Постанова 4802 № 161/4205/22

Справа № 161/4205/22 Провадження № 22-з/802/65/23 Головуючий у 1 інстанції: Черняк В.В. Доповідач: Бовчалюк З. А. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 жовтня 2023 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бовчалюк З.А. , суддів - Здрилюк О.І., Матвійчук Л.В., з участю секретаря судового засідання Власюк О.С., розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за заявою представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Хомич Олени Володимирівни про ухвалення додаткового судового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут», про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Хомич Олени Володимирівни на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 жовтня 2022 року, В С Т А Н О В И В: Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 жовтня 2022 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право на користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 . Зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 в користуванні житлом, а саме: квартирою АДРЕСА_1 , зокрема у праві користування комунальними послугами. Надано ОСОБА_2 право на укладення договорів з послуг електропостачання, водопостачання та водовідведення, газопостачання в квартирі АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 992 грн. 40 коп. сплаченого судового збору. Постановою Волинського апеляційного суду від 17 січня 2023 року апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Хомич О.В. задоволено. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 жовтня 2022 року в даній справі скасовано та ухвалено нове судове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ТзОВ «Волиньелектрозбут», про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1498 гривень 60 копійок судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги. 19 січня 2023 року на адресу апеляційного суду від представника відповідача ОСОБА_1 - Хомич О. В. надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, щодо розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу. Сторони по справі, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились. Від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їх участі. Колегія суддів вважає можливим проводити розгляд справи за відсутності учасників справи, оскільки їх неявка в судове засідання апеляційної інстанції не перешкоджає розгляду справи. У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи фіксування судового засідання у відповідності до вимог ст. 247 ЦПК України не здійснюється. За змістом частин 4 та 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Датою прийняття постанови у цій справі є 18 жовтня 2023 року - дата складення повного судового рішення. Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд доходить висновку, що подана заява підлягає задоволенню. Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до частин 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України). Частинами 1-4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес. Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, складання відзиву на позовну заяву, апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. До закінчення судових дебатів стороною відповідача, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, було заявлено про необхідність стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу, яку понесла відповідач ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Факт понесення витрат на професійну правничу допомогу відповідачем ОСОБА_1 підтверджено доказами, а саме: договором про надання правничої допомоги від 09.11.2022 року, актом здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) № 1 від 17.01.2023 року, додатковою угодою до договору про надання правової (правничої) допомоги №02/09-11 від 09.11.2022 року, квитанцією № 1 від 17 січня 2023 року, ордером серії АС №1048630 від 16.11.2022 року про надання правничої допомоги. Враховуючи наведене, а також те, що витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн, які відповідач реально понесла, відповідно до умов договору та наданих їй послуг, відповідають обсягу виконаних робіт, є співмірними з предметом спору та складністю справи, тому за відсутності заперечень сторони позивача, вказані витрати підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .. Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 270, 382, 384 ЦПК України, суд У Х В А Л И В : Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Хомич Олени Володимирівни про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий-суддя: Судді: