Постанова КАС ВС № 640/3186/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 жовтня 2023 року м. Київ справа №640/3186/19 адміністративне провадження №К/990/15848/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Кашпур О.В., суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А. розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправною та скасування вимоги, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року, постановлену в складі колегії суддів: судді-доповідача Костюк Л.О., суддів Беспалова О.О., Парінова А.Б., У С Т А Н О В И В : І. Короткий зміст обставин справи і судових рішень

1. У лютому 2019 року Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - Компанія, позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної аудиторської служби України (далі - ДАС України, відповідач), у якому просило визнати протиправною та скасувати вимогу ДАС України від 20 лютого 2019 року №05-14/92-2019.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року апеляційну скаргу Компанії задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2019 року змінено в мотивувальній частині. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2019 року залишено без змін.

4. Постановою Верховного Суду від 12 березня 2021 року касаційну скаргу Компанії задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року скасовано. Справу №640/3186/19 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції - Окружного адміністративного суду міста Києва.

5. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

6. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року апеляційну скаргу Компанії залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року - без змін. 7. 23 січня 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , скаржник), який не брав участі у розгляді справи №640/3186/19, подав апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року, заявивши клопотання про поновлення строку на його апеляційне оскарження.

8. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2023 року для розгляду справи №640/3186/19 визначено склад колегії суддів: Грибан І.О. (головуючий суддя, суддя-доповідач), Парінов А.Б., Ключкович В.Ю.

9. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року залишено без руху та надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали шляхом подання (направлення) до Шостого апеляційного адміністративного суду документа про сплату судового збору в розмірі 3405 грн. 10. 22 березня 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшли заява про доповнення апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року та заява про усунення недоліків апеляційної скарги із квитанцією про сплату судового збору. 11. 29 березня 2023 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №640/3186/19 між суддями Шостого апеляційного адміністративного суду, про що сформовано відповідний протокол, згідно з яким для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: Грибан І.О. (головуючий суддя, суддя-доповідач), Беспалов О.О., Парінов А.Б. 12. 29 березня 2023 року суддею Грибан І.О. подано заяву про самовідвід, яку ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 року задоволено та відведено суддю Грибан І.О. від розгляду справи №640/3186/19. Передано цю справу для повторного розподілу в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

13. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2023 року для розгляду справи №640/3186/19 визначено склад колегії суддів: Костюк Л.О. (головуючий суддя, суддя-доповідач), Парінов А.Б., Беспалов О.О.

14. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року залишено без руху та надано скаржникові строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, вказавши в ній поважні підстави для поновлення пропущеного строку. 15. 13 квітня 2023 року ОСОБА_1 направив до Шостого апеляційного адміністративного суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги разом із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження.

16. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року. ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

17. ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

18. Касаційна скарга мотивована тим, що про існування судового провадження у справі №640/3186/19 ОСОБА_1 стало відомо 19 січня 2023 року в результаті повідомлення йому підозри у межах кримінального провадження №42018000000001782. Разом із цим повідомленням скаржникові 19 січня 2023 року також вручено клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, згідно тексту якого в обґрунтованість підозри ОСОБА_1 покладено висновки судів за результатом розгляду справи №640/3186/19 та вимогу ДАС України від 20 лютого 2019 року №05-14/92-2019. Дізнавшись 19 січня 2023 року про існування вказаного судового провадження і про вирішення судом у справі №640/3186/19 питання про його права та інтереси, ОСОБА_1 23 січня 2023 року подав апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року разом із обґрунтованим клопотанням про поновлення строку на його апеляційне оскарження. Проте ухвалою від 24 квітня 2023 року Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року в справі №640/3186/19 і ця ухвала, як указує скаржник, є незаконною, постановленою судом апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права, всупереч нормам статей 121, 295 КАС України.

19. ОСОБА_1 посилається на протиправність висновків суду апеляційної інстанції про те, що зазначені скаржником у заяві про поновлення строку підстави його пропущення на звернення до суду є неповажними. Суд апеляційної інстанції, на думку скаржника: підійшов до розгляду наведених ним підстав поважності пропущення процесуального строку на подання апеляційної скарги з надмірним формалізмом, ігноруючи наведені скаржником аргументи такого пропущення; помилково поклав на ОСОБА_1 - як колишню посадову особу Компанії обов`язок стежити та бути обізнаним із ходом претензійно-позовної роботи на підприємстві, при цьому, що його не було наділено ні правом, ні обов`язком ведення такої роботи на підприємстві; не врахував, що ОСОБА_1 - як голова правління Компанії мав достатньо великий перелік прямих обов`язків, виконання яких займало понаднормовий час і виключало можливість, навіть за бажанням, вникати в усі аспекти діяльності підприємства, які перебували у віданні інших посадових осіб, за межами його обов`язків.

20. Скаржник указує на хибність посилань суду апеляційної інстанції щодо обізнаності ОСОБА_1 про судовий процес у справі №640/3186/19 до 19 січня 2023 року через призму видання ним довіреностей, оскільки обов`язок по виданню довіреностей не уповноважував останнього бути обізнаним щодо кожного окремого факту звернення до суду юридичним департаментом підприємства, власне, як бути обізнаним і в усіх деталях вчинення юридично значущих дій іншими працівниками Компанії, яким таку довіреність було видано та до посадових обов`язків яких і входить вчинення відповідних дій. Відповідні довіреності видавалися саме від імені та в інтересах Компанії, проте суд апеляційної інстанції неправомірно та безпідставно їх ототожнив з іншими видами довіреностей. Суд апеляційної інстанції також дійшов помилкового висновку про залучення ОСОБА_1 до перевірки ДАС України діяльності Компанії, оскільки незаконна вимога відповідача була направлена для виконання на адресу Компанії та її зміст є набагато ширшим ніж один із епізодів начебто необґрунтованого преміювання працівника підприємства ОСОБА_1 , який ні як посадова особа Компанії, ні як фізична особа до розгляду вказаної вимоги не залучався. До 19 січня 2023 року ні Компанія, ні ДАС України, ні жодна інша особа чи орган/установа претензій ОСОБА_1 щодо неправомірного отримання ним заробітної плати, включаючи премію, не пред`являли.

21. ОСОБА_1 наголошує, що він не брав участі у розгляді справи №640/3186/19, не був залучений до вказаного судового процесу, проте суд першої інстанції вирішив питання про його права та інтереси, про що йому стало відомо 19 січня 2023 року. Вимога ДАС України від 20 лютого 2019 року №05-14/92-2019 стосується дій керівника Компанії, проте повноваження голови правління Компанії ОСОБА_1 припинено, 28 квітня 2021 року його звільнено із займаної посади, тобто понад три місяці до дати ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення.

22. Скаржник стверджує, що його позиція щодо поважності причин пропущення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року в справі №640/3186/19 додатково підтверджується судовою практикою, в тому числі Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Оскільки вимогою ДАС України від 20 лютого 2019 року №05-14/92-2019 начебто встановлено, що виплата ОСОБА_1 - як голові правління Компанії премії є порушенням законодавства України, що призвело до заподіяння збитків державі та/чи об`єкту контролю на суму всієї премії, й такі висновки покладені в основу кримінального провадження щодо ОСОБА_1 , він уважає, що має право на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року в справі №640/3186/19, оскільки цим судовим рішенням фактично вирішено питання про його права та інтереси, що має негативні наслідки для нього особисто як фізичної особи, які, зокрема, наразі виражаються в його підозрюванні у вчиненні кримінального правопорушення внаслідок виплати премії. IІІ. Рух справи у суді касаційної інстанції

23. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Радишевської О.Р., Уханенка С.А. ухвалою від 08 травня 2023 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

24. ДАС України 18 травня 2023 року подала відзив із проханням відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року, оскільки суд апеляційної інстанції, на думку відповідача, під час постановлення оскаржуваної ухвали дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 пропущено строк на оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року в справі №640/3186/19.

25. Компанією відзиву на касаційну скаргу не подано. 26. 28 липня 2023 року ОСОБА_1 подав письмові пояснення, в яких зазначає про те, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою, суд апеляційної інстанції не дослідив і не врахував момент, з якого варто вважати права скаржника порушеними. ОСОБА_1 на дату ухвалення Окружним адміністративним судом міста Києва рішення від 11 серпня 2021 року в справі №640/3186/19 не був її учасником, оскільки за загальними ознаками спір носить публічно-правовий характер і стосується захисту інтересів юридичної особи у спорі з суб`єктом владних повноважень. За наведених підстав указане рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 не надсилалося і в нього не виникало обов`язку щодо ознайомлення з таким. Разом із тим, як виявилося 19 січня 2023 року під час вручення ОСОБА_1 підозри, органом слідства покладено в основу обвинувачення скаржника саме висновки судів у справі №640/3186/19, адже під час її розгляду судами надано правову оцінку діям ОСОБА_1 як працівника Компанії. Власне саме настання цих обставин доцільно вважати моментом виникнення обізнаності ОСОБА_1 про порушення його прав як фізичної особи у межах розгляду справи №640/3186/19. ОСОБА_1 указує про необхідність критично поставитися до доводів суду апеляційної інстанції з приводу обізнаності скаржника - як голови правління Компанії про існування справи №640/3186/19, оскільки, по-перше, судом не досліджувалися посадові обов`язки ОСОБА_1 - як голови правління Компанії, по-друге, можлива обізнаність ОСОБА_1 про існування публічно-правового спору не породжувала для нього обов`язку аналізувати зміст судових рішень у зазначеній справі. Окрім того, на момент ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення ОСОБА_1 не обіймав посаду голови правління Компанії та не міг бути ознайомлений зі змістом указаного судового рішення у силу припинення трудових відносин з Компанією. Скаржник стверджує про обґрунтованість його аргументів стосовно того, що саме 19 січня 2023 року він дізнався про порушення своїх прав як фізичної особи у межах розгляду судом справи №640/3186/19, а також посилається на висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, зроблені у відповідних справах.

27. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 17 жовтня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами з 18 жовтня 2023 року. ІV. Позиція Верховного Суду

28. Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги та оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить із таких міркувань.

29. Як слідує із матеріалів справи №640/3186/19, ОСОБА_1 , який не брав участі в її розгляді, 23 січня 2023 року подав апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року, заявивши клопотання про поновлення строку на його апеляційне оскарження.

30. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою ОСОБА_1 , Шостий апеляційний адміністративний суд оскаржувану ухвалу від 24 квітня 2023 року мотивував, зокрема, тим, що 22 лютого 2019 року в Окружному адміністративному суді міста Києва зареєстровано позовну заяву представника Компанії - Короленка В.В. до ДАС України про визнання протиправною та скасування вимоги від 20 лютого 2019 року №05-14/92-2019.

31. Довіреність №14-51 від 04 лютого 2019 року на представлення інтересів Компанії адвокатом Короленком В.В. видана та підписана головою правління Компанії - ОСОБА_1.

32. Перше рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/3186/19 винесене 07 жовтня 2019 року та оскаржене 28 травня 2020 року представником позивача - Куницьким В.В., - змінене постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року і такі судові рішення скасовані постановою Верховного Суду від 12 березня 2021 року із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

33. Довіреність №14-169 від 26 квітня 2019 року на представлення інтересів Компанії адвокатом Куницьким В.В. видана головою правління Компанії - ОСОБА_1.

34. За результатами нового розгляду справи №640/3186/19 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва винесене 11 серпня 2021 року та оскаржене 16 вересня 2021 року представником позивача - Короленком В.В. і постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року апеляційну скаргу Компанії залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року - без змін.

35. Довіреність №14-58 від 12 лютого 2021 року на представлення інтересів Компанії адвокатом Короленком В.В. видана головою правління Компанії - ОСОБА_1.

36. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який не є учасником справи, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року подав до суду апеляційної інстанції 23 січня 2023 року, яку обґрунтовує тим, що про наявність цього рішення йому стало відомо в результаті оголошення 19 січня 2023 року повідомлення про підозру в межах кримінального провадження №42018000000001782.

37. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року відповідно до частини першої статті 295 КАС України (апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення) та частини третьої статті 298 КАС України (апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року залишено без руху і надано скаржникові строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, вказавши в ній поважність причин пропущення строку на апеляційне оскарження.

38. Ухвала суду від 04 квітня 2023 року отримана представником ОСОБА_1 - адвокатом Горошком М.А. 04 квітня 2023 року.

39. Надаючи оцінку поданому ОСОБА_1 22 березня 2023 року доповненню до апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції, керуючись нормами статей 240, 295, 298, 303 КАС України, дійшов висновку, що скаржником пропущено строк щодо подання змін та доповнення до апеляційної скарги, тому подана заява підлягає поверненню без розгляду. 40. 18 квітня 2023 року на виконання вимог ухвали від 04 квітня 2023 року на поштову адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження від 13 квітня 2023 року з додатками, і надаючи оцінку наведеним скаржником твердженням, суд апеляційної інстанції зазначив, що посилання ОСОБА_1 на те, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2021 року №370-р його було звільнено із займаної посади до винесення оскаржуваного рішення 11 серпня 2021 року, колегія суддів не приймає до уваги та звертає увагу, що довіреності на представлення інтересів позивача, а саме на подання позовної заяви та апеляційних скарг №14-51 від 04 лютого 2019 року, №14-169 від 26 квітня 2019 року, №14-58 від 12 лютого 2021 року, видано та підписано головою правління Компанії - ОСОБА_1, і з цього слідує, що він знав про подання позовної заяви та апеляційних скарг, суть та рух справи.

41. Посилання скаржника на те, що він не відповідав за подання позовної заяви та апеляційних скарг, що відповідальним за вказану частину роботи є конкретно визначений відділ, колегія суддів суду апеляційної інстанції не прийняла до уваги та зазначила, що на ОСОБА_1 - як голову правління Компанії покладено обов`язок, відповідно до наданих повноважень, бути обізнаним у діяльності Компанії та наявності справ, у тому числі, які перебувають у судовому провадженні, стосуються діяльності Компанії, його особисто та як посадової особи. Скаржник знав суть справи, оскільки в позовній заяві викладено обґрунтування щодо правомірності рішення Наглядової ради Нафтогазу щодо виплати голові правління Компанії ОСОБА_1 премії в розмірі 228834009,69 грн і протиправності, скасування вимоги ДАС України від 20 лютого 2019 року №05-14/92-2019.

42. Щодо посилання скаржника на те, що його не було повідомлено про розгляд справи, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначила, що відповідно до статей 44, 49 КАС України, у випадку порушення прав і обов`язків, позивач - Компанія, представники позивача, скаржник - ОСОБА_1 не були позбавлені права щодо залучення останнього у якості третьої особи та заявлення відповідного клопотання. Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Окрім того, видані доручення на представлення інтересів позивача - Компанії, скаржником не відкликалися та у судовому порядку не оскаржено.

43. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за поданою апеляційною скаргою відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

44. Так, насамперед необхідно наголосити на тому, що право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема, забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

45. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів.

46. Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження судового рішення гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком установленої законом заборони на таке оскарження.

47. Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована у судовому рішенні, й конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

48. ЄСПЛ неодноразово вказував на те, що право доступу до суду не може бути обмежене таким способом або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їхнім використанням і такою метою.

49. Реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться у залежність від відповідних норм процесуального закону.

50. Згідно із приписами частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

51. Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

52. Отже, наведені норми визначають коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення та які поділяються на дві групи, а саме: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їхніх прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків.

53. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що судове рішення, що оскаржується особою, незалученою до участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи. Тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, незалучених до участі у справі, але і їхні процесуальні права, що витікають із сформульованого в статті 6 Конвенції положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися судом апеляційної інстанції до уваги.

54. Як не раз акцентував увагу Верховний Суд, Конституція України як закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їхньої реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене. Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема, забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

55. На цій підставі Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого однією з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного перегляду справи. При цьому право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті положень частини першої статті 55 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду. КАС України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Цей принцип полягає у тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження ухвалених судом рішень. Тому необґрунтована відмова у відкритті апеляційного провадження суперечить завданню адміністративного судочинства і не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого доступу до правосуддя та права на апеляційний перегляд судового рішення.

56. ЄСПЛ у своїх рішеннях наголошує, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

57. Разом із тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

58. Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним із аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

59. За змістом статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

60. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права, і поновлення судом строків оскарження без обґрунтованої підстави є протиправним, порушує принцип правової визначеності та право на справедливий суд, що є порушенням вимог статті 6 Конвенції.

61. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду необхідно виходити з того, що причина пропущення строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

62. За загальними правилами, поважними причинами пропущення строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які є об?єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звернулася до суду, пов?язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду зі скаргою.

63. Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з урахуванням викладеного вище підходу, наведених скаржником аргументів і обставин конкретної справи.

64. Наведені ОСОБА_1 причини пропущення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року в справі №640/3186/19 полягають, зокрема, в тому, що 28 квітня 2021 року він був звільнений з посади голови правління Компанії, а 19 січня 2023 року йому повідомлено про підозру в межах кримінального провадження та вручено клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, згідно тексту якого в обґрунтованість повідомленої йому підозри покладено висновки судів за результатом розгляду справи №640/3186/19 та вимогу ДАС України від 20 лютого 2019 року №05-14/92-2019. Водночас участі у розгляді справи №640/3186/19 ОСОБА_1 не брав, йому не вручалось рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року, він не був залучений до зазначеного судового провадження й про його існування, як і про те, що суд вирішив питання про права та інтереси ОСОБА_1 , йому стало відомо 19 січня 2023 року, а вже 23 січня 2023 року він звернувся із апеляційною скаргою на вказане рішення суду першої інстанції.

65. Вирішуючи питання про поважність причин пропущення строку на апеляційне оскарження судового рішення, суд апеляційної інстанції повинен у сукупності оцінити обставини справи та зазначені скаржником аргументи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропущення строку на апеляційне оскарження та вказати, з яких підстав заявлене скаржником клопотання може чи не може бути задоволене.

66. Приписами частин першої-четвертої статті 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

67. Ухвалою від 04 квітня 2023 року Шостий апеляційний адміністративний суд, керуючись нормами частини третьої статті 298 КАС України, залишив без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року та надав скаржникові строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, вказавши в ній поважні підстави для поновлення пропущеного строку.

68. Указану ухвалу суд апеляційної інстанції мотивував тим, що рішення винесено Окружним адміністративним судом міста Києва від 11 серпня 2021 року. Натомість апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який не є учасником справи, подав до суду апеляційної інстанції 23 січня 2023 року, а тому суд приходить до висновку про порушення апелянтом встановленого тридцятиденного строку на оскарження зазначеного рішення суду.

69. Отже слідує, що постановляючи ухвалу від 04 квітня 2023 року про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без руху, суд апеляційної інстанції, зробивши висновок про порушення скаржником установленого тридцятиденного строку на оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року, взагалі не надав правової оцінки підставам, наведеним ОСОБА_1 у якості причин пропущення строку на апеляційне оскарження вказаного рішення суду, на предмет їхньої обґрунтованості та поважності, що не відповідає вимогам процесуального закону.

70. Оскаржуваною ухвалою від 24 квітня 2023 року Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, відповідно до якого суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

71. Ухвалою від 24 квітня 2023 року суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги наведені ОСОБА_1 причини пропущення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року із тих підстав, що ОСОБА_1 - як голова правління Компанії відповідно до покладеного на нього обов`язку, наданих повноважень, знав про подання позовної заяви та апеляційних скарг, суть та рух справи №640/3186/19, ним було видано та підписано як головою правління Компанії довіреності, які не відкликалися і в судовому порядку не оскаржено. Також суд апеляційної інстанції виходив із того, що у випадку порушення прав та обов`язків Компанія, її представники і ОСОБА_1 не були позбавлені права щодо залучення останнього у якості третьої особи та заявлення відповідного клопотання.

72. Оскаржувану ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року не можна вважати такою, що відповідає вимогам процесуального закону, оскільки відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року, суд апеляційної інстанції не з`ясував усіх обставин, що мають значення для справи, не надав належної оцінки всім аргументам скаржника.

73. Із апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року в справі №640/3186/19 ОСОБА_1 звернувся як особа, яка не брала участі у розгляді цієї справи, вважаючи, що суд вирішив питання про його права та інтереси, а стверджуючи про обізнаність ОСОБА_1 про судове провадження у справі №640/3186/19, з посиланням на покладений на нього - як на голову правління Компанії обов`язок і надані повноваження, на видані ним довіреності, що Компанія, її представники і ОСОБА_1 не були позбавлені права щодо його залучення у якості третьої особи та заявлення відповідного клопотання, суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доводам ОСОБА_1 у частині наведених ним обставин, з настанням саме яких він пов`язує факт виникнення його обізнаності про вирішення і порушення його прав та інтересів у межах розгляду справи №640/3186/19.

74. Указуючи про обов`язок і повноваження ОСОБА_1. - як голови правління Компанії, про видані ним довіреності, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі не дослідив посадові обов`язки ОСОБА_1 - як голови правління Компанії, не надав відповідної оцінки правовій природі виданим ОСОБА_1 - як головою правління Компанії довіреностям і не навів переконливих мотивів на підтвердження своїх висновків щодо обізнаності скаржника про судове провадження у справі №640/3186/19 та рішення суду через видані ним відповідні довіреності.

75. Суд апеляційної інстанції не навів належного обґрунтування стосовно аргументів ОСОБА_1 про те, що він не обіймав посаду керівника Компанії як на час ухвалення оскаржуваного рішення від 11 серпня 2021 року, яким суд першої інстанції, на думку скаржника, вирішив питання про його права та інтереси, так і на час, коли йому стало відомо про порушення своїх прав та інтересів у межах розгляду справи №640/3186/19.

76. Варто зауважити, що лише в межах відкритого апеляційного провадження суд апеляційної інстанції має процесуальну можливість зробити вмотивований та обґрунтований висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питань про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції. Разом із тим, це не виключає можливість суду апеляційної інстанції при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, з`ясувати її мотиви щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків, визначених нею як порушених рішенням суду.

77. Вирішуючи питання про поважність причин пропущення ОСОБА_1 - як особою, яка не брала участі у розгляді справи, строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року, суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки та не з`ясував відповідним чином усіх необхідних обставин і викладених скаржником аргументів, передчасно застосував до апеляційної скарги ОСОБА_1 наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України, а необґрунтована відмова у відкритті апеляційного провадження суперечить завданню адміністративного судочинства і не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого доступу до правосуддя та права на апеляційний перегляд судового рішення.

78. Оскільки суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, Верховний Суд, з огляду на приписи частин першої та четвертої статті 353 КАС України, дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року - скасуванню із направленням справи №640/3186/19 до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року в справі №640/3186/19 скасувати.

3. Справу №640/3186/19 направити для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий: О. В. Кашпур Судді: О. Р. Радишевська С. А. Уханенко