Постанова КАС ВС № 360/7050/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 жовтня 2023 року м. Київ справа № 360/7050/21 адміністративне провадження № К/990/9749/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В. М., суддів: Кравчука В. М., Чиркіна С. М., за участю: секретаря судового засідання Корецького І.О., позивача: не з`явився, відповідача: представники Калюжний А.П., Марціс Б.С., розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 (у складі судді Кисельова Є.О.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2023 (у складі колегії суддів: Блохіна А.А. (суддя-доповідач), Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В.) у справі №360/7050/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач, МО України), у якому просив: - -визнати протиправним та скасувати пункт 5 рішення МО України від 27.05.2021 № 81, виражене у формі протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням III групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії; - зобов`язати МО України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням III групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності у відповідності до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 25.12.2013 №

975. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16.02.2022, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2023, позов задоволено.. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, дійшов висновку про те, що рішення Центральної військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, викладене у формі протоколу 14.03.2014 № 712 засвідчує відсутність в діях позивача протиправного діяння на момент отримання поранення (контузії) і є належним документом, що свідчить про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання. Також суди попередніх інстанцій зазначили, що із вказаного протоколу не вбачається, що поранення пов`язане із вчиненням правопорушення чи є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. За наведених вище обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачем у спірному випадку подано достатні документи, про причини та обставини отримання травми. Постановляючи судові рішення у цій справі, суди попередніх інстанцій застосували правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 729/426/17. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги: Касаційна скарга відповідача обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Наполягає, що позивачем не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми, або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, а отже відсутні підстави для отримання одноразової грошової допомоги. Стверджує, що судами обох інстанцій не врахована правова позиція Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, викладена в постанові від 10.04.2019 у справі № 822/220/18 з питань застосування норм права у аналогічних правовідносинах. Відповідно до матеріалів касаційного провадження, адресою позивача є: АДРЕСА_1 . Водночас, згідно з розділом ІІ Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 місто Сєвєродонецьк, віднесений до територій України, які тимчасово окуповані російською федерацією (дата початку тимчасової окупації 25.06.2022) і станом на час розгляду справи окупація не припинилася. Поштові відправлення, адресовані ОСОБА_1 , із вкладеними до них копіями ухвали Верховного Суду від 09.05.2023 про відкриття касаційного провадження у справі, копією матеріалів касаційної скарги та ухвали Верховного Суду від 04.07.2023 про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень не прийняті для подальшого надсилання відділенням поштового зв`язку Київ - 29, про що працівниками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду складені акти від 12.05.2023 № 97 та від 12.05.2023 №

136. Відповідно до частини 2 статті 12-1 Закону України від 15.04.2014 №1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення. Враховуючи вищевикладене та відповідно до зазначених положень законодавства ОСОБА_1 повідомлений про постановлення Верховним Судом ухвал від 09.05.2023 та від 09.05.2023 у справі, що розглядається, шляхом розміщення тексту цих судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pro_sud/dl-ark_rishenna/2023_08_29_360_7050_21. Таким чином вважається, що ОСОБА_1 отримав ухвалу про відкриття касаційного провадження, у резолютивній частині якої встановлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали. У матеріалах справи міститься номер мобільного телефону позивача, однак за цим номером зв`язок відсутній, з огляду на що ОСОБА_1 не вдалося повідомити про надходження касаційної скарги у цій справі, відкриття касаційного провадження та зупинення виконання оскаржуваного судового рішення постановлення відповідної ухвали. За наявною у комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" інформацією ОСОБА_1 не є користувачем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та не зареєстрований у підсистемі "Електронний кабінет". Інших засобів зв`язку з ОСОБА_1 у матеріалах касаційного провадження не міститься. У встановлений Верховним Судом строк відзиву на касаційну каргу відповідача не надійшло, що, однак, згідно з частиною 4 статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій. Окрім того, ОСОБА_1 повідомлений про виклик в судове засідання та ухвалу від 30.08.2023 про призначення цієї справи, отриманої в електронній формі, до касаційного розгляду в судовому засіданні на 18 жовтня 2023 о 16 годині 00 хвилин, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 5, шляхом розміщення тексту цих процесуальних документів на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pro_sud/povidomlennya/2023_09_04_360_7050_21. Таким чином вважається, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду касаційної скарги Міністерства оборони України на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2023 у справі №360/7050/21. Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини, що мають значення для вирішення справи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 є учасником бойових дій та інвалідом 3 групи, про що свідчить відповідне посвідчення серії НОМЕР_2 від 01.04.2020. Відповідно до відомостей, які містяться у військовому квитку НОМЕР_3 від 30.10.1987, ОСОБА_1 проходив службу в Республіці Афганістан з 11.07.1988 по 13.02.1989. Згідно з довідками до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААВ № 429430 від 07.04.2014, серії 12 ААА № 157215 від 24.03.2015, серії 12 ААА № 509114 від 21.03.2017, серії 12 ААБ № 142940 від 31.03.2020 позивачеві встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності - поранення (контузія) та захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби, при перебуванні в країнах, де велися бойові дії . У 1988 році під час проходження служби в республіці Афганістан отримав осколкові поранення голови. Відповідно до висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 05.03.2014 № 416/ж в лобній ділянці справа (овальної форми, розмірами 1х0,3 см), в міжбрівній ділянці справа (дугоподібної, 0,8х0,2 см), на правому скаті носа (хвилястої, 1,5х0,2 см), в лобно-тім`яній ділянці по центру (лінійної, 0,8х0,2 см), розташовуються рубці білуватого кольору, м`яких на дотик, не спаяних з підлеглими тканинами, рухомих, з поверхнею дещо втягнутий до центру. Описані рубці є наслідок загоєння ран, які могли утворитись внаслідок осколкових поранень, що могли бути спричинені під час проходження служби у 1988 році. Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця від 14.03.2014 № 712 вогнепальні осколкові поранення голови (контузія головного мозку - 1988) рядового у відставці ОСОБА_1 , 1969 року народження, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Відповідно до архівної довідки Філіалу Центрального архіву (військово-медичних документів м. Санкт-Петербург) №6/3/0-373 від 20.07.2017, водій в/ч пп НОМЕР_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2) рядовий ОСОБА_1 03.11.1988 отримав легку контузію, струс головного мозку, з приводу чого знаходився на лікуванні в/ч пп НОМЕР_5 (ІНФОРМАЦІЯ_4) з ІНФОРМАЦІЯ_3 по 16.11.1988. Причинний зв`язок: контузія отримана при виконанні обов`язків військової служби (травму отримав ІНФОРМАЦІЯ_3 при виконанні бойового завдання в ДРА). Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 0.12.2017 у справі № 428/11552/17, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 задоволено: - визнано неправомірною відмову ІНФОРМАЦІЯ_5 у оформленні документів ОСОБА_1 на призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності згідно Постанови КМУ від 25.12.2013 №975; - зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_6 прийняти документи ОСОБА_1 для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності згідно Постанови КМУ від 25.12.2013р. №975 та направити їх до комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та осіб звільнених з військової служби. Листом від 15.02.2018 № ВСЗ-154/ОГД-33 ІНФОРМАЦІЯ_7 було направлено до директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Листом від 06.07.2021 № ВПД-524 ІНФОРМАЦІЯ_5 було направлено позивачу копію витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України від 27.05.2021 №

81. Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 27.05.2021 № 81 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оскільки заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення (травми, каліцтва), який передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975). Не погодившись із відмовою відповідача в призначенні одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції: Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та зазначає наступне. Відповідно до статті 41 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (у редакції, чинній на час вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги; далі - Закон України №2232-ХІІ) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Пунктом 4 частини 2 статті 16 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон України №2011-XII) встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті. Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 162 Закону України №2011-ХІІ (в редакції на час встановлення позивачу інвалідності) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону). Згідно із частиною 6, 9 статті 163 Закону України №2011-ХІІ, одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975. Пунктом 11 Порядку №975 визначено, що військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою). Згідно із пунктом 11 Порядку № 975, питання призначення одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності розглядається виключно за ініціативою заявника. За приписами пункту 11 Порядку № 975 до заяви про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності додається у тому числі, документ про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Подання зазначених у пункті 11 Порядку № 975 документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, є необхідною умовою для призначення такої допомоги та ґрунтується на необхідності перевірити відсутність обмежень, встановлених у статті 164 Закону № 2011-ХІІ (зокрема, коли інвалідність є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю), за наявності яких особа позбавляється права на отримання такої допомоги. Водночас, обов`язок перевірити, чи не настала інвалідність за обставин, перелік яких визначений у статті 164 Закону № 2011-ХІІ покладено на орган, що приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги. Суд звертає увагу, що Порядок № 975 не визначає, який саме документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги, на підтвердження обставин причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), а отже без вказівки на конкретний документ, у кожному конкретному випадку це можуть бути різні документи, які достовірно свідчать про причини та обставини поранення. Водночас, подання до Міноборони відповідного рішення військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, яким встановлено, що отримані особою поранення, травма, контузія, захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, не виключає необхідності подання інших, зазначених у пункті 11 Порядку № 975, документів, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання. Згідно із правовою позицією Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, висловленої у постанові від 10.04.2019 у справі № 822/220/18, документами, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов`язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, можуть бути лише достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем такого поранення. Неподання особою, яка звернулася за призначенням одноразової грошової допомоги, документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не створює для Міністерства оборони України обов`язку щодо їх витребування. Отже, у контексті спірних правовідносин та обставин цієї справи необхідно приймати рішення та надавати оцінку інформації за наявності переліку визначених обов`язкових документів (…), у тому числі, щодо причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва). Так, задовольняючі позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили виключно з того, що рішення Центральної військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 14.03.2014 № 712 є належним та достатнім доказом, що свідчить про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання. Верховний Суд вважає такі висновки передчасними, оскільки суди попередніх інстанцій не звернули увагу та відповідно не надали належної правової оцінки обставинам того, що зміст двох документів, а саме Висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи № 416/Ж від 05.03.2014 та Витяг із протоколу засідання Центральної військово- лікарської комісії № 712 від 14.03.2014 року, які були складені зі слів позивача про отримання ним осколкових поранень голови, суперечить змісту Архівної довідки Центрального архіву МО РФ від 20.07.2017 № 6/3/0-373, відповідно до якої позивач отримав лише легку контузію та струс головного мозку. Тобто у первинних документах не йдеться про осколкове поранення, а зазначено лише про контузію. Також суди попередніх інстанцій не надали відповідної правової оцінки й тому факту, що запис у пункті 22 Військового квитка позивача (копія додана позивачем до позову) про контузію головного мозку був зроблений ІНФОРМАЦІЯ_8 вже в теперішній час, а не під час проходження позивачем військової служби та отримання контузії у 1988 році. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про те, що рішення Центральної військово-лікарської комісії від 14.03.2014 № 712 достеменно свідчить про причини та обставини отримання позивачем саме вогнепального осколкового поранення. Також помилковими є висновки судів попередніх інстанцій про можливість застосування при вирішенні цієї справи правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 729/426/17, оскільки Судова палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 10.04.2019 у справі № 822/220/18 відступала від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених, зокрема у постанові від 25.05.2018 у справі № 729/426/17. Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази. Варто відзначити, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані сторонами докази, суд повинен в мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування й ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Підсумовуючи, колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій не вжили усіх визначених законом заходів та не встановили усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і не дослідили усі зібрані у справі докази, у зв`язку з чим дійшли передчасного висновку по суті справи. Водночас, обсяг повноважень суду касаційної інстанції, визначений статтею 341 КАС України, не дозволяє Суду встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд. Відповідно до пунктів 1, 4 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів. Приписами частини 4 статті 353 КАС України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. З урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), відсутня можливість перевірити правильність їхніх висновків в цілому по суті спору. З огляду на те, що вказані порушення під час розгляду справи допущені судами першої та апеляційної інстанцій, ці порушення неможливо виправити в суді касаційної інстанції, то рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до Луганського окружного адміністративного суду. Оскільки Суд не змінив та не ухвалив нового рішення, судові витрати, відповідно до статті 139 КАС України, розподілу не підлягають. Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2023 у справі №360/7050/21 скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується. Повний текст постанови складено 23.10.2023 Судді В. М. Шарапа В. М. Кравчук С. М. Чиркін