Постанова Південно-західний апеляційний господарський суд № 920/724/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 жовтня 2023 року м. ОдесаСправа № 920/724/23 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран, секретар судового засідання: І.С. Мисько, за участю представників сторін: від позивача: М.І. Сапунов від відповідача: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державної митної служби України в особі Сумської митниці на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.07.2023 (суддя С.П. Желєзна, м.Одеса) про відмову у відкритті провадження у справі № 920/724/23 за позовом Державної митної служби України в особі Сумської митниці до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22» про стягнення 257190,98 грн, В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся до Господарського суду Сумської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22» про стягнення на користь Державної митної служби України в особі Сумської митниці заборгованості у загальному розмірі 257190,98 грн, яка складається із суми основного боргу у розмірі 236182,40грн, пені у розмірі 1926,18 грн, штрафу у розмірі 19082,40 грн. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 03.07.2023 у справі №920/724/23 позовну заяву Державної митної служби України в особі Сумської митниці було передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Одеської області. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.07.2023 відмовлено Сумській митниці у відкритті провадження за позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22» про стягнення 257190,98 грн. Відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що позивачем за заявленими позовними вимогами виступає безпосередньо Сумська митниця, яка не має статусу юридичної особи та якою було пред`явлено позов в інтересах іншої юридичної особи - Державної митної служби України. При цьому суд зазначив, що наявність у Сумської митниці повноважень на представництво інтересів Державної митної служби України не змінює положень процесуального закону, згідно з якими учасниками господарського спору, який виник в результаті неналежного виконання договору поставки, можуть виступати лише юридичні особи, фізичні особи-підприємці та фізичні особи (у випадку укладення договору під час здіснення підприємницької діяльності). Проте відокремлений підрозділ юридичної особи за жодних умов не може самостійно виступати позивачем або відповідачем, оскільки у будь-якому випадку стороною господарського процесу виступає юридична особа в особі її відокремленого підрозділу. Не погодившись з ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.07.2023, Державна митна служба в особі Сумської митниці звернулася до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просила оскаржувану ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник послався на те, що у вступній частині позовної заяви чітко визначено позивача, а саме: Державна митна служба України в особі Сумської митниці. В резолютивній (прохальній) частині позовної заяви також вказано про стягнення державних коштів з відповідача на користь Державної митної служби України в особі Сумської митниці. Позовну заяву підписано представником Держмитслужби Сапуновим Миколою Івановичем, для підтвердження повноважень якого надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, в якому зазначено, що вказаний представник діє без окремого доручення керівника на підставі самопредставництва Держмитслужби та Сумської митниці, як відокремленого підрозділу. Таким чином, зі змісту позовної заяви та повноважень представника чітко вбачається, що позовна заява подана позивачем Держмитслужбою в особі Сумської митниці, тобто юридичною особою в інтересах структурного підрозділу. Крім того, думку апелянта, якщо суд першої інстанції встановив невідповідність позовної заяви вимогам статті 162 Господарського процесуального кодексу України, то мав би залишити позовну заяву без руху, а не відмовляти у відкритті провадження у справі. Також скаржник не погодився з висновком суду, що Сумська митниця, яка не має статусу юридичної особи, не може виступати позивачем в порядку жодного судочинства. На переконання апелянта, такі висновки суду не відповідають дійсності, оскільки відповідно до Положення про Сумську митницю, затвердженого наказом Держмитслужби України від 29.10.2020 № 489, Сумська митниця є відокремленим територіальним підрозділом Держмитслужби, який відповідно до підпунктів 21, 22 пункту 5 Положення бере участь у судових процесах у порядку самопредставництва. Представляє свої інтереси та інтереси Держмитслужби в усіх без виключення судах, в тому числі господарських, з усіма відповідними правами та обов`язками, наданими законодавством для учасників судового процесу. Відповідно до підпункту 7 пункту 6 Положення Сумська митниця для виконання делегованих повноважень Держмитслужби має право звертатися до суду у випадках, передбачених законодавством. Таким чином, виходячи із делегованих повноважень Сумській митниці, вказаний відокремлений підрозділ має відповідні повноваження в частині звернення до суду та представлення інтересів як власних, так і Держмитслужби. Враховуючи наведене, стороною у даній справі може бути тільки Держмитслужба, як юридична особа, і рішення може бути прийнято лише стосовно юридичної особи в особі Сумської митниці, але остання, враховуючи коло делегованих повноважень, має право звернутися до суду як у власних інтересах, так і в інтересах Держмитслужби. Однак дане питання Господарським судом Одеської області належним чином не з`ясовувалося, положення про Сумську митницю не досліджувалося, коло делегованих повноважень відокремленого підрозділу не встановлювалося. На підставі вищевикладеного, позивач вважає ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.07.2023 про відмову у відкритті провадження у справі протиправною та необґрунтованою, прийнятою без повного з`ясування всіх обставин та з порушенням норм процесуального права. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2023 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної митної служби в особі Сумської митниці на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.07.2023 про відмову у відкритті провадження у справі №920/724/23 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №920/724/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. 17.08.2023 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №920/724/23. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 апеляційну скаргу Державної митної служби в особі Сумської митниці на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.07.2023 про відмову у відкритті провадження у справі № 920/724/23 залишено без руху з підстав відсутності належних доказів сплати судового збору у передбачених чинним законодавством порядку і розмірі та відсутності належних доказів надсилання копії апеляційної скарги відповідачу. В межах встановленого ухвалою суду від 22.08.2023 строку від скаржника надійшло клопотання про виконання ухвали суду (вх.№2389/23/Д1 від 01.09.2023). Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної митної служби в особі Сумської митниці на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.07.2023 про відмову у відкритті провадження у справі №920/724/23. З огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, вирішено розглянути апеляційну скаргу Державної митної служби в особі Сумської митниці на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.07.2023 про відмову у відкритті провадження у справі №920/724/23 поза межами строку, встановленого у частині першій статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк. Встановлено учасникам справи строк до 27.09.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Призначено розгляд апеляційної скарги на 17.10.2023 о 12:30 год. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 клопотання представника Державної митної служби України Сапунова Миколи Івановича (вх.№2950/23 від 15.09.2023) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено та постановлено провести судове засідання 17.10.2023 о 12:30 год у справі №920/724/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів. Стосовно здійснення судом апеляційної інстанції повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22» про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги судова колегія зазначає, що ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2023, якою відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної митної служби України в особі Сумської митниці з призначенням її до розгляду на 17.10.2023 о 12:30 год, направлялась відповідачу за адресою, наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Героїв оборони Одеси, буд. 90, м. Одеса, Одеська обл., 65069, проте вказане поштове відправлення повернуто оператором поштового зв`язку з довідкою «адресат відсутній за вказаною адресою». Частинами п`ятою та шостою статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (далі - Правила надання послуг поштового зв`язку). Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою «Вручити особисто», рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка» приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11 та 17 Правил надання послуг поштового зв`язку). Рекомендовані поштові відправлення з позначкою «Судова повістка», адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 99 Правил надання послуг поштового зв`язку). Колегія суддів зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено визначення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників справи на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників справи, наявними в матеріалах справи. Якщо ж фактичне місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників справи з якихось причин не відповідає його місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників справи, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу. Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням. Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (суд враховує mutatis mutandis висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), провадження №11-268заі18). Відтак, з огляду на приписи пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення Товариству з обмеженою відповідальністю «АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22» копії ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 є 11.09.2023 - день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність відповідача за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку. Приймаючи до уваги, що матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги, обов`язкова явка учасників справи в судове засідання апеляційної інстанції Південно-західним апеляційним господарським судом не визнавалась, а частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності в судовому засіданні представника відповідача. Заслухавши представника скаржника, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне. Згідно з частиною першою статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.. Склад учасників справи в господарському процесі визначено статтею 41 Господарського процесуального кодексу України, а саме, відповідно до частини першої цієї статті у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. За приписами статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу. Відповідно до статті 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно з частиною четвертою статті 89 Цивільного кодексу України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом. Статтею 95 Цивільного кодексу України передбачено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру. Відповідно до частин першої, другої статті 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Згідно із частиною четвертою статті 64 Господарського кодексу України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону. Отже, юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами. Філії, представництва, інші відокремлені підрозділи наділяються певною господарською компетенцією. Втім, не маючи статусу юридичної особи, такі підрозділи не наділяються самостійною господарською процесуальною правоздатністю та дієздатністю. Обсяг повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи. Таким чином, у спірних правовідносинах, за правилами, встановленими процесуальним законодавством, в якості позивача може виступати юридична особа, або юридична особа в особі її відокремленого підрозділу (якщо такий відокремлений підрозділ наділений відповідними повноваженнями і про це є належні докази). Господарський суд Одеської області дійшов висновку, що позов заявлено відокремленим підрозділом, виходячи із приписів статті 162 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає вимоги до позовної заяви, та преамбули позовної заяви. При цьому суд послався на те, що вимога вказаного відокремленого підрозділу про стягнення коштів на користь Державної митної служби України в даному випадку не впливає на визначення судом позивача по справі. За викладених обставин господарський суд першої інстанції вказав, що позивачем за заявленими позовними вимогами виступає безпосередньо Сумська митниця, яка не має статусу юридичної особи та якою було пред`явлено позов в інтересах іншої юридичної особи - Державної митної служби України. Відтак, врахувавши подання позову Сумською митницею, яка не має статусу юридичної особи, а, отже, не може виступати самостійним позивачем за заявленими вимогами, суд вказав, що суб`єктний склад сторін по справі не відповідає вимогам статті 4 Господарського процесуального кодексу України, і відмовив у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з тим, що заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду, виходячи із такого. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви) позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (частина п`ята статті 164 Господарського процесуального кодексу України). Дослідивши позовну заяву колегія суддів встановила, що у реквізитах позивача зазначено: «Сумська митниця; ел. пошта sm.post@customs.gov.ua; тел. 380542687197; адреса Україна, 40020, Сумська обл., місто Суми, вул.Вєтрова Юрія, будинок 24; ЄДРПОУ 43115923». У тексті позовної заяви позивач, починаючи описувати фактичні обставини справи, зазначав, що Сумською митницею ДФС (правонаступник Державна митна служба України в особі Сумської митниці) (далі позивач та/або покупець) в 2019 та 2021 роках укладено ряд договорів про закупівлю палива за державні кошти №№152, 153, 154, 68 з Товариством з обмеженою відповідальністю «КРЕЙН ЕНЕРДЖІ», зобов`язання за якими останнє не виконало. Також у позовній заяві, з посиланням на підпункти 21, 22 пункту 5, пункт 16 Положення про Сумську митницю, затвердженого наказом Державної митної служби України від 29.10.2020 №489, зазначено, що відповідно до Положення про Сумську митницю, затвердженого наказом Держмитслужби України від 29.10.2020 № 489, Сумська митниця є відокремленим територіальним підрозділом Держмитслужби, який бере участь у судових процесах у порядку самопредставництва. Представляє свої інтереси та інтереси Держмитслужби в усіх без виключення судах, в тому числі господарських, з усіма відповідними правами та обов`язками, наданими законодавством для учасників судового процесу. Сумська митниця утворена як територіальний орган Державної митної служби, який має окремий баланс, майно, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та банках. Таким чином, позивач зазначив, що Сумська митниця, як відокремлений підрозділ Держмитслужби, може виступати позивачем у даній справі. Крім того, зазначено, що інтереси Держмитслужби в особі Сумської митниці у даній справі представляє Сапунов Микола Іванович, який діє на підставі самопредставництва, та відомості щодо повноважень якого внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань. В резолютивній (прохальній) частині позовної заяви позивач просить стягнути заборгованість з відповідача на користь Державної митної служби України в особі Сумської митниці. Із доданого до позовної заяви витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що за ідентифікаційним кодом (код ЄДРПОУ) № 43115923 зареєстрований орган державної влади Державна митна служба України за місцезнаходженням: Україна, 04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 11Г. У графі щодо даних про відокремлені підрозділи юридичної особи міститься інформація, зокрема, про відокремлений підрозділ Державної митної служби України - Сумську митницю (код ЄДРПОУ ВП: 44017631) за місцезнаходженням: Україна, 40024, Сумська обл., місто Суми, вул. Вєтрова Юрія, будинок

24. Позовну заяву підписано Сапуновим Миколою Івановичем. У витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, долученого до позовної заяви, Сапунов Микола Іванович зазначений в якості представника, який має право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діє виключно в судах України без окремого доручення керівника (самопредставництво Держмитслужби, Сумської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби) з правом посвідчення копій документів щодо повноважень). Таким чином, зі змісту позовної заяви та повноважень представника вбачається, що позовна заява подана представником, який, як зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, діє в порядку самопредставництва від імені Держмитслужби та Сумської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби, а заявлені позовні вимоги, згідно із резолютивною частиною позовної заяви, спрямовані на стягнення з відповідача заборгованості на користь Державної митної служби України в особі Сумської митниці. В той же час, у преамбулі позовної заяви зазначено в якості позивача Сумську митницю. Положення про Сумську митницю до позовної заяви долучено не було. Суд першої інстанції, пославшись на приписи статті 162 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено вимоги до позовної заяви, вказав, що суд визначає позивача по справі, виходячи з преамбули позовної заяви, у зв`язку з чим зробив висновок про звернення до суду саме Сумської митниці. Проте поза увагою суду залишились обставини щодо спрямованості позовних вимог на стягнення з відповідача заборгованості на користь Державної митної служби України в особі Сумської митниці; щодо пояснень позивача, з посиланням на Положення про Сумську митницю, що остання бере участь у судових процесах у порядку самопредставництва, представляє свої інтереси та інтереси Держмитслужби в усіх без виключення судах, в тому числі господарських, з усіма відповідними правами та обов`язками наданими законодавством для учасників судового процесу; щодо пояснень позивача, що інтереси Держмитслужби в особі Сумської митниці у даній справі представляє Сапунов Микола Іванович, на підтвердження чого надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. За наведених обставин колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд не мав брати до уваги лише інформацію, наведену в реквізитах позивача, а повинен був перевірити інші обставини, на які посилався позивач, обґрунтовуючи подання позовної заяви в інтересах Держмитслужби в особі Сумської митниці, для чого позовну заяву мав залишити без руху відповідно до частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, і вже потім, якщо для цього є підстави, відмовити у відкритті провадження у справі. Однак суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі, не з`ясував всіх обставин, які мають значення для встановлення позивача за заявленими вимогами, у зв`язку з чим передчасно відмовив у відкритті провадження у справі. Окрім того, суд апеляційної інстанції вважає, що Господарський суд Одеської області, визначаючи позивача у справі виходячи лише із преамбули позовної заяви, проявив надмірний формалізм. Колегія суддів зауважує, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (рішення ЄСПЛ у справі від 16 грудня 1992 року «Жоффр де ля Прадель проти Франції»). Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Однак оскаржуване судове рішення таким вимогам процесуального закону не відповідає, а відмова судом першої інстанції у відкритті провадження у справі не відповідає вимогам процесуального законодавства. Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження. Відповідно до статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Згідно із пунктом 6 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Отже, з огляду на встановлені апеляційним судом обставини відсутності підстав для відмови у відкритті провадження у справі, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду Одеської області від 24.07.2023 є необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зважаючи на те, що судом апеляційної інстанції спір по суті не розглядався, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат не здійснюється. Керуючись ст.ст. 269-271, 275, 277, 281-284 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державної митної служби в особі Сумської митниці задовольнити. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.07.2023 про відмову у відкритті провадження у справі №920/724/23 скасувати. Матеріали справи №920/724/23 направити для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України. Повний текст постанови складено 19.10.2023. Головуючий суддя Л.В. Поліщук Суддя К.В. Богатир Суддя С.В. Таран