LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд320/16063/23

від 11.10.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/16063/23 Суддя (судді) першої інстанції: Брагіна О.Є. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 жовтня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Сорочка Є.О., Василенка Я.М., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київпастранс" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 р. у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства "Київпастранс" до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, У С Т А Н О В И В : Адвокат Тараско Т.Є. в інтересах КП "Київпастранс" звернувся до суду з вимогами до Північного офісу Держаудитслужби України про визнання протиправним та скасування висновку відповідача про результати моніторингу закупівлі, оприлюднений 24.03.2023 на веб-порталі Уповноваженого органу № UA-2023-02-01-010013-a. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 р. позовну заяву повернуто позивачеві. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції про повернення позовної заяви, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову постанову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2023 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у письмовому провадженні на 11.10.2023. Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до норм ч. 2 ст. 312 КАС України. Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що подана представницею позивача Тараско Т.Є. копія довіреності № 06-5/2 від 02.01.2023 на ведення справи в суді не містить посилання на договір про надання правничої допомоги КП "Київпастранс", а до матеріалів позовної заяви не надано доказів відповідно до закону або витягу юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, трудового контракту, наказу на підтвердження повноважень генерального директора Левченка Д. діяти від імені позивача у порядку самопредставництва або через представника (адвоката). Статус особи як адвоката може підтверджувати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю або посвідчення адвоката України, які також не були представлені суду. Як вбачається з вищевказаної копії довіреності, наданої суду в якості документу, який підтверджує повноваження Тараско Т.Є. діяти від імені КП "Київпастранс", остання не містить належних відміток про засвідчення копій, передбачених п. 5.26 ДСТУ 4163-2020, а саме дати засвідчення копії. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що представлена Тараско Т.Є. копія довіреності №06-5/2 від 02.01.2023 не дає їй права на підписання позовної заяви від імені позивача, у зв`язку з чим, підлягають застосуванню положення п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції мав врахувати те, що повноваження підписанта позовної заяви підтверджуються належним чином оформленою довіренсітю, проте, суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, вдався до застосування надмірного формалізму. До того ж, ні Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ні ЦПК України не встановлюють, що в довіреності, виданій на ім`я адвоката обов`язково зазначається що такий представник є адвокатомю. Також, у разі встановлення судом відсутності дати засвідчення копії довіреності, останній мав залишити позовну заяву без руху. Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно із ч.1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Частиною 4 ст. 59 КАС України, визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Згідно з приписами ч. 1 ст. 26 Закону № 5076, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012№ 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI), договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Положеннями ст. 19 цього ж Закону, визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності. Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI). Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI). Пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами. Відповідно до статті 2-1 Закону України «Про нотаріат» та з метою вдосконалення порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, затверджено Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок № 296/5). Згідно з п. 1.1 глави 4 розділу 2 Порядку № 296/5, довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Подана представницею позивача Тараско Т.Є. копія довіреності № 06-5/2 від 02.01.2023 на ведення справи в суді, містить уповноваження адвоката Тарасенко Т.Є., що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ЧК № 00809, виданою радою адвокатів Черкаської області 02.10.2017, представляти інтереси КП «Київпастранс», зокрема, в судах з усіма процесуальними правами, наданими законом позивачу, відповідачу та третій особі. Довіреність дійсна до 31.12.2023. Таким чином, додана до позовної заяви довіреність, є достатнім документом для підтвердження повноважень Тараско Т.Є. на здійснення представництва позивача у суді під час розгляду даної адміністративної справи, у тому числі для підписання та подання позовної заяви. До того ж, ні Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ні ЦПК України не встановлюють, що в довіреності, виданій на ім`я адвоката обов`язково зазначається що такий представник є адвокатом, таким чином, вимога суду, що копія довіреності не містить посилання на договір про надання правничої допомоги є безпідставною. Також, у разі встановлення судом відсутності дати засвідчення копії довіреності, останній мав залишити позовну заяву без руху. При цьому, у разі виникнення у суду сумнівів щодо наявності у адвоката Тараско Т.Є. повноважень на подання позовної заяви, суд першої інстанції міг зобов`язати позивача та його представника надати відповідні докази для підтвердження чи спростування таких сумнівів, одночасно забезпечивши право позивача на доступ до правосуддя. На переконання колегії суддів, повернення позовної заяви в даній справі, є процесуальною дією, яка порушує право позивача на доступ до правосуддя та припцип діяти орган державної влади у якнайпослідовніший спосіб. Доводи апеляційної скарги колегією суддів приймаються у якості належних. Колегія суддів вважає, що повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції припустився надмірного формалізму та порушення норм процесуального права. Згідно п. ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю. У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Тому, наявні підстави для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст. ст. 243, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київпастранс" - задовольнити. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 р. - скасувати. Справу направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О.М. Ганечко Судді Є.О. Сорочко Я.М. Василенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»