Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/7255/23

Справа № 991/7255/23 Провадження 1-кс/991/7283/23 У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 жовтня 2023 року м.Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , старшого детектива ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду заяву захисника ОСОБА_8 про відвід слідчого судді, установив: У провадженні слідчого судді Вищого антикорупційного суду перебуває клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 , погоджене з прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52016000000000380 від 20.10.2016. У судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_8 заявив відвід слідчому судді ОСОБА_1 з огляду на існування обставин, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, які унеможливлюють участь слідчого судді у розгляді цього клопотання так і в усьому кримінальному провадженні № 52016000000000380 від 20.10.2016. В обґрунтування заявленого відводу зазначив, що ОСОБА_10 , колишнього народного депутата України VIII скликання від партії «Блок Петра Порошенка», включено до списку осіб, відносно яких головою уряду російської федерації введено економічні санкції, тому наявність у судді ОСОБА_1 близьких родичів у цій країні та перетин нею 12.03.2016 кордону з вказаною країною дають стороні захисту підстави для побоювання щодо неупередженості судді, оскільки органи влади країни-агресора можуть тиснути на суддю через її рідних, що може свідчити про реальні ризики для безпеки підозрюваного та його конфіденційної інформації. Також, захисник посилається на те, що після того як було задоволено заяву сторони захисту та відведено суддю ОСОБА_11 від кримінального провадження № 52016000000000380, суддя ОСОБА_1 «стала суддею у вказаному кримінальному провадженні». В свою чергу, суддя ОСОБА_11 одружений з ОСОБА_12 , яка є адвокатом та надавала правову допомогу свідкам у кримінальному провадженні, матеріали з якого були долучені і до вказаного кримінального провадження. Захисник посилається на те, що в ході журналістського розслідування виявленні факти редагування суддею ОСОБА_1 та дружиною судді ОСОБА_11 судових рішень, які в подальшому підписувались суддею ОСОБА_11 . Ці обставини, на думку захисника, створюють недовіру учасників провадження № 52016000000000380 до слідчої судді та створюють сумніви її неупередженості. Заслухавши захисника, слідчий суддя дійшов такого висновку. Стаття 75 КПК України містить перелік обставин, що виключають участь слідчого судді в кримінальному провадженні. У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) слідчого судді кримінальне провадження передається на розгляд іншому слідчому судді. (ч. 1 ст. 82 КПК) Відповідно до п. 5, 10 ч. 1 ст. 3 КПК України складовою терміну «кримінальне провадження» є термін «досудове розслідування», що включає в себе всю стадію кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження. Тобто, положення Кримінального процесуального кодексу України не передбачають можливості відведення слідчого судді від розгляду конкретного клопотання, яке розглядається на стадії досудового розслідування, натомість, передбачає можливість заявити відвід слідчому судді у кримінальному провадженні. Отже, відвід слідчому судді має розглядатись як такий, що спрямований на відведення останнього від участі у всьому кримінальному провадженні (досудовому розслідуванні), а не від розгляду конкретного клопотання. Такий підхід обумовлений необхідністю забезпечення гарантій здійснення незалежного та неупередженого досудового розслідування упродовж усієї відповідної стадії кримінального провадження, а не окремої його частини, а також для оцінки повторно заявлених відводів слідчому судді під час розгляду ним низки клопотань у межах одного кримінального провадження. З огляду на викладене слідчий суддя розглядає заяву захисника ОСОБА_8 про відвід слідчого судді ОСОБА_1 не як відвід від участі у розгляді клопотання детектива про здійснення спеціального досудового розслідування, а як заявлений відвід слідчому судді у кримінальному провадженні № 52016000000000380. У кримінальному провадженні № 52016000000000380 слідчий суддя ОСОБА_1 здійснює судовий контроль під час розгляду низки клопотань сторони обвинувачення та сторони захисту, в ході якого стороною захисту неодноразово були заявлені відводи, у тому числі слідчому судді ОСОБА_1 . Так, захисники підозрюваного ОСОБА_10 - адвокати: ОСОБА_6 під час розгляду скарги на рішення детектива про зупинення досудового розслідування у справі № 991/520/23; ОСОБА_5 під час розгляду клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів у справі № 991/1339/23, клопотання про допит свідка під час досудового розслідування у судовому засіданні у справі № 991/2512/23; ОСОБА_8 під час розгляду скарги на рішення детектива про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій; захисник підозрюваного ОСОБА_13 - адвокат ОСОБА_14 під час розгляду клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів у справі № 991/812/23 та під час розгляду клопотання про скасування арешту майна у справі № 991/1149/23 як представник власника майна - ОСОБА_15 ; захисник підозрюваної ОСОБА_16 - адвокат ОСОБА_17 під час розгляду клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів у справі № 991/1217/23, заявляли відводи слідчому судді ОСОБА_1 з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України, згідно з яким слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК порядку визначення слідчого судді для розгляду справи. За результатами розгляду вказаних заяв про відвід суддями Вищого антикорупційного суду відмовлено у їх задоволенні. Також, 23.08.2023 у судовому засіданні під час розгляду клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування захисником підозрюваного ОСОБА_10 - адвокатом ОСОБА_5 заявлено відвід слідчому судді ОСОБА_1 з підстав, передбачених п. 4, 5 ч. 1 ст. 75 КПК України, зокрема, з тих підстав, що в ході журналістського розслідування виявлено факти редагування суддею ОСОБА_1 судових рішень, підписаних суддею ОСОБА_11 , та що визначення слідчого судді для розгляду вказаного клопотання відбулось з порушенням п. 12.7 Засад використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду, затверджених рішенням зборів суддів Вищого антикорупційного суду № 4 від 03.09.2019. За результатами розгляду заяви суддя Вищого антикорупційного суду у справі № 991/7255/23 відмовила у задоволенні відводу. Крім цього, захисник підозрюваної ОСОБА_16 - адвокат ОСОБА_17 подав до Вищого антикорупційного суду заяву про відвід слідчої судді ОСОБА_1 від участі у кримінальному провадженні з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, а саме незгоди захисника з процесуальними рішеннями слідчого судді ОСОБА_1 у вказаному кримінальному провадженні. За результатами розгляду цієї заяви суддя Вищого антикорупційного суду у справі № 991/7692/23 постановив ухвалу про відмову у її задоволенні. На переконання слідчого судді заявлені стороною захисту підстави для відводу у заяві від 13.10.2023 не є новими, а окремі доводи вже були предметом розгляду, і за результатами їх розгляду суддями не встановлено наявність обставин, які б викликали розумний та об`єктивно обґрунтований сумнів в неупередженості слідчого судді ОСОБА_1 . З огляду на викладене, заявлений 13.10.2023 у судовому засіданні захисником ОСОБА_18 відвід, слідчий суддя оцінює як повторно заявлений відвід. Відповідно до ч. 4 ст. 81 КПК України, якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду. Звертаю увагу, що норми ч. 4 ст. 81 КПК України не пов`язують наявність зловживання правом на відвід із особою заявника відводу. Зловживання наявне, якщо відвід заявлений з метою затягування кримінального провадження будь-ким з учасників повторно у межах одного кримінального провадження. Щодо наявності у заявленому захисником відводу слідчого судді ознак зловживання правом, слідчий суддя зазначає таке. Кримінальний процесуальний кодекс України не містить окремого положення, яке б містило визначення зловживання процесуальними правами. Водночас, як неодноразово наголошував у своїх рішеннях Верховний Суд, заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі види судочинства (ухвала від 07.02.2022 у справі № 266/108/22, від 07.11.2022 у справі № 757/9655/22-к, та ін.). У постанові Вищого спеціалізованого суду України від 17.10.2014 № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» зазначається, що оцінюючи поведінку учасників кримінального провадження, слід враховувати існування випадків зловживання процесуальними правами. Водночас слід враховувати, що використання процесуальних прав, зокрема, заявлення клопотань, скарг, не може розцінюватися як перешкоджання здійсненню провадження, за винятком випадків, коли йдеться про зловживання правом. Заборона зловживання правами закріплена у ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У розвиток цієї загальної заборони у ст. 35 Конвенції наводяться критерії прийнятності, серед яких зловживання правом на подання заяви до ЄСПЛ є самостійною підставою для визнання неприйнятною індивідуальної заяви. Як наслідок - позбавлення суб`єктивного права на звернення до ЄСПЛ, що певним чином є заходом відповідальності заявника. У свою чергу, критерії зловживання правом визначаються не в Конвенції, а в рішеннях ЄСПЛ. Встановлення наявності зловживання правом ЄСПЛ в кожному конкретному випадку вирішує виходячи із прецедентів, які загалом сформували систему випадків зловживання правом. Як свідчить відповідна судова практика, серед найпоширеніших видів зловживань учасниками кримінального провадження своїми процесуальними правами є дії, що полягають у повторному поданні заяви про відвід за відсутності інших підстав або нових обставин чи доказів щодо упередженості судді (рішення Верховного Суду: від 06.12.2021 у справі № 756/4855/17; від 14.12.2022 у справі № 127/9564/17; від 24.11.2020 у справі № 127/2318/18; від 06.11.2019 у справі № 300/474/17). Отже, оскільки у кримінальному провадженні № 52016000000000380 від 20.10.2016 сторона захисту вже заявляла відводи слідчій судді ОСОБА_1 , тому наявні підстави для висновку про ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження. Зловживання правом не становить собою правопорушення, його наслідком повинно бути переважно не застосування відповідних санкцій судом, а відмова у захисті права, яке спрямоване на зловживання. Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 81 КПК України, а також те, що провадження здійснюється слідчим суддею ОСОБА_1 , тому саме вона має ухвалити відповідне рішення. Водночас, ухвалення такого рішення, не потребує заслуховування учасників провадження щодо заявленого відводу, оскільки його розгляд не здійснюється. З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що заяву захисника ОСОБА_8 належить залишити без розгляду. Керуючись ст. 75, 77, 80, 81, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя ухвалив: Заяву захисника ОСОБА_8 про відвід слідчого судді залишити без розгляду. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає. Слідчий суддя ОСОБА_1