Ухвала КАС ВС № 620/4661/22

УХВАЛА 12 жовтня 2023 року м. Київ справа № 620/4661/22 адміністративне провадження № К/990/33018/23 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу адвоката Петрикея Івана Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 року у справі № 620/4661/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними дій, скасування наказів та поновлення на посаді, У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, у якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівської області від 13 червня 2022 року № 489, яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції, в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності; - визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівської області від 28 червня 2022 року №303 о/с (по особовому складу) в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції; - поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора з реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №1 Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту звільнення по день ухвалення рішення по справі. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено. Справа розглянута судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження. Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, Петрикея Іван Анатолійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Ухвалами Верховного Суду від 15 травня 2023 року та від 22 червня 2023 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з незазначенням у касаційній скарзі належних доводів та обґрунтувань щодо підстав оскарження судового рішення. 02 жовтня 2023 року до Верховного Суду втретє надійшла касаційна скарга Петрикея Івана Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 року у справі № 620/4661/22, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Враховуючи положення процесуального закону необхідно зазначити, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга. Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстав касаційного оскарження судових рішень заявник повторно зазначає пункти 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України. В обґрунтування пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України заявник зазначає, що існує необхідність відступлення від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2018 року у справі № 824/227/17-а. Так, пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України передбачено можливість оскарження судових рішень в касаційному порядку у разі, якщо заявник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Оскарження судового рішення з підстав необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції полягає у аналізі аргументів Верховного Суду, що стали підставою для такого висновку та викладення обґрунтування щодо іншого підходу до застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах. Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду можуть бути, зокрема, зміна законодавства; ухвалення рішення Конституційним Судом України або ж винесення рішення Європейського суду з прав людини, висновки якого мають бути враховані національними судами; зміни у правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань, необхідність забезпечити єдність судової практики у застосуванні норм права тощо. Також Верховний Суд наголошує на тому, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України заявнику необхідно зазначити конкретну норму права щодо застосування якої Верховний Суд має відступити від раніше прийнятого висновку, а також зазначити, як саме на його думку необхідно застосовувати цю норму права та належним чином обґрунтувати наявність необхідності такого відступлення. Проте, заявником не зазначено конкретну норму права, у взаємозв`язку з посиланням на постанови Верховного Суду щодо застосування якої Верховний Суд має відступити від раніше прийнятого висновку. З огляду на викладене, заявником належним чином не обґрунтовано посилання на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України. Крім цього, касаційна скарга подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, в обґрунтування якої заявник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання визначення можливості проведення повторного службового розслідування за одним і тим самим фактом та питання дотримання строків притягнення до дисциплінарної відповідальності в цьому випадку. Так, за приписами частини четвертої статті 328 КАС України оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 цієї норми КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а й визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду та який вплив такий висновок буде мати для вирішення спору по суті. Аналізуючи зміст касаційної скарги, Судом установлено, що заявником викладено суть спору у вказаній справі, обставини справи та фактично висловлено незгоду із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій. Проте, норму права, застосування якої потребує висновку Верховного Суду, заявник не зазначив, а отже, належно не обґрунтував у чому саме полягала помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна була застосовуватися. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження так само, як і норму права, щодо якої, на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України). З огляду на викладене, Суд вважає безпідставними посилання заявника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження. Також підставою касаційного оскарження судових рішень позивач зазначає пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме пункт 1 частини четвертої статті 353 КАС України, вказуючи, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано відмовили у задоволенні клопотань позивача про витребування висновку повного тексту службового розслідування. На думку позивача, без дослідження цих доказів суд не міг повною мірою встановити обставини, які мають значення для вирішення даної справи. Так, частиною другою статті 353 КАС України встановлено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу. Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку про те, що обґрунтування необхідності касаційного оскарження у зв`язку із недослідженням судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів, можливе за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі інших підстав для касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Тобто, указане порушення процесуального права не може бути самостійною підставою для касаційного оскарження. У відсутності обґрунтованих підстав визначених пунктом 1-3 частини другої статті 328 КАС України суд позбавлений можливості прийняти доводи скаржника щодо наявності підстави передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, в частині не дослідження доказів. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд касаційної інстанції звертає увагу заявника, що в попередніх ухвалах Верховного Суду від 27 липня 2023 року та від 28 серпня 2023 року про повернення касаційної скарги заявнику надавалися вичерпні роз`яснення щодо зазначення підстав касаційного оскарження та умов за яких подається касаційна скарга на підставі визначених частиною четвертою статті 328 КАС України пунктів. Однак позивач, звертаючись до суду з касаційною скаргою втретє, не врахував роз`яснення щодо вимог, яким має відповідати касаційна скарга в частині визначення підстав касаційного оскарження, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. Касаційна скарга за змістом повністю співпадає зі змістом попередньої касаційної скарги. Зазначене свідчить, що позивач формально підійшов до оформлення касаційної скарги. Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Отже, касаційну скаргу адвоката Петрикея Івана Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, У Х В А Л И В: Касаційну скаргу адвоката Петрикея Івана Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 року у справі № 620/4661/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними дій, скасування наказів та поновлення на посаді повернути особі, яка її подала. Копію ухвали направити заявнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. Суддя М.В. Білак