Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 500/4773/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 500/4773/23 пров. № А/857/14990/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Глушка І.В., суддів: Довгої О.І., Запотічного І.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Виконавчого комітету Тернопільської міської ради на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року з питання забезпечення позову, постановлену суддею Осташем А.В. у м. Тернополі у порядку письмового провадження у справі № 500/4773/23 за адміністративним позовом Обслуговуючого гаражного кооперативу "Західний рай" до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,- ВСТАНОВИВ: 01 серпня 2023 року позивач - Обслуговуючий гаражний кооператив "Західний рай" звернувся до суду із позовом до відповідача - Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення №834 від 19.07.2023. Одночасно позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №834 від 19 липня 2023 року про демонтаж гаражів по вул. Ст. Будного,34 та вул. Лучаківського в м.Тернополі та встановлення виконавчому комітету заборони вчиняти будь-які дії по демонтажу спірних гаражів. Вимоги заяви обґрунтовує тим, що вжиття заходів забезпечення позову заявленим шляхом буде мати наслідком збереження існуючого середовища до розгляду справи по суті, зупинення дії рішення відповідає предмету позову та, водночас, не зумовлює фактичного вирішення спору по суті до закінчення розгляду справи. Натомість, продовження дій, направлених на демонтаж гаражів, матиме наслідком заподіяння шкоди правам та законним інтересам власників гаражів, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено. Зупинено дію рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №834 від 19.07.2023 - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №500/4773/23. Не погодившись із ухвалою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, зазначивши, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовити. Згідно доводів скаржника, заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання рішення. Скаржник зауважує, що судом при постановленні ухвали не враховано, що маталеві гаражі розташовані на земельній ділянці, що належить до комунальної власності територіальної громади, котра надана в постійне користування ОСББ «Галжек». Наведені заявником обставини не можуть слугувати підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначеним позивачем способом, оскільки матеріали не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що металеві гаражі, котрі підлягають демонтажу за спірним рішенням, належали на праві приватної власності гаражному кооперативу або його членам чи розміщені на земельній ділянці, котра перебуває у власності/користуванні гаражного кооперативу. Таким чином, в ситуації, що склалась, відсутній причинно-наслідковий зв`язок між порушеним правом позивача та оскаржуваним рішенням. Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав. Так, відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Згідно з частиною 2 цієї статті забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Слід зазначити, що суд при розгляді клопотання про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи із конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна із передбачених ч.2 ст.150 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Для забезпечення адміністративного позову суд може вживати заходи шляхом: зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; заборони відповідачу вчиняти певні дії; встановлення обов`язку відповідача вчинити певні дії; заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку (ч.1 ст. 151 КАС України). Водночас, при розгляді заяви про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх тверджень, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. Отже, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, заборони відповідачу та іншим особам вчиняти певні дії. Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень ч.2 ст.151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених ч.2 ст.150 КАС України. При вирішенні питання щодо доцільності вжиття заходів забезпечення позову підлягають врахуванню пов`язаність заходів щодо забезпечення позову з його предметом, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам. Також, суд звертає увагу на те, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що ухвала суду про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише спрямована на виконання вимог ст.2 КАС України, на захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, та має тимчасовий характер - до вирішення спору по суті. При розгляді апеляційної скарги та перегляді ухвали про забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення. Судом встановлено, що в межах даного судового провадження позивач оспорює правомірність рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №834 від 19.07.2023. Як видно зі змісту пункту 1 даного рішення, постійно діючу робочу групу уповноважено в 10-денний термін з дня прийняття рішення організувати та провести роботи з демонтажу тимчасових споруд - гражів (7 шт) встановлених на території біля будинків АДРЕСА_1 . Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, заявник обґрунтував необхідність застосування таких заходів тим, що демонтаж гаражів по вул. Будного,34 та В. Лучаківського в м. Тернополі на виконання спірного рішення до вирішення справи по суті призведе до порушення та обмеження законних прав та інтересів позивача, а в разі задоволення позову виконання рішення суду буде ускладнене, оскільки спірні гаражі можуть бути демонтовані, а процедура стягнення коштів (компенсаційних виплат) з бюджету Тернопільської міської ради власникам гаражів буде ускладненою через введені обмеження у зв`язку із оголошеним військовим станом в Україні. Оцінивши наведені заявником доводи в обґрунтування підстав вжиття заходів забезпечення позову, суд апеляційної інстанції вважає заяву належним чином мотивованою, наявність посилань на достатні підстави для задоволення заяви. Задовольняючи заяву позивача суд виходив, зокрема, з того, що предметом оскарження в даній справі і є рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №834 від 19.07.2023, а оцінка його правомірності може бути надана тільки у рішенні суду за наслідками розгляду справи, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача у разі вирішення спору на його користь. Судом апеляційної інстанції враховано Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта. Слід також зазначити, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав позивача в разі задоволення позовних вимог. Оскільки заявником наведено переконливі підстави обґрунтованості вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, наявності очевидної небезпеки його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості або ускладнення захисту за умови невжиття таких заходів забезпечення позову, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність забезпечення адміністративного позову шляхом вжиття запропонованих заходів, які суд апеляційної інстанції вважає співмірними заявленим позовним вимогам. Щодо покликань скаржника на те, що тимчасова споруда позивача розташована на земельній ділянці, що належить до комунальної власності територіальної громади та передана в оренду іншій особі, суд апеляційної інстанції вважає, що такі не спростовують доводів заявника щодо того, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову тимчасові споруди (металеві гаражі) будуть примусово демонтовані та фактично зруйновані, внаслідок чого у випадку задоволення позовних вимог необхідно буде докласти значних зусиль та матеріальних ресурсів для їх відновлення. Обираючи вид забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що адекватним та ефективним буде зупинення дії рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №834 від 19.07.2023. Судом апеляційної інстанції враховано правову позицію Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні від 15 листопада 2007 року по справі «Бендерський проти України», в якому Суд зазначив, що судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. У справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним. Крім того, у рішенні від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати справедливий баланс між інтересами особи і суспільства. В даному випадку, вжиття таких заходів не є фактичним вирішенням спору по суті та не завдає будь-якої шкоди інтересам учасників спірних правовідносин, а спрямований на збереження існуючого становища до вирішення судом спору по суті. Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні. Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає. Керуючись статтями 150, 151, 242, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного суду України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Тернопільської міської ради залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року з питання забезпечення позову, постановлену у справі № 500/4773/23, - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний