Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/6787/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий І інстанції: Гіглава О.В. 20 жовтня 2023 р. Справа № 440/6787/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мельнікової Л.В., Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - В с т а н о в и в: 11.08.2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі ГУ ПФУ в Полтавській області, пенсійний орган) щодо зменшення з 01.01.2018 року при здійсненні перерахунку його пенсії з 83% до 70% грошового забезпечення; - зобов`язати ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату його пенсії у розмірі 83% грошового забезпечення з 01.01.2018 року, з урахуванням рішень Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 року у справі № 440/13577/21 та від 27.01.2022 року у справі № 440/18049/21, а також із врахуванням раніше виплачених сум. В обґрунтування вимог позивач зазначає, що з 2004 року отримує пенсію за вислугу років, призначену йому на умовах Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), в розмірі 83% грошового забезпечення. Позивач зазначає, що зміна його максимального розміру пенсії з 83% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення є незаконною, оскільки при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідач вказує, що при обчисленні розміру пенсії позивача враховані вимоги ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, відповідно до якої максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70/% відповідних сум грошового забезпечення. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2022 року (справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадження) задоволено вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 . Так, судовим рішенням визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Полтавській області щодо здійснення перерахунків та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 року по 01.03.2022 року включно в розмірі 70 процентів відповідної суми грошового забезпечення. Зобов`язано ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунки та виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 року по 01.03.2022 року включно у розмірі 83 процентів відповідної суми грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат. Висновок суду вмотивований тим, що матеріалами справи підтверджується, що Закон України від 27.03.2014 року № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі Закон № 1166-VII) набрав чинності після призначення та визнання за позивачем права на отримання пенсії у розмірі 83 процентів суми грошового забезпечення, а тому на позивача його дія не поширюється. Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі, позивач просить його змінити шляхом виключення з описової та мотивувальної частини судового рішення посилання про те, що незаконні перерахунки пенсій позивача за зменшеним відсотковим значенням 70% відповідних сум грошового забезпечення відповідачем здійснювались лише у період з 01.01.2018 року по 01.03.2022 року, та прийняти нове судове рішення, яким визнати протиправними дій ГУ ПФУ в Полтавській області щодо здійснення перерахунків та виплати його пенсії з 01.01.2018 року в розмірі 70% відповідних сум його грошового забезпечення та зобов`язати ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату основного розміру його пенсії з 01.01.2018 року, виходячи з розрахунку 83% відповідних сум його грошового забезпечення, з урахуванням виплати з 05.03.2019 року по 31.12.2019 року включно 100 відсотків суми підвищення його пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року (рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 року у справі № 440/13577/21) та з урахуванням виплати його пенсії з 01.04.2021 року на підставі довідки Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ФП69604/7706 від 10.10.2021 року про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року (рішення від 27.01.2022 року у справі № 440/18049/21, а також із врахуванням раніше виплачених сум. Аргументи, наведені позивачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у позові. Крім того позивач зазначає, що з незрозумілої причини, яка ніяк не вмотивована у судовому рішенні, суд прийшов до висновку, що відповідач проводив нарахування та виплату його пенсії за зменшеним відсотковим значенням 70% відповідних сум грошового забезпечення тільки у період з 01.01.2018 року по 01.03.2022 року. У матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б свідчили, що з 02.03.2023 року і по даний час відповідач нараховує та сплачує йому пенсію у правильному відсотковому значенні у розмірі 83% його грошового забезпечення. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду, - без змін. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). В даному випадку, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не є складними, виходячи з визначення справ незначної складності. Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України). За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308). Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 317 КАС України слід скасувати, з наступних підстав. Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 з 20.08.2004 року перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області та отримує пенсію, що призначена йому на умовах Закону № 2262-ХІІ, в розмірі 83% грошового забезпечення, а з 01.01.2018 року в розмірі 70% грошового забезпечення (а.с. 46-65). Відповідно до рішення/розпорядження ГУ ПФУ в Полтавській області (а.с. 53) після проведення перерахунку пенсії позивача на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 (розпорядження відповідача від 10.04.2018 року), з 01.05.2018 року основний розмір пенсії ОСОБА_1 обчислюється у розмірі 70% грошового забезпечення. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 року у справі № 440/13577/21, що набрало законної сили 01.01.2022 року, задоволені вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Полтавській області. Судовим рішенням визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Полтавській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05.03.2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року. Зобов`язано ГУ ПФУ у Полтавській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 року по 31.12.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.01.2022 року у справі № 440/18049/21, що набрало законної сили 01.03.2022 року, задоволені вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Полтавській області. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні нарахування та виплати основного розміру пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ФП69604/7706 від 10.10.2021 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова № 704). Пенсійний орган зобов`язано провести ОСОБА_1 з 01.04.2019 року перерахунок та виплату основного розміру пенсії на підставі довідки Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ФП69604/7706 від 10.10.2021 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, постанови № 704, з урахуванням проведених виплат. Рішеннями/розпорядженнями ГУ ПФУ в Полтавській області від 11.04.2022 року на виконання судових рішеннь позивачу ОСОБА_1 з 01.07.2021 року, з 01.12.2021 року та з 01.03.2022 року проведені перерахунки пенсії, розмір якої обчислений із розміру 70% грошового забезпечення (а.с. 31-33). У відповідь на звернення позивача від 01.07.2022 року щодо виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.01.2022 року по справі № 440/18049/21 в розмірі 83% грошового забезпечення, відповідач листом від 06.07.2022 року № 7468-6410/С-02/8-1600/22 повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для задоволення звернення, посилаючись на зміни, що були внесені до редакції ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ. Також відповідач зазначив, що в рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 27.01.2022 року по справі № 440/18049/21 зобов`язання щодо перерахунку пенсії з 01.04.2019 року в розмірі 83% грошового забезпечення, відсутні (а.с. 19, 18). Відповідно до положень ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; тим же особам, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років один процент відповідних сум грошового забезпечення. При цьому частиною другою цієї статті визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Перерахунок призначених відповідно до цього Закону пенсій визначений статтею 63, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії). Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ (далі Порядок № 45), згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача). Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Пунктом 5 Порядку № 45 визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. Постановою № 704 встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями. У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови №

704. Таким чином, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається ст. 13 Закону № 2262-ХІІ на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України. Як убачається із наведених норм, такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії. Позивачу пенсія була призначена у серпні 2004 року, її розмір складав 83 % від грошового забезпечення. Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ в редакції, чинній на час призначення, загальний розмір пенсії був обмежений 90 % відповідних сум грошового забезпечення. У подальшому стаття 13 Закону № 2262-ХІІ неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення. Так, на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Разом з тим застосування цього показника до перерахунку пенсії позивача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України. Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін не зазнавала, а також нормами постанов № 704 та № 103, тому застосування ст. 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Такі висновки узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постановах від 16.10.2019 року у справі № 240/5401/18, від 16.02.2022 року у справі № 200/7786/19-а та в постановах Верховного Суду від 24.08.2018 року у справі № 686/12623/17, від 27.02.2020 року у справі №522/22925/16-а, від 09.04.2020 року у справі №640/19928/18, від 23.06.2021 року у справі №140/392/19, від 08.11.2022 року у справі № 2040/5923/18, від 14.11.2022 року у справі №380/22040/21, від 28.11.2022 року у справі №340/5306/21, від 02.03.2023 року справах № 300/5520/21 та № 300/5477/21, про те, що у територіальних органів Пенсійного фонду України відсутні передбачені законом повноваження зменшувати розмір пенсії для осіб, яким вона призначена раніше у розмірі більшому, аніж це передбачено чинною редакцією ст. 13 Закону № 2262-ХІІ. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року відповідно до ст. 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі постанови № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. Крім того, судом першої інстанції не враховано, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі. Вирішуючи питання про зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача у розмірі 83% грошового забезпечення, суд першої інстанції не мав підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення перерахунку і виплату пенсії, певним часовим проміжком, якщо не відбулися зміни у законодавстві. Посилання на такі зміни у законодавстві відсутні як в судовому рішенні, так і серед доводів відповідача. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2022 року підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення вимог адміністративного позову ОСОБА_1 . З урахуванням наведених обставин, колегія суддів погоджується з вимогами ОСОБА_1 щодо необхідності здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача у розмірі 83% грошового забезпечення з 01.01.2018 року, з урахуванням виплати з 05.03.2019 року по 31.12.2019 року включно 100 відсотків суми підвищення його пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року (рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 року у справі № 440/13577/21) та з урахуванням виплати його пенсії з 01.04.2021 року на підставі довідки Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ФП69604/7706 від 10.10.2021 року про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року (рішення від 27.01.2022 року у справі № 440/18049/21. Разом з тим, суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції (ч. 5 ст. 308 КАС України). Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про задоволення вимог адміністративного позову ОСОБА_1 та зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 83% грошового забезпечення з 01.01ю2018 року, з урахуванням рішень Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 року у справі № 440/13577/21 та від 27.012022 року у справі № 440/18049/21, а також із врахуванням раніше виплачених сум Інші доводи та заперечення учасників справи означених висновків колегії суддів не спростовують. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України). Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України). Слід зазначити, що в контексті положень п. 6 ч. 6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 292, 293, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року скасувати з прийняттям нового судового рішення про задоволення вимог адміністративного позову ОСОБА_1 . Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зменшення при здійсненні перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 з 83% до 70% грошового забезпечення з 01 січня 2018 року. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 83% грошового забезпечення з 01 січня 2018 року, з урахуванням рішень Полтавського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року у справі № 440/13577/21 та від 27 січня 2022 року у справі № 440/18049/21, а також із врахуванням раніше виплачених сум. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц