Постанова 4856 № 560/3490/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/3490/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д. Суддя-доповідач - Граб Л.С. 25 жовтня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Граб Л.С. суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі ГУ ДПС у Хмельницькій області), в якому просила: -визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0071431-5706-2220 від 10.05.2019 про нарахування суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у розмірі 2457,18 грн; -№0059592-5705-2220 від 23.04.2020 про нарахування суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у розмірі 2295,15 грн; -№0237606-2406-2220 від 17.05.2021 про нарахування суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у розмірі 1904,94 грн. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 позов задоволено: -визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 10.05.2019 року №0071431-5706-2220, від 23.04.2020 року №0059592-5705-2220, від 17.05.2021 року №0237606-2406-2220. Не погодившись з вказаним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. Розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи із наступного. Судом першої інстанції встановлено, що згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_1 значиться власником нежитлової будівлі, магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 , площею 110,0 кв.; підстава виникнення права власності - рішення суду, справа №2-1429, 22.12.2009, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області, що учасниками справи не заперечується. На підставі вказаної інформації, ГУ ДПС у Хмельницькій області сформовано податкові повідомлення - рішення по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: № 0071431-5706-2220 від 10.05.2019 на суму 2457,18 грн, №0059592-5705-2220 від 23.04.2020 на суму 2295,15 грн та №0237606-2406-2220 від 17.05.2021 на суму 1904,94 грн. Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернулася до суду з даним позовом. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для його задоволення. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначає Податковий кодекс України. Питання сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, врегульовані статтею 266 Податкового кодексу України (далі ПК України). Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (підпункт 266.1.1 пункт 266.1 статті 261 Податкового кодексу України). Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2. статті 266 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Згідно із підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3. статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. У підпункті 266.5.1 пункту 266.5. статті 266 ПК України зазначено, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Підпунктами 266.7.1, 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України, встановлено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у встановленому цим пунктом порядку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). За змістом пункту 266.8 статті 266 ПК України, у разі переходу права власності на об`єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об`єкт оподаткування, а для нового власника-починаючи з місяця, в якому він набув право власності. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. Підпунктом 60.1.3 пункту 60.1, пункту 60.4 статті 60 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі. У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу. З матеріалів справи слідує, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, позивач є власником нежитлової будівлі, магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 , площею 110,0 кв. м.; підстава виникнення права власності - рішення суду, справа №2-1429, 22.12.2009, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області. Так, із наявної у справі копії заочного рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22.12.2009 у справі №2-1429/2009 вбачається, за ОСОБА_1 визнано право власності на будівлю магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", загальною площею 110 м.кв., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . В подальшому, ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 17.09.2010 у справі №2п-9/2010 заочне рішення від 22 грудня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Шепетівський цукровий комбінат" - скасовано. Таким чином, зважаючи на те, що рішення суду, яким за позивачем визнано право власності на нежитлову будівлю, магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 , скасоване ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 17.09.2010, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що станом на період визначення контролюючим органом позивачу суми податкового зобов`язання за платежем "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300", ОСОБА_1 вже не була власником вказаного нерухомого майна а відтак і не мала обов`язку по сплаті вказаного вище податку. Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Згідно частин першої третьої статі 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Статтею 73 КАС України врегульовано, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необгрунтованість нарахування контролюючим органом позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за об`єкт нерухомого майна на підставі податкових повідомлень-рішень від 10.05.2019 року №0071431-5706-2220, від 23.04.2020 року №0059592-5705-2220, від 17.05.2021 року №0237606-2406-2220. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 72, 73, 90, 242, 243, 250, 304, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Граб Л.С. Судді Смілянець Е. С. Сторчак В. Ю.