Постанова 4854 № 420/9544/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/9544/23 Категорія: 112010200 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С. Час і місце ухвалення: м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Лук`янчук О.В. суддів Бітова А. І. Ступакової І. Г. розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області, в якому просив суд: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо незарахування ОСОБА_1 до страхового стажу в подвійному розмірі періодів моєї роботи з 19.02.1997 по 27.09.1998 роки - на посаді медсестри палатної у відділенні реанімації та інтенсивної терапії Комунального некомерційного підприємства Одеська обласна клінічна лікарня Одеської обласної ради, з 04.03.1997 по 02.08.2001 роки - на посаді медбрата анестезиста відділення анестезіології та інтенсивної терапії пологового будинку АДРЕСА_1 , з 23.10.2008 по 31.10.2010 та з 02.11.2010 по 15.03.2016 роки - на посаді лікаря-анестезіолога відділення інтенсивної терапії регіонального центру кардіохірургії Комунального некомерційного підприємства Одеська обласна клінічна лікарня Одеської обласної ради Комунального некомерційного підприємства Одеська обласна клінічна лікарня Одеської обласної ради та з 16.03.2016 по 28.02.2022 роки - на посаді лікаря анестезіолога для ліжок інтенсивної терапії відділення інтервенційної серцево-судинної та нейроваскулярної радіології (з рентген хірургічним блоком) регіонального центру кардіохірургії Комунального некомерційного підприємства Одеська обласна клінічна лікарня Одеської обласної ради; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати мені, ОСОБА_1 , до страхового стажу в подвійному розмірі: з дати призначення пенсії з 10.02.2016 року періоди роботи на посаді медсестри палатної у відділенні реанімації та інтенсивної терапії Комунального некомерційного підприємства Одеська обласна клінічна лікарня Одеської обласної ради з 19.02.1997 по 27.09.1998 роки, на посаді медбрата анестезиста відділення анестезіології та інтенсивної терапії в Об`єднанні пологового будинку № 5 з 04.03.1997 по 02.08.2001 роки, на посаді лікаря-анестезіолога відділення інтенсивної терапії регіонального центру кардіохірургії Комунального некомерційного підприємства Одеська обласна клінічна лікарня Одеської обласної ради з 23.10.2008 по 31.10.2010 та з 02.11.2010 по 30.11.2015 роки; з 01.04.2018 року - період роботи на посаді лікаря-анестезіолога відділення інтенсивної терапії регіонального центру кардіохірургії Комунального некомерційного підприємства Одеська обласна клінічна лікарня Одеської обласної ради з 01.12.2015 по 15.03.2016 роки, на посаді лікаря-анестезіолога для ліжок інтенсивної терапії відділення інтервенційної серцево-судинної та нейроваскулярної радіології (з рентген хірургічним блоком) регіонального центру кардіохірургії Комунального некомерційного підприємства Одеська обласна клінічна лікарня Одеської обласної ради з 16.03.2016 по 28.02.2018 роки; з 01.04.2020 року період роботи на посаді лікаря-анестезіолога для ліжок інтенсивної терапії відділення інтервенційної серцево-судинної та нейроваскулярної радіології (з рентген хірургічним блоком) регіонального центру кардіохірургії Комунального некомерційного підприємства Одеська обласна клінічна лікарня Одеської обласної ради з 01.03.2018 по 28.02.2020 роки; з 01.04.2022 року період роботи на посаді лікаря-анестезіолога для ліжок інтенсивної терапії відділення інтервенційної серцево-судинної та нейроваскулярної радіології (з рентген хірургічним блоком) регіонального центру кардіохірургії Комунального некомерційного підприємства Одеська обласна клінічна лікарня Одеської обласної ради з 01.03.2020 по 28.02.2022 роки. В обґрунтування позовних вимог зазначається, що з 10.02.2016 року ОСОБА_1 отримує пенсію згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV, та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області. Автоматичний перерахунок пенсії мені проводився 01.04.2018 року, з 01.04.2020 року та з 01.04.2022 року. 30.03.2023 року позивач за відповідними роз`ясненнями через електронну пошту звернувся із заявою до відповідача і просив перевірити пенсійну справу щодо правильності обчислення страхового стажу та заробітної плати, надати роз`яснення щодо обчислення мого страхового стажу, в тому числі в лікувальних закладах, надати роз`яснення щодо варіантів розрахунку моєї заробітної плати при перерахунках пенсії у 2018, 2020 та 2022 роках, надати копії розрахунку стажу та розпоряджень про перерахунок пенсії, які наявні в пенсійній справі. З наданої відповідачем відповіді позивачу стало відомо, що до страхового стажу в подвійному розмірі не зараховані періоди роботи з 19.02.1997 по 27.09.1998 на посаді медичної сестри палатної відділення реанімації та інтенсивної терапії Одеської обласної клінічної лікарні та з 04.03.1997 по 02.08.2001 на посаді медбрата анестезиста відділення анестезіології та інтенсивної терапії пологового будинку №5, оскільки Вами не надані довідки про відсутність окремого реанімаційного відділення та про знаходження у відпустках без збереження заробітної плати. Проводити обчислення стажу в подвійному розмірі після 01.01.2004 немає правових підстав, оскільки це не передбачено статтею 24 Закону. Позивач вважає зазначені дії відповідача щодо незарахування до пільгового стажу вказаних періодів роботи протиправним та за захистом своїх прав звернувся до суду. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо незарахування ОСОБА_1 до страхового стажу в подвійному розмірі періодів моєї роботи з 19.02.1997 по 27.09.1998 роки - на посаді медсестри палатної у відділенні реанімації та інтенсивної терапії Комунального некомерційного підприємства Одеська обласна клінічна лікарня Одеської обласної ради, з 04.03.1997 по 02.08.2001 роки - на посаді медбрата анестезиста відділення анестезіології та інтенсивної терапії пологового будинку АДРЕСА_1 , з 23.10.2008 по 31.10.2010 та з 02.11.2010 по 15.03.2016 роки - на посаді лікаря-анестезіолога відділення інтенсивної терапії регіонального центру кардіохірургії Комунального некомерційного підприємства Одеська обласна клінічна лікарня Одеської обласної ради Комунального некомерційного підприємства Одеська обласна клінічна лікарня Одеської обласної ради та з 16.03.2016 по 28.02.2022 роки - на посаді лікаряанестезіолога для ліжок інтенсивної терапії відділення інтервенційної серцевосудинної та нейроваскулярної радіології (з рентгенхірургічним блоком) регіонального центру кардіохірургії Комунального некомерційного підприємства Одеська обласна клінічна лікарня Одеської обласної ради; Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу в подвійному розмірі: з дати призначення пенсії з 10.02.2016 року періоди роботи на посаді медсестри палатної у відділенні реанімації та інтенсивної терапії Комунального некомерційного підприємства Одеська обласна клінічна лікарня Одеської обласної ради з 19.02.1997 по 27.09.1998 роки, на посаді медбрата анестезиста відділення анестезіології та інтенсивної терапії в Об`єднанні пологового будинку № 5 з 04.03.1997 по 02.08.2001 роки, на посаді лікаря-анестезіолога відділення інтенсивної терапії регіонального центру кардіохірургії Комунального некомерційного підприємства Одеська обласна клінічна лікарня Одеської обласної ради з 23.10.2008 по 31.10.2010 та з 02.11.2010 по 30.11.2015 роки; з 01.04.2018 року - період роботи на посаді лікаря-анестезіолога відділення інтенсивної терапії регіонального центру кардіохірургії Комунального некомерційного підприємства Одеська обласна клінічна лікарня Одеської обласної ради з 01.12.2015 по 15.03.2016 роки, на посаді лікаря-анестезіолога для ліжок інтенсивної терапії відділення інтервенційної серцево-судинної та нейроваскулярної радіології (з рентгенхірургічним блоком) регіонального центру кардіохірургії Комунального некомерційного підприємства Одеська обласна клінічна лікарня Одеської обласної ради з 16.03.2016 по 28.02.2018 роки; з 01.04.2020 року період роботи на посаді лікаря-анестезіолога для ліжок інтенсивної терапії відділення інтервенційної серцево-судинної та нейроваскулярної радіології (з рентгенхірургічним блоком) регіонального центру кардіохірургії Комунального некомерційного підприємства Одеська обласна клінічна лікарня Одеської обласної ради з 01.03.2018 по 28.02.2020 роки; з 01.04.2022 року період роботи на посаді лікаря-анестезіолога для ліжок інтенсивної терапії відділення інтервенційної серцево-судинної та нейроваскулярної радіології (з рентгенхірургічним блоком) регіонального центру кардіохірургії Комунального некомерційного підприємства Одеська обласна клінічна лікарня Одеської обласної ради з 01.03.2020 по 28.02.2022 роки та здійснити перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, подало апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що жодних законних підстав для застосування ст. 60 ЗУ № 1788 для зарахування стажу у подвійному розмірі не має. Враховуючи те, що ст.60 Закону № 1788 вочевидь суперечить положенням ст.24 Закону №1058 в порядку обчислення страхового стажу, такі положення не можуть бути застосовані. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлено, що з 10.02.2016 року ОСОБА_1 , отримує пенсію згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV, та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області. Пенсію обчислено виходячи із страхового стажу 40 років 3 місяці та її розмір на 01.04.2023 року становить 3916 грн. 16 коп. Автоматичний перерахунок пенсії проводився 01.04.2018 року, з 01.04.2020 року та з 01.04.2022 року. 30.03.2023 року позивач за відповідними роз`ясненнями через електронну пошту звернувся із заявою до відповідача і просив перевірити пенсійну справу щодо правильності обчислення страхового стажу та заробітної плати, надати роз`яснення щодо обчислення мого страхового стажу, в тому числі в лікувальних закладах, надати роз`яснення щодо варіантів розрахунку моєї заробітної плати при перерахунках пенсії у 2018, 2020 та 2022 роках, надати копії розрахунку стажу та розпоряджень про перерахунок пенсії, які наявні в моїй пенсійній справі. У листі-відповіді № 8707-7847/Т-02/8-1500/23 від 17.04.2023 року відповідач зазначив, що з 10.02.2016 позивачу призначено пенсію по інвалідності ІІ групи розраховану за нормами статті 33 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закон) в розмірі 90 % пенсії за віком, обчислену як працюючій особі при страховому стажі 40 років 3 місяці (стаж враховано по 30.11.2015), в тому числі додатковий стаж 19 років, середньомісячній заробітній платі, визначеній за періоди з 01.07.2000 по 30.11.2015 згідно даних персоніфікованого обліку (коефіцієнт заробітку 1,44189). Відповідно до частини 4 статті 42 Закону, у разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку). Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку. Слід мати на увазі, що згідно з частиною 1 статті 24 Закону до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. У зв`язку із зазначеним, при перерахунку пенсії проведено перерозподіл наявного страхового та додаткового стажу, що не впливає на коефіцієнт стажу. На зазначених підставах з 01.04.2018 пенсію в автоматичному режимі перераховано при страховому стажі 40 років 3 місяці (стаж враховано по 28.02.2018), в тому числі додатковий стаж - 16 років 9 місяців, середньомісячній заробітній платі, визначеній за періоди з 01.07.2000 по 30.11.2015 згідно даних персоніфікованого обліку. З 01.04.2020 пенсію автоматично перераховано при страховому стажі 40 років 3 місяці (стаж враховано по 28.02.2020), в тому числі додатковий стаж 14 років 9 місяців, середньомісячній заробітній платі, визначеній за періоди з 01.07.2000 по 30.11.2015 згідно даних персоніфікованого обліку. З 01.04.2022 пенсію автоматично перераховано при страховому стажі 40 років 3 місяці (стаж враховано по 28.02.2022), в тому числі додатковий стаж 12 років 9 місяців, середньомісячній заробітній платі, визначеній за періоди з 01.07.2000 по 30.11.2015 згідно даних персоніфікованого обліку. Перерахунки по заробітній платі не проведено, оскільки зменшується коефіцієнт заробітної плати. Пенсію обчислено при страховому стажі 40 років 3 місяці, середньомісячній заробітній платі 10677,24 грн, та її розмір з 01.03.2023 становить 3916,16 грн, де: (розмір пенсії за віком 4297,59 грн; доплата за 5 років понаднормативного стажу 53,70 грн) * 90 %. Відповідно до статті 60 Закону України Про пенсійне забезпечення до страхового стажу у пільговому обчисленні зараховуються періоди роботи в лепрозорних і протичумних закладах, у закладах (відділеннях) по лікуванню осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, у інших інфекційних закладах (відділеннях), у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях лікувальних закладів охорони здоров`я. Тобто страховий стаж до 1 січня 2004 року обчислюється з урахуванням норм статті 60 Закону України Про пенсійне забезпечення. До страхового стажу в подвійному розмірі не зараховані періоди роботи з 19.02.1997 по 27.09.1998 на посаді медичної сестри палатної відділення реанімації та інтенсивної терапії Одеської обласної клінічної лікарні та з 04.03.1997 по 02.08.2001 на посаді медбрата анестезиста відділення анестезіології та інтенсивної терапії пологового будинку № 5, оскільки Вами не надані довідки про відсутність окремого реанімаційного відділення та про знаходження у відпустках без збереження заробітної плати. Проводити обчислення стажу в подвійному розмірі після 01.01.2004 немає правових підстав, оскільки це не передбачено статтею 24 Закону.» Позивач вважаючи дії управління протиправними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на зарахування стажу у подвійному розмірі, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин стаття 60 Закону України Про пенсійне забезпечення є чинною, а стаття 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування не скасовує ст. 60 Закону України Про пенсійне забезпечення та не зупиняє її дію. Колегія суддів надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апелянта виходить з наступного. Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058). Згідно частини першої статті 24 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Частиною другою статті 24 Закону № 1058 передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Згідно частини четвертої статті 24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. До набрання чинності Законом № 1058 умови обчислення стажу роботи, в тому числі для призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років, визначав Закон № 1788. Статтею 60 Закону № 1788 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Прикінцевими положеннями Закону № 1058-IV визначено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за списками № 1 і 2, а також за вислугу років, здійснюється за названим Законом у разі досягнення пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». Відповідно до статті 62 Закону № 1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. За приписами пунктів 1, 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Відтак, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. З матеріалів справи вбачається, що згідно записів у трудових книжках позивача НОМЕР_1 та НОМЕР_2 в період з 19.02.1997 по 27.09.1998 роки позивач працював у Комунальному некомерційному підприємстві Одеська обласна клінічна лікарня Одеської обласної ради (після перейменування) (далі КНП ООКЛ ООР) на посаді медсестри палатної у відділенні реанімації та інтенсивної терапії. З 04.03.1997 по 02.08.2001 роки працював в Об`єднанні пологового будинку № 5 на посаді медбрата анестезиста відділення анестезіології та інтенсивної терапії пологового будинку №

5. З 23.10.2008 по 31.10.2010 роки та з 02.11.2010 по 15.03.2016 роки позивач працював у КНП ООКЛ ООР на посаді лікаря-анестезіолога відділення інтенсивної терапії регіонального центру кардіохірургії. З 16.03.2016 по 28.02.2022 роки (по облікову дату останнього перерахунку) позивач працював у КНП ООКЛ ООР на посаді лікаря-анестезіолога для ліжок інтенсивної терапії відділення інтервенційної серцево-судинної та нейроваскулярної радіології (з рентгенхірургічним блоком) регіонального центру кардіохірургії (після перейменування).. При цьому, відповідач не заперечує наявність у позивача стажу роботи у патологоанатомічних відділеннях (бюро), в період з 01.01.2004 року по 28.02.2022 року , а заперечує проти подвійного зарахування стажу лише з підстав набрання чинності 01.01.2004 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, який не містить положень аналогічних ст. 60 Закону України Про пенсійне забезпечення. Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 303 від 08.10.1997 проведено реорганізацію анестезіологічної служби у складі лікувально-профілактичних закладів охорони здоров`я. Замість відділень (груп) анестезіології реанімації та відділень реанімації і інтенсивної терапії були створені анестезіологічні відділення або відділення анестезіології, анестезіологічні відділення з ліжками (палатами) для інтенсивної терапії, анестезіологічні групи, відділення інтенсивної терапії, вузькоспеціалізовані відділення інтенсивної терапії. Згідно роз`яснення, наданого Міністерством охорони здоров`я і Міністерства праці та соціальної політики України у листах від 28.05.2002 № 10.02.11/450 та від 21.06.2002 № 02-886з-08, період роботи працівників у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії зараховуються до стажу у подвійному розмірі, як це передбачено статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідно до пункту 16 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, положення Закону № 1788-ХІІ застосовуються у частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років. З урахуванням наведеного, судом з`ясовано, що до стажу роботи у подвійному розмірі за нормами статті 60 Закону № 1788-ХІІ зараховуються періоди роботи: у реанімаційних відділеннях; після перейменування відділень реанімацій, у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії; групах анестезіології та інтенсивної терапії; відділеннях інтенсивної терапії. Аналогічний правовий висновок наведено Верховним Судом у постановах від 27.02.2020 у справі № 462/1713/17, від 11.12.2018 у справі № 310/385/17 (2-а/310/47/17), від 23.01.2019 у справі № 485/103/17, та від 04.12.2019 у справі № 689/872/17 тощо. Щодо зарахування до стажу позивача в подвійному розмірі періодів роботи, які не враховані відповідачем з огляду на відсутність підстав такого зарахування після 01.01.2004 року, суд зазначає наступне. Абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV передбачає, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом. Крім того, редакція статті 60 Закону № 1788-XII є чинною на теперішній час. Стаття 24 Закону № 1058-IV не скасовує статтю 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та не зупиняє дію її приписів. З аналізу вищезазначеного, суд дійшов висновку, що передбачене статтею 60 Закону № 1788-XII право на зарахування стажу в подвійному розмірі не пов`язано із набранням чинності Закону № 1058-IV, а тому не обмежується наявним стажем роботи до 01.01.2004. Такі висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною судом касаційної інстанції у постановах від 11.12.2018 у справі № 310/385/17 (2-а/310/47/17), від 23.01.2019 у справі № 485/103/17, від 04.12.2019 у справі № 689/872/17, від 27.02.2020 у справі № 462/1713/17. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020, а не Закону №1058-ІV. Аналогічна правова позиція відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі №360/3611/20. Враховуючи все вищенаведене, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що пенсійний орган безпідставно не зарахував ОСОБА_1 в подвійному розмірі стаж роботи за спірні періоди роботи. Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Доводи апелянта, щодо відсутності підстав для зарахування до страхового стажу позивача в подвійному розмірі періоди з 01.01.2004 суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються зібраними по справі доказами. За таких обставин, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про помилковість застосування судом першої інстанції норм права, а отже апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 09 травня 2023 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повний текст постанови складено та підписано 24 жовтня 2023 року . Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А. І. Бітов Суддя: І. Г. Ступакова