LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Північний апеляційний господарський суд911/54/22

від 05.10.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції столичного округу на рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2022 у справі №911/54/22 - задовол…

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "05" жовтня 2023 р. Справа№ 911/54/22 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Ткаченка Б.О. суддів: Гаврилюка О.М. Суліма В.В. за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б. за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 05.10.2023: розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції столичного округу на рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2022 у справі № 911/54/22 (суддя - Черногуз А.Ф.) за позовом Державної екологічної інспекції столичного округу до Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області "Броваритепловодоенергія" про стягнення збитків, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та хід розгляду справи Державна екологічна інспекція столичного округу (далі - позивач, інспекція) звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області "Броваритепловодоенергія" (далі - відповідач, КП "Броваритепловодоенергія") про стягнення збитків на загальну суму 3 440 142, 89 грн. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Рішенням Господарського суду Київської області від 22.11.2023 у справі № 911/54/22 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі. В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що суд позбавлений можливості задовольнити позов у заявленому до стягнення розмірі, за заявлений період, оскільки нарахування позивачем суми збитків відбулось з порушенням вимог Методики розрахунку збитків. Також судом першої інстанції вказано, що до суду не подано інших актів відбору проб води крім трьох наявних у матеріалах справи, один з яких визнано дефектним та таким, що не може бути покладеним в основу розрахунку. Так само до суду не подано інших протоколів вимірювання показників (крім трьох наведених, які містяться у матеріалах справи, один з який складений на підставі проб, щодо яких відсутнє підтвердження їх придатності для тестування) у заявлений період, які могли б компенсувати відсутність мінімальної кількості відборів проб води встановленої пунктом 2.4 Методики розрахунку збитків, з урахуванням винятку наведеному у пункті 2.5. Також судом першої інстанції зазначено, що інспекцією з позовом не надано достатньої кількості документів для корекції розрахунків за формулою наведеною у пункті 7.1 Методики розрахунку збитків, а тому господарський суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погодившись з вказаним судовим рішенням, Київська обласна прокуратури звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд поновити строк на апеляційне оскарження та прийняти до розгляду апеляційну скаргу. Рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2022 у справі № 911/54/22 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовну заяву в повному обсязі. Про час і місце розгляду справи повідомляти Київську обласну прокуратуру. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що, проявивши надмірний формалізм, залишивши поза увагою наявні в матеріалах справи докази, що дають підстави дійти висновку про дійсне спричинення шкоди навколишньому середовищу, суд першої інстанції своїм рішенням фактично звільнив порушника від обов`язку відшкодувати шкоду довкіллю. Письмові пояснення та клопотання учасників апеляційного провадження 14.09.2023 через відділ документального забезпечення суду від прокуратури надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи докази сплати відповідачем збитків, на підставі яких прокурор просить закрити провадження на підставі статті 231, та 278 ГПК України. 14.09.2023 через відділ документального забезпечення суду від прокуратури надійшло клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги. 15.09.2023 через відділ документального забезпечення суду від прокуратури надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи докази направлення на офіційні електронні поштові адреси сторін документів щодо сплати відповідачем збитків, а також зазначено, що прокурором повідомлено учасників апеляційного провадження про наступне судове засідання. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду апеляційної скарги Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції столичного округу на рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2022 у справі № 911/54/22 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 задоволено клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження. Поновлено скаржнику пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2022 у справі № 911/54/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2022 у справі № 911/54/22. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2022 у справі № 911/54/22. Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 07.09.2023. Зупинено дію рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2022 у справ № 911/54/22 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 відкладено розгляд справи №911/54/22 на 14.09.2023. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 відкладено розгляд справи №911/54/22 на 05.10.2023. Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання У судове засідання 05.10.2023 з`явився прокурор, який надав пояснення по суті апеляційної скарги Інші учасники апеляційного провадження в судове засідання 05.10.2023 представників не направили, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги та справи повідомлялися належним чином, через канцелярію Північного апеляційного господарського суду заяв та клопотань - не надходило. Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників обов`язковою не визнавалась, у зв`язку з чим неявка представників інших учасників апеляційного провадження не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги. Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких апеляційну скаргу не може бути вирішено в даному судовому засіданні. Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги - відсутні. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції На підставі доручення прем`єр міністра України від 09.03.2021 № 50528/16/1-20, листа Державної екологічної інспекції було видано наказ Державною екологічною інспекції столичного округу № 254-П від 17.03.2021 про проведення позапланової перевірки (копія наказу наявна у матеріалах справи). Вирішено утворити інспекційну групу з проведення позапланової перевірки, якій у період з 22.03.2021 по 02.04.2021 доручено здійснити перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства КП "Броваритепловодоенергія". За результатами перевірки наказано вжити заходів реагування відповідно до законодавства. Начальником Державної екологічної інспекції столичного округу Павлом Івановим видано направлення на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) шляхом проведення перевірки на предмет дотримання КП "Броваритепловодоенергія" природоохоронного законодавства тривалістю 10 робочих днів. За результатами проведення позапланового заходу складено акт перевірки від 02.04.2021 № 02-640, відповідно до якого позивачем виявлено ряд порушень вимог природоохоронного законодавства, зокрема не дотримання КП "Броваритепловодоенергія" норм граничного допустимого скиду забруднюючих речовин із зворотними водами після споруд повного біологічного очищення стічних вод у р. Красилівка, р. Трубіж, басейн р. Дніпро пункту 3 частини першої статті 44 Водного кодексу України. В акті перевірки вказано, що зафіксовано перевищення нормативу ГДС у порівнянні з Дозволом на спеціальне водокористування КП "Броваритепловодоенергія" виданого 21.12.2018 № 618/КВ/49д-18 Державним агентством водних ресурсів України, терміном дії до 21.12.2021 за показниками: амонiй (азот амонійний) у 9 раз; нітрит-іони у 1,5 рази; завислi речовини у 12,6 раз; ХСК (хімічне споживання кисню) у 3,2 рази. З метою усунення встановлених під час перевірки порушень посадовими особами Інспекції було винесено припис №02-640 від 02.04.2021. За результатами проведення наступного позапланового заходу складено акт перевірки від 30.08.2021 № 02-1024, яким закріплено, що допущено часткове невиконання припису від 02.04.2021 № 02-640: в термін не забезпечено взяття об`єкту на державний облік в галузі охорони атмосферного повітря; не дотримано нормативи гранично допустимого скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами після споруд повного біологічного очищення стічних вод у р. Красилівка, р. Трубіж, басейн р. Дніпро абзац третій частини першої статті 11 ЗУ №

877. Між тим, 29.03.2021 інспекцією складено протокол про адміністративне правопорушення № 00771 та постанова про накладення адміністративного стягнення № 000694. У протоколі вказано, що внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства державі заподіяна шкода, збитки будуть розраховані відповідно до методики. Позивач звертав увагу суду, що вказана постанова не оскаржувалась та виконана повністю шляхом сплати передбачених штрафних санкцій. В ході проведення перевірок позивачем здійснені відбори проб води, які зафіксовані у відповідних актах. На підставі цих актів відділом інструментально-лабораторного контролю інспекції складені протоколи вимірювання показників складу та властивостей вод з деталізованими результатами вимірювання: - протокол вимірювання № 01-21 від 29.03.2021 відобразив показники складу та властивостей вод, проби яких отримані відповідно до акту відбору проб № 02-21 від 23.03.2021; - протокол вимірювання № 02-21 від 05.04.2021 відобразив показники складу та властивостей вод, проби яких отримані відповідно до акту відбору проб № 03-21 від 29.03.2021; - протокол вимірювання № 43-21 від 30.08.2021 відобразив показники складу та властивостей вод, проби яких отримані відповідно до акту відбору проб № 43-21 від 25.08.2021. З метою досудового врегулювання спору Державна екологічна інспекція столичного округу звернулась до КП "Броваритепловодоенергія" з претензією № 89/08-06 від 16.09.2021 про відшкодування заподіяних державі збитків у розмірі 3 440 142,89 грн. До претензії доданий розрахунок збитків, здійснений на підставі пункту 7.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі по тексту методика розрахунку). Розрахунок збитків містить таблицю фактичних середніх концентрацій забруднюючих речовин, з якої до розрахунку вносились показники, зокрема, такі як: власне найменування показників, одиниці вимірювання, гранично допустима концентрація, фактичні середні концентрації на основі трьох отриманих в результаті вимірювання даних. В розрахунку наведена формула за якою він здійснювався, яка відповідно до пункту 7.1 методики розрахунку визначає розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС у гривнях. Вбачається, що відповіді на претензію не надано, оплат щодо заявлених збитків відповідачем не проводилось, відповідач відмовився у добровільному порядку відшкодовувати збитки, що стало причиною звернення до суду. Таким чином інспекція просить суд стягнути з відповідача збитки за заподіяну державі шкоду у співвідношеннях визначених Бюджетним кодексом України з посиланням, зокрема, на положення Конституції України, Водного кодексу України, Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Цивільного кодексу України, а також Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, відповідно до якої визначався розмір заподіяних збитків. Відповідач просив відмовити у задоволенні позову, вважав позов не обґрунтованим. Відповідач акцентував увагу суду на акті відбору проб від 29.03.2022, в якому не зазначено дати та часу доставки проб для вимірювання, відсутні записи щодо придатності чи непридатності проб для проведення вимірювання, відсутній підпис та прізивища особи, якій було доставлені проби для вимірювань, відсутній запис про перемішування води перед відбором, відсутній запис щодо глибини відбору проб. Відповідач зазначав, що все це свідчило про непридатність відібраних проб для проведення лабораторних досліджень. КП "Броваритепловодоенергія" повідомляло суд, що у актах відбору проб № 02-21 від 23.03.2021 та № 43-21 від 25.08.2021 відсутні записи про перемішування води перед відбором проб та про глибину відбору, що свідчить про порушення пункту 5.1.2 ДСТУ ISO 5667-10-2005. Відповідач також звертав увагу на те, що в протоколах вимірювань показників складу та властивостей вод № 01-21 вiд 29.03.21 та № 43-21 від 30.08.2021 містяться не дати вимірювання, а період, внаслідок чого неможливо встановити точну дату вимірювання, а також умови зберігання проб до вимірювання. У відзиві вказано, що з протоколу №43-21 від 30.08.2021 вбачається, що станом на 25.08.2021 показник по ХСК не був перевищений. Фактично для розрахунку позивач мав застосовувати лише показники з перевищенням, яких відповідно до документів доданих до позову є лише

2. За переконаннями відповідача, застосування позивачем при розрахунку показникiв концентрації ХСК є таким, що суперечить вимогам Методики, та відповідно протиправним. КП "Броваритепловодоенергія" наполягало на тому, що акти відбору проб вод та протоколи вимірювання показників складені з порушенням вимог нормативно правових актів, зокрема, ДСТУ ISO 5667-3-2001, ДСТУ ISO 5667-10-2005, наказу Міністерства екології та природних ресурсів України "Про запровадження форм документації підрозділів інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції України та її територіальних органів" від 19.04.2013 №

179. Вказані докази, за переконанням відповідача, не можуть служити допустимими доказами у розумінні статті 77 ГПК України. У відповіді на відзив щодо зауважень з приводу зберігання і транспортування проб води позивач зазначив таке: відразу після відбору, проби стічних вод були поміщені у контейнер ізометричний пластиковий з акумуляторами холоду для охолодження про що свідчить запис "охолодження" у графі "відомості про попередню обробку проби" у акті відбору проб вод від 29.03.2021 № 03-21. Також позивач вказав, що п. 5.1.2 ДСТУ ISO 5667-10-2005 стосується відбирання проб із каналізаційних колекторів, каналів і оглядових колодязів. Глибина відбору стічних вод не вказується, оскільки відбір стічних вод здійснювався не з каналiзацiйного колектору, каналу чи оглядового колодязя, а безпосередньо з випуску №1 труби, з якої відбувався скид стічних (зворотних) вод КП «Броваритепловодоенергія» до р. Красилівка. Перемішування відібраних проб проводиться безпосередньо перед проведенням вимірювань згідно Методики виконання вимірювань. Не зважаючи на те, що в в акті відбору проб вод від 29.03.2021 № 03-21 не зазначено дату та час доставки проб для вимірювань, пише позивач, відсутні записи щодо придатності чи непридатності проб для проведення вимірювань, відсутній підпис та прізвища особи, якій були доставлені проби для вимірювань у журналі "Води поверхневі, підземні, зворотні. Реєстрація проб" датою відбору/доставки зазначено 29.03.2021. Також, у журналі "Води поверхневі, підземні, зворотні. Результати вимірювання" у графі "дати відбору проб та виконання вимірювань" датою вимiрювання за показниками (крім БСК5, сухий залишок, завислі речовини) зазначено 29.03.2021. Копія журналу надана до суду разом з відповіддю на відзив. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Відповідно до ст. 23 . Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. За змістом частини 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Статтею 53 ГПК України визначено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право, звертатися до суду в інтересах інших осіб. Передумовою участі органів та осіб, передбачених ст. 53 ГПК. України, в господарському процесі в будь-якій із п`яти форм є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, та наявність процесуальної правосуб`єктності, яка передбачає процесуальну, правоздатність і процесуальну дієздатність. На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи, та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов`язки органів та осіб,, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом, повноважень. Необхідною умовою такої участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені статтею 53 ГПК України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь в процесі, лише у випадках, чітко встановлених законом. Так, відповідно до частин 3-5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за апеляційною скаргою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача. Так, відповідно до ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що прокурор має право звернутися до господарського суду з апеляційною скаргою в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в. інтересах держави з позовом, в якому зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з позовом в інтересах держави, зазначивши про відсутність у відповідного органу повноважень щодо звернення до господарського суду. При цьому у будь-якому разі наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм.. У Рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини). Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17). Аналіз положень частин .3-5 статті 53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом ч.3 ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу. Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. «Нездійснення захисту» має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має, відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. «Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. «Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача. Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17). Відповідно до п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275 (далі - Положення) Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральним органом виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади органами місцевого самоврядування: в частині здійснення делегованим повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянам України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особам-нерезидентами вимог законодавства. В силу пункту 7 вказаного Положення, Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. Повноваження Інспекції поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідних областей, міст Києва та Севастополя, внутрішньо морські води, територіальне море, виключно (морську) економічну зон України, континентальний шельф України та лимани. Таким чином, Держекоінспекція та її територіальні органи уповноваженим органом щодо реалізації державної політики із здійснень державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природної середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природні ресурсів. Відповідно до п. 8 ч. 4 Положення Держекоінспекція наділена повноваженнями пред`являти претензії про відшкодування шкоди, збитків і витрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховувати їх розмір, звертатися до суду з відповідними позовами. Відповідно до п.п. 37-40, 43 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Як зазначає прокурор, про рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2022 у справі № 911/54/22 органи прокуратури дізналися під час здійснення моніторингу судових рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Броварською окружною прокуратурою до Господарського суду Київської області подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи від 03.03.2022. Ознайомлення з матеріалами справи відбулось 15.03.2022. Як зазначає прокурор, безпосередньо про наявність підстав для захисту інтересів держави прокурором, стало відомо лише з 15.03.2022 після ознайомлення з матеріалами справи № 911/54/22 та отримання можливості зробити їх фотокопії, у т.ч. повного тексту оскаржуваного судового рішення, що підтверджується відповідною розпискою прокурора Броварської окружної прокуратури, що міститься у справі. Саме за результатами ознайомлення з матеріалами господарської справи встановлено, що Державною екологічною інспекцією Столичного округу неналежним чином здійснюються свої повноваження щодо оскарження судового рішення у справі. При цьому, з огляду на наведену вище судову практику, достатнім є встановлення факту нездійснення уповноваженим органом представництва інтересів держави в суді незалежно від причин такої бездіяльності. Так, листом Державної екологічної інспекції Столичного округу від 20.03.2023 № 9/6/2-28/924, що надійшов до прокуратури 31.03.2023, остання повідомила, що у зв`язку з відсутністю достатньої кількості бюджетних асигнувань на оплату судового збору, рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2022 у справі 911/54/22 не оскаржувалось. Втім, враховуючи повноваження, надані Держекоінспекції, остання повинна дотримуватися принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний, та якомога послідовніший спосіб, зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посинять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок, сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (пункт 70 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України»). Відсутність бюджетних коштів, передбачених на оплату судового збору не виправдовує бездіяльність уповноваженого органу щодо захисту суспільно-значимих відносин пов`язаних з використанням земель водного фонду та необхідності виконання зобов`язань в частині наповнення надходжень до державного бюджету. Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи позивача про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом про повернення земельної ділянки через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт не звернення до суду сільської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості, громадян - членів територіальної громади с. Городище та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства да. практиці Європейського суду з прав людини. Підставою для представництва інтересів держави є об`єктивна обставина порушення інтересів держави у зв`язку з бездіяльністю позивача, яка полягає у відсутності активних дій (підготовка апеляційної скарги, сплата судового збору тощо), спрямованих на звернення до суду з апеляційною скаргою про оскарження рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2022 у справі № 911/54/22. Вказане свідчить про те, що з боку позивача має місце усвідомлена пасивна поведінка, результатом чого є нездійснення саме суб`єктом владних повноважень захисту інтересів держави, а тому у розумінні ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» надає право прокурору здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом вступу у справу № 911/54/22 оскаржуючи судове рішення в апеляційному порядку. В силу положень ст. 2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством. Завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною (ст.1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»). Також, пунктом «е» ч.1 ст. 41 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. У відповідності до приписів ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної. забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Підсумовуючи все вищевикладене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені вище обставини беззаперечно вказують на наявність виключних підстав та обставин для вжиття заходів представницького характеру саме Київською обласною прокуратурою в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу, в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2022 у справі № 911/54/22. Щодо суті позовних вимог колегія суддів дійшла наступних висновків. Як зазначено вище, на підставі доручення Прем`єр Міністра України від 09.03.2021 № 50528/16/1-20, листа Державної екологічної інспекції України було видано наказ Державною екологічною інспекції Столичного округу № 254-П від 17.03.2021 про проведення позапланової перевірки (копія наказу наявна у матеріалах справи. вирішено утворити інспекційну групу з проведення позапланової перевірки, якій у період з 22.03.2021 по 02.04.2021 доручено здійснити перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства КП "Броваритепловодоенергія". За результатами проведення позапланового заходу складено акт перевірки від 02.04.2021 № 02-640, відповідно до якого позивачем виявлено ряд порушень вимог природоохоронного законодавства, зокрема не дотримання КП «Броваритепловодоенергія» норм граничного допустимого скиду забруднюючих речовин із зворотними водами після споруд повного біологічного очищення стічних вод у р. Красилівка, р. Трубіж, басейн р. Дніпро пункту 3 частини першої статті 44 Водного кодексу України. В акті перевірки вказано, що зафіксовано перевищення нормативу ГДС у порівнянні з Дозволом на спеціальне водокористування КП «Броваритепловодоенергія», виданого 21.12.2018 № 618/КВ/49д-18 Державним агентством водних ресурсів України, за показниками: амоній (азот амонійний) у 9 раз; нітрит-іони у 1,5 рази; завислі речовини у 12,6 раз; ХСК (хімічне споживання кисню) у 3,2 рази. З метою усунення встановлених під час перевірки порушень посадовими особами Інспекції винесено припис від 02.04.2021 № 02-640. За результатами проведення наступного позапланового заходу складено акт перевірки від 30.08.2021 № 02-1024, яким закріплено, що допущено часткове невиконання припису від 02.04.2021. Також інспекцією складено протокол про адміністративне правопорушення 29.03.2021 № 00771 та постанова про накладення адміністративного стягнення № 000694. У протоколі вказано, що внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства державі заподіяна шкода, збитки будуть розраховані відповідно до методики. Вказана постанова не оскаржувалася та виконана повністю шляхом сплати передбачених штрафних санкцій. В ході проведення перевірок позивачем здійснені відбори проб води, які зафіксовані у відповідних актах. На підставі цих актів відділом інструментально-лабораторного контролю інспекції складені протоколи вимірювання показників складу та властивостей вод з деталізованими результатами вимірювання: - протокол вимірювання К® 01-21 від 29.03.2021 відобразив показники складу та властивостей вод, проби яких отримані відповідно до акту відбору проб №02-21 від 23.03.2021; - протокол вимірювання № 02-21 від 05.04.2021 відобразив показники складу та властивостей вод, проби яких отримані відповідно до акту відбору проб №03-21 від 29.03.2021; - протокол вимірювання № 43-21 від 30.08.2021 відобразив показники складу та властивостей вод, проби яких отримані відповідно до акту відбору проб №43-21 від 25.08.2021. З метою досудового врегулювання спору Державна екологічна інспекція столичного округу звернулась до КП «Броваритепловодоенергія» з претензією від 16.09.2021 № 89/08-06 про відшкодування заподіяних державі збитків у розмірі 3 440 142, 89 грн. (до претензії доданий розрахунок збитків, здійснений на підставі пункту 7.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів). Відповіді на претензію не надано, оплата щодо заявлених збитків відповідачем не проводилась, відповідач відмовився у добровільному порядку відшкодовувати збитки, що стало причиною звернення до суду. Судом першої інстанції на підставі наявних у справі документів встановлено, що Державною екологічною інспекцією Столичного округу в межах наданих їй повноважень проведено перевірки на предмет дотримання відповідачем природоохоронного законодавства. Разом з тим, судом перевірено твердження відповідача щодо порушення встановлених законом вимог складення актів відбору проб води та протоколів вимірювання. Судом першої інстанції підтверджено, що у актах відбору проб вод № 02-21 від 23.03.2021 та № 43-21 від 25.08.2021 наявні всі істотні реквізити для можливості проведення в подальшому досліджень, зокрема такі: дата та час відбору, номери проб, точки та місця відбору, відомості щодо умов відбору, час та дата доставки проб для проведення вимірювань, висновок щодо придатності проб для вимірювання, підпис прізвище та ініціали особи, якій доставлено проби для вимірювань. Також Господарським судом Київської області досліджено два протоколи вимірювання показників проб води, які отримані належним чином, оформлені належним чином у визначених законом порядку та формі. Водночас, судом першої інстанції виявлено ряд недоліків, допущених при оформленні акту відбору проб вод № 03-21 від 29.03.2021. - Судом вказано, що у зазначеному акті, у спеціально відведеному для цього рядку бланку, відсутній запис щодо дати та часу доставления проб для проведення вимірювань. Також в акті не зазначено про відсутність чи наявність зауважень щодо стану проб і записів, не вказано про придатність чи непридатність проб для вимірювання та відсутній підпис особи, що приймала проби для проведення вимірювань. Колегія суддів звертає увагу, що у порушення вимог ст. 236 ГПК України судом першої інстанції не у повній мірі надано оцінку доводам позивача про те, що незважаючи на відсутність в акті відбору проб вод від 29.03.2022 № 03-21 дати та часу доставки проб для вимірювань, записів щодо придатності чи непридатності проб для проведення вимірювань, підпису та прізвища особи, якій були доставлені, проби для вимірювань, у наданих до суду копіях журналу «Води поверхневі, підземні, зворотні. Реєстрація проб», датою відбору /доставки вказано 29.03.2021. Також, у журналі «Води поверхневі, підземні, зворотні. Реєстрація проб» датою вимірювання за показниками (крім БСК5, сухий залишок, завислі речовини) зазначено 29.03.2021. Для виконання деяких вимірювань розчини хімічних реактивів готуються у день виконання вимірювань. Так, наприклад, для виконання вимірювань масової концентрації розчинених амоній-іонів за МВВ 081/12-0106-03 використовується реактив Неслера у кількості 1 см3 на кожне вимірювання. У журналі «Води поверхневі, підземні, зворотні. Приготування розчинів хімічних реактивів» є запис, що реактив Неслера у кількості 3 см3 використано 29.03.2021, що відповідає проведенню вимірювань проб вод, відібраних у відповідача (інших проб та вимірювань 29.03.2021 не проводилося). Також, методиками виконання вимірювань встановлюються вимоги до відбору та консервування проб. Так, відповідно до: п. 8.5. МВВ № 081/12-0106-03 «Поверхневі, підземні та зворотні води. Методика виконання вимірювань масової концентрації амоній іонів фотоколориметричним методом з реактивом Неслера» встановлюється, що аналіз виконують не пізніше 2 діб з моменту відбору за умови зберігання проби у холодильнику при 3-5°С. Вимірювання проводилися 29.03.2021. п. 8.3 МВВ 081/12-0004-01 «Поверхневі та очищені стічні води. Методика виконання вимірювань масової концентрації хлоридів методом аргентометричного титрування» зазначено, що проби не консервують. їх можна зберігати при кімнатній температурі. Вимірювання проводилося 29.03.2021. п. 8.8 МВВ 081/12-0647-09 «Води зворотні, поверхневі, підземні. Методика виконання вимірювань масової концентрації хімічного споживання кисню спектрофотометричним методом» зазначено, що відбір проб проводять у день аналізу. Допускається зберігання проб у холодильнику за температури від 2°С до 8°С не більше 24 годин. Вимірювання проводилися 29.03.2021. п. 8.3 МВВ 081/12-0310-06 «Поверхневі, підземні та зворотні води. Методика визначення біохімічного споживання кисню після п днів (БСК) за допомогою оксимета» зазначено, що «Проби для визначення БСКп не консервують. Якщо обробити пробу відразу неможливо, її доставляють в лабораторію в герметично закритій посудині, обкладеній льодом і зберігають у холодильнику при 0-4°С до завершення аналізу. Починати визначення БСКn слід якомога швидше після відбору проби, бажано протягом 24 годин». п. 5.3 ІСНД 211.1.4.023-95 «Методика фотометричного визначення нітріт- іонів з реактивом Гріса в поверхневих та очищених стічних водах» зазначено, що «Нестійкість нітритів вимагає проведення їх визначення зразу ж після відбору проби. Якщо це неможливо, пробу консервують на 1-2 доби з додаванням 2-4 см3 хлороформу, або 40 мг хлориду ртуті (II) на 1 см3, та охолоджуванням до З-4°С». Разом з тим, у п. 3.2.6 Додавання концентратів ДСТУ ISO 5667-3-2001 зазначено, що використовувати хлорид ртуті (II) неприпустимо. Необхідно пам`ятати, що конкретні консерванти (наприклад, кислоти, хлороформ) треба використовувати обережно, беручи до уваги їхню небезпечність для здоров`я. Оскільки термін «відразу ж після відбору» не є чіткім визначенням часу, а визначення нітритів за КНД 211.1.4.023-95 вимагає приготування розчинів та використання засобів вимірювання в умовах лабораторії, проби консервувалися згідно вимог п.3.2.4.1 чинного ДСТУ ISO 5667-3-2001, в якому вказано, що просте охолоджування (у льоді, що розтає, або в холодильнику за температури від 2°С до 5°С) і зберігання проби в темному місці, є достатнім для консервування проби на період до початку аналізування. Охолоджування не можна використовувати для довгих термінів зберігання, особливо у випадку з пробами стічних вод. В таблиці 1 «Головні способи консервування проб. Фізично-хімічний і хімічний аналізи» ДСТУ ISO 5667-3-2001 вказано, що способом консервування проб для визначення нітритів є охолодження до температури від 2°С до 5°С. Максимальний рекомендований час консервування перед аналізуванням складає 24 години. Вимірювання проводилися 29.03.2021. п. 5.2 КНД 211.1.4.039-95 «Методика гравіметричного визначення завислих (суспендованих) речовин в природних і стічних водах» зазначено, що пробу води не консервують, визначення виконують не пізніше, ніж через добу. Форми журналів, що використовуються у Відділі інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції Столичного округу, затверджені наказом Державної екологічної інспекції України «Про запровадження форм робочих журналів підрозділів інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції України та територіальних органів Держекоінспекції України» від 26.03.2014 №

27. Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів дійшла до переконання, що надані до суду копії журналу «Води поверхневі, підземні, зворотні. Приготування розчинів хімічних реактивів» доводять, що дослідження проб води здійснювалося у день їх відібрання, що повністю відповідає зазначеній вище процедурі такого дослідження, яке в деяких випадках має бути проведене протягом доби з моменту відібрання проб води. При цьому, спростовуючи висновки суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що сам факт проведення дослідження свідчить про те, що до Відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції Столичного округу доставлено зразки проб води, придатні до дослідження. Таким чином, зазначені копії Журналу є належними та допустимими доказами, що дають підстави у сукупності з іншими матеріалами дійти висновку про спричинення збитків навколишньому природному середовищу на зазначену суму та повністю компенсують недоліки акту відбору проб вод від 29.03.2021 №03-21. Отже, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку, що надані позивачем копії вказаного журналу не можуть компенсувати недоліки акту. У свою чергу, судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні вказано, що показники складу проб, зафіксовані в протоколі від 05.04.2021 № 02-21, що здійснені на основі акту відбору проб вод від 29.03.2021 № 03-21, до уваги братися не можуть, зокрема з підстав відсутності в акті від 29.03.2021 відомостей про придатність відібраних проб для проведення досліджень. Водночас, поза увагою суду першої інстанції залишилися доводи позивача, що відразу після відбору проб стічних вод вони були поміщені у контейнер ізометричний пластиковий з акумуляторами холоду для охолодження, про що свідчить запис «охолодження» у графі «Відомості про попередню обробку проби» у акті відбору проб вод від 29.03.2021 №03-21, засвідчений представником відповідача, а саме заступником головного інженера Зваженко О.В. Колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять зауваження до відбору проб, їх транспортування та заповнення акту відбору з боку відповідача. Температура води при відборі проб не вимірювалася, оскільки Дозволом нормується літня температура води скиду. Крім того, в протоколі від 05.04.2022 02-21 в графі «дати відбору та вимірювання» зазначено « 23.03.2021/23.03-29.03.2021», що означає, що проби відібрані 23.03.2021, а вимірювання проводилися з 23.03.2021 по 29.03.2021 відповідно до методики виконання вимірювань. Точна дата вимірювань по кожному показнику вказується в журналі, «Води поверхневі, підземні, зворотні. Результати вимірювання»., 29.03,2021 - це дата вимірювання БСК-5 (МВВ 081/12-0310-06). Разом з тим, необхідно зазначити, що дійсно пунктом 2.4 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів визначено: з моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів Г`ДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох, разів. Водночас, до суду першої інстанції подані три акти відбору від 29.03.2021, 23.03.2021 та від 25.08.2021, один з яких судом першої інстанції помилково та передчасно визнано «дефектним», оскільки, зазначений висновок суду спростовується наведеними вище доводами. Отже, як вбачається із вищевикладеного, з березня 2021 року по серпень 2021 року відповідачем продовжувався скид стічних вод до водного об`єкта з перевищенням встановлених у дозволі на спеціальне водокористування нормативів гранично допустимих викидів, що підтверджується відповідними лабораторними дослідженнями. Статтею 13 Конституції України передбачено, що атмосферне повітря є об`єктом права власності українського народу Відповідно до положень Законів України «Про охорону атмосферного повітря» та «Про основні засади (стратегію) держаної екологічної політики України на період до 2030 року» атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища. Стаття 50 Конституції України, ст. 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст. 26 «Основи законодавства України про охорону здоров`я» гарантують право кожного на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди Статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Згідно з ч. 1 ст. 69 Закону України від «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із скаржником, що проявивши надмірний формалізм, залишивши поза увагою надані докази, що дають підстави дійти висновку про дійсне спричинення шкоди навколишньому природному середовищу, суд першої інстанції своїм рішенням фактично звільнив порушника від обов`язку відшкодувати шкоду довкіллю. Також слід зазначити, що Броварською окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42020111130000090 від 17.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 236 КК України. Під час досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що директором комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія» Голубовським Г.П. спільно з головним інженером підприємства Скочелясом О.О. та іншими службовими особами підприємства допущено порушення правил екологічної безпеки під час експлуатації очисних споруд КП «Броваритепловодоенергія», розташованих на землях Красилівської сільської ради Броварського району Київської області, чим спричинено екологічне забруднення значних територій та інші тяжкі наслідки. Підсумовуючи все вищевикладене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, у зв`язку із чим із відповідача на користь позивача підлягає до стягнення збитків на загальну суму 3 440 142, 89 грн. Зважаючи на вищевикладені обставини, клопотання прокурора про закриття провадження, у зв`язку із відсутністю предмету спору та повернення сплаченого судового збору задоволенню не підлягають. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України. Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі та доповненнях до неї, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України), у зв`язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог. Розподіл судових витрат Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції столичного округу на рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2022 у справі №911/54/22 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2022 у справі №911/54/22 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

4. Стягнути з Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області "Броваритепловодоенергія" (07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Грушевського, 3-а, код ЄДРПОУ 13711949) на користь Державної екологічної інспекції столичного округу (03035, м. Київ, вул. Солом`янська, 1, код ЄДРПОУ 42163667) 3 440 142 (три мільйони чотириста сорок тисяч сто сорок дві) грн. 89 коп. збитків та 51 602 (п`ятдесят одну тисячу шістсот дві) грн. 14 коп. судового збору за подання позовної заяви.

5. Стягнути з Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області "Броваритепловодоенергія" (07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Грушевського, 3-а, код ЄДРПОУ 13711949) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 27/2, код ЄДРПОУ 02909996) 77 403 (сімдесят сім тисяч чотириста три) грн. 22коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Видачу наказів доручити Господарському суду Київської області.

7. Матеріали справи №911/54/22 повернути до Господарського суду Київської області. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст підписано 16.10.2023. Головуючий суддя Б.О. Ткаченко Судді О.М. Гаврилюк В.В. Сулім

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»