LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС560/1216/23

від 16.10.2023 · Адміністративна

УХВАЛА 16 жовтня 2023 року м. Київ справа №560/1216/23 адміністративне провадження №К/990/31928/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Уханенка С.А., суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р., перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В: У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неповного нарахування та невиплати йому додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова КМУ №168); зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому, як військовослужбовцю з 24 лютого 2022 року додаткову винагороду згідно з постановою КМУ №168 у розмірі 100 000,00 грн, із розрахунку на місяць пропорційно часу його участі у таких діях та заходах. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 червня 2023 року у позові відмовлено. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року скасовано рішення суду першої інстанції та задоволено позов. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ №168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 24 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року із розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до постанови КМУ №168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 24 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року із розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням проведених виплат за цей період. 18 вересня 2023 року військова частина НОМЕР_1 надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та недотримання ним норм процесуального права просить скасувати оскаржене судове рішення та залишити в силі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року. Предметом спору у цій справі є правомірність невиплати додаткової винагороди, установленою постановою КМУ №168. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 вересня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху, а заявнику надано строк для усунення її недоліків шляхом сплати судового збору. Недоліки скарги усунуто у строк установлений Судом. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суди застосували норму права, без урахування висновку Верховного Суду щодо питання застосування цієї норми у подібних правовідносинах. За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Верховним Судом встановлено, що позивач не є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв`язку з положеннями статті 50 Закону України "Про запобігання корупції", тому судові рішення у такій справі можливо переглянути у касаційному порядку за умов, установлених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у системному зв`язку з підставами, визначеними частиною четвертою статтею 328 КАС України. У касаційній скарзі заявник просить переглянути та скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, з посиланням на підпунктами «а», «в» частини п`ятої статті 328 КАС України. Проаналізувавши зміст та доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначена справа стосується питання права, яке має значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування положень пункту 1 постанови КМУ №168 (редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у правовідносинах щодо виплати військовослужбовцям Збройних Сил , які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби) збільшеної суми додаткової винагороди до 100 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Так, у касаційній скарзі військова частина НОМЕР_1 зазначила, що питання виплати цієї винагороди позивачу повинно вирішуватися у контексті урахування приписів Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 та окремих доручень Міністра оборони України від 07 березня 2022 року №248/1217, від 25 березня 2022 року №248/1298, від 18 квітня 2022 року №248/1529 (що діяли до 01 червня 2022 року та втратили чинність на підставі окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року №912/в/29) якими було урегульовані питання щодо визначення «безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях» та документів, що це підтверджують. Водночас, відповідач посилається на Інструкцію з діловодства у ЗСУ, затвердженої наказом Генерального штабу ЗСУ від 07 квітня 2017 року №124 та Методичні рекомендації щодо заходів з організації документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, затверджених начальником Генерального штабу ЗСУ від 18 квітня 2022 року №9296/С/2 та наполягає на дотриманні відповідної процедури, що передує спірній виплаті, недотримання якої є підставою для відмови в отриманні додаткової винагороди, установленої постановою КМУ №168. Суд дійшов висновку, що аргументи відповідача в цій частині є достатньо вмотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів, шляхом формування відповідного висновку Верховного Суду щодо указаних норм, за обставин, установлених судами у цій справі, що мають індивідуальні особливості. Інші аргументи військової частини НОМЕР_1 , викладені у касаційній скарзі відхиляються Верховним Судом через їхню необґрунтованість. Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 248, 329, 334 КАС України, Суд У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

2. Витребувати справу № 560/1216/23 із Хмельницького окружного адміністративного суду.

3. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет", а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку.

4. Іншим учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів надіслати через підсистему "Електронний суд" у вигляді електронних документів до їхніх електронних кабінетів, якщо ці учасники внесені до цієї автоматизованої системи. В іншому випадку, документи надсилаються цим учасникам на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку.

5. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: С.А. Уханенко Судді: О.В. Кашпур О.Р. Радишевська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»