Ухвала КАС ВС № 560/2292/23

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 25 жовтня 2023 року м. Київ справа №560/2292/23 провадження № К/990/35015/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.05.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2023 у справі №560/2292/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, у с т а н о в и в: У 2023 році ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, у якому просила: - визнати протиправними відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у переведенні, призначенні й виплаті позивачці пенсії по інвалідності ІІ-ї групи державного службовця відповідно до частини дев`ятої статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII; - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №968100130565 від 25.01.2023 про відмову позивачці у переведенні, призначенні й виплаті пенсії державного службовця по І-ї групи інвалідності; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати позивачці до стажу державної служби періоди роботи: з 01.08.1988 по 10.04.1990 на посаді економіста Хмельницького обласного управління Промбудбанку СРСР та з 10.04.1990 по 01.12.1990 на посаді економіста Летичівського відділення Агропромбудбанку СРСР, а всього 2 роки 4 місяці; - перевести, призначити, здійснити нарахування й виплачувати позивачці, починаючи з 18.01.2023 пенсію державного службовця відповідно до частини дев`ятої статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII у розмірі 60% від заробітку згідно довідок за №40/08-08/2023, №40/08-09/2023 від 11.01.2023, виданих Хмельницькою державною адміністрацією Хмельницької області з урахуванням виплачених сум. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.05.2023, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2023, позов задоволено частково, внаслідок чого: - визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у переведенні позивачки на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XI. - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати позивачці до стажу державної служби періоди роботи з 01.08.1988 по 10.04.1990 на посаді економіста Хмельницького обласного управління Промбудбанку СРСР, та з 10.04.1990 по 01.12.1990 на посаді економіста Летичівського відділення Агропромбудбанку СРСР; - визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 25.01.2023 №968100130565, яким позивачці відмовлено у переведенні з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу»; - у решті позовних вимог відмовлено. Не погодившись з ухваленими у цій справі рішеннями, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач) оскаржило їх у касаційному порядку та просить їх скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Дослідивши зміст касаційної скарги відповідача, колегія суддів дійшла такого висновку. Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) й частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках. Тому розв`язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд насамперед має з`ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку. Законодавець у КАС України встановив диференційований (розрізнений) підхід до визначення категорій справ, які належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, за критерієм їхньої складності, виокремивши з-поміж них справи незначної складності, для яких з огляду на їхні змістовні ознаки встановлений особливий порядок судового розгляду, зокрема й щодо можливості касаційного оскарження судових рішень, ухвалених в таких справах. За приписами пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначна справа) вважається адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. У частині шостій статті 12 КАС України закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положення пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачають, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Спір у цій справі виник через відмову компетентного органу перевести позивачку на пенсію по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» та через відмову у зарахуванні стажу державної служби. І тому з огляду на предмет та коло учасників справи №560/2292/23, вона є справою незначної складності відповідно до вимог пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України. Водночас за правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою. Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права. У касаційній скарзі відповідач зазначає про обставини, на підставі яких компетентний орган відмовив позивачці у переведенні її на пенсію по інвалідності державного службовця та не зарахував стажу державної служби, а також надає правове обґрунтування наведеним ним обставинам. Натомість ці обставини та аргументи не є підставою для касаційного перегляду справи незначної складності. Скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів вважає, що ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її. Так, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовча практика, що склалася з приводу спорів цієї категорії, непоодинока кількість справ з подібними позовними вимогами, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі №560/2292/23, як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню. Згідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З огляду на те, що касаційна скарга відповідача подана на судові рішення, які за законом не оскаржуються у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити. Керуючись ст. 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.05.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2023 у справі №560/2292/23.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя В.М. Кравчук Суддя О.П. Стародуб