Постанова Кропивницький апеляційний суд № 389/927/23

ПОСТАНОВА Іменем України 12 жовтня 2023 року м. Кропивницький справа № 389/927/23 провадження № 22-ц/4809/1066/23 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Мурашка С. І., Чельник О. І., секретар судового засідання Діманова Н. І., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 червня 2023 року у складі головуючого судді Берднікової Г. В. УСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог і ухвали суду першої інстанції. 28.03.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив змінити розмір аліментів, що стягуються на користь ОСОБА_2 на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 4000,00 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Ухвалою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 червня 2023 року позов залишено без розгляду. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, щоналежним чином повідомлений позивач та його представник повторно не з`явилися до суду, заяв про проведення розгляду справи без їх участі не подали. Повідомлення надіслані судом в електронній формі на вказану у позовній заяві, як засіб зв`язку, адресу електронної пошти представника позивача - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Представник позивача адвокат Семенчук Ю. М. подала апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування ухвали суду, та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказує, що ОСОБА_1 та представник адвокат Семенчук Ю. М. жодних судових повісток про виклик не отримували як на електронну так і на поштову адреси. Також, в ухвалі суду не зазначено, що суд отримав повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу ОСОБА_1 чи адвоката Семенчук Ю. М. чи іншими способами зв`язку. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Представник позивача адвокат Семенчук Ю. М. подала до апеляційного суду клопотання про проведення судового засідання за її та позивача відсутності. Відповідач в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась відповідно до вимог ст. 128-131 ЦПК України. Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Позиція апеляційного суду. Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з таких підстав. З матеріалів справи встановлено. Позов від імені ОСОБА_1 до суду подано адвокатом Семенчук Ю. М. (а.с.1-6). У поданому позові зазначено дві адреси позивача, а саме, місцяреєстрації: АДРЕСА_1 , та адресу для листування: АДРЕСА_2 (адвоката Семенчук Ю. М.) (а.с.1). Ухвалою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 10:15 год 10.05.2023 (а.с.27). Згідно довідки Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області судове засідання призначене на 10:15 год 10.05.2023 не фіксувалося за допомогою технічних засобів, у зв`язку з неявкою усіх учасників справи, розгляд даної справи відкладено на 10:30 год 22.06.2023 (а.с.31). У матеріалах справи наявна судова повістка на 10:15 год 10.05.2023, виготовлена судом на ім`я представника позивача адвоката Семенчук Ю. М. (а.с.30), судової повістки для позивача та відповідача матеріали справи не містять. Уповноваженою особою Знам`янського міськрайонного суду були виготовлені судові повістки для позивача та його представника на 10:30 год 22.06.2023 (а.с.48-49). Згідно копій актів Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17.04.2023 № 79 відправка вихідної поштової кореспонденції 17.04.2023 та 10.05.2023 не здійснювалася у зв`язку з відсутністю поштових марок (а.с.29,32). Матеріали справи не містять доказів здійснення відправки поштової кореспонденції (судових повісток) на вказані у позові поштові адреси позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Семенчук Ю. М. Позиція апеляційного суду. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що процесуальні норми мають на меті забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а сторони мають право очікувати, що ці норми застосовуються. ЄСПЛ наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права». Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК). Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК). Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (ст. 58 ЦПК). Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна (ч. 1 ст. 62 ЦПК). Згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Частинами 2-5, 8 ст. 130 ЦПК передбачено, що розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. Згідно зі ч. 1 та ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин. За змістом ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Учасники справи зобов`язані, зокрема: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою. Частиною 1 ст. 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. За змістом п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Залишаючи позов ОСОБА_1 без розгляду з підстав, що позивач у судові засідання, які призначені на 10:15 год 10.05.2023 та на 10:30 год 22.06.2023, не з`явився, повідомлявся належним чином про місце та час розгляду справи, про причину неявки не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надіслав, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що ним у позові повідомлено дві контакті поштові адреси для виклику і листування, а саме: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 , на які судом не проводилася відправка поштової кореспонденції, при цьому не враховано, що позивач приймав участь у розгляді справи через свого представника - адвоката Семенчук Ю. М., яка судом не викликалася та не повідомлялася про судові засідання в порядку ст. 128 ЦПК України. Відсутність у Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області поштових марок для відправлення поштової кореспонденції про, що було складено відповідні акти не можна вважати належним повідомлення позивача про день та час розгляду справи, та не звільняє від обов`язку здійснення виклику учасників справи відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України. Оскільки позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Семенчук Ю. М. не були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду даної справи, у суда були відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду. Застосування судом правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, повинно відбуватися із урахуванням обставин конкретної справи та із забезпеченням ефективного захисту прав, свобод та законних інтересів. Формальний підхід суду до здійснення своїх повноважень може призвести до порушення права особи на справедливий судовий розгляд. Так, у §32 рішення від 08 грудня 2016 року у справі «ТОВ «ФРІДА» проти України» (заява № 24003/07) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) нагадав, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням. Проте встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ, наданий особам, у такий спосіб або такою мірою, що підриватимуть саму суть цього права. Крім того, обмеження буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), якщо воно не переслідує законну мету, та у разі відсутності розумного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення від 17 січня 2012 року у справі «Станев проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria), заява № 36760/06). Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист. У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» (Miragall Escolano and others v. Spain, заява № 38366/97) та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» (Perez de Rada Cavanilles v. Spain) ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції. Суд повинен реалізовувати своє основне завдання, а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Висновок за результатами розглядуапеляційної скарги. Залишивши позовну заяву без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд не забезпечив гарантований Конституцією України розгляд справи та не врахував вимоги статті 6 Конвенції щодо права особи на справедливий судовий розгляд, якою гарантовано право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Оскаржена ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам норм процесуального права, ґрунтуються на припущеннях, порушує процесуальні права позивача. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 червня 2023 рокупро залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України. Відповідно до вимог ст. 141, 142 ЦПК України питання щодо розподілу судових витрат може бути вирішене судом за результатами розгляду позову. Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 червня 2023 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку встановленому ст. 389, 390 ЦПК України. Головуючий С. М. Єгорова Судді С. І. Мурашко О. І. Чельник