Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/5696/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/5696/23 Перша інстанція: суддя Стефанов С.О., повний текст судового рішення складено 19.06.2023, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Кравченка К.В., судді Джабурія О.В., судді Вербицької Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: У березні 2023 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі відповідач, ГУ ПФУ), в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови у поверненні безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло та не направлення подання до Управління Державної казначейської служби України; - зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області підготувати і направити подання до ГУ ДКСУ в Одеській області для повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 26592,80 грн., сплаченого згідно з квитанцією від 24.05.2022 року №ПН7630 та квитанцією №ПН7630Р. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 року позов задоволено. Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 року заяву задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму судових витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 5000,00 грн.. Не погоджуючись з вказаним рішенням, ГУ ПФУ в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного. З матеріалів справи вбачається, що13.06.2023 року ОСОБА_2 на адресу суду першої інстанції було направлено заяву про винесення додаткового рішення, яким заявник просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.. До вказаної заяви представник позивача додав докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а саме: - копію рахунку №01/12/06/23 від 12.06.2023 року на суму 10000,00 грн.; - копію додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги №1-Ф/23 від 08.03.2023 року; - копію акту прийняття-передачі наданих послуг №1 до договору про надання правової допомоги №1-Ф/23 від 08.03.2023 року; - копію договору про надання правової допомоги №01-Ф/23 від 08.03.2023 року. Згідно копії акту прийняття-передачі наданих послуг №1 адвокатом надано таку правову допомогу: - надання усних та письмових консультацій щодо визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови у поверненні безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло та не направлення подання до Управління Державної казначейської служби України та зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області підготувати і направити подання до ГУ ДКСУ в Одеській області для повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 26592,80 грн., сплаченого згідно з квитанцією від 24.05.2022 року №ПН7630 та Квитанцією №ПН7630Р; - аналіз судової практики у подібних правовідносинах; - підготовка та подання до суду позовної заяви щодо визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови у поверненні безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло та не направлення подання до Управління Державної казначейської служби України. Та зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області підготувати і направити подання до ГУ ДКСУ в Одеській області для повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 26592,80 грн., сплаченого згідно з квитанцією від 24.05.2022 року №ПН7630 та Квитанцією №ПН7630Р; - складання та подання Відповіді на відзив у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ГУ ДКСУ в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. Загальна кількість витраченого адвокатом часу 10 год. Загальна вартість наданих послуг склала 10000,00 грн.. За змістом ст.134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Так, заперечення відповідача щодо заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу обґрунтовані тим, що справа є незначної складності, позов не має ознак індивідуальності, крім даних позивача, позовна заява є шаблонною, час на її підготовку є завищеним. Згідно з ч.9 ст.139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Відповідно до ст.30 Закону України від 05.07.2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. З наведених правових норм вбачається, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи та підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суду необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Суд першої інстанції вірно зазначив, що суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку, тому, на думку суду першої інстанції, заявлений представником позивача до відшкодування розмір правничої допомоги є завищеним та таким, що підлягає зменшенню. Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено, що визначений представником позивача розмір понесених судових витрат на правничу допомогу не співмірний із складністю справи, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи. При цьому, на момент відкриття провадження по справі, судом встановлено можливість розгляду справи на підставі наявних матеріалів справи, які були достатніми для прийняття рішення по даній справі та не потребували надання учасниками справи додаткових обґрунтувань, пояснень та доказів по справі. Перевіривши обґрунтованість заявлених позивачем до відшкодування витрат у розрізі видів наданих адвокатом послуг, складність юридичних питань, які були предметом дослідження в суді, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно зазначив, що розумно обґрунтованим розміром витрат на професійну правничу допомогу є витрати в розмірі 5000,00 грн., оскільки дана сума є співмірною до предмету спору, складності даної справи та об`єму виконаних робіт. За таких обставин, оцінюючи викладене в сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України. Головуючий суддя К.В. Кравченко Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька