Постанова Одеський апеляційний суд № 496/2867/23

Номер провадження: 33/813/1569/23 Номер справи місцевого суду: 496/2867/23 Головуючий у першій інстанції Пендюра Л. О. Доповідач Толкаченко О. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25.09.2023 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Толкаченко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 23 червня 2023 року, ВСТАНОВИВ: зазначеною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнутий судовий збір в сумі 536 грн. 80 коп. Обставини справи встановлені судом першої інстанції Постановою суду першої інстанції встановлено, що 10 квітня 2023 року о 22 год. 50 хв. ОСОБА_1 в с. Нерубайське по вул. Поліва керував автомобілем марки ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нестійка хода). Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнені доводи особи, яка її подала Не погодившись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду скасувати та закрити провадження у справі. Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт зазначив, що він отримав копію оскарженої постанови 10 липня 2023 року. Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що суд визнав його винуватим на підставі показань двох свідків, однак матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів того, що ОСОБА_1 був за кермом транспортного засобу. Більше того, з показання свідків убачається, що за кермом знаходилася інша особа. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду призначене на 14 годину 30 хвилин 25 вересня 2023 року не з`явився. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, шляхом надсилання на номер його мобільного телефону судової повістки про виклик до суду, яку ОСОБА_1 отримав 19 вересня 2023 року о 14 год. 29 хв. При цьому з заявами, або клопотанням про відкладення апеляційного розгляду на іншу дату ОСОБА_1 до апеляційного суду не звертався. Частиною 4 ст.294 КУпАП встановлено, що апеляційний перегляд постанови судді у справах про адміністративне правопорушення здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. За таких обставин апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 без його участі. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків. Щодо питання про поновлення строку на апеляційне оскарження Порядок звернення до суду за судовим захистом у справах про адміністративні правопорушення врегульований чинним Кодексом України про адміністративні правопорушення. Так, згідно з вимогами ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Аналогічні положення висвітлені і у ч.2 ст.294 КУпАП відповідно до якої постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Відповідно до норм діючого законодавства, строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання. З мотивувальної частини оскаржуваної постанови убачається, шо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 був присутнім в судовому засіданні під час розгляду справи в суді першої інстанції. Разом з цим, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, коли саме він отримав повний текст оскарженої постанови. Викладені обставини не спростовують доводів ОСОБА_1 про те, що копію постанови суду він отримав 10 липня 2023 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав через суд першої інстанції 17 липня 2023 року, в межах 10-ти денного строку на апеляційне оскарження, з моменту ознайомлення з повним текстом постанови. За таких обставин, з метою забезпечення права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на доступ до суду, яке випливає з п.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, і є невід`ємною частиною права на справедливий судовий розгляд, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови Біляївського районного суду Одеської області від 23 червня 2023 року підлягає поновленню. Мотиви суду апеляційної інстанції Згідно з ч.7 ст.294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку. Як зазначено у ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду...., а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Згідно з положеннями ст.245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Оцінка доказів відповідно до ст.252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Згідно з п.2.5) Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи дану справу про адміністративне правопорушення додержався вимог статей 245 та 252 КУпАП та на підставі аналізу доказів, досліджених під час судового розгляду, з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов обґрунтованих висновків про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, застосувавши до нього адміністративне стягнення, у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. Так, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №503485, з фабули якого убачається, що 10 квітня 2023 року о 22 год 50 хв. ОСОБА_1 в с.Нерубайське по вул.Поліва, 1, керував автомобілем марки ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нестійка хода). Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 були роз`ясненні його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. ОСОБА_1 відмовився від підпису вказаного протоколу та відмовився від дачі письмових пояснень щодо фактичних обставин правопорушення, яке ставиться йому у провину. Незважаючи на це, апеляційний суд зазначає, що досліджений протокол про адміністративне правопорушення повністю відповідає вимогам ст.256 КУпАП, а тому визнає його допустимим доказом. З метою перевірки доводів викладених в апеляційній скарзі та прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, апеляційним судом були досліджені відеозаписи поліцейських, які приймали участь в оформленні розглядаємого правопорушення. На одному з відеозаписів зафіксовано, як ОСОБА_1 на пропозицію поліцейських відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру «Drager», так і в закладі охорони здоров`я. Такі дії були правильно розцінені поліцейськими як відмова від проходження огляду у встановленому законом порядку. При цьому ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими поводив себе зухвало та наполягав, що він не керував транспортним засобом. Такі доводи ОСОБА_1 спростовуються показаннями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які в день та час розглядаємих подій здійснювали патрулювання від громадської організації «Нерубайський громадський патруль». Вказані свідки підтвердили, що автомобілем марки ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 керував саме ОСОБА_1 , при цьому він знаходився у стані алкогольного сп`яніння. Саме вказані свідки в подальшому і виклали на місце події працівників поліції для складання адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 . Апеляційний суд визнає докази, які були повторно дослідженні в ході апеляційного розгляду справи достовірними, оскільки вони узгоджуються між собою з урахуванням всіх обставин справи, допустимими, оскільки вони отримані та досліджені в законний спосіб, та належними, оскільки вони стосуються подій, що сталися 10 квітня 2023 року та інкримінуються ОСОБА_1 . Вищевказані докази, поза розумним сумнівом доводять, наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП Одним з основоположних принципів судочинства у справах про адміністративні правопорушення є принцип диспозитивності, відповідно до якого учасники адміністративно-юрисдикційного провадження за власним розсудом можуть розпоряджатися своїми правами: звертатися чи не звертатися зі скаргами в органи адміністративної юстиції, знайомитися чи не знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, користатися послугами перекладача, оскаржити постанови по справах про адміністративні правопорушення. Проте, ОСОБА_1 не з`явившись в судове засідання апеляційного суду, не скористався своїм правом надати суду апеляційної інстанції нові докази на підтвердження доводів апеляційної скарги про неналежність та недопустимість доказів на підставі яких суд першої інстанції дійшов висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Положеннями ст.33 КУпАП передбачено, що при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення ОСОБА_1 було накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог статей 23, 33 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а постанова судді районного суду, в свою чергу, є законною та обґрунтованою, у зв`язку із чим відсутні підстави для її скасування або зміни. Відповідно до п.1) ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Керуючись статтями 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Біляївського районного суду Одеської області від 23 червня 2023 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Біляївського районного суду Одеської області від 23 червня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення і оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду О.О. Толкаченко