Постанова Київський апеляційний суд № 359/5136/23

Справа № 359/5136/23 суддя в І-й інстанції Вознюк С.М. Провадження № 33/824/3876/2023 суддя в ІІ-й інстанції Фінагеєв В.О. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А Іменем України 09 жовтня 2023 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 23 травня 2023 року серії ААД № 443687 23 травня 2023 року о 01 год. 50 хв. в м. Бориспіль по вул. Головатого 3, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Renault Megane» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, нечітка вимова. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.. Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. Ухвалюючи оскаржувану постанову, місцевий суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову місцевого суду через порушення норм матеріального та процесуального права та закрити провадження у справі через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення від 23 травня 2023 року, було зазначено, що водій керував транспортним засобом з «явними ознаками алкогольного сп`яніння», а не «в стані алкогольного сп`яніння», як визначено в ч. 1 ст. 130 КУпАП та в п. 2.9а ПДР. Тому, склад правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП та п. 2.9а ПДР. Крім того, особистий огляд ОСОБА_1 на предмет вживання алкоголю чи виявлення стану алкогольного сп`яніння працівниками поліції не проводився, тому зазначені в протоколі ознаки сп`яніння, а саме - запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, нечітка вимова, надумані та не відповідають дійсності. При спілкуванні з поліцейськими в присутності інших працівників поліції, свідків, ОСОБА_1 намагався надати працівникам поліції свої пояснення щодо керування транспортним засобом, та необхідності виконання маневру заднього ходу транспортним засобом в районі майданчика для паркування транспортних засобів в районі будинку 3 по вул. Головатого міста Бориспіль, але не був почутий працівником поліції, тим самим був позбавлений можливості надати вільні письмові пояснення щодо затримання. Від проходження медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння до закладу охорони здоров`я розташованого у місті Борисполі не відмовлявся і в подальшому був оглянутий лікарями КНП «ББЛІЛ». Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів складений з порушеннями. В графі «огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, нечітка вимова, не зазначена процедура та зафіксовано іншу назву газоаналізатора алкотеста. При тих обставинах, що ОСОБА_1 постійно відволікали інші працівники поліції, він був позбавлений можливості пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічного засобу, але він наполягав присутнім на місці події щодо направлення його до Бориспільського КНП «ББЛІЛ» для огляду лікарями. Також, в акті у графі - «свідки огляду: П.І.Б» зазначено - БК-476414 та БК-471878, але при ознайомлені з матеріалами адміністративної справи ці докази відсутні. На а/с-5 матеріалів адміністративної справи міститься рапорт поліцейського 3 роти БПП в місті Борисполі УПП у Київській області рядового поліції Уртадо Нещенко Беатріс, який зазначив, що ним особисто виявлено під час спілкування з ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, хитка хода. В нижній частині рапорту зазначено, що подія фіксувалась на БК- 475303;471878;475735;476414, а до суду були направлені зовсім інші БК-475303 та 471144. Тому складений рапорт поліцейським, роти 3 БПП в місті Борисполі УПП у Київській області рядовим поліції Уртадо Нещенко Беатріс слід вважати неналежним доказом. Також, при огляді відео файлу за №-475303 від 23 травня 2023 року стороною захисту було встановлено, що має місце переривання відео запису, відеозапис піддавався монтажу, а також має місце втручання осіб з метою знищення зображення в режимі часу деяких моментів, які доводять про грубі порушення працівниками поліції норм матеріального та процесуального права. Складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам діючого законодавства України, оскільки в ньому невірно викладені обставини подій від 23 травня 2023 року, відносно керування в стані алкогольного сп`яніння, однак, цей факт жодним чином не відповідає встановленим обставинам. Наведене вище у своїй сукупності викликає сумнів у доведеності факту саме того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки це є невід`ємною складовою об`єктивної сторони даного правопорушення. Поліцейськими було порушено процедуру огляду на стан алкогольного сп`яніння, що свідчить про недійсність такого огляду і відсутність підстав для притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. ОСОБА_1 також подав заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, в якій просить визнати поважними прочини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити його. Заява обґрунтована тим, що у протоколі про адміністративне правопорушення працівником поліції невірно зазначено місце проживання ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_2 , що не відповідає дійсності так як він проживає за адресою: АДРЕСА_1 . З цих підстав, письмові повідомлення про розгляд справи йому не надходили та належним чином він не був повідомлений. Також, у зв`язку неналежним повідомлення про час та дату розгляду справи, ОСОБА_1 з поважних причин пропустив строки оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 289 КУпАП. Апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи ОСОБА_1 щодо поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2023 року з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Судом встановлено, що розгляд справи відбувся за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. В матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_1 про час та дату розгляду справи. В матеріалах справи містяться конверти із рекомендованими повідомленнями адресовані ОСОБА_1 , які повернулись до суду не врученими, що не може свідчити про належне повідомлення останнього про час та дату розгляду справи. У відповідності до вимог ч. 1 ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Зазначених вимог місцевий суд не дотримався та не направив копію постанови ОСОБА_1 . За таких обставин, право особи на апеляційне оскарження судового рішення, про ухвалення якого вона не знала, має бути забезпечене шляхом поновлення пропущеного з поважних причин строку. Дослідивши матеріали провадження, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника - Осипчука С.М., перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Як вбачається з матеріалів справи, місцевий суд дотримався вищезазначених вимог закону та дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного. Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність. Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому. Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Така відмова зафіксована працівниками поліції на відеокамеру. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наявними у справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 443687 від 23 травня 2023 року; відеозаписами з боді-камери інспектора поліції. В апеляційній скарзі та під час перегляду справи в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 зокрема вказував про те, що не керував транспортирним засобом. При цьому, вказує, що перебував у нерухомому транспортному засобі разом з дружиною та намагався пояснити працівникам поліції необхідність здійснення маневру для паркування. Зазначені доводи не ґрунтуються на наявних у справі доказах та спростовуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського 475303, з якого вбачається, що під час комендантської години працівниками поліції виявлено транспортний засіб «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився ОСОБА_1 . У зв`язку з порушенням останнім комендантської години працівники поліції пред`явили останньому вимогу надати документи для встановлення його особи та припаркувати транспортний засіб належним чином, оскільки останній загороджував проїзд іншим транспортним засобам. Як пояснив ОСОБА_1 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, за кермом автомобіля він сидів в тверезому стані, до цього алкогольних напоїв не вживав, а тому, в силу вимог чинного законодавства України в нього не було перешкод в можливості керування транспортним засобом, в тому числі і в можливості перепаркувати автомобіль у відповідності до вимог правил дорожнього руху. Отже, здійснивши рух заднім ходом, та припаркувавши автомобіль таким чином, щоб він не створював перешкод у русі, очевидним є факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Зазначені дії зафіксовані на відео, що долучені до матеріалів справи. Таким чином повністю спростовуються доводи апеляційної скарги в частині не керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Також, ОСОБА_1 вказує про те, особистий огляд його на предмет вживання алкоголю чи виявлення стану алкогольного сп`яніння працівниками поліції не проводився, тому зазначені в протоколі ознаки сп`яніння, а саме - запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, нечітка вимова, надумані та не відповідають дійсності. Вказує, що від проходження медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння до закладу охорони здоров`я розташованого у місті Борисполі не відмовлявся і в подальшому був оглянутий лікарями КНП «ББЛІЛ». Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 також пояснила суду, що її чоловік - ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння та що працівниками поліції було неправомірно складено протокол про адміністративне правопорушення. Однак, такі доводи також є необґрунтованими та спростовуються наявним у матеріалах справи відеозаписом. Так, відеозаписом з камери поліцейського підтверджується вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відеозапис відображає чітку і логічну послідовність дій, а також спілкування співробітників поліції із водієм в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні. Як зазначено раніше, працівниками поліції під час комендантської години було виявлено автомобіль, за кермом якого був ОСОБА_1 , що був припаркований з порушенням правил дорожнього руху, а саме перешкоджав рух іншим транспортним засобам (п. 15.2 ПДР). На пропозицію працівника поліції перепаркувати автомобіль, ОСОБА_1 погодився та здійснюючи рух заднім ходом, добровільно переставив автомобіль таким чином, щоб він не загороджував проїзд. При цьому, ОСОБА_1 не вказував працівникам поліції, що він не має можливості керувати транспортним засобом через алкогольне сп`яніння, а, відтак, просто сидить в авто, не маючи наміру і можливості ним керувати. Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Зі змісту зазначеної норми вбачається, що у працівника поліції виникає право візуально перевірити наявність ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння у водія. Разом з тим, у разі наявності підстав вважати, що такі ознаки наявні, поліцейський пропонує водієві пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки чи в закладі охорони здоров`я, а водій зобов`язаний пройти такий огляд, для підтвердження чи спростування зазначених обставин. Оскільки, після зупинки автомобіля та спілкування з ОСОБА_1 у працівників поліції виникли підстави вважати, що водій перебуває у стані алкогольного сп`яніння, о 02 год. 15 хв. працівником поліції неодноразово було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер, або в закладі охорони здоров`я. Разом з тим, ОСОБА_1 почав вчиняти дії направлені на ухилення від надання працівникам поліції відповіді та неодноразово вказував, що не був за кермом та взагалі не керував транспортним засобом. Такі дії ОСОБА_1 були розцінені працівниками поліції як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я. Відтак, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду, що працівниками поліції на відеокамеру було зафіксовано факт однозначної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу так і в закладі охорони здоров`я, внаслідок чого, правомірно було складено протокол щодо порушення останнім вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. В даному випадку відмова водія пройти огляд на стан сп`яніння, яка мотивована обставиною, яка очевидно не існує, а саме відсутністю факту керування транспортним засобом, судом вірно кваліфікована, як порушення п. 2.5 ПДД, що має наслідком відповідальність, визначену ч. 1 ст. 130 КУпАП Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів, апеляційний суд дійшов висновку, що твердження ОСОБА_1 та його захисниказ приводу відсутності в діях останнього ознак правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції доказів у справі про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності. Враховуючи зазначене, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушень місцевим судом норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, які б мали своїм наслідком скасування постанови, висновки суду доводами апеляційної скарги не спростовані, а, відтак, підстави для скасування постанови суду відсутні. Керуючись ст. 245, п.1 ч.1 ст. 247, ст. 280, 294 КУпАП, суд, - П О С Т А Н О В И В: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2023 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.О. Фінагеєв