповідачем Позивачу за Договором поставки № 1201-22/М від 12.01.2022 року, так як: обставини мають надзвичайний характер (військова агресія Російської Федерації лежить за межами впливу сторін за договором); обставини є непередбачуваними (під час підписання договору поставки № 1201-22/М від 12 січня 2022р. військового стану в Україні не було та сторони договору не могли знати про можливе виникнення таких обставин); обставини є невідворотними (закриття кордонів з РФ - у нашому випадку країною постачання по договору, та заборона імпорту є невідворотною подією в зв`язку військовою агресією Російської Федерації); є причинно-наслідковий зв`язок - в нашому випадку неможливість виконання зобов`язання за договором зумовлена на дату постачання - початком військових дій та інших обмежень, пов`язаних з цією подією (в зв`язку з військовою агресією саме Російської Федерації, що є країною виробника та вантажовідправника товару, який постачається за договором) та на даний час - заборона на імпорт з РФ. Цей висновок суду Позивач підтверджує фактом направлення листа від 13.01.2023 року в якому просить змінити умови поставки, а саме здійснити поставку товару в Туреччину. Відповідач в якості доказів, що форс-мажорні обставини унеможливили поставку саме по договору поставки між Позивачем та Відповідачем, надав до суду Сертифікат № 2300-23-1735 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Запорізькою торгово- промисловою палатою 11.04.2023 року, який доводить причинно-наслідковий зв`язок форс-мажорних обставин, що склалися, та неможливість поставити товар за договором поставки між ТОВ «МАГРЕФ» та ТОВ «УКР-МЕТ АЛЬЯНС» в період дії цих обставин. Щодо права Відповідача посилатися на форс-мажорні обставини - Відповідачем було доведено в суді першої інстанції, що Позивач був належним чином повідомлений про настання форс-мажорних обставин листом від 04.03.2022 року з посиланням на загальний офіційний лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року. Доказування впливу форс-мажорних обставин для Відповідача для зобов`язань за Договором поставки № 1201-22/М від 12.01.2022 року відбувалося в ході судового розгляду на підставі документальних доказів, наданих Відповідачем, в тому числі Сертифіката № 2300-23- 1735 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданого Запорізькою торгово- промисловою палатою 11.04.2023 року. В свою чергу Позивач підмінює поняття «повідомлення про настання форс-мажорних обставин» та поняття «доказування впливу форс-мажорних обставин». В свою чергу суд першої інстанції прийшов до висновку, що Позивач був належним чином повідомлений про настання форс-мажорних відносин та що Відповідач має право посилатися на них, а потім вже досліджував і встановив, що форс-мажорні обставини, пов`язані з військовими діями на території України, склалися для Відповідача і безпосередньо унеможливили виконання зобов`язання за Договором поставки № 1201-22/М від 12.01.2022 року. Отже судом на основі відповідних доказів було правомірно встановлено право Відповідача посилатися на наявність форс-мажорних обставин, і заява Позивача про те, що Відповідач позбавлений такого права через неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс- мажорні обставини не відповідає дійсності. Посилання на судову практику у справах, порушених до 24.02.2022 року, не можна вважати подібними, оскільки форс-мажорні обставини мирного часу не мали такого глобального впливу, таких наслідків для господарських зобов`язань, не були такими тривалими, як форс-мажорні обставини воєнного часу. ТОВ «Магреф» наголошує, навіть за умови, що товар теоретично міг би бути поставлений Позивачу після початку повномасштабної агресії РФ проти України, очевидним є той факт, що Позивач не мав можливості прийняти цей товар в місці поставки, оскільки територія, де знаходиться станція вантажоодержувача та потужності виробництва Позивача є прифронтовою та потерпає від постійних обстрілів, а також ТОВ «Електросталь-Курахово», яке є вантажоодержувачем відповідно до Специфікацій №№ 1, 2 до Договору поставки № 1201-22/М від 12.01.2022 року, перебуває в процедурі банкротства з 08.05.2023 року. Отже Позивач зацікавлений не в отриманні товару, а саме в поверненні грошових коштів, оскільки виробничої необхідності в товарі наразі немає як и немає можливості прийняти товар на станції вантажоодержувача. Таким чином, оскільки настання форс-мажорних обставин до зобов`язання за Договором поставки № 1201-22/М від 12.01.2022 року доведено Відповідачем та встановлено судом першої інстанції, відсутня протиправна поведінка, дія чи бездіяльність відповідача; відсутній причинний зв`язок між поведінкою відповідача та невиконанням зобов`язання ; відсутня вина відповідача, договір не був розірваний сторонами та вважається діючим, відповідач не може бути притягнутий до відповідальності за невиконання умов договору поставки, тому можна вважати, що прострочення боржника згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України не відбулося, а тому відсутні правові підстави для стягнення з відповідача сплаченої суми авансу. Оскільки, договором між Позивачем та Відповідачем врегульовано між іншим правові наслідки настання обставин непереборної сили тривалої дії для сторін за договором, Позивач такою нагодою не скористався (п. 10.2 Договору) та договір досі дійсний, а вимоги Позивача стосовно повернення попередньої оплати є передчасними та незаконними, так як обставини форс- мажору досі тривають. Доводи Позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу від 24.08.2023 року по суті заявленої ним вимоги (повернення авансу та сплати інфляційних збитків та 3% річних) не містять жодної тези (доказу або факту), що спростовують суть викладеного в апеляційній скарзі. Враховуючи, що в суді першої інстанції юридично значимий для встановлення обставин справи факт, а саме невиконання зобов`язання Відповідачем, не було встановлено судом та доведено Позивачем, відсутні будь-які підстави для стягнення будь-яких штрафних чи акцесорних санкцій. 26.09.2023 представником "Укр-Мет Альянс" надано відповідь на заперечення ТОВ «Магреф» в якому зазначено про те, що суд першої інстанції передчасно прийняв лист ТПП від 28 лютого 2022 р. як належний доказ існування форс-мажорних обставин для Відповідача. Відповідачем, у відповідності до вимог укладеного договору, НЕ було надано сертифікату ТПП на підтвердження факту існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а тому, Відповідач позбавлений права посилатися на дану обставину для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Позивач переконаний, що для Відповідача наступила зміна обставин, а не настали обставини, які унеможливлюють виконання зобов`язання взагалі (форс-мажор). Оскільки Відповідач не є виробником Товару, останній наділений можливістю (що виключає факт існування форс-мажору): а. поставити аналогічний Товар на користь Позивача; б. повернути внесену передоплату за договором, у випадку, якщо для Відповідача економічно невигідно поставити аналогічний Товар на користь Позивача; в. ініціювати перегляд вартості Товару для реалізації можливості поставити аналогічний Товар. Відповідачем не доведено факту настання обставин непереборної сили які унеможливлюють або виконати зобов`язання або повернути суму передоплати, яка сплачена на користь компанії - резидента Кіпру. Як вбачається з позиції Відповідача, останній не має наміру взагалі або повертати суму оплати за товар або наміру його поставляти в цілому прикриваючись «форс-мажором». Суд першої інстанції вирішуючи даний спір не дослідив самого змісту поняття господарсько-правової відповідальності та належності до неї заявлених до стягнення грошових зобов`язань та дійшов передчасного висновку про відмову у стягненні їх з відповідача на підставі статей 614, 617 ЦК України. В судовому засіданні 12.10.2023 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови по справі. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх представників сторін, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов до наступного висновку. З матеріалів справи вбачається, що між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр-Мет Альянс", як покупцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Магреф", як постачальником, було укладено Договір поставки від 12.01.2022 №1201-22/М (надалі - Договір (а.с.8-21). Пунктом 1.1. Договору визначено, що постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) покупцю вогнетриви та інші матеріали, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього узгоджену ціну. Якщо інше не обумовлено в додатках (специфікаціях) та/або додаткових угодах до Договору, товар поставляється узгодженими партіями автомобільним транспортом на умовах DDP (ТОВ "Електросталь-Курахове", м. Курахове, Донецька обл.) та/або залізничним транспортом на умовах DDP станція Роя, Донецької з/д, код станції 48100, вантажоодержувач ТОВ "Електросталь-Курахове", код вантажоодержувача 5419, згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс-2010, які використовуються з урахуванням умов, обумовлених у цьому Договорі (пункт 1.2. Договору). Відповідно до пункту 1.3. Договору асортимент товару, ціна, кількість, одиниці виміру і додаткові умови постачання, вимоги до якості кожної поставляємої за цим Договором партії товару, узгоджуються в додатках (специфікаціях) до цього Договору, які є його невід`ємними частинами. У товаросупроводжувальних документах і документах бухгалтерського та податкового обліку обов`язкове зазначення кодів УКТЗЕД (на товар). Пунктом 2.1. Договору визначено, що ціна за одиницю виміру товару встановлюється в національній валюті України, може бути виражена в грошовому еквіваленті в іноземній валюті (доларах США та/або Євро) та визначена в додатках (специфікаціях), які є невід`ємними частинами цього Договору. Розрахунки за поставлений за цим Договором товар здійснюються в національній валюті України за офіційним курсом НБУ на дату виставлення відповідного рахунку. Такий рахунок повинен бути оплачений покупцем в порядку і строки, встановлені Договором (пункт 2.2. Договору). Згідно з пунктом 2.3. Договору загальна сума Договору є величиною змінною і складається з сум всіх додатків (специфікацій), оформлених до цього Договору. Остаточна сума Договору визначається сумою вартості всіх додатків (специфікацій). Пунктом 4.1. Договору визначено, що умови та порядок оплати товару обумовлюються сторонами в додатках (специфікаціях) до цього Договору. Відповідно до пункту 5.1. Договору термін (строк) постави товару вказується в додатках (специфікаціях). Допускається дострокова поставка товару з письмової згоди покупця. Даний Договір набуває чинності з моменту підписання і скріплення печатками сторін і діє в частині поставок товару і розрахунків за товар поставлений на адресу покупця і/або вантажоодержувача за цим Договором, до 31.12.2023. У випадку, якщо у сторін на момент закінчення терміну дії цього Договору залишаються невиконаними договірні зобов`язання і не задоволені законні вимоги, дія цього Договору продовжується до повного виконання таких зобов`язань і законних вимог (пункт 12.1. Договору). В подальшому сторонами було укладено додатки (специфікації) до Договору, а саме: - від 12.01.2022 №1 на загальну суму 7 735 358 грн. 57 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.16-18); - від 12.01.2022 №2 на загальну суму 6 977 549 грн. 57 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.19-21). Відповідно до пунктів 3.7. специфікацій виробник товару: ТОВ "Група "Магнезит". Пунктами 3.4. вказаних специфікацій визначено, що товар по цьому додатку (специфікації) повинен бути поставлений в адрес вантажоодержувача у березні 2022 тільки при умові здійснення покупцем оплати в порядку та строки, зазначені у пункті 6.1. цього додатку (специфікації) до Договору. При цьому, 50% вартості узгодженої до відвантаження партії товару по цьому додатку (специфікації) до Договору повинні бути сплачені покупцем згідно рахунку постачальника до 25 січня 2022. Як вбачається, відповідачем було виставлено позивачу рахунок від 20.01.2022 №20 на оплату на загальну суму 7 023 762 грн. 22 коп. з урахуванням ПДВ (а.с.22). На виконання умов Договору позивачем у період з 20.01.2022 по 21.01.2022 включно було проведено оплату на загальну суму 7 023 762 грн. 22 коп. з урахуванням ПДВ, що підтверджується копіями платіжних доручень, а саме: - від 20.01.2022 №5169 на загальну суму 4 000 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.23); - від 21.01.2022 №5187 на загальну суму 3 023 762 грн. 22 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.24). У зв`язку з невиконання відповідачем зобов`язань з поставки товару за Договором, позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою від 29.09.2022 №2909-22М про повернення передоплати в сумі 7 023 762 грн. 22 коп. (а.с.25-27). Відповідач листом від 05.10.2022 №15/1022/М звернувся до позивача з проханням про відкладення питання щодо постачання згодженого у специфікаціях до Договору товару на адресу позивача чи питання стосовно повернення суми передоплати до закінчення воєнного стану (а.с.127-128). Відповідачем надано копію сертифіката Запорізької Торгово-промислової палати від 11.04.2023 №2300-23-1735 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану (закриття пунктів пропуску через державний кордон); період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): - дата настання: 26 лютого 2022; - дата закінчення: тривають на 11 квітня 2023 року (а.с.123-124). Також відповідачем надано підписаний акт звірки взаємних розрахунків за період: з 01.01.2022 - 19.04.2023 відповідно до якого у відповідача обліковується дебіторська заборгованість перед позивачем в розмірі 7 023 762 грн. 22 коп. (а.с.125). Позивач вимагає повернення сплаченої передоплати внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань з поставки товару за Договором; відповідач проти цього заперечує, зазначає про відсутність вини відповідача та підтверджує свій намір виконати зобов`язання за Договором після припинення дії форс-мажорних обставин, що і стало причиною спору та звернення до суду. Колегія суддів враховує приписи статей 11, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, в силу яких договір є підставою виникнення зобов`язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно зі статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Так, матеріалами справи встановлено, що відповідно до умов Договору та специфікацій до нього позивач замовив у відповідача вогнетриви та інші матеріали на загальну суму 14 712 908 грн. 14 коп. які мали бути поставлені у березні 2022 за умови здійснення позивачем оплати в наступному порядку: - 50% вартості узгодженої до відвантаження партії товару повинна бути проведена авансовим платежем на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п`яти) робочих днів, з дати виставлення постачальником відповідного рахунку в національній валюті України перед початком виробництва по курсу НБУ до ЄВРО на дату виписки постачальником відповідного рахунку. У разі несплати покупцем виставленого рахунку у зазначений строк (5 робочих днів), рахунок вважається анульованим та підлягає перевиставленню постачальником нового рахунку відповідно до курсу НБУ до ЄВРО); - оплата решти 50% вартості узгодженої до відвантаження партії товару повніша бути зроблена покупцем шляхом перерахування попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати виставлення постачальником відповідного рахунку в національній валюті України після отримання від постачальника письмового повідомлення про готовність товару до відвантаження зі складу виробника. Оплата товару проводиться в гривнях по курсу НБУ до ЄВРО на дату виписки постачальником відповідно рахунку. У разі несплати покупцем виставленого рахунку у зазначений строк (5 робочих днів), рахунок вважається анульованим та підлягає перевиставленню постачальником нового рахунку відповідно до курсу НБУ до ЄВРО (пункт 6.1. додатку (специфікації) від 12.01.2022 №1 та №2). Позивач здійснив перерахування попередньої оплати на рахунок відповідача на загальну суму 7 023 762 грн. 22 коп. (платіжні доручення від 20.01.2022 №5169 на суму 4 000 000 грн. 00 коп. та від 21.01.2022 №5187 на суму 3 023 762 грн. 22 коп.). Відповідно до умов Договору, строк поставки за Договором є таким, що настав - 31.03.2022 (з урахуванням умов Специфікацій). З копії листа від 04.03.2022 №130/0403/М, вбачається, що відповідач повідомляє позивача, що через запроваджений в Україні воєнний стан та дії окупантів (пошкодження інфраструктури всередині України, що призвело до обмеження ланцюга постачання, блокування портів) про неможливість виконання договірних зобов`язань з боку відповідача та пов`язані з цим наслідки. (а.с. 73) Доказів виконання сторонами будь-яких інших умов, вказаних в специфікаціях до Договору, матеріали справи не містять. Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Оскільки, відповідач не виконав зобов`язання щодо поставки товару, позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою від 29.09.2022 №2909-22/М про повернення передоплати в сумі 7 023 762 грн. 22 коп. (а.с 25-26) Також, відповідач листом від 05.10.2022 №15/1022/М звернувся до позивача з проханням про відкладення питання щодо постачання згодженого у специфікаціях до Договору товару на адресу позивача чи питання стосовно повернення суми передоплати до закінчення воєнного стану (а.с.127-128). Між тим, вимога позивача виконана відповідачем не була, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення суми попередньої оплати та штрафних санкцій за договором поставки. Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, у тому числі: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії тощо (частина 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні"). Відповідно до статті 14 та частини 1 статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" ТПП України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб. ТПП України та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорні обставини не мають преюдиціального (заздалегідь встановленого) характеру. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом. Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21 та від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21. Зі змісту пунктів 10.1, 10.2 договору вбачається, що: у разі неможливості виконання зобов`язань, що випливають з цього договору, внаслідок обставин непереборної сили, що виникли після укладення договору, в результаті непередбачених подій надзвичайного характеру (війна, ембарго, стихійні лиха, дії уряду, створюють неможливість виконання зобов`язань за договором), Сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов`язань, повинна в 5-денний термін з моменту настання таких обставин повідомити іншу сторону за Договором в письмовому вигляді. Факти, викладені в повідомленні про настання форс- мажорних обставин, підлягають підтвердженню Торгово-промисловою палатою України, сертифікат якої, після його отримання, але не пізніше 20 календарного дня з дати отримання відповідного повідомлення про настання форс-мажорних обставин, також направляється Стороною, для якої наступили форс-мажорні обставини, іншій Стороні. У разі ненадання сертифіката, виданого Торгово-промисловою палатою України в зазначений термін, дані форс-мажорні обставини є недоведеними і Сторона, для якої наступили форс-мажорні обставини, не має права посилатися на них(п. 10.1, Договору). Після припинення дії форс-мажорних обставин, Сторона, яка перебувала під дією таких обставин, зобов`язана протягом 10 (десяти) календарних днів письмово (з попередніми одночасним направленням повідомлення в найкоротші терміни по факсу або телеграмою) повідомити іншу Сторону про припинення дії форс-мажорних обставин. Отже, договором поставки були передбачені відповідні умови застосування наслідків дії форс-мажорних обставин, зокрема і те, що сторони зобов`язані повідомити про форс-мажорні обставини та надати підтвердні документи щодо їх настання відповідно до законодавства. Відповідно перед тим, як з`ясовувати правову природу обставин, які перешкодили належному виконанню договору, та їх правових наслідків, суди повинні з`ясувати право сторони посилатися на наявність форс-мажорних обставин (постанова Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 31.08.2022 у справі N 910/15264/21) у правовідносинах які є подібними. Листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, що розміщений в мережі Інтернет та адресований "Всім кого це стосується", ТПП засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24.02.2022. Зазначений загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин стосовно невизначеного кола осіб не звільняє від цивільно-правової відповідальності будь-яку сторону будь-якого договору, незалежно від того, існує реальна можливість виконання зобов`язання, чи ні. Сторона, яка порушила свої договірні зобов`язання внаслідок військової агресії російської федерації проти України, в період дії введеного воєнного стану може звернутися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини, або з посиланням на вказаний лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 та з урахуванням конкретних обставин доводити суду настання форс-мажорних обставин під час виконання договірного зобов`язання іншими доказами. Як вбачається з самого сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Запорізької Торгово-промислової палати від 11.04.2023 №2300-23- 1735, останній був виданий 11.04.2023 р. на підставі Заяви поданої 04.04.2023 року. Як доречно зазначено судом першої інстанції, замовлений відповідачем товар (для подальшої поставки позивачу) мав бути поставлений на митну територію України з території Російської Федерації, є очевидним, що Договір не міг бути ним виконаний у зв`язку з воєнними діями. І так само, у зв`язку з загальною ситуацією в державі, причини неотримання відповідачем сертифіката ТПП та ненадання його позивачу у строки, встановлені Договором, вбачаються вагомими. Однак, умови укладеного між сторонами Договору не містять положень щодо відтермінування будь-яких строків, у тому числі і поставки товару, на час дії форс-мажорних обставин. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно із частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Статтею 617 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Згідно з частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки передання товару відповідачем позивачу є об`єктивно неможливим внаслідок настання форс-мажору, позивач заявив правомірну вимогу про повернення сплаченої ним суми передплати за товар. Обов`язок щодо повернення постачальником покупцю передплати у зв`язку із неможливістю передати товар не є відповідальністю за невиконання Договору та не може бути скасований у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 7 023 762 грн. 22 коп. є обґрунтованими. Щодо нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Як вбачається позивачем здійснено інфляційні нарахування у розмірі 1 310 280 грн. 53 коп. за період з квітня 2022 по січень 2023 включно, а також нараховано 3% річних у розмірі 185 889 грн. 16 коп. за період з 01.04.2022 по 16.02.2023. Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вирішуючи спір не дослідив самого змісту поняття господарсько-правової відповідальності та належності до неї заявлених до стягнення грошових зобов`язань та дійшов передчасного висновку про відмову у стягненні їх з відповідача на підставі статей 614, 617 ЦК України. Так, зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання тобто, що інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання (Аналогічний правовий висновок, викладений у постанові Великої Палата Верховного Суду від 07.04.2020 у справі N 910/4590/19). Нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах N 703/2718/16-ц та N 646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі N 915/880/18, від 26.09.2019 у справі N912/48/19, від 18.09.2019 у справі N908/1379/17 ). Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволені позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних. Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до висновку, що позовна вимога щодо стягнення з ТОВ «Магреф» на користь ТОВ "Укр-Мет Альянс" 3% річних від простроченої суми, що становлять 185 889,16 грн. та суму індексу інфляції у зв`язку з простроченням оплати в розмірі 1 310 280,53 грн. підлягають задоволенню. В силу статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ч. 1,2 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до п.1 ч.3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, зокрема, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду. Приймаючи до уваги вищенаведені обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що аргументи, викладені в апеляційній скарзі ТОВ «Магреф» не знайшли свої підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення. Доводи, викладені в апеляційній скарзі ТОВ "Укр-Мет Альянс", знайшли свої підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції без належного з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з огляду на що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2023 у справі № 904/1212/23 підлягає частковому скасуванню. Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 282 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Магреф" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2023 у справі № 904/1212/23 - залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Мет Альянс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2023 у справі № 904/1212/23 задовльнити. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2023 у справі № 904/1212/23 - скасувати в частині відмови в стягнені 3% річних та інфляційних витрат та прийняти в цій частині нове рішення про стягнення з з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магреф" (50074, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Святогеоргіївська, буд. 15, приміщ. 4; ідентифікаційний код 36510798) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Мет Альянс" (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, буд. 10-А; ідентифікаційний код 39621700) - 3 % річних від простроченої суми, що становить 185 889,16 грн, а також суму індексу інфляції у розмірі 1 310 280,53 грн. В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2023 у справі № 904/1212/23 залишити без змін. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГРЕФ» (код ЄДРПОУ № 36510798) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-МЕТ АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ № 39621700) суму понесених витрат з оплати судового збору в суді першої інстанції, що становить 22 442,55 грн.). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГРЕФ» (код ЄДРПОУ № 36510798) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-МЕТ АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ № 39621700) суму понесених витрат з оплати судового збору в суді апеляційної інстанції, що становить 33 663,82 грн. Видачу наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарського суду Дніпропетровської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку та випадках, передбачених ст. 287 ГПК України. Повний текст постанови виготовлено та підписано 26.10.2023. Головуючий суддя О.В.Чус Суддя Т.А. Верхогляд Суддя М.О. Дармін