LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Чернігівський апеляційний суд738/1028/23

від 24.10.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 738/1028/23 Головуючий у 1 інстанції Волошина Н. В. Провадження № 33/4823/771/23 Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 жовтня 2023 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Дяченко К.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 11 вересня 2023 року, В С Т А Н О В И В : Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 536,80 грн. судового збору. Місцевим судом встановлено, що 28 червня 2023 року о 19.56 год., на а/д Мена - Макошине, ОСОБА_1 керував автомобілем FORD Escort, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з рота, незв`язна мова, нестійка хода), на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленого порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху. Не погодившись із рішенням суду, захисник Дяченко К.О. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову місцевого суду скасувати як незаконну, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях її підзахисного складу даного адміністративного правопорушення. Вважає, що постанова місцевого суду прийнята передчасно, через неповне з`ясування обставин справи. В обґрунтування скарги вказує на те, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння не відмовлявся, що підтверджується відеозаписом. Апелянт зазначає, що працівниками поліції не було залучено свідків до складання протоколу та підтвердження в особи первинних ознак сп`яніння та відмови від проходження освідування. Також вказує, що направлення на огляд водія не є належним доказом та правильно оформленим документом відповідно до вимог Інструкції. Крім того, відповідно до ст. 62 Конституції України, всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник не з`явилися, про час і місце розгляду справи були поінформовані належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавали. Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов`язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №329191 від 28.06.2023, ОСОБА_1 , 28 червня 2023 року о 19.56 год., на а/д Мена - Макошине, керував автомобілем FORD Escort, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з рота, незв`язна мова, нестійка хода) Продути прилад «Драгер» та пройти медичний огляд в установленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП ( а.с.3). Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП. Як убачається із переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського, працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Під час перевірки документів у поліцейських виникла підозра про перебування водія в стані алкогольного сп`яніння, про що йому було повідомлено. ОСОБА_1 повідомив, що вживав спиртні напої, після чого йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» або в медичному закладі, проте водій відмовився. При цьому, ОСОБА_1 намагався домовитися з працівниками поліції не складати протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до ч.2 та ч.3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а у разі неможливості застосування таких, огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У даному випадку поліцейськими у повній мірі дотримано зазначених вимог Закону, оскільки за наявності відеозапису присутність свідків під час огляду на стан алкогольного сп`яніння не є обов`язковою у силу вимог ст. 266 КУпАП. Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не спростовують, та не є підставою для скасування судового рішення. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королвства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях її підзахисного складу адміністративного правопорушення не заслуговують на увагу. Таку позицію сторони захисту слід розцінювати, як намагання ОСОБА_1 уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне. Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, з чим погоджується й апеляційний суд. Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності. Відтак, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника Дяченко К.О. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Менського районного суду Чернігівської області від 11 вересня 2023 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяВ. М. Заболотний

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»