Ухвала КАС ВС № 560/1293/23

УХВАЛА 16 жовтня 2023 року м. Київ справа №560/1293/23 адміністративне провадження №К/990/32822/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М., суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року у справі №560/1293/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у ненарахуванні та невиплаті додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168); - зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити з 24 лютого 2022 року додаткову винагороду згідно з Постановою №168 в розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно участі у таких діях чи заходах. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року, позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 24 лютого по 31 травня 2022 року з розрахунку до 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 24 лютого по 31 травня 2022 року з розрахунку до 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з урахуванням проведених виплат за цей період. 29 вересня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року у справі №560/1293/23. Перевіривши касаційну скаргу, слід зазначити наступне. За правилами, визначеними частинами першою - третьою статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі якщо його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 01 серпня 2023 року у порядку письмового провадження, повний текст якої складено цього ж дня. Касаційна скарга направлена до Верховного Суду засобами поштового зв`язку 27 вересня 2023 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження, встановленого частиною першою статті 329 КАС України. Однак у касаційній скарзі скаржник не порушує перед судом питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. За таких обставин касаційну скаргу належить залишити без руху, запропонувавши скаржнику подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із обґрунтуванням поважних причин для його поновлення та відповідні докази. Крім того, подана касаційна скарга не відповідає вимогам частини четвертої статті 330 КАС України, оскільки скаржник не додав до касаційної скарги документ про сплату судового збору, проте заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати. Вирішуючи зазначене клопотання, Суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) платниками судового збору є, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом. Статтею 8 Закону №3674-VI установлені умови, за яких суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого, а саме: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Отже, скаржник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства з питань звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати чи зменшення його розміру. Зважаючи на те, що вищезазначені умови, за наявності яких скаржнику можливо було б відстрочити сплату судового збору, відсутні і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний збір, підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги немає. Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно й у повному обсязі. Таким чином, особа, яка звертається до суду касаційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку. За вказаних обставин та з урахуванням встановленого наведеними законодавчими приписами режиму правового регулювання питання відстрочення, розстрочення сплати судового збору, визначених законодавцем умов та підстав для цього, заявлене відповідачем клопотання задоволенню не підлягає. Принагідно Суд зазначає, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду сплачується 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Позовна заява у цій справі подана фізичною особою у 2023 році та носить майновий характер. Згідно із частиною першою статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що з 01 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2684 грн. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, розмір судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З тексту оскаржуваних судових рішень вбачається, що позивач заявив одну вимогу майнового характеру та похідну від неї. Оскільки суди попередніх інстанцій, задовольняючи вимогу майнового характеру, не обрахували суму, то розмір судового збору за таку вимогу обчислюється із її мінімального розміру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином, розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, складає 1073,60 грн (2684 грн х 0,4). Розмір же судового збору, що підлягає сплаті за подання цієї касаційної скарги, складає 2147,20 грн (1073,60 грн х 200%). Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО) 899998, номер, код класифікації доходів бюджету 22030102, найменування податку, збору, платежу судовий збір (Верховний Суд, 055), символ звітності банку 207, призначення платежу;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. За правилами частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. За таких обставин, відповідно до норм статей 169, 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із обґрунтуванням поважних причин для його поновлення та відповідні докази; документ про сплату судового збору в розмірі 2147,20 грн. Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Відмовити військовій частині НОМЕР_1 у задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року у справі №560/1293/23 - залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено або касаційна скарга буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Ж.М. Мельник-Томенко Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк , Судді Верховного Суду