Постанова Одеський апеляційний суд № 518/1350/23

Номер провадження: 33/813/1782/23 Номер справи місцевого суду: 518/1350/23 Головуючий у першій інстанції Тарасенко М. С. Доповідач Кравець Ю. І. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02.10.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в особі судді Кравця Ю.І, за участю секретарки судового засідання Гасанової Л.Я. кизи, за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Ширяївського районного суду Одеської області від 05.09.2023 року установив Постановою судді Ширяївського районного суду Одеської області від 05.09.2023 року, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у розмірі вісімдесяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1445 гривень. Відповідно до постанови суду, 25.08.2023 року о 10 год. 30 хв. водій ОСОБА_1 на автодорозі М-05 350км.+356м. керуючи автомобілем ВАЗ 21061 д.н.з. НОМЕР_1 при наявності дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» не надав дорогу автотранспорту який рухався по головній дорозі, змусив водія автомобіля «MERCEDES-BENZ д.н.з. НОМЕР_2 різко загальмувати та змінювати напрямок руху, щоб уникнути зіткнення, чим порушив вимоги 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, за що відповідальність передбачена ч.5 ст. 122 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що не погоджується із оскарженою постановою суду та вважає що вона була винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом не надано належної оцінки його показам та показам свідка ОСОБА_2 . Крім того зазначає, що правил ПДР не порушував, виконав їх вимоги, а саме: пропустив всі автотранспортні засоби і тільки потім розпочав рух. Також вказує, що водій автомобіля «Мерседес» сам грубо порушив правила, оскільки рухався із перевищенням швидкості (про що свідчить довжина гальмівного шляху), не справився із керуванням та допустив зіткнення із відбійником. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 наголошує, що судом не було надано можливості заявити клопотання про допит свідків та виклику працівників патрульної поліції. На підставі цього, просить постанову відносно нього скасувати, а провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи; заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав доводи апеляційної скарги, повторно дослідивши докази, апеляційний суд приходить до наступного. Згідно з ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до вимог ПДР України, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху. Згідно диспозиції ч. 5 ст. 122 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у випадку порушення, передбачені частинами першою - четвертою статті 122, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Фактичні обставини цієї справи та їх об`єктивна оцінка свідчать про те, що ОСОБА_1 не надав дорогу транспортному, який рухався по головній дорозі, змусив водія різко гальмувати та змінювати напрямок руху, щоб уникнути зіткнення, чим створив аварійну обстановку, що і стало приводом та підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП. Апеляційний суд вважає, що висновки суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП та його винуватість є правильними і такими, що ґрунтуються на сукупності належних та допустимих доказах, у тому числі даних: протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №501996 від 25.08.2023 року, в якому наведені обставини порушення водієм приписів п.п. 2.1 «Правил дорожнього руху», за що він притягається до відповідальності за ч. 5 ст. 122КУпАП; рапортом; поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , від 25.08.2023 року щодо обставин вчинення правопорушення (а.с. 4-6); схемою ДТП (а.с. 10). Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , про відсутність доказів його винуватості, спростовуються поясненнями свідків та схемою ДТП про обставини події та вищевказаними письмовими доказами, яким суд дав належну та об`єктивну оцінку, дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП. Посилання ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду, що працівники поліції невірно склали схему ДТП та він не з нею не погоджується, апеляційний суд не приймає, оскільки вказана схема (а.с. 10), була складена на місці вчинення адміністративного правопорушення, містить всі необхідні реквізити, відображає місця розташування транспортних засобів, напрямок руху та слідову інформацію, крім того, схема була складена за безпосередньої участі водія ОСОБА_1 , та була підписана ним без зауважень. За таких обставинах, апеляційний суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 122 КУпАП кваліфіковані правильно, вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли, і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення. Доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. В статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. У рішенні по справі «О Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про незаконність його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП, відсутність у матеріалах справи достовірних доказів та необґрунтованість судового рішення, не знайшли свого об`єктивного підтвердження, під час перегляду справи судом апеляційної інстанції. Будь-яких порушень законодавства, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду справи в суді першої інстанції, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення районного суду, апеляційним судом не встановлено. Враховуючи встановлене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, у зв`язку із чим відсутні підстави для її скасування або зміни. Керуючись ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд постановив Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Ширяївського районного суду Одеської області від 05.09.2023 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у розмірі вісімдесяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1445 гривень залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І. Кравець