Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/9179/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий І інстанції: Петрова Л.М. 20 жовтня 2023 р. Справа № 440/9179/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мельнікової Л.В., Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України), військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Сухопутні війська Збройних Сил України про визнання незаконними, скасування наказів та зобов`язання вчинити певні ді, - В с т а н о в и в: 21.10.2022 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд: - визнати незаконним та скасувати наказ Командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (по особовому складу) № 339 від 14.09.2022 в частині його звільнення з військової служби у відставку за підпунктом "а" пункту 2 частини 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі), - зобов`язати Оперативне командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Сухопутних військ Збройних Сил України поновити його на військовій службі на посаді заступника начальника штабу 13 окремого стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 (надалі - в/ч НОМЕР_2 ), - визнати незаконним та скасувати наказ командира в/ч НОМЕР_2 (по строковій частині) № 338 від 17.09.2022 в частині виключення зі списків особового складу в/ч НОМЕР_2 , зняття всіх видів грошового забезпечення та направлення на військовий облік до Полтавського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Полтавської області його - заступника начальника штабу 13 окремого стрілецького батальйону в/ч НОМЕР_2 , - зобов`язати в/ч НОМЕР_2 Міністерства оборони України поновити у списках особового складу в/ч НОМЕР_2 Міністерства оборони України на всі види грошового забезпечення, - зобов`язати в/ч НОМЕР_2 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити матеріальне та грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу. В обґрунтування вимог позивач зазначає, що після досягнення 60 річного віку був мобілізований на підставі Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 27.02.2022. На підставі наказу командира в/ч НОМЕР_2 (по строковій службі) № 1 від 27.02.2022 був зарахований до списків особового складу на всі види забезпечення та призначений заступником начальника штабу в/ч НОМЕР_2 . Таким чином, в/ч НОМЕР_2 своїми конклюдентними діями дало згоду на проходження ним військової служби понад граничний вік. Для вирішення питання про залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі - 24.05.2022 він звертався з відповідним рапортом до начальника штабу в/ч НОМЕР_2 підполковнику ОСОБА_2 , в якому просив висловити клопотання перед вищим командуванням про продовження терміну його служби понад граничний вік до закінчення воєнного стану. У травні 2022 наказом командира в/ч НОМЕР_2 від 22.05.2022 № 106 було призначено службове розслідування з метою уточнення причин та умов, що сприяло його перебування на військовій службі понад граничний вік. За результатми проведеного службового розслідування відповідачами були видані оспорювані накази № 339 від 14.09.2022, відповідно до якого його було звільнено за підпунктом «а» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (надалі - Закон № 2232-XII) та № 338 від 17.09.2022. Вважає, що ці накази неправомірні, оскільки він має високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній ним посаді та його визнано військовою лікарською комісією придатним. Заперечуючи вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 у відзиві в/ч НОМЕР_2 зазначає, що відповідно до розділу ХІ наказу Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170 встановлено, що документи до відповідної служби персоналу надсилаються до 1 жовтня року, що передує року досягнення військовослужбовцем граничного віку перебування на військовій службі. Прийняття рішення та видання наказів по особовому складу про залишення військовослужбовців на військовій службі понад граничний вік здійснюється до 1 грудня року, що передує року досягнення військовослужбовцем граничного віку перебування на військовій службі. Також зазначає, що позивач є мобілізованим та до оголошення встановлення в країні воєнного стану не проходив військову службу, що по суті унеможливлює застосування ч. 2 ст. 22 Закон № 2232-XII та Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, яке затверджене Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (надалі - Положення № 1153) до спірних правовідносин. Зазначає, що військовослужбовці, які досягли граничного віку перебування на військовій службі, підлягають звільненню незалежно від їх бажання продовжувати військову службу, тобто бажання військовослужбовців не є вирішальним фактором при залишення на військовій службі. Заперечуючи вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 у відзиві військова частина НОМЕР_1 (надалі - в/ч НОМЕР_1 ) зазначає, що військовослужбовці, які досягли граничного віку перебування на військовій службі підлягають звільненню незалежно від їх бажання. В/ч НОМЕР_1 за вих. № 502/2/1/1/205 від 30.06.2022 за підпорядкованістю на адресу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України направлялось клопотання про залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі капітана ОСОБА_1 , заступника начальника штабу в/ч НОМЕР_2 терміном на один рік до 30.08.2023. Листом кадрового центру Сухопутних військ Збройних Сил України № 765/1476 від 10.09.2022 клопотання про залишення позивача понад граничний вік перебування на військовій службі повернуто без реалізації, оскільки Командуванням Сухопутних військ Збройних Сил України позитивного рішення по даному питанню не прийнято. На підставі отриманої відповіді в/ч НОМЕР_1 капітана ОСОБА_1 було включено в наказ Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по особовому складу) від 14.09.2022 № 339 про звільнення з військової частини у відставку. Від третьої особи надійшли письмові пояснення у справі в яких зазначено, що відсутнє порушене право позивача, оскільки обов`язок у військового командування прийняти рішення про залишення на військовій службі понад граничний вік позивача у відповідача відсутній це дискреційні повноваження військового командування. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено (справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадження). Судове рішення вмотивовано тим, що питання про залишення військовослужбовців на військовій службі понад граничний вік фактично було прийнято посадовими особами вищого рівня з урахуванням приписів Положення № 1153. Суд зазначив, що зважаючи на досягнення позивачем граничного віку перебування на військовій службі та враховуючи те, що кадровим центром Сухопутних військ Збройних Сил України повернуто без реалізації клопотання про залишення позивача на військовій службі понад граничний вік перебування, оскаржувані накази, було видано правомірно. Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі, позивач просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі. Стверджує, що відповідачами не виконані вимоги п.п. 11.7 Інстукції № 170, щодо направлення документів для вирішення до Міністра Оборони України. Аргументи, наведені позивачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у позові. Доводи, якими відповідачі обґрунтовують відзиви на апеляційну скаргу, по суті, фактично аналогічні доводам, викладеними ними у відзиві на адміністративний позов. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). В даному випадку, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не є складними, виходячи з визначення справ незначної складності. Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України). За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308). Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення на підставі ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав. Нормативним регулюванням питання про продовження проходження військової служби понад граничний вік є Закон № 2232-XII, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби. Відповідно до частини першої ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Згідно з частиною другою ст. 2 Закону № 2232-XII проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Положеннями частини четвертої ст. 2 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами. Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходив службу в Збройних Силах колишнього СРСР та Збройних Силах України у період часу: - з 05.08.1978 по 15.05.1990, - з 11.12.1991 по 21.06.1993, - з 19.03.2020 по 19.03.2021 (а.с. 32). Відповідно до ст. 27 Закону № 2232-ХІІ, у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку у відповідних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі -ТЦК та СП) та відповідних органах інших військових формувань. Відповідно до п. 35 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487) протягом семи днів з дня досягнення граничного віку перебування в запасі військовозобов`язані працівники та резервісти направляються керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій до відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для виключення з військового обліку. ТЦК та СП (орган СБУ, підрозділ Служби зовнішньої розвідки) своєю чергою виключає такого військовозобов`язаного з військового обліку та ставить відповідну відмітку у його військово-обліковому документі. І вже на підставі цієї відмітки посадова особа, відповідальна за військовий облік на підприємстві, робить відмітку «Виключено з військового обліку» у відповідній графі списків персонального військового обліку (додаток № 5 до Порядку № 1487). Військовозобов`язані та резервісти, які не працюють, у рік досягнення граничного віку перебування в запасі самостійно прибувають до відповідного ТЦК та СП, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки для виключення з військового обліку. У разі неприбуття військовозобов`язаного та резервіста, який досяг граничного віку перебування в запасі, до відповідного районного (міського) територіальних центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки для виключення з військового обліку, таке виключення здійснюється без участі зазначених осіб 1 січня наступного року після року досягнення граничного віку перебування в запасі. Граничний вік перебування в запасі другого розряду (молодший та старший офіцерський склад - до 60 років; вищий офіцерський склад - до 65 років) є взагалі граничним віком перебування в запасі Збройних Сил України та інших військових формувань. У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в державі із 05 год 30 хв введений воєнний стан строком на 30 діб (строк дії воєнного стану в Україні продовжувався та діє на сьогоднішній день). У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, пунктів 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 оголошено проведення загальної мобілізації. Пунктом 8 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022, окрім іншого, визначалось місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку здійснення призову військовозобов`язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України. Відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 27.02.2022 (по стройовій частині), капітана ОСОБА_1 з 27.02.2022 зараховано до списків особового складу в/ч НОМЕР_2 , на всі види грошового забезпечення та призначено заступником начальника штабу цієї військової частини (а.с. 20). Як зазначено у наказі, підставою для прийняття такого рішення послугував Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Відповідно до п. 8 розділу «Загальні положення» Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, безпосереднім організатором внутрішньої служби у військовій частині є начальник штабу, а в роті - головний сержант роти. Положенням № 1153 визначено порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та врегульовано питання, пов`язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі. Механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України визначається Інструкції від 10.04.2009 № 170 (далі Інструкція №170) про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України. На підставі абзацу п`ятого пункту 14.10 розділу XIV Інструкції № 170 військовослужбовці, які досягли граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві, підлягають звільненню з військової служби за віком або продовжують проходження військової служби у порядку, визначеному ч. 2 ст. 22 Закону № 2232-XII та розділом XI Положення № 1153. Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону № 2232-XII, - військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань, які мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній ними посаді, визнані військово-лікарською комісією придатними за станом здоров`я для проходження військової служби, на їх прохання можуть бути залишені на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, встановлений частиною першою цієї статті, на строк до 5 років у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України. Для залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі на строк до п`яти років, пункт 219 розділу ХІ Положення № 1153 визначає до військовослужбовців вичерпний переліку вимог, а саме, високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній ними посаді, визнання військово-лікарською комісією придатним за станом здоров`я для проходження військової служби. Абзац другий пункт 219 розділу ХІ Положення № 1153 упорядковує розгляд питання щодо залишення військовослужбовців на військовій службі понад граничний вік з урахуванням: потреб Збройних Сил України; рівня командирської (професійної) підготовки; наукового ступеня і вченого звання; бойовий досвід; знання іноземної мови за стандартизованим мовним рівнем не нижче за «мінімально необхідний»; наявність освіти оперативно-тактичного або оперативно-статегічного рівня (тільки для осіб офіцерського складу). При цьому, відповідно до пункту 220 Розділу ХІ Положення № 1153, питання про залишення військовослужбовців на військовій службі понад граничний вік порушується посадовими особами, які мають право видавати накази по особовому складу, і вище. Рішення про залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі приймається, зокрема, до осіб офіцерського складу Міністром оборони України (п. 222 Положення № 1153). Пунктами 11.1 11.9 Інструкції № 170 визначається, що з метою збереження досвідчених кадрів або у разі неможливості укомплектування окремих посад фахівцями належного рівня кваліфікації на військовій службі понад граничний вік на їх прохання можуть бути залишені окремі військовослужбовці, які мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній посаді та визнані військово-лікарською комісією придатними за станом здоров`я для проходження військової служби. 11.2. Військовослужбовці, які прийняли рішення продовжувати військову службу понад граничний вік, подають рапорт за підпорядкованістю з висловлюванням прохання продовжити військову службу понад граничний вік. 11.3. За направленням командира військової частини військовослужбовець повинен пройти медичне обстеження на предмет придатності до військової служби. Військовослужбовці, які відповідно до висновку військово-лікарської комісії визнані обмежено придатними чи непридатними до військової служби, на військовій службі понад граничний вік не залишаються. 11.4. Військовослужбовці, які прийняли рішення продовжувати військову службу понад граничний вік, за рішенням командира військової частини, в якій вони проходять військову службу, розглядаються на засіданні комісії військової частини з питань проходження військової служби. 11.5. Посадовій особі, яка приймає рішення про залишення військовослужбовця на військовій службі понад граничний вік, подаються такі документи: Подання (додаток 1); рапорт військовослужбовця з проханням продовжити військову службу понад граничний вік; довідка військово-лікарської комісії з висновком про придатність військовослужбовця до військової служби за контрактом; два примірники Контракту про проходження військової служби, підписані військовослужбовцем, про проходження військової служби понад граничний вік; копії останньої атестації військовослужбовця. 11.6. Документи до відповідного відповідної служби персоналу надсилаються до 1 жовтня року, що передує року досягнення військовослужбовцем граничного віку перебування на військовій службі. 11.7. Відповідна служба персоналу готує документи для прийняття рішення щодо залишення військовослужбовця на військовій службі понад граничний вік посадовими особами, визначеними у пункті 222 Положення. Прийняття рішень та видання наказів по особовому складу про залишення військовослужбовців на військовій службі понад граничний вік здійснюється до 1 грудня року, що передує року досягнення військовослужбовцем граничного віку перебування на військовій службі. 11.8. З військовослужбовцями, яких залишено на військовій службі понад граничний вік, укладається Контракт про проходження військової служби на строк продовження військової служби. 11.9. Військовослужбовці, щодо залишення яких на військовій службі понад граничний вік позитивного рішення не прийнято, включаються до плану звільнення з військової служби на наступний рік, про що прямі начальники за місцем служби військовослужбовців особисто повідомляють їх у письмовій формі. Наказом командира в/ч НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 22.05.2022 № 106 з метою уточнення причин та умов, що сприяли можливому правопорушенню, а саме перебування понад граничний вік на військовій службі заступника начальника штабу капітана ОСОБА_1 призначено службове розслідування (а.с. 45). Згідно з наказом командира в/ч НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 23.05.2022 № 110 «Про результати службового розслідування», - в ході службового розслідування встановлено, що 27.02.2022 капітан ОСОБА_1 зарахований до в/ч НОМЕР_2 відповідно до мобілізаційного направлення ІНФОРМАЦІЯ_3 . Об`єктивно дослідити причини та умови, що сприяли підготовці на облік та мобілізації капітана ОСОБА_1 не можливо, оскільки питання забезпечення виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації у відповідності до постанови КМУ № 154 від 23.02.2022 «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» до компетенції в/ч НОМЕР_2 не належить (а.с. 21). 24.05.2022 позивачем на ім`я начальника штабу в/ч НОМЕР_2 подано рапорт з проханням подати клопотання перед вищим командуванням про подовження терміну його служби понад граничний вік до закінчення воєнного стану (а.с. 22). На виконання вимог п.п. 12.7 Інструкції № 170 з позивачем 29.05.2022 проведено бесіду в якій він виявив бажання продовжити службу в ЗСУ та просив направити документи (клопотання ) про продовження служби в ЗСУ (а.с. 23). 31.05.2022 позивач пройшов ВЛК, за висновком якої (довідка військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_3 від 31.05.2022 № 690) він визнаний придатним до військової служби (а.с. 24). У матеріалах справи мається службова характеристика ОСОБА_1 , що надана у травні 2022 року безпосереднім командиром позивача та командиром в/ч НОМЕР_2 , яка в цілому позитивно характеризує останнього (а.с. 25). Листом від 21.06.2022 за № 5/399 Полтавський ОТЦК та СП скерував начальнику управління персоналу штабу в/ч НОМЕР_2 подання на продовження служби ОСОБА_1 понад граничний вік терміном один рік (а.с. 121-122). Листом від 30.06.2022 за № 502/2/1/1/502 на адресу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України в/ч НОМЕР_2 направлено клопотання про залишення позивача на військовій службі понад граничний вік перебування терміном на 1 рік, тобто до 30.08.2023. 10.09.2022 кадровим центром Сухопутних військ Збройних Сил України означене вище клопотання повернуто без реалізації, оскільки Командуванням Збройних Сил України позитивного рішення по даному питанню не прийнято. Наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 339 від 14.09.2022 (по особовому складу) капітана ОСОБА_1 звільнено з військової служби у відставку за п.п. «а» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону 2232-XII (а.с. 92). Наказом командира в/ч НОМЕР_2 від 17.09.2022 № 338 (по стройовій частині) позивача звільнено з військової служби у відставку у відповідності до п.п. «а» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону 2232-XII (а.с. 43). Погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вимог адміністративного позову ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає, що військовослужбовці, які досягли граничного віку перебування на військовій службі, підлягають звільнення незалежно від їх бажання продовжувати військову службу, тобто бажання військовослужбовця не є вирішальним фактором при залишенні на військовій службі. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 10.06.2021 у справі № 120/2472/19-а. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов`язку щодо доведення до військовослужбовця рішення про непогодження питання його залишення на військовій службі понад граничний вік. Таке рішення відображається в наказі про звільнення такої особи з військової служби. З огляду на положення п.п. 11.1-11.9 Інструкції № 170, п.п. 219, 220, 221 Положення № 1153, приймаючі рішення про відсутність підстав для скерування документів (п. 11.5 Інструкції № 170) до відповідної служби персоналу для вирішення питання про залишення позивача ОСОБА_1 на військовій службі понад граничний вік, колегія суддів вважає, що відповідач в/ч НОМЕР_1 діяв у межах повноважень, що надані йому Законом № 2232-ХІІ, Положення № 1153 та Інструкцією № 170, оскільки граничного віку перебування на військовій службі позивач досяг ще 30.08.2021. Призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу у зв`язку з мобілізацією та звільнення з військової служби у зв`язку з демобілізацією проводяться в порядку, встановленому Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», статтею 22 якого визначено такий обов`язок громадян як з`являтися за викликом до військових комісаріатів для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час. З моменту оголошення Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 проведення загальної мобілізації в Україні постановка на військовий облік позивача ОСОБА_1 була неможлива, як і визначення його призначення на воєнний час. Як зазначено в Акті службового розслідування (витяг. а.с. 102-103), - відсутність необхідних методичних рекомендацій та практичного досвіду щодо роботи з мобілізованими, у зв`язку з введенням воєнного стану, необхідність організації оперативної відсічі ворогу, направлення ІНФОРМАЦІЯ_3 , обумовили рішення про зарахування позивача до складу в/ч НОМЕР_4 . Колегія суддів зазначає, що факт зарахування 27.02.2022 позивача ОСОБА_1 , народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , до складу військовослужбовців в/ч НОМЕР_2 , можливо і виявляв волю командування військової частини встановити правовідношення з позивачем, але такі правовідношення були встановлені поза межами правового поля і не давали позивачу ОСОБА_1 права як бути залишеним на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, так і взагалі перебувати на військовій службі. Означена ситуація виправлена наказами відповідачів: № 339 від 14.09.2022 і № 338 від 17.09.2022. За наведеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наведених вище наказів. За відсутністю підстав для задоволення означених позовних вимог у суду відсутні підстави для задоволення інших, похідних вимог ОСОБА_1 . Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін (п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України). Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для розподілу судових витрат відсутні. Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року, - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц