Постанова 4856 № 240/17105/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/17105/21 Головуючий у 1-й інстанції: Панкеєва Вікторія Анатоліївна Суддя-доповідач: Моніч Б.С. 25 жовтня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Моніча Б.С. суддів: Ватаманюка Р.В. Залімського І. Г. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2021 року задоволено позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. 05 червня 2023 року на адресу Житомирського окружного адміністративного суду надійшла заява від ОСОБА_1 про заміну стягувача у справі №240/17105/21. В обґрунтування своїх доводів ОСОБА_1 зазначає, що є спадкоємцем після смерті чоловіка ОСОБА_2 . З огляду на зазначене, просить замінити стягувача у адміністративній справі №240/17105/21 ОСОБА_2 на неї, як спадкоємицю за законом. ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони правонаступником у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії. ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ Судом встановлено, що відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2021 року задоволено позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії: - визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Житомирській області щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку пенсії на підставі довідки від 28.05.2021 №33/26/117-184 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.12.2019 наданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання міністерства Внутрішніх справ України по Житомирській області"; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2019 на підставі довідки від 28.05.2021 №33/26/117-184 про розмір грошового забезпечення наданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання міністерства Внутрішніх справ України по Житомирській області". Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 16.09.2022, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до довідки приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу №307/01-16 від 18.09.2023, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 першої черги, яка прийняла спадщину. IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Відмовляючи в задоволенні заяви про заміну стягувача, суд першої інстанції вказав, що заявником не було надано належних доказів на підтвердження правонаступництва та доказів про нарахування суми доплати до пенсії згідно з рішенням суду. V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись з судовим рішенням, заявником подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та задовольнити подану заява про заміну стягувача, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що після смерті ОСОБА_2 заявник ОСОБА_1 має право на недоотримані пенсійні виплати, що належали померлому. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області було надано відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін. VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного. Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Відповідно до частин першої, четвертої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України). Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу. Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Таким чином, право на отримання заборгованості з соціальних виплат правонаступник має у випадку, якщо такі були нараховані померлому або присуджені йому на підставі судового рішення, що набрало законної сили, однак не отримані померлим, навіть якщо вони не зазначені у свідоцтві про право спадщину. Отже, спірні правовідносини допускають правонаступництво. Слід також зазначити, що відповідно до частини першої статті 91 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-ХІІ) суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. За положеннями статті 52 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону №1058-IV теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю, тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Отже недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину. Аналіз наведених норм матеріального права свідчить про те, що суми соціальних виплат передаються членам сім`ї спадкодавця. Водночас сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, яке набрало законної сили, і яким його (пенсійний орган) було зобов`язано провести нарахування та виплату підвищення до пенсії як особі, яка має правовий статус дитини війни, передбаченої Законом України від 18.11.2004 №2195-IV "Про соціальний захист дітей війни". Також колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) розуміється сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно із частинами першою та другою статті 15 Закону №1404-VIII сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Положення частини п`ятої статті 15 цього Закону передбачають, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження. У контексті наведених положень Закону № 1404-VIII слід зазначити, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження представляє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених статтею 39 цього Закону. Виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням. Закон не пов`язує початок реалізації цих прав з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа, а навпаки, прямо передбачає можливість виправлення невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, судом за заявою стягувача (абзац другий частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII). Отже, заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.12.2018 у справі №2-а-1710/11, від 14.02.2019 у справі №2-а-2727/11/2209 та від 16.03.2020 у справі №673/544/19, від 05 серпня 2020 року у справі №673/393/19. Крім того, відповідно до статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (Закон України №2262-ХІІ), суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Такий підхід до врегулювання спірних правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певних осіб. Також, Верховний Суд в ухвалі від 06 червня 2023 року справа №420/19841/21 зазначив, що: "Недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що суми соціальних виплат, у даному випадку пенсії, передаються членам сім`ї спадкодавця. При цьому, сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, що набрало законної сили, і яким пенсійний орган було зобов`язано провести нарахування та виплату підвищення до пенсії". Додатково суд зазначає, що процесуальне законодавство не пов`язує можливість заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником виключно у випадку спадкування такою особою майна померлого. На думку суду, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником можлива також і з підстав, коли особа, яка зазначає себе правонаступником, не є спадкоємцем в розумінні ЦК України, натомість є членом сім`ї померлого пенсіонера, який (член сім`ї) належить до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, а також є батьком або дружиною (чоловіком), або членом сім`ї, який проживав разом із пенсіонером на день його смерті, оскільки вказані особи передбачені діючим законодавством, як отримувачі невиплаченої пенсії померлого пенсіонера. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду справах №420/6729/22 від 04.07.2023, №420/17950/21 від 24.08.2023 тощо. Відповідно до статті 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. На виконання вимог ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року про витребування відомостей та документів, до суду представником позивача були надані: копія довідки приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Гукової Н.Є. від 18.09.2023 №307/01-16 у якій зазначено, що згідно з документами, що містять у спадковій справі №130/2022, заведеної до майна померлого ОСОБА_2 , єдиним спадкоємцем першої черги, яка прийняла спадщину є дружина ОСОБА_1 ; копії листів-підтвердження щодо спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 16.09.2022, позивач ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Колегія суддів зауважує, що той факт, що пенсія відповідачем не нараховувалась та не виплачувалась позивачу у належному розмірі не звільняє відповідача від обов`язку виконання судового рішення після його смерті. На виконання адвокатського запиту ГУПФУ України у Житомирській області надано відповідь, зі змісту якої встановлено, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.10.2021 по справі №240/17105/21 відповідачем була нарахована сума пенсій заборгованості у розмірі 146026,10 грн (а.с. 39). Крім того, відповідач у справі не оспорював того факту, що заявниця ОСОБА_1 є правонаступником позивача. У підсумку, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для заміни стягувача у цій справі, оскільки дружина позивача, яка проживала разом із пенсіонером на день його смерті, має право на одержання сум пенсії, не отриманих пенсіонером. З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну стягувача, а тому зазначена ухвала суду підлягає скасуванню, а заява підлягає задоволенню. VII. ВИСНОВКИ СУДУ Відповідно до частини 3 статті 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про заміну стягувача. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю. Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року скасувати. Прийняти нову постанову, якою заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача у справі № 240/17105/21 задовольнити. Замінити стягувача ОСОБА_2 , у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2021 року у справі №240/17105/21, на його правонаступника ОСОБА_1 . Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Моніч Б.С. Судді Ватаманюк Р.В. Залімський І. Г.