Постанова 4803 № 205/3815/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7069/23 Справа № 205/3815/17 Суддя у 1-й інстанції - Скрипник К.О. Суддя у 2-й інстанції - Максюта Ж. І. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 жовтня 2023 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого Максюти Ж.І., суддів: Барильської А.П., Зайцевої С.А., за участю секретаря Ніколиної А.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Шустрова Євгена Федоровича на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2023 року по справі за заявою адвоката Воронова Юрія Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 про видачу дублікату виконавчого листа, - В С Т А Н О В И Л А: Заявник звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з заявою про видачу дубліката виконавчого листа, посилаючись на те, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 30.01.2019 року залишено без змін рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.11.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики в сумі 2044792,29 грн., з яких: 762 990 грн. основний борг; 1 220 784 грн. - розмір процентів від суми позики; 61018,29 грн. 3% річних та судові витрати в розмірі 8000 грн. 25.03.2019 року видано виконавчий лист на примусове виконання рішення суду. 10.02.2022 року було виправлено помилку у виконавчому листі та виконавчий лист був направлений до Новокодацького відділу ДВС. Однак, виконавчий лист було повернуто стягувачу та при пересилці втрачено. Просив видати дублікат виконавчого листа згідно рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2017 року. Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2023 року заяву адвоката Воронова Юрія Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 про видачу дублікату виконавчого листа - задоволено. Видано дублікат виконавчого листа у цивільній справі № 205/3815/17, відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.11.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на корись ОСОБА_2 борг за договором позики в розмірі 2044792,29 грн. (два мільйони сорок чотири тисячі сімсот дев`яносто дві гривні 29 копійок), з яких: 762 990 грн. основний борг; 1 220 784 грн. - розмір процентів від суми позики; 61018,29 грн. 3% річних та судові витрати в розмірі 8000 грн. Не погодившись з ухвалою суду, представник ОСОБА_1 адвокат Шустров Євген Федорович звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд, скасувати ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2023 року про видачу дублікату виконавчого листа. У задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована наступним.

1. Матеріали справи не містять належних доказів того, що виконавчий лист було втрачено.

2. Стягувач не вживав тривалий час ніяких заходів щодо контролю за ходом виконавчого провадження, що й стало причиною неможливості надання суду належних доказів щодо втрати виконавчого документу. 28.07.2023 року до Дніпровського апеляційного суду від представника ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2023 року про видачу дублікату виконавчого листа. Відзив на апеляційну скаргу обґрунтований тим, що безпідставним є посилання апелянта на відсутність в матеріалах справи доказів втрати виконавчих листів адже до заяви про видачу дублікатів виконавчих листів було додано відповідні докази, а саме лист Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 07 лютого 2023 року з додатками та лист АТ «Укрпошта» від 16 лютого 2023 року з додатком. Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2017 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за розпискою задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на корись ОСОБА_2 борг за договором позики в розмірі 2044792,29 грн., з яких: 762 990 грн. основний борг; 1 220 784 грн. - розмір процентів від суми позики; 61018,29 грн. 3% річних, стягнуто судові витрати в розмірі 8000 грн. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2019 року, рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2017 року залишено без змін. Вказане судове рішення суду набрало законної сили 30 січня 2019 року. 25 березня 2019 року видано виконавчий лист на примусове виконання. Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2022 року виправлено описку у виконавчому листі №205/3815/17 та виправлено РНОКПП боржника ОСОБА_1 . За приписами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Ухвала Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2023 року в повній мірі відповідає зазначеним вимогам закону. Постановляючи ухвалу про видачу дублікату виконавчого листа суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий лист було втрачено. Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду, оскільки вони ґрунтуються на вимогах закону та відповідають фактичним обставинам справи. Згідно із ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення. Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст.ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012), що, на думку суду, є неприпустимим в умовах розвитку демократичного суспільства. Невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, на виконанні якого наполягає стягувач, фактично нівелює сутність судового захисту та судового рішення, що є недопустимим в умовах демократичного суспільства. Європейський суд з прав людини наголосив, що у справах про невиконання судових рішень будь-який засіб юридичного захисту, який дозволяє запобігти порушенню шляхом забезпечення вчасного виконання рішення, є в принципі найціннішим. Тягар виконання такого рішення покладається головним чином на органи влади, яким слід використати всі засоби, передбачені в національній правовій системі, щоб прискорити процес виконання рішення і не допустити таким чином порушення Конвенції. Вказав, що право на судовий розгляд, гарантоване ст.6 Конвенції, також захищає виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які, у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін. Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. У відповідності до ч.3 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, втрати годувальника тощо може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі. Відповідно до підпункту 17.1 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів оформлення і видача виконавчих документів здійснюється в паперовій формі судом, який ухвалив відповідне рішення, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Згідно п.п.17.4 підпункту 17 п.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є: по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами; по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили. Правова позиція боржника мотивована недоведеністю факту втрати виконавчого листа та пред`явлення його до виконання, при цьому апелянтом не спростована та обставина, що рішення суду на підставі якого було видано виконавчий документ ним було виконане у добровільному чи б то примусовому порядку (у межах виконавчого провадження). За викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доцільність видачі у справі дубліката виконавчого листа, оскільки рішення суду на час звернення заявника до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа є чинним, строк його виконання не сплив, а факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 09 жовтня 2019 року при розгляді справи №2-6417/06. Колегія суддів зважає на необхідність дотримання засади обов`язковості виконання судового рішення, що набрало законної сили. З огляду на викладене, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги, оскільки вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, та не дають підстав вважати, що судом порушено норми процесуального права, про що зазначає у апеляційній скарзі скаржник. Висновки районного суду не суперечать правовим позиціям Верховного Суду, викладеними у постановах, що зазначені скаржником в апеляційній скарзі. Згідно з ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2023 року без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Шустрова Євгена Федоровича - залишити без задоволення. Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2023 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: Ж.І. Максюта Судді: А.П. Барильська С.А. Зайцева