Постанова Полтавський апеляційний суд № 643/11912/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 643/11912/21 Номер провадження 33/814/356/23Головуючий у 1-й інстанції Довготько Т.М. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 жовтня 2023 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Кошми О.Г. поданої в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Московського районного суду м.Харкова від 29 жовтня 2021 року, - В С Т А Н О В И В: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, неодруженого, має інвалідність 3 групи, працюючого у виробничому підрозділі Харківської вагонної дільниці філії «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця» експедитором, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 454 гривень. За постановою судді, 21 червня 2021 року приблизно о 13-10 годині в м.Харкові водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Volkswagen Golf д.н. НОМЕР_1 по Салтівському Шосе, 147А/1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, бліде обличчя. Водій ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОНД» відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України. Не погоджуючись з вказаним рішенням, адвокат Кошма О.Г. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає про те, що суддею при прийняті рішення по суті допущено порушення норм КУпАП, а саме суддя прийняв рішення у виді резолютивної частини постанови. Суд задовольняючи клопотання про витребування інформації з УПП в Харківській області про несправність відео реєстратора, безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про надання часу для подачі доказів по справі та безпідставно не викликав для допиту працівників поліції. Судом не надано жодної оцінки тому, що ОСОБА_1 спершу погодився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, але відеозапис подальшого перебігу подій відсутній. ОСОБА_1 та його адвокат Кошма О.Г., будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце судового розгляду, у судове засідання не з`явилися, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи до суду не подавали, за таких обставин, вважаю за можливе судовий розгляд проводити без участі ОСОБА_1 та його захисника. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є обгрунтованими та відповідають фактичним обставинам справи. Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП. За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №110440 від 21 червня 2021 року, направлення на огляд водія ТЗ до закладу охорони здоров`я, пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 21 червня 2021 року, які підтвердили факт відмови ОСОБА_1 в їх присутності від проходження запропонованого огляду на стан сп`яніння, рапорт поліцейського, згідно яких у ОСОБА_1 маються ознаки наркотичного сп`яніння та він відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Апеляційний судом було досліджено відеозапис з нагрудної камери інспектора поліції, відповідно до якого інспектор поліції пропонував пройти ОСОБА_1 огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, від якого останній в присутності двох свідків відмовився. Таким чином, висновки суду першої інстанції про встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, оскільки судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичного сп`яніння. Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву та давали суду підстави для висновку про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачена можливість складання та оголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, проте апеляційний суд вважає, що в даному випадку судом можливе застосування аналогії закону та положення найближчої галузі права, тобто кримінального процесуального закону, зокрема ч. 2 ст. 376 КПК України З огляду на викладене, оскільки складання судового рішення у формі постанови вимагало значного часу у суді першої інстанції, який обмежився складенням і оголошенням його вступної та резолютивної частини, то такі дії суду не свідчать про незаконність постанови судді. З наведених підстав, апеляційний суд не приймає до уваги доводи адвоката щодо незаконності постанови судді. Посилання апелянта, як на підставу скасування постанови суду, на те, що суддею допущено обмеження прав адвоката на подачу доказів по справі, оскільки безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про надання часу для подачі доказів по справі, не є підставою для скасування прийнятого по справі рішення, адже з матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції правильно оцінив наявні у справі докази та дійшов обґрунтованих висновків про їх достатність для висновків про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за обставин зазначених у протоколі. Окрім того, як вбачається з матеріалів, розгляд справи в суді першої інстанції за участі захисника тривав з липня 2021, та рішення судом постановлено 29.10.2021, тобто сторона захисту мала достатньо часу для надання до суду необхідних доказів. Крім того, апеляційним судом встановлено, що судом першої інстанції вживалися заходи для виклику працівників поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до суду для дачі, однак їх неявка не може слугувати підставою для скасування постанови судді. Доводи адвоката про те, що відеозапис наданий працівниками поліції фрагментально, нарізками з різних моментів, не спростовують фактичних обставин справи та підтверджують факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження запропонованого огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Також встановлено, що, хоча відеозапис з бодікамери працівника поліції є не безперервним, проте будь-якого підроблення, псування чи спотворення запису під час апеляційного розгляду не виявлено. Не зазначає про таке і апелянт. Таким чином, відеозапис у повній мірі узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи. Доказів, які б свідчили про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи апелянт не надав. Апеляційний суд дійшов висновку, що визнаючи ОСОБА_1 винуватим за ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, які походять з різних джерел, але узгоджуються між собою, та надав їм належну правову оцінку. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України та притягнуто його за ч.1 ст.130 КУпАП до відповідальності, а тому посилання апелянта на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними, а тому, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу адвоката Кошми О.Г. поданої в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Московського районного суду м.Харкова від 29 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_1 без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду В.М. Герасименко