Постанова 4824 № 753/4107/23

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 жовтня 2023 року м. Київ Справа №753/4107/23 Апеляційне провадження №22-ц/824/8072/2023 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В. суддів: Нежури В.А., Поліщук Н.В. розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва постановлену під головуванням судді Сирбул О.Ф., 14 березня 2023 року у м. Києві, у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В У червні 2022 року представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором б/н від 29 серпня 2019 року у розмірі 769885, 25 грн станом на 27 грудня 2022 року, та судові витрати в розмірі 11548,28 грн. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14 березня 2023 року позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - повернуто позивачу. Повертаючи позовну заяву, подану та підписану ОСОБА_2 на підставі довіреності №101-К-О від 16 січня 2023 року від АТ КБ «ПриватБанку» виданої Головою правління банку Герхардом Бьошом, суд першої інстанції, посилаючись на положення п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України виходив з того, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 14 червня 2018 року Головою Правління є Петр Крумханзл, що не відповідає даним, вказаним у довіреності №101-К-О від 16 січня 2023 року. Не погодилось із вказаним судовим рішенням АТ КБ «ПриватБанк», представником Банку подано апеляційну скаргу, так як вважає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права. В доводах апеляційної скарги представник позивача зазначає, що позовну заяву було підписано представником позивача адвокатом Безменко М.Є., на підтвердження повноважень якого до матеріалів позовної заяви додана копія довіреності АТ КБ «ПриватБанк» №101-К-О від 16 січня 2022 року, яка є дійсною та відповідає вимогам ст.246 ЦК України, та якою передбачено право останнього підписувати та подавати позовні заяви до судів. Довіреність є чинною до 16 січня 2026 року. Дійсність вказаної довіреності, на дату подачі позову, можливо перевірити на офіційному інтернет-сайті банку, про що зазначено на зворотній сторінці довіреності. Представник позивача також вказує на те, що з 10 червня 2021 року Герхард Бьош є керівником Банку, а саме Головою Правління АТ КБ «ПриватБанк» , про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 01 червня 2021 року було внесено відповідні зміни. Таким чином, на час видачі довіреності ОСОБА_2 - 16 січня 2023 року у ОСОБА_3 були відповідні повноваження на видачу довіреності та її посвідчення. Крім того, представник зазначала, що зміна керівника не є підставою для припинення довіреності. Вважає, що судом першої інстанції безпідставно застосовано положення п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України у даній справі та повернуто позовну заяву позивачу. Вважає, що такими діями суд першої інстанції ухилився від вирішення спору по суті та від здійснення правосуддя, і позбавив позивача права на захист свого порушеного права. На підставі викладеного, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Відповідач правом на подачу відзиву не скористався. В порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. А відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів виходить з такого. 30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», відповідно до якого Конституцію України доповнено ст. ст. 131-1 та 131-2 щодо здійснення представництва у судах. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.131-1 та ст.131-2 Конституції Українипредставництво виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року (підпункт 11). У ч. 4 ст. 131-2 Конституції України передбачено, що законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Відповідно до ч. 6 ст. 19 ЦПК України малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2023 року в розмірі 2684,00грн. Таким чином, на час подачі даного позову до суду, малозначною справою вважалась справа, ціна позову якої не перевищувала 268400,00 грн. Враховуючи ціну позову у даній справі в розмірі 769885, 25 грн, дана справа не відноситься до малозначних. Відповідно до ч.3 ст.58 ЦПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Згідно з ч.ч.1,2,3 ст.62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу». Згідно зч.2 ст.175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах іншої особи. Частиною 7 ст.177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача. Згідно з п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. З наведених обставин справи вбачається, що ціна позову в даній справі становить 769885, 25 грн, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому представництво позивача у суді має здійснювати адвокат, зокрема, на підставі довіреності виданої юридичною особою, що відповідає вимогам цивільного процесуального закону та Конституції України. З позовної заяви вбачається, що вона подана 07 березня 2023 року та підписана адвокатом Безменко М.Є., як представником позивача АТ КБ «ПриватБанк». На підтвердження повноважень подавати та підписувати від імені АТ КБ АТ КБ «ПриватБанк» позовну заяву ОСОБА_2 , до неї долучено довіреність №101-К-О від 16 січня 2023 року, відповідно до якої, йому, як представнику, зокрема, надано право представляти інтереси банку з наданням прав, передбачених законодавством для позивача, зокрема, подавати, підписувати, пред'являти та підтримувати позови в судах всіх інстанцій, а також копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. Вказана довіреність була видана АТ КБ «ПриватБанк» в особі Голови Правління АТ КБ «ПриватБанк» Герхарда Бьоша. Довіреність є чинною строком на три роки до 04 16 січня 2023 року. До позовної заяви також додано копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14 червня 2018 року, в якій зазначено Крумханзл Петр, Голова правління АТ КБ «ПриватБанк», керівник Ярмоленко В.В. Разом з цим, як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, яка є загальнодоступною, 14 лютого 2018 року Петра Крумханзла було призначено Головою Правління АТ КБ «ПриватБанк», а з 10 червня 2021 року Бьош Герхард є Головою Правління АТ КБ «ПриватБанк». Таким чином, на час видачі довіреності ОСОБА_2 , - 16 січня 2023 року у ОСОБА_4 були відповідні повноваження на видачу довіреності від АТ КБ «ПриватБанк». При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що зміна керівника юридичної особи, яка видала довіреність, не припиняє дію такої довіреності, оскільки довіреність видається від імені юридичної особи її керівником, а не від імені керівника юридичної особи, і закон не передбачає такої підстави для припинення дії довіреності, як зміна керівника юридичної особи. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 17 серпня 2020 року у справі №923/37/20. Отже, представником позивача Безменком М.Є. до позовної заяви були додані документи, які підтверджують його повноваження на подання та підписання від імені АТ КБ «ПриватБанк» позовної заяви. За наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції не здійснив належну перевірку повноважень представника чим порушив норми процесуального права. Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду. Так, у справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про відсутність підстав для повернення позовної заяви, оскільки позивачем доведено підстави для представництва його інтересів адвокатом в суді, що підтверджується достатніми доказами. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити. Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 14 березня 2023 року - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів. Суддя-доповідач: В.В. Соколова Судді: В.А. Нежура Н.В. Поліщук