Постанова 4851 № 520/11912/22

Головуючий І інстанції: Мар`єнко Л.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 жовтня 2023 р. Справа № 520/11912/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Катунова В.В., Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2023, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/11912/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (надалі позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (надалі по тексту відповідач, ГУНП в Харківській області), в якому просив суд: - визнати незаконним та скасувати наказ №295 від 03.06.2022 Головного управління Національної поліції в Харківській області про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; - визнати протиправним та скасувати наказ №288 о/с від 14.06.2022 Головного управління Національної поліції в Харківській області про звільнення ОСОБА_1 з 14.06.2022 без виплати грошового забезпечення з 01.05.2022 по 03.06.2022 з виплатою компенсації за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку за період з 01.01.2022 по 14.06.2022 у кількості 15 діб; - поновити майора поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського старшого інспектора - чергового чергової частини відділення поліції №1 Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період з 14.06.2022 року по дату прийняття рішенням судом про поновлення на роботі. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено. Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його ухвалення при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2022 і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач посилався на те, що порушення службової дисципліни у вигляді відсутності на службі без поважних причин у період з 01.05.2022 по 02.06.2022 та скоєння прогулів він не допускав, оскільки наказів про евакуацію та переміщення до нового місця дислокації він не отримував, безпечні маршрути виходу з окупованої території йому не були відомі, оскільки м. Куп`янськ та весь Куп`янський район Харківської області перебували під окупацією, виїхати через територію рф позивач не мав можливості, а тому прибути до іншого місця несення служби він не мав змоги у силу не залежних від нього непереборних обставин. Вважає, що висновки службового розслідування, з якими погодився суд першої інстанції, не відповідають дійсним обставинам та не підтверджені жодними належними доказами. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, з підстав викладених у відзиві, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , з 17.02.2003 по 06.11.2015 проходив службу в ОВС, а з 07.11.2015 - в органах Національної поліції України. З 29.06.2021 обіймав посаду старшого інспектора-чергового чергової частини відділення поліції №1 Куп`янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області. Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 10.05.2022 №610 "Про призначення та проведення службового розслідування" призначено провести службове розслідування за обставинами, викладеними у рапорті начальника Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області полковника поліції Кривошея О.М. від 09.05.2022 про те, що ним 28.04.2022, зокрема, старшому інспектору-черговому чергової частини відділення поліції №1 Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області майору поліції ОСОБА_1 , який перебуває на тимчасово окупованій території, було надано наказ до 30.04.2022 евакуюватися на підконтрольну територію України та прибути за місцем дислокації підрозділу. Станом на 09.05.2022 поліцейський до підрозділу для проходження служби не прибув, на службі відсутній та не виконує свої функціональні обов`язки. 03.06.2022 начальником ГУНП в Харківській області полковником поліції В.Тимошко затверджено висновок службового розслідування відносно поліцейських Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області, згідно з яким комісія (пункт 161) ухвалила за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у відсутності на службі без поважних причин з 01.05.2022 по 03.06.2022, тим самим скоївши прогули, в порушенні вимог ч.1 ст.8, п.1, 2 ч.1 ст.18, п.24 ч.1 ст.23, ч.2 ст.24 Закону України "Про Національну поліцію", ч.2 ст.19 Конституції України, п.1, 2, 4, 8, 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.2 абзацу 1 наказу Національної поліції України від 08.04.2022 №242, п.1 наказу ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 №818 до старшого інспектора-чергового частини відділення поліції №1 Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області №295 від 03.06.2022 (пункт 150) за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у відсутності на службі без поважних причин з 01.05.2022 по 03.06.2022, тим самим скоївши прогули, в порушенні вимог ч.1 ст.8, п.1, 2 ч.1 ст.18, п.24 ч.1 ст.23, ч.2 ст.24 Закону України "Про Національну поліцію", ч.2 ст.19 Конституції України, п.1, 2, 4, 8, 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.2 абзацу 1 наказу Національної поліції України від 08.04.2022 №242, п.1 наказу ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 № 818 до старшого інспектора-чергового чергової частини відділення поліції №1 Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_2 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції . Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області №288 о/с від 14.06.2022 відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 закону України "Про Національну поліцію" у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України звільнено майора поліції ОСОБА_1 /0082289/, з посади старшого інспиектора-чергового чергової частини відділення поліції №1 Куп`янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, з 14.06.2022, без виплати грошового забезпечення з 01.05.2022 по 03.06.2022, з виплатою компенсації за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку за період з 01.01.2022 по 14.06.2022 у кількості 18 діб. Вважаючи оскаржувані накази відповідача про застосування дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби протиправними та необґрунтованими, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваних наказів з огляду на доведеність факту порушення позивачем службової дисципліни, правомірності застосування до позивача крайнього виду дисциплінарного стягнення. Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке. Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" (далі Закон № 580-VIII) встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. За визначенням статті 3 Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Згідно з частиною 1 статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. У частині 1 статті 18 Закону № 580-VIII передбачені обов`язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини. Частиною 1 ст. 59 Закону № 580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування. Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції. Статтею 64 Закону № 580-VIII визначена Присяга працівника поліції. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ (надалі - Дисциплінарний статут) визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Відповідно до ч.2 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їх повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейські виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижуючи честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватись правил внутрішнього розпорядку. Частиною 3 ст.1 Дисциплінарного статуту встановлено, що до змісту службової дисципліни також віднесено такі обов`язки поліцейського як: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння. Згідно з ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Відповідно до ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Приписами ст.13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Відповідно до положень ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Відповідно до частини 7 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Згідно з частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. У відповідності до пункту 3 статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо виконання дисциплінарних стягнень - дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу. Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Перелічені у статті 13 Дисциплінарного статуту види дисциплінарних стягнень застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини. Звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами. Відповідно до ч.10 ст.14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за № 1355/32807 (далі Порядок №893). Пунктом 1 розділу 2 Порядку №893 передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Відповідно до п. 1 розділу 5 Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Приписами п.п.2 та 3 розділу 4 Порядку №893 визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України Про захист персональних даних, Про державну таємницю та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Згідно з п. 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. На підставі п.1 Розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення Відповідно до п.4 розділу 6 Порядку №893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення. Положеннями ст. 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Згідно із ч.12 ст. 19 Дисциплінарного статуту у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє. Під час розгляду справи судом встановлено, що на підставі висновків службового розслідування позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у відсутності на службі без поважних причин з 01.05.2022 по 03.06.2022, тим самим скоївши прогули, в порушенні вимог ч.1 ст. 8, п.1, 2 ч.1 ст.18, п.24 ч.1 ст.23, ч.2 ст.24 Закону України "Про Національну поліцію", ч.2 ст.19 Конституції України, п.1, 2, 4, 8, 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.2 абзацу 1 наказу Національної поліції України від 08.04.2022 №242, п.1 наказу ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 №818. За висновками службового розслідування, 09.05.2022 до ГУНП в Харківській області надійшов рапорт начальника Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області полковника поліції Кривошеї О.М., в якому повідомлялось про те, що ним 28.04.2022 було надано підлеглим працівникам усний наказ про евакуацію на підконтрольну Україні територію у строк до 30.04.2022 та прибуття за місцем дислокації підрозділу для несення служби та виконання своїх функціональних обов`язків, в тому числі і старшому інспектору-чергової частини відділення №1 майору поліції ОСОБА_1 . Проте, з 01.05.2022 по теперішній час, вищевказаний поліцейський до евакуйованого підрозділу для проходження служби не прибув, був відсутній на службі без поважних причин, та, відповідно, до виконання своїх функціональних обов`язків не приступив. Також, складено акт про відсутність на службі та невиконання своїх службових обов`язків працівниками Куп`янському РВП ГУНП в Харківській області від 09.05.2022, згідно якого з 28.04.2022 поліцейські Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області, які перебувають на тимчасово окупованій території, в умовах воєнного стану, широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України, відсутні на службі без поважних причин та відповідно до виконання своїх посадових (функціональних) обов`язків не приступили. Згідно даних зазначених у відомості особового складу Куп`янському РВП ГУНП в Харківській області, які знаходяться не в окупації та несуть службу в інших підрозділах, даних щодо позивача не зазначено. При цьому, службовим розслідуванням встановлено, що опитані поліцейські Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області: підполковник поліції ОСОБА_3 , підполковник поліції ОСОБА_4 , капітан поліції ОСОБА_5 , капітан поліції ОСОБА_6 , капітан поліції ОСОБА_7 , капітан поліції ОСОБА_8 , старший лейтенант поліції ОСОБА_9 , капітан поліції ОСОБА_10 , капітани поліції: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , старший лейтенант поліції ОСОБА_13 , майор поліції ОСОБА_14 , лейтенант поліції ОСОБА_15 , лейтенанти поліції ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та капітани поліції ОСОБА_18 і ОСОБА_19 , майори поліції: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , які вийшли з тимчасово окупованої території Куп`янського району Харківської області, у своїх поясненнях зазначили, що на час початку збройної агресії РФ вони перебували в м. Куп`янськ Харківської області. З 24.02.2022 по 26.02.2022 деякі поліцейські виконували свої функціональні обов`язки за місцем служби. Після окупації м. Куп`янськ 27.02.2022 збройними силами РФ вони перебували в м. Куп`янськ разом зі своїми родинами. На тимчасово окупованій території вони перебували у м. Куп`янськ приблизно до кінця квітня поточного року. З представниками окупантів не співпрацювали, факти добровільної співпраці працівників Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області з окупантами їм на той час відомі не були, безпосередніми свідками такої співпраці також не були. З окупованої території на підконтрольну територію виїжджали колоною або самостійно разом з родинами за маршрутом м. Купянськ - с. Грушівка - с. Сподобівка - с. Савинці - м. Балаклія - с. Андріївка - м. Зміїв - м. Мерефа - м. Харків. Опитані поліцейські ВПД № 1 Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області: старший сержант поліції ОСОБА_25 , старший сержант поліції ОСОБА_26 , капрал поліції ОСОБА_27 , старший поліції ОСОБА_28 , капітан поліції ОСОБА_29 , майор поліції ОСОБА_30 , капітан поліції Деркач А.В., старший лейтенант поліції ОСОБА_31 , капрал поліції Буніна В.Р., старший сержант поліції ОСОБА_32 , капітан поліції ОСОБА_33 , капрал поліції Попова Є.О. - надали пояснення аналогічного змісту з поясненнями поліцейських Куп`янського РВП, вказавши на те, що виходили з тимчасово окупованого смт Шевченкове Куп`янського району. Дисциплінарною комісією на виконання вимог статті 27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України з використанням засобів електронної комунікації був здійснений виклик за допомогою: смс повідомлень (акт огляду засобів електронної комунікації від 23.05.2022 № 380), месенджера "Ватсап" (акт огляду засобів електронної комунікації від 23.05.2022 № 381), месенджера "Вайбер"(акт огляду засобів електронної комунікації від 23.05.2022 № 383), месенджера "Телеграм" (акт огляду засобів електронної комунікації від 23.05.2022 № 384) та на електронну адресу (акт огляду засобів електронної комунікації від 23.05.2022 № 382) всіх поліцейських, в тому числі і ОСОБА_34 , які перебувають на тимчасово окупованій РФ території, з запрошенням прибути 23.05.2022 до УГІ ГУНП в Харківській області для надання письмових пояснень. Станом на 23.05.2022, вищевказані поліцейські Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області, в тому числі і ОСОБА_1 , не прибув до УГІ ГУНП в Харківській області, про що був складений акт про відмову від надання пояснень від 23.05.2022 №

386. Отже, службовим розслідуванням встановлено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог Конституції України, Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України "Про Національну поліцію", а також Правил етичної поведінки поліцейських, чим підірвано авторитет Національної поліції України, чим порушено службову дисципліну, що виразилось у тому, що позивач безпідставно був відсутній на службі без поважних причин з 01.05.2022 по 03.06.2022, не виконав усний наказ керівника щодо необхідності у строк до 30.04.2022 вийти з окупованих територій та прибути за місцем дислокації підрозділу, для проходження служби, виконання свої функціональних обов`язків, тим самим скоїв прогул, також не взяв участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, що є несумісними із подальшим проходженням служби в органах поліції, обставин, що пом`якшують відповідальність, не встановлено як в ходів службового розслідування так і в ході розгляду даної справи, отже правомірно застосовано до інспектора-чергового сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 1 Куп`янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_34 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. У свою чергу, у позові позивач зазначив, що у період часу з 24.02.2022 по працівники Куп`янського РВП ГУ НП в Харківській області, в тому числі ОСОБА_1 , перебували на робочих місцях та виконували свої функціональні обов`язки, вказівки керівництва ВП та ГУ НП в Харківській області. При цьому будь-яких наказів чи розпоряджень щодо евакуації від керівництва не надходило, як не надходило й будь -яких наказів чи розпоряджень щодо виїзду з місця несення служби. Майже з початку воєнних дій на території мешкання та місця роботи позивача, у м. Купянськ зник мобільний зв`язок та електроживлення. Розуміючи, що територія, на який перебував позивач та виконував свої функціональні обов`язки, фактично з 27.02.2022 потрапила під окупацію, він намагався якомога швидше залишити таку територію та з`явитись до безпосереднього чи вищого керівництва задля доповіді про такі обставини та подальше проходження служби і виконання наказів. Неодноразові спроби позивача залишити окуповану територію та повернутись на підконтрольну територію України не закінчувалися успіхом, оскільки по всій окупованій території було розміщено блок-пости з військовими окупантами, які не давали змоги виїхати. Вважає, що висновки службового розслідування, з якими погодився суд першої інстанції, не відповідають дійсним обставинам та не підтверджені жодними належними доказами. З огляду на вказані вище обставини, позивачем також було наголошено на обставинах того, що жодного усного чи письмового наказу 28.04.2022 і в подальшому від керівництва Куп`янського РВП ГУ НП в Харківській області або керівництва вищого рівня про необхідність у строк до 30.04.2022 евакуюватися на підконтрольну Україні території та прибути до міста Харкова, він не отримував. Надаючи оцінку встановленим під час судового розгляду справи обставинам, поясненням позивача та підставам притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності, суд зазначає, що матеріали службового розслідування не містять та відповідачем суду не надано належних доказів доведення позивачу усного наказу начальника Куп`янського РВП від 28.04.2022 про евакуацію у строк до 30.04.2022 на підконтрольну територію України та прибуття за місцем дислокації підрозділу для несення служби, як і доказів наявності у позивача можливості евакуюватися з окупованої території у період з 28.04.2022 по 03.06.2022, тобто доказів відсутності на службі без поважних причин. Згідно ч. 3 статті 4 Дисциплінарного статуту передбачено, що наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку. Відповідно до ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика. За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу. Приписами п. 30 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв`язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника. Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв`язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації. Доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею. У разі встановлення поважних причин відсутності поліцейського до наказу по особовому складу, яким виконується застосоване до нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції, вносяться зміни щодо дати його виконання. Згідно п. 2 ч. 4 ст. 31 Дисциплінарного статуту у разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення. Згідно п.28 та п.130 статті 2 Закону України "Про електронні комунікації" електронна комунікація (телекомунікація) - передавання та/або приймання інформації незалежно від її типу або виду у вигляді електромагнітних сигналів за допомогою технічних засобів електронних комунікацій: технічні засоби електронних комунікацій - обладнання, у тому числі із встановленим програмним забезпеченням, станційні та лінійні споруди, призначені для організації електронних комунікаційних мереж. Отже, особа, яка проводить службове розслідування та здійснює ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання до позивача застосованого дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів поліції не зобов`язана впевнитись, чи призвело використання електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника до комунікації з особою відносно якої проводиться перевірка - а саме отримання ним відповідного наказу та дати такого отримання. Відповідно до п.7 ст.1-1 Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України" тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації. Суд зазначає, що згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій 25.04.2022 № 75, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 р. № 453/37789, було затверджено перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року. Згідно розділу VI "Харківська область" до них станом на 25.04.2022 було віднесено території Ізюмського району, а саме: 3) Борівська селищна територіальна громада, 5) Ізюмська міська територіальна громада: території Куп`янського району, а саме: 1) Великобурлуцька селищна територіальна громада: 3) Дворічанська селищна територіальна громада; 5) Куп`янська міська територіальна громада; 8) Шевченківська селищна територіальна громад. Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач був позбавлений можливості здійснювати комунікацію відповідно до положень чинного в Україні законодавства, що було обумовлено відсутністю у останнього можливості стабільно використовувати будь-які форми електронної комунікації (відсутність мобільного зв`язку від операторів України, відсутність можливості користування мережею Інтернет). В силу приписів статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком може вважатись лише винна, протиправна дія чи бездіяльність поліцейського. Відтак, враховуючи, що до суду не надано доказів належного повідомлення та ознайомлення позивача із наказами про необхідність прибуття до відповідного підрозділу та відсутність доказів можливості залишення останнім окупованої території, колегія суддів дійшла висновку, що вина позивача матеріалами службового розслідування не встановлена, а дисциплінарна комісія у цьому конкретному випадку не здійснила всебічного, повного та об`єктивного дослідження та встановлення обставин діяння позивача як поліцейського, а відтак до дисциплінарної відповідальності його притягнуто незаконно. Колегія суддів ще раз наголошує, що не вихід працівників на роботу внаслідок ведення воєнних дій та пов`язаних з ними обставин, зокрема перебування на тимчасово окупованій території, не свідчить беззаперечно про їх відсутність на службі без поважних причин. Зазначене обумовлено необхідністю збереження життя та здоров`я таких працівників та їх сімей і не може вважатися як відсутність на роботі без поважних причин. Висновки службового розслідування, які суд першої інстанції визнав обґрунтованими, зроблені лише з урахуванням пояснень керівників поліцейських, відносно яких проводилось службове розслідування, які не є безпосередніми керівниками позивача, без надання оцінки доводам позивача, без з`ясування всіх обставин, відсутності доказів фіксації неявки позивача на службі, без врахування особи позивача, ступеня його вини, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, його попередньої поведінки, ставлення до служби. Колегія суддів уважає загальновідомим той факт, що після початку окупації територіальної громади Куп`янського району, були відсутні будь-які офіційно визнані гуманітарні коридори, які б надавали можливість позивачу безпечно та без ризику для життя покинути окуповану територію. За відсутності в матеріалах справи жодних доказів того, що позивач співпрацював з окупантами та здійснював колобараційну діяльність, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за відсутність на роботі без поважних причин та визначення в якості неповажної причини перебування на окупованій території явно свідчить про незаконність та однобічність висновків службового розслідування та незаконність оскаржуваних наказів. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що висновки відповідача, з якими погодився суд першої інстанції, про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог ч. 1 ст. 8, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п. 24 ч. 1 ст. 23, ч. 2 ст. 24 Закону України "Про Національну поліцію", ч.2 ст.19 Конституції України, п.1, 2, 4, 8, 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 2 абзацу 1 наказу Національної поліції України від 08.04.2022 № 242, п. 1 наказу ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 № 818, є такими, що не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції України в Харківській області № 295 від 03.06.2022 в частині застосування до старшого інспектора -чергового чергової частини відділення поліції №1 Купянського РВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді його звільнення зі служби в поліції. Враховуючи, що оскаржувані накази про звільнення підлягають скасуванню, а також те, що останнім робочим днем позивача було 14 червня 2022 року, позовна вимога позивача про поновлення його на посаді підлягає задоволенню шляхом поновлення старшого інспектора -чергового чергової частини відділення поліції №1 Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 з 15.06.2022. Відповідно до ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Оскільки за наслідками судового розгляду судом прийнято рішення про поновлення позивача на посаді, також на користь позивача підлягає стягненню з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу. Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Виплата грошового забезпечення поліцейських регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова № 988). Пунктом 2 Постанови №988 визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ. Наказом МВС України від 06.04.2016 №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260). Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку №260 передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення. Пунктом 9 розділу І цього ж Порядку встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата. Зі змісту Порядку №260, який є спеціальним для вирішення даних спірних правовідносин та діяв на час звільнення позивача, вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби. У свою чергу п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100), визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Таким чином, при визначенні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає присудженню на користь позивача з відповідача, правильним є обчислення календарних днів для обрахунку грошового забезпечення. Період вимушеного прогулу позивача з 15.06.2022 (перший робочий день після звільнення) по 12.02.2023 (дата, що передує зарахуванню на військову службу). Отже, враховуючи дату звільнення позивача зі служби та прийняття судом рішення про поновлення на посаді, кількість днів вимушеного прогулу складає 243 днів. Згідно довідки про доходи № 768 від 29.09.2023 середньоденне грошове забезпечення складає 426, 83 коп. Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на користь позивача складає 103719,69 грн (243 днів х 426,83 грн). Позовні вимоги в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за період з 14.06.2022 року по дату прийняття рішенням судом про поновлення на роботі задоволенню не підлягає, оскільки 13.02.2023 позивача зараховано на військову службу. Відповідно до ч.3 ст.119 КЗпП України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позову. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 по справі № 520/11912/22 скасувати. Прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати наказ № 295 від 03.06.2022 Головного управління Національної поліції в Харківській області про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції. Визнати протиправним та скасувати наказ № 288 о/с від 14.06.2022 Головного управління Національної поліції в Харківській області про звільнення ОСОБА_1 з 14.06.2022 без виплати грошового забезпечення з 01.05.2022 по 03.06.2022 з виплатою компенсації за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку за період з 01.01.2022 по 14.06.2022 у кількості 15 діб. Поновити майора поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського старшого інспектора - чергового чергової частини відділення поліції №1 Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області (ЄДРПОУ 40108599) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 15.06.2022 по 12.02.2023 у розмірі 103 719,69 (сто три тисячі сімсот дев`ятнадцять ) гривні 69 коп. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.С. Чалий І.М. Ральченко