Постанова 4854 № 420/16649/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 жовтня 2023 р. Категорія 105000000м. ОдесаСправа № 420/16649/23 Перша інстанція: суддя Бжассо Н.В., час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Семенюка Г.В., суддів Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І., розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2023 року по справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, - встановиВ: Позивач, звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за результатом розгляду якого позивач просив суд: - визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м, Одеса) ВП № 70900011 від 23.06.2023 року про накладення штрафу в розмірі 5100 грн., мотивуючи його тим, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.07.2022 по справі № 420/6863/22, яке набрало законної сили 30.08.2022, ОСОБА_1 19.12.2022 проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ по Одеській області № 33/36-4992 від 11.02.2022, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 Ка 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 Про грошове забезпеченій поліцейських Національної поліції. Розмір пенсії ОСОБА_1 , з 01.01.2023 становить 8967,81 грн. Сума доплати за період з 01.12.2019 по 31.12.2022 з урахуванням фактично виплачених сум склала 135227,55 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Таким чином, покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому іншим законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2023 року у позові відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити вимоги позивача у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відмовляючи у позові, суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_1 19.12.2022 проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ по Одеській області № 33/36-4992 від 11.02.2022, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 Ка 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 Про грошове забезпеченій поліцейських Національної поліції. Розмір пенсії ОСОБА_1 , з 01.01.2023 становить 8 967, 81 грн. Сума доплати за період з 01.12.2019 по 31.12.2022 року з урахуванням фактично виплачених сум склала 135 227, 55 грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Таким чином, покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому іншим законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав: Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.07.2022 року у справі № 420/6863/22 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 , викладеної у листі від 10.02.2022 №2985-1827/КО-02/8-1500/22, в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області №33/36-4992 від 11.01.2022, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області №33/36-4992 від 11.01.2022, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 30.08.2022 року вказане рішення набрало законної сили. 05.12.2022 року на зобов`язальну частину рішення позивачу видано виконавчий лист по даній справі. Судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання рішення суду 19.12.2022 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ по Одеській області № 33/36-4992 від 11.02.2022, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 Про грошове забезпеченій поліцейських Національної поліції. Надалі, ОСОБА_1 , звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом у справі № 420/6863/22. 01.02.2023 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косютою В.І., прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 70900011 з примусового виконання виконавчого листа № 420/6863/22 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області № 33/36-4992 від 11.01.2022, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, з урахуванням виплачених сум. У зазначеній постанові було вказано про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Листом від 16.02.2023 року на лист від 01.02.2023 № 10.03-2160, який надійшов до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 09.02.2023 з постановою старшого державного виконавця від 01.02.2023 ВП № 70900011 про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу № 420/6863/22, виданому 05.12.2022 Одеським окружним адміністративним судом, Головним управлінням повідомлено, що на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.07.2022 по справі №420/6863/22, яке набрало законної сили 30.08.2022, ОСОБА_1 19.12.2022 проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ по Одеській області № 33/36-4992 від 11.02.2022, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2023 становить 8967,81 грн. Сума доплати за період з 01.12.2019 по 31.12.2022 з урахуванням фактично виплачених сум склала 135 227, 55 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Додаткова повідомлено, що Кабінетом Міністрів України бюджет Пенсійного фонду України на 2023 рік не затверджено. Тому Головне управління на сьогодні діє на підставі тимчасового розпису доходів і видатків Пенсійного фонду України на 1 квартал 2023 року, яким не передбачені кошти на виплати за рішенням суду. Враховуючи вищезазначене, погашення заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, здійснюватиметься в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету, Таким чином, покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати пенсії за період з 01.12.2019 по 31.12.2022 в сумі 135227,55 гри буде здійснена після виділення відповідних коштів па погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України. Враховуючи викладене, відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України від 02.06.2016 № 1404 "Про виконавче провадження" позивач просив закінчити виконавче провадження по виконавчому листу № 420/6863/22, виданому 05.12.2022 Одеським окружним адміністративним судом. 23.06.2023 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косютою В.І., прийнято постанову про накладення на ГУ ПФУ в Одеській області штрафу у розмірі 5100 грн за невиконання судового рішення у справі № 420/6863/22. Позивач вважає таку постанову протиправною. Не погоджуючись із вищевказаним, позивач звернувся до суду. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не в повному обсязі виконано рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/6517/20, а застосування такого заходу реагування, як накладення штрафу, є обов`язком державного виконавця, тому позовні вимоги ГУ ПФУ в Одеській області до задоволення не належать. П`ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке: Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до ст.1 Закону України Про виконавче провадження, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно п.1 ч.1 ст.3 Закону України Про виконавче провадження, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України Про виконавче провадження, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів. Згідно ч.1 ст.18 Закону України Про виконавче провадження, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.. У відповідності до п.1 ч.1 ст.26 Закону України Про виконавче провадження, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Таким чином, примусове виконання рішення суду за приписами вказаного Закону розпочинається прийняттям державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження. Відповідно до ч.5 ст.26 Закону України Про виконавче провадження, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. Згідно з ч.6 ст.26 Закону України Про виконавче провадження, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 63 ЗУ Про виконавче провадження, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Статтею 75 Закону України Про виконавче провадження передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 75 ЗУ Про виконавче провадження, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Пункт 5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України визначає, що в разі якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу цього Кодексу для відповідного року. Таким чином, невиконання боржником рішення суду, за яким він зобов`язаний вчинити певні дії у строки, визначені законодавством, без наявності для цього поважних причин, тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 5 100, 00 грн. (для юридичних осіб), а у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин у вигляді штрафу у подвійному розмірі 10 200, 00 грн. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження. Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. З огляду на матеріали справи, рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі по справі № 420/6863/22, яке набрало законної сили, не виконано позивачем, оскільки згідно з вказаним рішенням позивача зобов`язано здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області № 33/36-4992 від 11.01.2022, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, з урахуванням виплачених сум, тоді як, фактично, управлінням було вчинено лише перерахунок та нарахування пенсійної заборгованості, а не виплату, що прямо передбачено рішенням суду. Щодо посилань представника апелянта на факт відсутності коштів, слід зазначити таке. Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Горнсбі проти Греції від 19.03.1997 вказав, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Крім того, слід зазначити, що невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, у справі Півень проти України Європейський суд констатував порушення ст.6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може бути виправдане недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання, та відсутністю у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади. Невиконання рішення державного суду не може бути виправдане і відсутністю бюджетних видатків. Так, у справі Шмалько проти України Європейський суд констатував, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів, щоб виправдати невиконання судового рішення про виплату боргу. Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. В даному випадку застосування відповідачем до позивача штрафу суд вважає обґрунтованим та правомірним, оскільки відсутність коштів з Державного бюджету виділених саме на здійснення виплати заборгованості пенсіонеру не може розцінюватись як виконання рішення суду, в даному випадку такі дії позивача можна вважати обґрунтованими та поважними, але в разі дотримання останнім положень Законів № 1404-VІІІ, № 4901-VІ та Порядку № 649, Порядку № 440, на підтвердження та встановлення поважності причин невиконання рішення суду. Апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції, що позивачем не в повному обсязі виконано рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/6517/20, а застосування такого заходу реагування, як накладення штрафу, є обов`язком державного виконавця, тому позовні вимоги ГУ ПФУ в Одеській області до задоволення не належать. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2023 року по справі № 420/16649/23, - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач Г.В. Семенюк Судді С.Д. Домусчі О.І. Шляхтицький