LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Одеський апеляційний суд523/12673/22

від 18.09.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Суворовський районний суд міста Одеси від 30 січня 2023 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення.

Номер провадження: 22-ц/813/5177/23 Справа № 523/12673/22 Головуючий у першій інстанції Кремер І.О. Доповідач Карташов О. Ю. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18.09.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Карташова О.Ю. суддів: Коновалової В.А., Назарової М.В. за участю секретаря судового засідання - Мокана В.В., учасники справи: позивач ОСОБА_1 відповідач Суворовська районна адміністрації Одеської міської ради третя особа - Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 30 січня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про захист порушених прав малолітніх дітей, ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору Органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про захист порушених прав малолітніх дітей, в подальшому позивач збільшив позовні вимоги та просив: Скасувати розпорядження Суворовської районної адміністрації № 225р від 14.07.2022 року в частині звільнення ОСОБА_1 від обов`язків піклувальника над неповнолітньою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та опікуна над малолітніми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; Скасувати розпорядження Суворовської районної адміністрації № 225р від 14.07.2022 року в частині припинення дії розпорядження Суворовської районної адміністрації № 702р від 09.11.2020 року про призначення ОСОБА_1 опікуном над малолітніми: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В обґрунтування зазначив, що розпорядженням Суворовської районної адміністрації № 702р від 09.11.2020 року було призначено ОСОБА_1 опікуном малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Виконуючи обов`язки опікуна, діти у листопаді 2020 року були влаштовані на навчання Одеської загальноосвітньої шкоди № 61 у відповідні класи. Навчальну програму яких успішно пройдено та переведено до наступних класів. Побутові умови, в яких знаходяться діти, нормальні, представники служб приходили з перевірками та складали відповідні акти, жодних зауважень з цього приводу не було. У зв`язку з введенням воєнного стану та комендантської години було обмежено перебування дітей за межами будинку. Однак, дітьми неодноразово була порушена комендантська година, що призвело до виховних заходів відносно дітей і відповідно напружених стосунків з найстаршою дитиною ОСОБА_6 . Так, 19.06.2022 року о 16 год. 00 хв. позивач відпустив дітей на прогулянку. Діти мали повернутися не пізніше 21 години, однак, вчасно діти не повернулися, вигадавши історію про те, що вони були на дні народженні. Як наслідок стався конфлікт, в результаті якого ОСОБА_1 написав заяву на ім`я начальника служби у справах дітей Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради з проханням звільнити його від обов`язків опікуна над усіма дітьми. Розпорядженням Суворовської районної адміністрації № 225р від 14.07.2022 року з позивача були зняті обов`язки опікуна, а діти були тимчасово влаштовані до КУ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Одеської міської ради». Однак, приблизно через тиждень діти зрозумівши, що проживати в родині рідного дідуся значно краще, почали втікати з центру до будинку позивача та прохали повернути їх в родину. Таких втеч було близько п`яти та 25.07.2022 року після чергової втечі онуків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , позивач з дружиною ОСОБА_9 вирішили прийняти рішення та ставити питання щодо повернення дітей в родину. Оскільки на той час з ОСОБА_1 були зняті обов`язки опікуна, він 29.07.2022 року звернувся до в.о. Начаьника служби у справах дітей Одеської міської ради Якименко Л.А. із заявою про тимчасове влаштування ОСОБА_10 в його родину. Вказана заява була проігнорована, а дітей ОСОБА_11 та ОСОБА_12 було доправлено у м. Вінниця по місцю первинного обліку. 01.08.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Голови Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради Кондратюка С.А. із заявою про скасування розпорядження Суворовської районної адміністрації № 225р від 14.07.2022 року та повернути дітей у родину опікуна. 04.08.2022 року позивач повторно звернувся із вимогою скасувати вказане розпорядження. Також, заявами від 04.08.2022 року та 12.08.2022 року позивач звернувся до начальника служби у справах дітей Вінницької міської ради Шафранської Л.А. з проханням тимчасово влаштувати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в сім`ю рідного дідуся. 16.08.2022 року на засіданні комісії Вінницької міської ради з питань захисту прав дитини було прийнято рішення про тимчасове влаштування дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в сім`ю рідного дідуся, а у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , потребує додаткової уваги психологів, було прийнято рішення направити її в КЗ «Жмеринський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей». 17.08.2022 року рішенням Христинівського районного суду Черкаської області по справі № 706/214/22 було позбавлено батьківських прав матір дітей ОСОБА_13 , батька ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ОСОБА_17 , та батька ОСОБА_18 . Позивач вказує на те, що розпорядження Суворовської районної адміністрації № 225р від 14.07.2022 року по суті є адміністративним актом індивідуальної дії, стосується лише обмеженого кола осіб, тобто його та онуків, і як недоцільний він може бути скасований, однак, 19.08.2022 року ОСОБА_1 отримав листа № В-466, 466/2 в.о. Суворовської районної адміністрації з відмовою скасувати дане розпорядження. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 30 січня 2023 року ухвалено у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору Органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про захист порушених прав малолітніх дітей відмовити. Рішення суду мотивовано тим, що оскаржуване розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 14.07.2022 року № 225р є актом індивідуальної дії, яке було реалізовано його повним застосуванням, тому суд доходить висновку, що оскарження розпорядження не є належним та ефективним способом захисту права позивача. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 30 січня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що внаслідок дій голови Суворовської районної адміністрації Одеської міськради, а також Органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітні: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , незаконно позбавлені державного фінансового забезпечення уже на протязі восьми місяців. Вважає, що рішення суду є помилковим оскільки оскаржуване ним розпорядження Суворовської районної адміністрації №225р від 14.07.2022 року є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, оскільки воно лише ускладнило життя дітей. Також вказує, звертає увагу на складнощі повторного оформлення опіки на дітьми. Рух справи 01.03.2023 року до Одеського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 30 січня 2023 року. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2023року у вказаній справі визначено склад колегії суддів: Бездрабко В.О. головуючий суддя, судді: Ігнатенко П.Я., Кутурланова О.В. Одеський апеляційний суд ухвалою від 16.03.2023 року відкрив апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою та ухвалою від 13.04.2023 року призначив справу до розгляду. Рішенням № 567/0/15-23 від 30 травня 2023 року Вища рада правосуддя достроково закінчила відрядження суддів Херсонського апеляційного суду до Одеського апеляційного суду, зокрема суддів Бездрабко В.О., Ігнатенко П.Я., Кутурланової О.В. Відповідно до протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2023 року та 21.06.2023 в даній справі визначено склад колегії суддів: Карташов О.Ю. - головуючий суддя, судді: Коновалова В.А., Стахова Н.В. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив. Пояснення учасників справи Представники відповідача Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради та третьої особи - Органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради у судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому, в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи. У судовому засіданні ОСОБА_1 надав усні пояснення по суті справи, доводи скарги підтримав, зазначивши при цьому, що рішення суду першої інстанції є помилковим, а також прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Фактичні обставини справи, встановлені судом Судом встановлено, що ОСОБА_1 є рідним дідусем неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які залишились без батьківського піклування. Матір`ю дітей є ОСОБА_13 , батьком дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є гр. ОСОБА_17 , а батьком дитини ОСОБА_5 ОСОБА_19 . Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19.06.2019 року, справа № 127/8005/19, дітей було відібрано у батьків ОСОБА_13 , ОСОБА_17 та ОСОБА_19 без позбавлення батьківських прав. Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 01.08.2019 року № 1927 малолітнім дітям ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було надано статус дітей позбавлених батьківського піклування. Згідно з розпорядженням Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради №702 від 09.11.2020 року позивача ОСОБА_1 було призначено опікуном малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Вказані вище обставини підтверджуються копією розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради №702 від 09.11.2020 року (а.с. 4-5). Під час виконання ОСОБА_1 обов`язків опікуна у нього виникали конфлікти з малолітніми дітьми, в результаті чого Суворовською районною адміністрацією Одеської міської ради були видані розпорядження № 668р від 28.09.2021 року «Про заходи щодо захисту прав та інтересів неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 » та розпорядження № 805р від 25.11.2021 року «Про припинення опіки над малолітніми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 », а ОСОБА_1 було звільнено від обов`язків опікуна. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 22.12.2021 року, справа № 523/18021/21, за позовом ОСОБА_1 вказані вище розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради № 668р від 28.09.2021 року та № 805р від 25.11.2021 року були скасовані, а Службу у справах дітей Одеської міської ради зобов`язано повернути дітей ОСОБА_1 . За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 Суворовською районною адміністрацією Одеської міської ради було видано розпорядження № 225р від 14.07.2022 року «Про звільнення ОСОБА_1 від виконання повноважень піклувальника над неповнолітньою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та опікуна над малолітніми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Вказаним розпорядження № 225р від 14.07.2022 року було прийнято рішення про: звільнення ОСОБА_1 від виконання обов`язків піклувальника та опікуна; визнання таким, що втратило чинність розпорядження Сувороської районної адміністрації від 09.11.2020 року № 702р «Про призначення ОСОБА_1 опікуном над малолітніми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 »; влаштування неповнолітньої ОСОБА_2 та малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до державного дитячого закладу КУ «Центр соціально психологічної реабілітації дітей Одеської міської ради Одеської області» на повне державне забезпечення. Також вказаним розпорядженням Службі у справах дітей Одеської міської ради та Службі у справах дітей Вінницької міської ради необхідно вжити заходи щодо подальшого влаштування дітей (а.с. 11 12). Діти ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були поміщені до державного дитячого закладу КУ «Центр соціально психологічної реабілітації дітей Одеської міської ради Одеської області». 29.07.2022 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до в.о. начальника Служби у справах дітей Одеської міської ради Якименко Л.А. із заявою про тимчасове влаштування в його родину, рідного дідуся ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 13). 04.08.2022 року позивач звернувся із заявою до начальника служби у справах дітей Вінницької міської ради Шафранської Л.А. про тимчасове влаштування неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в сім`ю рідного дідуся ОСОБА_1 (а.с. 15). 12.08.2022 року позивач звернувся із заявою до начальника служби у справах дітей Вінницької міської ради Шафранської Л.А. про тимчасове влаштування неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в сім`ю рідного дідуся ОСОБА_1 (а.с. 16). За результатами заяв позивача Службою у справах дітей Вінницької міської ради було прийнято наступні накази: Наказ від 16.08.2022 року № 202, яким тимчасово влаштовано малолітню дитину, позбавлену батьківського піклування, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сім`ю діда ОСОБА_1 , до прийняття рішення про подальше влаштування дитини (а.с. 18); Наказ від 16.08.2022 року № 201, яким тимчасово влаштовано малолітню дитину, позбавлену батьківського піклування, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в сім`ю діда ОСОБА_1 , до прийняття рішення про подальше влаштування дитини (а.с. 19); Наказ від 22.08.2022 року № 206, яким тимчасово влаштовано малолітню дитину, позбавлену батьківського піклування, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в сім`ю діда ОСОБА_1 , до прийняття рішення про подальше влаштування дитини (а.с. 20). Неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває КЗ «Жмеринський обласний центр соціально психологічної реабілітації дітей», також перебуває в службі у справах дітей Вінницької міської ради на обліку дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Неповнолітня ОСОБА_2 звернулася до служби у справах дітей Вінницької міської ради із заявлю від 12.01.2023 року, у якій просить повернути її у родину діда ОСОБА_1 . Даний факт підтверджується наявною в матеріалах справи копією листа Служби у справах дітей Вінницької міської ради від 19.01.2023 року № В/31/5924/34-01-9 (а.с. 66). 01.08.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Голови Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради Кондратюка С.А. із заявою, в якій просив негайно скасувати розпорядження Суворовської районної адміністрації № 225р від 14.07.2022 року та повернути дітей в родин опікуна. Також у вказаній заяві ОСОБА_1 зазначав про те, що його заява про звільнення від обов`язків опікуна була необдуманою, дане рішення було ним прийнято під впливом емоційного стану (а.с. 14). 04.08.2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Голови Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради Кондратюка С.А. із письмовою вимогою, в якій зазначив про те, що він відкликає свою заяву про звільнення його від обов`язків опікуна та вимагає негайно скасувати розпорядження Суворовської районної адміністрації № 225р від 14.07.2022 року та повернути дітей в родин опікуна (а.с. 17). Листом від 19.08.2022 № 13-466, 466/2 в.о. голови Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради Левенкова А. позивача було повідомлено про те, що за інформацією Служби у справах дітей Одеської міської ради розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 14.07.2022 року № 225р фактично виконано, оскільки неповнолітню ОСОБА_2 та малолітню ОСОБА_5 було влаштовано в КУ «Центр соціально психологічної реабілітації дітей Одеської міської ради» та для подальшого влаштування до Служби у справах дітей Вінницької міської ради. На підставі викладеного відсутні правові підстави для скасування розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 14.07.2022 року № 225р (а.с. 23). Також у вказаному листі від 19.08.2022 року ОСОБА_1 рекомендовано звернутися з питань тимчасового влаштування дітей відповідно до п.п. 31, 78 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою КМУ від 24.09.2008 року № 866, до Служби у справах дітей за місцем фактичного перебування дітей.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція апеляційного суду Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів. Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд Статтею 1 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що дитина-сирота - це дитина, в якої померли чи загинули батьки, діти, позбавлені батьківського піклування - діти, які залишилися без піклування батьків у зв`язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов`язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов`язки, а також діти, розлучені із сім`єю, підкинуті діти, діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовились батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов`язків з причин, які неможливо з`ясувати у зв`язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти. Таке саме визначення дітей, позбавлених батьківського піклування, та дитини-сироти міститься в частині першій статті 1 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування». Згідно зі статтею 5 Закону України від 13 січня 2005 року № 2342-ІV «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (далі - Закон № 2342-ІV) за умови втрати дитиною батьківського піклування відповідна служба у справах дітей зобов`язана протягом двох місяців підготувати комплект документів, який підтверджує набуття дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування. Статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, надається відповідно до законодавства. В силу частин першої та другої статті 11 Закону № 2342-ІV органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад. Органи опіки та піклування забезпечують, серед іншого, вирішення питань щодо: встановлення статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування; надання опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, та застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; соціального захисту і захисту особистих, майнових, житлових прав та інтересів дітей. Механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, зокрема набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей, які залишились без батьківського піклування, визначено Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 (далі - Порядок). Згідно з положеннями Порядку наданню дитині статусу позбавленої батьківського піклування та взяттю її на відповідний облік передує низка заходів уповноважених органів, пов`язаних із встановлених певних фактів: проведення обстеження умов перебування дитини, стану здоров`я та з`ясування обставин, за яких дитина залишилася без батьківського піклування. Відповідно до статті 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного (частина четверта статті 63 ЦК України). За статтею 64 ЦК України опікуном або піклувальником не може бути фізична особа: яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування. За змістом статті 243 СК України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених ЦК України. Визначення механізму провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, зокрема, набуття дитиною статусу дитини-сироти, або дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей, які залишились без батьківського піклування, також регулюється Правилами опіки та піклування, затвердженими Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 (далі - Правила). Згідно з пунктом 3.1 Правил для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб. Переважне право серед кількох осіб, які бажають стати опікунами чи піклувальниками над однією і тією ж дитиною, надається: родичам дитини незалежно від місця їх проживання; особам, у сім`ї яких проживає дитина на час, коли стосовно неї виникли підстави щодо встановлення опіки чи піклування. При цьому за умови досягнення нею відповідного віку (10 років) враховуються побажання самої дитини. Відповідно до частин першої та другої статті 244 СК України опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини. Опікун, піклувальник зобов`язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти. Опікун, піклувальник має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування (частина перша стаття 249 СК України). Пунктом 42 Порядку передбачено, що опіка, піклування над дитиною встановлюються рішенням районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради за наявності документів, зазначених у пункті 40 цього Порядку, або судом. Опікуном, піклувальником призначається переважно особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Згідно з положенням пункту 1 статі 3 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ою сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Ухвалюючи рішення у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Таким чином, позовними вимогами у цій справі є скасування розпоряджень Суворовської районної адміністрації, а підставами скасування, порушенням прав позивача як опікуна та прав дітей. Тобто, між сторонами в цій справі існує сімейний спір, вирішення питання участі особи у вихованні дітей. ОСОБА_1 є єдиною особою, яка звернулася до органу опіки та піклування із заявою про взяття опіки над дітьми. Отже, при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі апеляційний суд бере до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або є неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним. За таких обставин, апеляційний суд, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають задоволенню. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України). У зв`язку з наведеним, апеляційна скарга підлягає задоволенню. Рішення Суворовський районний суд міста Одеси від 30 січня 2023 року скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Суворовський районний суд міста Одеси від 30 січня 2023 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення. Позов ОСОБА_1 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору Органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про захист порушених прав малолітніх дітей задовольнити. Скасувати розпорядження Суворовської районної адміністрації № 225р від 14.07.2022 року в частині звільнення ОСОБА_1 від обов`язків піклувальника над неповнолітньою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та опікуна над малолітніми: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Скасувати розпорядження Суворовської районної адміністрації № 225р від 14.07.2022 року в частині припинення дії розпорядження Суворовської районної адміністрації № 702р від 09.11.2020 року про призначення ОСОБА_1 опікуном над малолітніми: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та опікуна над малолітніми: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Головуючий О.Ю. Карташов Судді В.А. Коновалова М.В. Назарова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»