Постанова 4801 № 147/692/23

Справа № 147/692/23 Провадження № 22-ц/801/1863/2023 Категорія: 80 Головуючий у суді 1-ї інстанції Борейко О. Г. Доповідач:Сало Т. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 жовтня 2023 рокуСправа № 147/692/23м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів: Ковальчука О.В., Копаничук С.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницького обласного центру зайнятості на рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 08 серпня 2023 року, ухвалене суддею Борейко О.Г. в смт Тростянець, повне рішення складено 11 серпня 2023 року, в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницького обласного центру зайнятості про стягнення матеріальної допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, встановив: У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом, в якому просила стягнути з Вінницького обласного центру зайнятості на її користь: - матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 33 429,44 грн; - матеріальну допомогу для оздоровлення в розмірі 33 429,44 грн; - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з розрахунку 1 134,44 грн за кожен день прострочення по день ухвалення судового рішення у справі. В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що з 11.01.1993 по 20.03.2023 вона працювала у Вінницькій обласній службі зайнятості, з 04.05.2018 по 20.03.2023 працювала на посаді директора Тростянецької районної філії Вінницького обласного центру зайнятості. 02.01.2023 на ім`я директора Вінницького обласного центру зайнятості ОСОБА_2 нею було подано звернення про розгляд заяв про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги на оздоровлення. Надання вищезгаданих допомог передбачено п.3.1.6 та п.3.1.7 Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом Вінницького обласного центру зайнятості на 2021-2023 роки, прийнятого на загальних зборах трудового колективу Вінницького обласного центру зайнятості 01.06.2021. За наслідками розгляду цього звернення листом №08-20/253-23 від 18.01.2023 Вінницький обласний центр зайнятості відмовив у виплаті надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги на оздоровлення з посиланням на ту обставину, що кошти на виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги для оздоровлення в Тимчасовому кошторисі видатків Вінницького обласного центру зайнятості на 1 квартал 2023 року не передбачені. Також, директорам районних, міськрайонних та міській філії Вінницького обласного центру зайнятості було надіслано лист від 19.01.2023 №08-20/265-23 про те, що кошти на виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги для оздоровлення в Тимчасовому кошторисі видатків Вінницького обласного центру зайнятості на 1 квартал 2023 року не передбачені. 31 січня 2023 року Постановою КМУ №85 затверджено бюджет Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на 2023 рік, який затверджує витрати на утримання та забезпечення діяльності Державної служби зайнятості. Зважаючи на це, позивач 06.02.2023 подала заяву (звернення) на ім`я директора Вінницького обласного центру зайнятості ОСОБА_2 про повторний розгляд її заяв від 02.01.2023 про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги на оздоровлення. У відповідь на заяву Вінницький обласний центр зайнятості листом від 22.02.2023 №5.1/08-20/804-23 повідомив, що Державним центром зайнятості 15.02.2023 затверджено кошторис видатків Вінницького обласного центру зайнятості на 2023 рік, але фонд заробітної плати, затверджений в кошторисі, розрахований тільки на 2 штатні одиниці, які передбачено штатним розписом у новоствореній структурі Гайсинської філії для Тростянецького сектору (з 11 працівників після ліквідації Тростянецької районної філії Вінницького обласного центру зайнятості передбачено лише 2 посади працівників Тростянецького сектору Гайсинської філії). 20.03.2023 наказом Вінницького обласного центру зайнятості №315-к позивача було звільнено з посади директора Тростянецької районної філії Вінницького обласного центру зайнятості за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників. Згідно з повідомленням про нараховані та виплачені позивачу суми при звільненні від 20.03.2023 №07-50/127-23 матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога для оздоровлення відсутня. Позивач вважає, що невиплата передбаченої колективним договором матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги на оздоровлення порушує її права та потребує судового захисту для відновлення порушеного права. Оскільки на момент звернення до суду Вінницький обласний центр зайнятості не здійснив розрахунок з позивачем, то з відповідача підлягає стягненню також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 08 серпня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з Вінницького обласного центру зайнятості на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 33 429 гривень 44 копійки, з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів і зборів. Стягнуто з Вінницького обласного центру зайнятості на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу для оздоровлення у розмірі 33 429 гривень 44 копійки, з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів і зборів. Стягнуто з Вінницького обласного центру зайнятості на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 66 858 гривень 88 копійок, з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів і зборів. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Вінницького обласного центру зайнятості в дохід держави судовий збір у розмірі 1 073 гривні 60 копійок. Стягнуто з Вінницького обласного центру зайнятості на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 448 гривень 65 копійок. Не погодившись із вказаним рішенням, Вінницький обласний центр зайнятості подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову. У скарзі зазначає, що наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства «Про умови оплати праці працівників Державної служби зайнятості» від 26.02.2021 №396 матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога для оздоровлення не гарантується працівникам як обов`язкова виплата, оскільки вказаним наказом лише передбачено можливість її отримання. Судом не враховано, що в адміністрації обов`язок за заявами працівника надавати один раз на рік матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення виникав лише за певних умов, а саме наявності затвердженого фонду оплати праці на рік та наявності у ньому коштів для таких виплат. Основний розрахунок по заробітній платі з позивачем був проведений 20.03.2023 своєчасно та в повному обсязі, а матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога для оздоровлення є необов`язковими виплатами, відтак не підлягають виплаті в день звільнення. Тому вимога про стягнення середнього заробітку за затримку виплати матеріальної допомоги не може бути задоволена, оскільки така виплата передбачена згаданим наказом №396 та умовами колективного договору, які не містять положень щодо строків її виплати. Висновки Верховного Суду, висловлені у постанові від 08.02.2022 у справі №755/12623/19 та в постанові від 28.06.2023 у справі №756/5323/22, на які посилається позивач, не підлягають до застосування, оскільки вони зроблені за інших обставин. У поданому на апеляційну скаргу відзиві ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу Вінницького обласного центру зайнятості залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. 06 вересня 2023 року від Вінницького обласного центру зайнятості, в межах визначеного ч. 1 ст. 364 ЦПК України строку, надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких апелянт зазначає, що наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства «Про умови оплати праці працівників Державної служби зайнятості» від 26.02.2021 №396 є нормативним актом, виданим компетентним органом у межах повноважень, та має пріоритет над колективним договором. Виплата матеріальних допомог залежить від наявності коштів у фонді оплати праці Вінницького обласного центру зайнятості, і фонд оплати праці розраховується відповідно до кількості штатних осіб. Фонд оплати праці не розрахований на збільшену чисельність працівників. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи вищенаведені норми, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов до висновку, що вимоги позову щодо стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної допомоги для оздоровлення у розмірі 33 429,44 грн та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 33 429,44 грн є обґрунтованими. Відсутності коштів бюджетних асигнувань для виплати допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань не може зумовлювати обмеження змісту конституційного права на отримання виплат, передбачених Колективним договором. Оскільки встановлено, а відповідачем під час розгляду справи не спростовано, що право позивача на виплату матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань в розмірі посадового окладу в день звільнення є порушеним, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. При цьому, врахувавши, що сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є очевидно неспівмірною із невиплаченою при звільненні матеріальною допомогою, суд зменшив суму відшкодування з 159 956,04 грн до 66 858,88 грн. Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції. Встановлено, що з 11 січня 1993 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу в Тростянецький районний центр зайнятості (інженером-оператором ІІ категорії). 19 серпня 2002 року ОСОБА_1 призначено директором Тростянецького районного центру зайнятості, який в подальшому реорганізовано шляхом приєднання до Вінницького обласного центру зайнятості та створено Тростянецьку районну філію Вінницького обласного центру зайнятості. 24 березня 2015 року ОСОБА_1 , у зв`язку із введенням в дію нової структури штатного розпису, переведена на посаду директора Тростянецького районного центру зайнятості, яка не відноситься до категорій посад державних службовців. У 2018 році Тростянецький районний центр зайнятості реорганізовано шляхом приєднання до Вінницького обласного центру зайнятості та створено Тростянецьку районну філію Вінницького обласного центру зайнятості. 04 травня 2018 року ОСОБА_1 переведено на посаду директора Тростянецької районної філії Вінницького обласного центру зайнятості. 20 березня 2023 року ОСОБА_1 звільнено із займаної посади у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. Вказане підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 04 травня 1987 року (а.с.11-12). 02 січня 2023 року ОСОБА_1 зверталася до директора Вінницького обласного центру зайнятості Скоковської Г. із заявою, в якій відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» просила розглянути її заяви про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та про надання допомоги на оздоровлення, надання яких передбачено п.3.1.6 та п.3.1.7 Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом Вінницького обласного центру зайнятості на 2021-2023 роки, прийнятого на загальних зборах трудового колективу Вінницького обласного центру зайнятості 01 червня 2021 року. До цієї заяви додано заяви ОСОБА_1 про надання їй матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги для оздоровлення (а.с.14-16). Директором Вінницького обласного центру зайнятості Скоковською Г. листом №08-20/253-23 від 18 січня 2023 року, за наслідками розгляду звернення позивача від 02 січня 2023 року, відмовлено ОСОБА_1 у виплаті матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги на оздоровлення, так як кошти на їх виплату в Тимчасовому кошторисі видатків Вінницького обласного центру зайнятості на 1 квартал 2023 року не передбачені (а.с.19). 19 січня 2023 року директор Вінницького обласного центру зайнятості Скаковська Г. надіслала директорам районних, міськрайонних та міської філії Вінницького ОЦЗ, а також директорам філій Вінницького ОЦЗ листа про те, що кошти на виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги для оздоровлення в Тимчасовому кошторисі видатків Вінницького обласного центру зайнятості на 1 квартал 2023 року не передбачені (а.с.22). 06 лютого 2023 року ОСОБА_1 подала заяву на ім`я директора Вінницького обласного центру зайнятості Скоковської Г. про повторний розгляд її заяв від 02 січня 2023 року про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги на оздоровлення вже з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 31 січня 2023 року, якою затверджено бюджет Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на 2023 рік (а.с.20). У відповідь на вказану заяву Вінницький обласний центр зайнятості листом від 22 лютого 2023 року №5.1/08-20/804-23 повідомив, що ці заяви вже розглянуто та надано на них відповідь. У листі також зазначено, що 15 лютого 2023 року Державним центром зайнятості затверджено кошторис видатків Вінницького обласного центру зайнятості на 2023 рік, але фонд заробітної плати, затверджений в кошторисі, розрахований тільки на 2 штатні одиниці, які передбачено штатним розписом у новоствореній структурі Гайсинської філії для Тростянецького сектору (а.с.23). 20 березня 2023 року наказом директора Вінницького обласного центру зайнятості №315-к ОСОБА_2 позивача звільнено з посади директора Тростянецької районної філії Вінницького обласного центру зайнятості за п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників. Відповідно до вказаного наказу, ОСОБА_1 підлягали до виплати: - вихідна грошова допомога у розмірі середнього місячного заробітку відповідно до ст. 44 КЗпП України; - грошова компенсація за 18 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 03 серпня 2021 року по 02 лютого 2022 року, за 15 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 03 серпня 2022 року по 20 березня 2023 року, за 7 календарних днів невикористаної додаткової оплачуваної відпустки за особливий характер праці, як працівнику з ненормованим робочим днем, за 2021 рік, за 7 календарних днів невикористаної додаткової оплачуваної відпустки за особливий характер праці, як працівнику з ненормованим робочим днем, за 2022 рік та за 1 календарний день невикористаної додаткової оплачуваної відпустки за особливий характер праці, як працівнику з ненормованим робочим днем, за 2023 рік (а.с.30). Згідно з повідомленням про нараховані та виплачені позивачу суми при звільненні від 20.03.2023 №07-50/127-23, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога для оздоровлення ОСОБА_1 при звільненні не виплачувалася (а.с.31). В інформаційній довідці від 12.06.2023 №05-36/2287-23, наданій директором Вінницького обласного центру зайнятості Скоковською Г. зазначено, що за період з 01.01.2023 по 01.04.2023 матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога для оздоровлення працівникам Вінницького обласного центру зайнятості, філіям та їх структурним підрозділам не виплачувалась. На підставі наказів директора Вінницького обласного центру зайнятості за період з 01 квітня 2023 року по 12 червня 2023 року матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань отримали 155 працівників, а матеріальну допомогу для оздоровлення отримали 12 працівників. Тимчасовим кошторисом видатків на 1 квартал 2023 року виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги для оздоровлення не передбачена. Кошторисом видатків на 2023 рік Вінницького обласного центру зайнятості передбачено, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога для оздоровлення розрахована на граничну чисельність, затверджену наказом Державного центру зайнятості від 08 грудня 2022 року №128 «Про затвердження граничної чисельності працівників Державної служби зайнятості». Кошторисом видатків на 2023 рік не передбачено коштів для надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги для оздоровлення працівникам районних, міжрайонних, міських філій Вінницького обласного центру зайнятості та Вінницького міського центру зайнятості. Матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та допомога для оздоровлення не належить до обов`язкових виплат, а її виплата здійснюється на підставі заяви працівника за рішенням керівника відповідного органу у межах встановленого фонду оплати праці. Виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги для оздоровлення не прив`язана до надання щорічних відпусток (а.с.55). ОСОБА_1 , вважаючи, що при звільненні їй безпідставно, в порушення вимог п.3.1.6 та п.3.1.7 колективного договору, не було виплачено матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення, звернулася до суду із вказаним позовом. Стаття 15 ЦК Українипередбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частина перша статті 16 ЦК України визначає право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Отже, наведені приписи чинного законодавства визначають об`єктом захисту, в тому числі судового, порушене, невизнане або оспорюване право. Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Таким чином у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Частиною першою статті 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. Зі змісту статті 2 Закону України «Про оплату праці» слідує, що в структуру заробітної плати входить основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. Апеляційний суд бере до уваги правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 16 березня 2020 року у справі №357/9161/17, в якому говориться, що при вирішенні спорів про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів у проведенні вказаних виплат може бути відмовлено в тому разі, коли вони обумовлені в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування. У п. 1, 2 розділу І Положення Про державну службу зайнятості, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 16.12.2020 №2663 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Державна служба зайнятості є централізованою системою державних установ, та складається з Державного центру зайнятості, міжрегіональних, регіональних центрів зайнятості та їх філій, Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, закладів професійної (професійно-технічної) освіти Державної служби зайнятості, інших закладів освіти Державної служби зайнятості, а також підприємств, установ, організацій, утворених Службою. Умови оплати праці працівників Державного центру зайнятості, міжрегіональних, регіональних центрів зайнятості та їх філій визначаються наказами Мінекономіки (пункт 7 розділу І Положення). Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про умови оплати праці працівників Державної служби зайнятості» від 26.02.2021 №396 надано право директору Державного центру зайнятості, керівникам регіональних та базових центрів зайнятості в межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення в розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника (п.п.3 п.2). Пунктом 4 вказаного наказу визначено, що преміювання директора Державного центру зайнятості, його заступників, директорів регіональних та базових центрів зайнятості, керівників філій і заступників цих керівників, надання їм матеріальної допомоги та встановлення надбавок і доплат до посадового окладу здійснюються в порядку та розмірах, установлених цим наказом, у межах затверджених видатків на оплату праці за погодженням з органом вищого рівня. Відповідно до ст. 10 КЗпП України, з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, і узгодження інтересів працівників та роботодавців укладається колективний договір на основі законодавства та прийнятих сторонами зобов`язань. 01 червня 2021 року на загальних зборах трудового колективу Вінницького обласного центру зайнятості та філій обласного центру зайнятості було прийнято колективний договір між адміністрацією та трудовим колективом Вінницького обласного центру зайнятості на 2021-2023 роки (а.с.24-29). Колективний договір є основним нормативним документом, що визначає взаємовідносини Адміністрації і трудового колективу обласного центру зайнятості та філій обласного центру зайнятості, зобов`язання і відповідальність сторін. Колективний договір гарантує захист трудових прав та інтересів трудового колективу обласного центру зайнятості та філій обласного центру зайнятості (пункт 1.3 розділу 1 договору). Розділом 3 колективного договору врегульовано питання оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій тощо). У п.3.1 вказаного розділу зазначено, що адміністрація зобов`язується: - забезпечити оплату праці працівників у відповідності із наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про умови оплати праці працівників Державної служби зайнятості» від 26.02.2021 №396 (п.п.3.1.2); - раціонально використовувати фонд заробітної плати за цільовим призначенням згідно із затвердженим кошторисом (п.п.3.1.3); - за заявою працівника надавати один раз на рік матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі середньомісячної заробітної плати працівника, у межах затвердженого фонду оплати праці на рік (п.п.3.1.6); - за заявою працівника надавати один раз на рік допомогу для оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати працівника, у межах затвердженого фонду оплати праці на рік (а.а.3.1.7); - надавати матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення після закінчення шести місяців безперервної роботи в державній службі зайнятості (п.п.3.1.8). Проаналізувавши умови колективного договору можна зробити висновок, що оплата праці здійснюється у відповідності до згаданого наказу №396 від 26.02.2021, відповідно до умов якого надання матеріальної допомоги керівникам філій у встановлених цим наказом розмірах є правом роботодавця і здійснюється у межах затверджених видатків на оплату праці. Також із умов колективного договору слідує, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога для оздоровлення надається працівнику за його заявою за наявності двох умов: безперервної роботи в державній службі зайнятості протягом шести місяців та у межах затвердженого фонду оплати праці на рік. У Положенні про Вінницький обласний центр зайнятості, затвердженого наказом Державної служби зайнятості 20.09.2017 №130 зазначено, що директор регіонального центру зайнятості керує діяльністю, в тому числі, підпорядкованих йому філій центру зайнятості, забезпечує виконання покладених на них завдань і функцій, належне використання коштів Фонду в межах затвердженого кошторису видатків (п.п.3 п.12) (а.с.79-82). У п.1.2 Порядку складання, розгляду, затвердження та внесення змін до кошторису видатків за бюджетом Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, кошторисів видатків установ державної служби зайнятості та ІПК ДСЗУ, затвердженого наказом Державного центру зайнятості 11.09.2019 №107 визначено, що кошторис видатків - це основний плановий фінансовий документ установ Служби, ІПК ДСЗУ, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання коштів Фонду, розподіл призначень на взяття зобов`язань, здійснення платежів для виконання установами Служби та ІПК ДСЗУ своїх завдань та функцій згідно з законодавством. Відповідно до п. 1.3 цього Порядку, для уніфікації видатків, здійснення внутрішнього фінансового контролю, забезпечення єдності аналітичного обліку, унеможливлення розбіжностей при складанні звітності кошторис формується за напрямками видатків в межах статей та розподілу видатків бюджету Фонду, з урахуванням понять та термінів, визначених Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженою наказом Міністерства фінансів України, відповідно до порядків використання коштів з окремих видатків Фонду, визначених правлінням Фонду, нормативно-правових актів. Кошториси затверджуються на рік без розподілу за періодами. Кошторис регіональної служби зайнятості містить видатки, що забезпечують виконання завдань та функцій, покладених на регіональний центр зайнятості, базові центри зайнятості та філії. Згідно з п. 3.7 Порядку, у разі, коли до початку нового бюджетного періоду не затверджено бюджет Фонду, затверджується тимчасовий кошторис відповідно до Положення про державну службу зайнятості (а.с.84-87). Листом директора Державного центру зайнятості Жовтяк Ю. від 29.12.2022 №33/1111/5898-22 «Про тимчасовий кошторис видатків на І квартал 2023 року» направлено, в тому числі обласним центрам зайнятості, затверджений відповідному регіональному центру зайнятості тимчасовий кошторис видатків на І квартал 2023 року. Директорам регіональних центів зайнятості слід затвердити тимчасовий кошторис видатків підпорядкованих установ на І квартал 2023 року відповідно до згаданого Порядку №107 від 11.09.2019. Фонд заробітної плати, затверджений в кошторисі, розрахований відповідно до законодавства та з врахуванням забезпечення виплат за посадовими окладами, надбавками та доплатами, преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи та оплати за цивільно-правовими договорами. Кошти на виплату матеріальної допомоги не передбачено (а.с.64-66). До вказаного листа додано Тимчасовий кошторис видатків на І квартал 2023 року Вінницького обласного центру зайнятості від 29 грудня 2022 року (а.с.66). Листом директора Державного центру зайнятості Жовтяк Ю. від 15.02.2023 №33/1111/5986-23 «Про кошторис видатків на 2023 рік» направлено, в тому числі обласним центрам зайнятості, затверджений відповідному регіональному центру зайнятості кошторис видатків 2023 рік. Директорам регіональних центів зайнятості слід затвердити кошториси підпорядкованим установам на 2023 рік відповідно до згаданого Порядку №107 від 11.09.2019. Фонд заробітної плати, затверджений в кошторисі розрахований відповідно до законодавства та з врахуванням забезпечення виплат за посадовими окладами, надбавками та доплатами, преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи, матеріальної допомоги та оплати за цивільно-правовими договорами. Видатки на виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги для оздоровлення розраховані на граничу чисельність, затверджену наказом Державного центру зайнятості від 08.12.2022 №128 «Про затвердження граничної чисельності працівників Державної служби зайнятості» (а.с.67). До вказаного листа додано кошторис видатків на 2023 рік Вінницького обласного центру зайнятості від 15 лютого 2023 року (а.с.68). Із вказаних листів слідує, що тимчасовим кошторисом видатків на І квартал 2023 року кошти на виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги для оздоровлення не передбачені. Що стосується кошторису видатків на 2023 рік, то видатки розраховані на граничну чисельність 333 штатні одиниці, затверджені наказом Державного центру зайнятості від 08.12.2022 №128 «Про затвердження граничної чисельності працівників Державної служби зайнятості», в тому числі апарат Вінницького обласного центру зайнятості 83 працівники. В межах граничної чисельності працівників Вінницької обласної служби зайнятості №290 від 30 грудня 2022 року затверджено штатні розписи 6 новоутворених філій з наступною чисельністю: Вінницької 85, Гайсинської - 46, Жмеринської 32, Могилів-Подільської 25, Тульчинської 35, Хмільницької

27. Тростянецький сектор з штатною чисельністю 2 штатні одиниці входить до структури Гайсинської філії Вінницького обласного центру зайнятості (а.с.72). 17 січня 2023 року двох працівників Тростянецької районної філії Вінницького обласного центру зайнятості було переведено у Тростянецький сектор Гайсинської філії Вінницького обласного центру зайнятості (а.с.78). ОСОБА_1 не заперечує того факту, що кошторис видатків на І квартал 2023 року не передбачав коштів на виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги для оздоровлення для працівників центру зайнятості. Отже, за період з 01.01.2023 по дату звільнення позивача 20.02.2023 видатки Вінницького обласного центру зайнятості здійснювалися згідно тимчасового кошторису видатків від 29.12.2022 (з 01.01.2023 по 31.03.2023). У штат, затверджений згаданим наказом Державного центру зайнятості №128 від 08.12.2022, ОСОБА_1 не входила. Вінницький обласний центр зайнятості в Інформаційній довідці від 12.06.2023 №05-36/2287-23 підтвердив, що за період з 01.01.2023 по 01.04.2023 матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога для оздоровлення працівникам Вінницького обласного центру зайнятості, філіям та їх структурним підрозділам не виплачувалася. В цій довідці також зазначено, що кошторисом видатків на 2023 рік Вінницького обласного центру зайнятості передбачено, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога для оздоровлення розрахована на граничну чисельність, затверджену наказом Державного центру зайнятості від 08 грудня 2022 року №128 «Про затвердження граничної чисельності працівників Державної служби зайнятості». Кошторисом видатків на 2023 рік не передбачено коштів для надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги для оздоровлення працівникам районних, міжрайонних, міських філій Вінницького обласного центру зайнятості та Вінницького міського центру зайнятості. Таким чином, відмовивши позивачу у наданні матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги для оздоровлення відповідач жодним чином не порушив вимоги чинного законодавства, оскільки на момент написання позивачем заяв про виплату цієї допомоги тимчасовим кошторисом Вінницького обласного центру зайнятості не було передбачено коштів для здійснення даної виплати. А згідно умов колективного договору, на підставі якого ОСОБА_1 просить виплати їй матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення, така допомога виплачується у межах затвердженого фонду оплати праці на рік, яким така виплата не передбачена для працівників, які підлягали скороченню (під час дії тимчасового кошторису виплата такої допомоги не була передбачена; у кошторисі видатків на рік допомога розрахована на граничну чисельність, затверджену наказом Державного центру зайнятості від 08 грудня 2022 року №128 «Про затвердження граничної чисельності працівників Державної служби зайнятості», в яку ОСОБА_1 не включається). Обставини, за яких працівникам Тростянецької районної філії Вінницького обласного центру зайнятості за попередні (2021-2022) роки надавалася матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога для оздоровлення, не беруться до уваги, оскільки при розгляді даної справи підлягає з`ясуванню наявність (чи відсутність) підстав для виплати такої допомоги у 2023 році при звільненні позивача. Враховуючи, що надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги для оздоровлення це право керівника, а не обов`язок, і те, що в задоволенні заяви про нарахування та виплату ОСОБА_1 такої допомоги було відмолено, не можна стверджувати, що така допомога є обов`язковою виплатою при звільненні працівника, а тому вимога позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є безпідставною. Про затримку при розрахунку можна лише говорити в разі задоволення такої заяви та нарахування коштів. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення є неправильне застосування норм матеріального права. З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлагає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову. Керуючись ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, постановив: Апеляційну скаргу Вінницького обласного центру зайнятості задовольнити. Рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 08 серпня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вінницького обласного центру зайнятості про стягнення матеріальної допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий Т.Б. Сало Судді О.В. Ковальчук С.Г. Копаничук