Постанова Одеський апеляційний суд № 522/9358/23
від 11.10.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДНомер провадження: 33/813/1541/23 Номер справи місцевого суду: 522/9358/23 Головуючий у першій інстанції Шестакова Я. В. Доповідач Стахова Н. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11.10.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Головуючого судді - Стахової Н.В., за участю секретаря судового засідання Долгової В.І., адвоката Мишак Д.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мишак Дмитро Едуардович, на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 19 липня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 19 липня 2023 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. На підставі п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати на користь держави в розмірі 536 гривень 80 копійок. У постанові суду зазначено, що відповідно допротоколу про адміністративне правопорушення 21.04.2023 року об 18 годині 00 хвилин в м. Одесі, по вул. Мала Арнаутська, 105, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Daewoo Lanos державний номерний знак НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння. Медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря нарколога та підтверджується висновком №000735 від 28.04.2023 року. Висновок: в стані наркотичного сп`яніння в результаті вживання канабіноїдів, чим порушив вимоги п. 2,9а правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мишак Д.Е., просить суд скасувати оскаржувану постанову та винести рішення, яким провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене без врахування всіх обставин справи, без оцінки усіх доказів по справі та без належної оцінки доводам сторони захисту. В обґрунтування зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази які б підтверджували реальну та законну підставу для зупинки т/з. Також посилається на те, що в жодному з матеріалів справи не відображено, які ознаки наркотичного сп`яніння було виявлено у ОСОБА_1 , та в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія т/з, яке обов`язково має бути долучено до матеріалів справи і в якому безпосередньо зазначаються ознаки наркотичного сп`яніння. Разом з тим, вказує, що поліцейськими встановлено підстави для здійснення огляду у медичному закладі о 17:45, а огляд почався о 20:03, тобто огляд був проведений з порушенням вимог ч. 4 ст. 266 КУпАП, тобто пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення, а тому згідно ч. 5 ст. 266 КУпАП вважається недійсним. Крім того, зазначає, що всупереч нормам ст. 254, 256 КУпАП протокол був складений за відсутністю ОСОБА_1 , що призвело до порушення його прав. Водночас, звертає увагу, що працівниками поліції в порушення вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом МВС України 18 грудня 2018 року № 1026 не проводилася безперервна відеофіксація всіх подій, які відбувалися в той час. В судовому засіданні апеляційної інстанції захисник Мишак Д.Е. підтримав доводи поданої апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, просив апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАПза відсутністю складу і події адміністративного правопорушення. Вислухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАПапеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо недоведеності належними та допустимим доказами наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд апеляційної інстанції находить їх слушними виходячи з наступного. Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому положеннями статті 251 КупАПпередбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАПобов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Між тим, вказаних вимог закону судом першої інстанції не дотримано з огляду на наступне. Як слідує зі змісту постанови суду першої інстанції, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя місцевого суду послався, як на докази, на матеріали справи, а саме на: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 027784, висновок від 28.04.2023 року №000735, та відеозаписами з обставинами від 21.04.2023 року. Вказані докази були перевірені та досліджені під час апеляційного розгляду. Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 027784 від 29.04.2023 року, 21.04.2023 року об 18 годині 00 хвилин в м. Одесі, по вул. Мала Арнаутська, 105, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Daewoo Lanos державний номерний знак НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння. Медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря нарколога та підтверджується висновком №000735 від 28.04.2023 року. Висновок: в стані наркотичного сп`яніння в результаті вживання канабіноїдів. Водій порушив вимоги п. 2,9а правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. У протоколі зафіксовано, що документи не вилучались, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не отримував, протокол не підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та його копія ним не отримана. Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.04.2023 року (а.с.4) проведеного лікарем ОСОБА_2 встановлено, що ОСОБА_1 , був доставлений до КНП «ООМЦПЗ» ООР поліцейським в.1.р.3.б.1. полку УПП в Одеській області ДПП капралом поліції Бондар Я.І. 21.04.2023 року о 20 год. 00 хв. Висновок огляду: ОСОБА_1 наркотичне сп`яніння (в результаті вживання канабіноїдів). Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Натомість, всупереч зазначеним вимогам закону, уповноваженою особою УПП в Одеській області протокол серії ААД № 027784 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП(а.с.1) був складений лише 29.04.2023 року, тобто через вісім днів з моменту виявлення правопорушення 21.04.2023 року. Виходячи із загальних завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення, визначених статтею 1 цього Кодексу, уповноважені посадові особи органів державної влади, які відповідно до ст. 255 КУпАПнаділені повноваженнями складати протоколи про адміністративне правопорушення, повинні діяти на підставі закону та згідно процедури визначеної законодавчими нормами. Однак ці порушення закону залишилися поза увагою суду першої інстанції. Отже, вищенаведені обставини дають підстави апеляційному суду констатувати, що у даній справі має місце істотне порушення процесуальних норм під час складання протоколу серії ААД № 027784 від 29.04.2023 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, а отже цей протокол, у розумінні ст.251 КУпАП, неможна вважати допустимим доказом по справі. Згідно загальних положень, що містяться у п. 1.1. ПДРУкраїни, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух"встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Відповідно до п.2.9 «а» ПДРУкраїни водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як зазначено у п.2.5 ПДРУкраїни водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно ч.ч.3,4,5,6 ст.266 КУпАПу разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.п.8,12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року №1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. Натомість, всупереч вказаним вимогам закону, в матеріалах справи відсутнє направлення встановленої форми на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, що свідчить про те, що працівник патрульної поліції у встановленому законом порядку не направляв останнього у заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння. Крім того, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння в КНП «ООМЦПЗ» ООР був проведений через понад 2 годин (особа направлена на огляд 21.04.2023 року о 17 год. 45 хв., дата і точний час огляду 21.04.2023 року 20 год. 00 хв.), тобто після спливу встановленого законом часу для його проведення, на що слушно вказує апелянт в поданій апеляційній скарзі. Таким чином, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.04.2023 року (а.с.4), відповідно до ст.251 КУпАПне є допустимим доказом по справі. Ці обставини залишилися поза увагою суду першої інстанції, а тому його посилання у постанові на вищевказаний протокол та висновок, як на докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, є неприпустимим. Відповідно до положень ст. 1та ч. 1 ст. 2 КУпАПзавданням Кодексу України про адміністративні правопорушенняє охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексута інших законів України. Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону Українита передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Положеннями ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25). У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи. Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту". Таким чином слід дійти висновків про те, що судом першої інстанції, у порушення вимог ст.280 КУпАП, не було з`ясовано усіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення та суд дійшов передчасного висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не доведена беззаперечними доказами, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи апеляційним судом мають бути витлумачені на користь останнього. Апеляційний суд констатує, що у даній справі судом першої інстанції не доведено «поза будь-яким розумним сумнівом», що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння. Тому апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про відсутність доказів наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції, відповідно до ч.8 ст.294 КУпАП, має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову. Підсумовуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мишак Д.Е., підлягає задоволенню, а постанова судді Приморського районного суду м. Одеси від 19 липня 2023 року підлягає скасуванню, із закриттям провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАПу зв`язку відсутністю у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення. Керуючись ст. 247, 294 КУпАП, суд,
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мишак Дмитро Едуардович, на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 19 липня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення задовольнити. Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 19 липня 2023 року скасувати та ухвалити по справі нову постанову, якою провадження про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Н.В. Стахова