Постанова 4824 № 760/15246/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №760/15246/22 Головуючий у 1 інстанції: Педенко А.М. Провадження №33/824/4233/2023 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р. 05 жовтня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Гаращенка Д.Р., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 09 серпня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,- ВСТАНОВИВ: Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 09 серпня 2023 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, стягнуто судовий збір в розмірі 536 грн 80 коп. на користь держави. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 18 серпня 2023 року адвокат Оропай О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 09 серпня 2023 року, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсним обставинам та не підтверджуються доказами, які є у справі. Зазначив, що автомобілем в той вечір ОСОБА_1 не керував, доказів керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 матеріали справи не містять. Крім того, поліцейськими не було роз`яснено ОСОБА_1 його прав. В судовому засіданні адвокат Оропай О.В. - представник ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи без його участі, у зв`язку з перебуванням у військовій частині у м. Дніпро. Вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає. Прокурор в судове засідання не з`явився повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення адвоката Оропая О.В., дослідивши наявні у справі докази, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню враховуючи наступне. Судом першої інстанції встановлено, що 23 вересня 2022 року о 00 год. 26 хв. по вул. У шиїтського, 1 у м. Києві, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю із порожнини рота, нестійка хода, нечітка мова. Від проходження огляду на визначення стану сп`яніння з використанням приладу «Drager» у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор № 473598, своїми діями порушив п. 2.5 ПДР України. Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суд першої інстанції виходив з того, що дане підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, розпискою та відеозаписом із нагрудних камер поліцейських. Апеляційний суд не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне. У відповідності до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку. Згідно п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Адміністративним правопорушенням, згідно ч.1ст.130 КУпАП, визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Для того, щоб виявити вказане правопорушення, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в противному випадку протиправність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення Правил дорожнього руху та подальшим притягненням до відповідальності), може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру виявлення «нетверезого водія». Так, у своєму рішенні від 15 березня 2019 року Верховний Суд у справі № 686/11314/17 зазначив, що оскільки поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм Правил дорожнього руху, то вимоги інспектора до водія про пред`явлення документів на право керування є неправомірними, а співробітники поліції можуть запиняти автомобіль, лише коли є факт правопорушення. Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспортні», за яким керування транспортним засобом- виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора водія під час навчання учнів водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Крім того, в рішенні № 404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року Верховний Суд /КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості і транспортного засобу. Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного). Згідно із п. 2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином, об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП полягає в тому, що порушник має перебувати в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння та обов`язково має керувати транспортним засобом. Відсутність будь якої складової об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності. Тобто, об`єктивною стороною в даному правопорушенні є саме керування транспортним засобом. Як вбачається з відеозапису, долученого до протоколу, момент керування та зупинки транспортного засобу «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 не зафіксовано, відсутні будь які докази про те, що ОСОБА_1 саме 23 вересня 2023 року о 00 годині 26 хвилин дійсно керував вказаним у протоколі транспортним засобом. При цьому поліцейським ОСОБА_1 взагалі не роз`яснюються його права, передбачені ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України або порядок проходження огляду. За відсутності доказів керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, транспортним засобом при обставинах, вказаних у протоколі, така особа у розумінні диспозиції ст. 130 КУпАП не є суб`єктом вчинення даного адміністративного правопорушення, так як відсутні докази керування ним транспортним засобом на момент зупинення автомобіля працівниками поліції, і як наслідок не може нести відповідальність З урахуванням викладеного апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не звернув уваги на встановлення дійсних обставин та прийшов до помилкового висновку про винуватість ОСОБА_1 . З огляду на наведене, а також положення статті 62 Конституції України, відповідно до якої, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є неправильними, оскільки в суді не доведено належними та допустимим доказами наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. У зв`язку із викладеним постанова Солом`янського районного суду міста Києва від 09 серпня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю із підстав, передбачених п.1 ст. 247 КУпАП. Керуючись ст. 247 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 09 серпня 2023 року скасувати. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Д.Р. Гаращенко