Постанова Харківський апеляційний суд № 639/3250/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 639/3250/23 Головуючий І інстанції Мілов Д.В. Провадження № 33/818/814/23 Суддя доповідач Гєрцик Р.В. Категорія: ч.1 ст.156 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 жовтня 2023 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Гєрцика Р.В. секретаря судового засідання Мацегори О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків апеляційну скаргу захисника Мирошниченка М.П. на постанову судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 06 липня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.156 КУпАП, щодо ОСОБА_1 - в с т а н о в и в : Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини Згідно постанови судді, 09.06.2023 о 18-40 год. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , у кіоску порушив правила торгівлі тютюновими виробами, а саме: здійснив продаж цигарок без марок акцизного податку. Постановою судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 06 липня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 гривень 00 копійок зконфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.та стягнуто судовий збір в розмірі 536 грн 80 коп. Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала В апеляційній скарзі захисник Мирошниченко П.П. просить постанову судді скасувати як необґрунтовану та незаконну, таку, що не відповідає фактичним обставинам справи, винести нову постанову, якою провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. В обґрунтування заявлених апеляційних вимог посилається на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення чітко не вказано, у чому саме полягає протиправність дій ОСОБА_1 , адже не вказано нормативно правового акту, норми якого нібито були порушені ОСОБА_1 , те, що в матеріалах справи не міститься будь-яких достатніх та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, а саме не доведено факту здійснення торгівлі, а документи, що були надані працівником поліції, не містять у собі жодного доказового значення та взагалі виникають сумніви щодо належності та правильності їх складання та щодо самої законності дій працівника поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, а також, враховуючи відсутність об`єктивної сторони адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП. Мотиви суду До початку судового розгляду захисник Мирошниченко М.П. подав до апеляційного суду заяву, в якій просить провести судовий розгляд без його участі та без участі ОСОБА_2 та задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі. Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків. Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. В розумінні ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення є кримінальним провадженням, тому до таких справ за аналогією можливо застосувати принципи кримінального процесу. А відтак, у справах про адміністративні правопорушення, на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа, та потерпілий додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості. Поширення стандартів кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення, безсумнівно, зумовлює необхідність дотримання особливих вимог до процедури збирання, подання та оцінки доказів, а також до вмотивованості судових рішень, які у разі визнання особи винною повинні містити відповідні достатні мотиви, які дали змогу спростувати презумпцію невинуватості та призначити пропорційне вчиненому покарання. У рішенні у справі «Олег Колесник проти України» ЄСПЛ вказав, що вимоги пункту 3 статті 6 Конвенції слід розглядати як конкретні аспекти права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, і завдання суду полягає у тому, щоб з`ясувати, чи був увесь зазначений процес, включно зі способом, у який здійснювався збір доказів, «справедливим» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції. Виходячи зі змісту ст.7,245,279,280 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст.258 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі, після його складання особа вважається притягнутою до адміністративної відповідальності. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення повинен чітко відповідати приписам ст.256 КУпАП, особливо в частині викладення фабули правопорушення, яка, як зазначено вище фактично є обвинуваченням. При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, до нього висуваються певні вимоги, а обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд, згідно загальних засад судочинства. Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення. У рішенні Європейського суду у справі «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року відображено послідовну рекомендацію цієї міжнародної установи про пріоритетність неформального розуміння поняття «обвинувачення» національними судами. Положеннями ст.9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Склад правопорушення - сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для притягнення суб`єкта правопорушення до адміністративної відповідальності. Частина 1 ст.156 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку. Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, а також у сфері охорони здоров`я населення. Зазначені відносини регулюються Законами України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», Податковим кодексом України, «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» та іншими нормативно-правовими актами. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП полягає у здійсненні роздрібної або оптової торгівлі, зокрема, імпорт або експорт, торгівлі спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору. Торгівля зазначеними виробами може бути оптовою або роздрібною. При цьому, оптова торгівля, це діяльність з придбання для наступної їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб`єктам підприємницької діяльності, а роздрібна торгівля, це діяльність з продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, зокрема на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування. Відповідно до національного закону тютюнові вироби маркуються марками акцизного збору - спеціальними знаками, наявність яких підтверджує сплату акцизного збору, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Захисником в апеляційній скарзі вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП заперечується. Однак, такі доводи захисника суд апеляційної інстанції сприймає критично та вважає таку позицію обраною лінією захисту особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 09.06.2023 о 18-40 год. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , у кіоску порушив правила торгівлі тютюновими виробами, а саме: здійснив продаж цигарок без марок акцизного податку. Крім того, факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 крім протоколу, також підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме: - письмовими поясненнями ОСОБА_1 , відповідно до яких він власноручно зазначив про те, що 09.06.2023 року знаходився у кіоску за адресою: АДРЕСА_1 , куди зайшов молодий чоловік та він продав йому дві пачки цигарок без марок акцизного податку та через деякий час до кіоску зайшли працівники поліції; - протоколом вилучення від 09.06.2023 року; - копією письмових пояснень свідка ОСОБА_3 від 09.06.2023 року, відповідно до яких 09.06.2023 року він зайшов до кіоску за адресою: АДРЕСА_1 , де придбав дві пачки цигарок по 50 грн. за кожну без марок акцизного податку; - копією ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_4 від 25.11.2022 з терміном дії від 27.11.2022 до 27.11.2023; - копією платіжної інструкції; - копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Твердження апелянта про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого правопорушення, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, який саме нормативний акт порушено є безпідставним, оскільки апеляційний суд вважає, що диспозиція ч.1 ст.156 КУпАПвказує пряму заборону на торгівлю тютюновими виробами саме без марок акцизного податку, а тому в даному випадку не зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення спеціального закону, на думку апеляційного суду, не можна визнати істотним порушенням, таким, що є безумовною підставою для скасування судового рішення. Також, не є таким, що вказує про недопустимість в якості належного доказу протокол про адміністративне правопорушення у зв`язку із тим, що в фабулі протоколу не вказано, яку саме роздрібну чи оптову торгівлю тютюновими виробами здійснював нібито ОСОБА_1 , оскільки адміністративна відповідальність за ч.1 ст.156 КУпАП наступає саме за торгівлю товарами, які не мають марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку, не зважаючи на те, в якій кількості здійснено продаж та у який спосіб. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений сч.1ст.156 КУпАП. Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Згідно зі ст.33 КУпАП, при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення ОСОБА_1 було накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог статей 23, 33 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.156 КУпАП. За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а постанова судді першої інстанції, в свою чергу, є законною та обґрунтованою, у зв`язку із чим відсутні підстави для її скасування або зміни. Керуючись ст. 294 КУпАП,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Мирошниченка М.П. залишити без задоволення. Постанову судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 06 липня 2023 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Р.В. Гєрцик