Ухвала КЦС ВС № 532/820/23

Ухвала 12 жовтня 2023 року м. Київ справа № 532/820/23 провадження № 61-14031ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Козельщинського районного суду Полтавської області від 10 травня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 27 липня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про забезпечення доказів, ВСТАНОВИВ: 26 квітня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , звернувся до Кобеляцького районного суду Полтавської області з заявою про забезпечення доказів, в якій посилається на те, що у зв`язку з подачею до суду позову до УЕГС АТ «Полтавагаз» про визнання дій незаконними та протиправними по складенню акту про порушення від 05 квітня 2023 року та протоколу про направлення лічильника на експертизу, просить витребувати з УЕГС АТ «Полтавагаз» газовий лічильник, вилучений у нього 05 квітня 2023 року, для огляду в суді та призначення експертного дослідження. Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 10 травня 2023 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 27 липня 2023 року, у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення доказів відмовлено. 22 вересня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційноюскаргою на ухвалу Козельщинського районного суду Полтавської області від 10 травня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 27 липня 2023 року. У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Дослідивши касаційну скаргу представника, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, з огляду на наступне. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно зі статтею 25 ЦПК України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до частини першої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів чи скасування ухвали про забезпечення доказів. У пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Ухвала суду першої інстанції щодо забезпечення доказів, а також постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за результатами перегляду цієї ухвали, не підлягають касаційному оскарженню, оскільки ухвала суду першої інстанції відсутня в переліку ухвал суду, що можуть бути оскаржені в касаційному порядку після її перегляду згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Таким чином, відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України, ухвала Козельщинського районного суду Полтавської області від 10 травня 2023 року та постанова Полтавського апеляційного суду від 27 липня 2023 року не підлягають касаційному оскарженню, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. На підставі наведеного, керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Козельщинського районного суду Полтавської області від 10 травня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 27 липня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про забезпечення доказів. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Петров А. І. Грушицький І. В. Литвиненко