Постанова 4852 № 160/4154/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 11 жовтня 2023 року м. Дніпросправа № 160/4154/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач), суддів: Іванова С.М., Чепурнова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 року в адміністративній справі №160/4154/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стенкор» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби Українипро визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: 03.03.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Стенкор" (вул. Набережна Перемоги, б.38, м.Дніпро, 49094) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м.Дніпро, 49005), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд.8, м.Київ, 04053), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 7353011/41557466 від 19.09.2022 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 141 від 18.05.2021 та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані рішення не містять чіткого визначення підстав для прийняття відповідачем рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Також позивач зазначає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковими накладними, у реєстрації яких було відмовлено. З огляду на викладене, позивач зазначає, що рішення, прийняті відповідачем є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 року року у справі №160/4154/23 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 7353011/41557466 від 19.09.2022 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 141 від 18.05.2021 р. Зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 141 від 18.05.2021 р., у відповідності до норм чинного податкового законодавства.. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовної заяви Позивача відмовити у повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що спірне рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування прийнято Комісією виключно в межах діючого законодавства та з дотриманням усіх необхідних критеріїв, що, на думку скаржника, свідчить про його правомірність та обґрунтованість. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що навіть в апеляційній скарзі скаржник так і не зазначив, які вимоги законодавства порушено Позивачем при складанні документів та яких саме конкретно документів не вистачило для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної. Оскільки скаржник у спірному рішенні зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, Позивач вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН є невмотивованим, позаяк його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України. Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стенкор» та Державне підприємство «Житомирський бронетанковий завод» укладено Договір № 43 від 10.02.2021 року, предметом якого була поставка товарів. Правовідносини між позивачем та покупцем підтверджуються цим Договором поставки, податковими та видатковими накладними, іншими первинними документами. У підтвердження продажу та поставки товару контрагенту наявні документи: рахунок-фактура № 0002188 від 10.05.2021 року, картка рахунку №361, що підтверджує відвантаження товару зі складу товариства та передання товару покупцю. Податкова накладна № 141 від 18.05.2021 року була виписана на подію відвантаження товару згідно видаткової накладної № 0000154 від 18.05.2021 року. Покупець отримав товар відповідно до акту приймання-передачі продукції. Продаж товару здійснювався на умовах відстрочки платежу, тому на момент подачі письмових пояснень до контролюючого органу, у позивача не було у наявності платіжного доручення (меморіального ордера). У підтвердження наявності у позивача на момент поставки контрагенту вказаного товару є договір № 20 від 11.05.2021 року, укладений з ТОВ «Хатвей» видаткова накладна № 273 від 18.05.2021 року, податкова накладна № 43 від 18.05.2021 року, картка рахунку №281, що підтверджує прийняття товару на склад позивача. 18.05.2021 на виконання вимог п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України позивачем до відповідача на реєстрацію була подана податкова накладна № 141 від 18.05.2021. Податкова накладна надавалася відповідачу в електронному вигляді. Згідно з квитанцією від 28.05.2021. податкова накладна зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9140953974. За результатами обробки ДПС податкова накладна прийнята, реєстрація зупинена. Відповідно до інформації, зазначеної у Квитанції, направленої ДПС України через «Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України, «відповідно до п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК від 18.05.2021 № 141 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п. 8 «Критеріїв ризиковості платника податку». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Квитанції не було зазначено, які самі документи потрібні для реєстрації податкової накладної. Не вказано в чому саме полягає невідповідність. В частині «виявлені помилки» нічого не зазначено. На виконання невизначених у квитанції вимог відповідача позивачем Повідомленням № 7 від 15.09.2022 року було долучено до цього повідомлення повний пакет первинної бухгалтерської документації із закупки та продажу товару, хоча реєструвалася лише операції із продажу. Згідно з рішенням Комісії відповідача, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної № 7353011/41557466 від 19.09.2022 року відповідачем відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної, з мотивів ненадання платником податку копій документів визначених у переліку. Податковий орган зазначив причину прийняття рішення про відмову, а саме: 1) ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів. актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. В тексті оскаржуваного рішення у графі «Додаткова інформація» перелічені документи, які, на думку контролюючого органу відсутні, а саме:- «первинні документи щодо зберігання, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, транспортування, рахунки фактури». Вище перелічені документи подавалися контролюючому органу у письмових поясненнях в якості додатків до контролюючого органу при зупинці реєстрації податкової накладної, зокрема: картка рахунку № 361, картка рахунку № 281 та інші документи бухгалтерського обліку, що підтверджують здійснення господарських та фінансових операцій. Позивачем на реєстрацію подавалась господарська операція з продажу товару, а не про закупку товару і як зазначалося, реєстрація відбувалася за подією відвантаження товару. Правомірність рішення № 7353011/41557466 від 19.09.2022 року є предметом судового розгляду у даній справі. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що: - у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, контролюючий орган повинен повідомити платника податків, які саме документи мають бути подані для спростування наявних у податкового органу сумнівів щодо господарської операції та які аспекти належить висвітлити у поясненнях. Зі змісту квитанції від 28.05.2021 №9140953974 судом встановлено, що у ній не зазначено, яка саме податкова інформація вказує на ризиковість відповідної господарської операції; - у рішенні про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7353011/41557466 від 19.09.2022 року не зазначено, яких саме документів не надано Позивачем, що унеможливило прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної від № 141 від 18.05.2021 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних; Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 ПК України). Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до цієї норми та підпункту 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.12.2019 №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка набрала чинності 01.02.2020 (далі - Порядок №1165). Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. З матеріалів справи встановлено, що, у даному випадку, реєстрацію податкової накладної Позивача зупинено з тих підстав, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Оцінюючи наведені в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної підстави контролюючого органу, варто зазначити про те, що на момент формування квитанцій, якими зупинено реєстрацію податкових накладних, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165. Відтак, пункт 8 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Отже, за змістом п. 6 Порядку № 1165 з урахуванням положень п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку для зупинення реєстрації податкової накладної у контролюючого органу має бути наявна податкова інформація, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної саме в поданій для реєстрації податковій накладній. Натомість, податковим органом не наведено жодних доводів та не надано суду доказів на підтвердження наявності обставин, зазначених у п. 8 Критеріїв ризиковості, зокрема: не надано доказів віднесення платника податку до ризикових платників (рішення Комісії, витягу протоколу чи з відповідного Переліку), а також доказів наявності у податкового органу інформації, зазначеної у вказаному пункті Критеріїв ризиковості. Крім того, зі змісту надісланої контролюючим органом квитанції випливає те, що Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Зазначене свідчить про необґрунтованість зупинення реєстрації податкової накладної у даній справі, як передумови прийняття відповідного рішення Комісією про відмову в реєстрації такої податкової накладної. Суд апеляційної інстанції, також, звертає увагу і на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 року за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі. Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Згідно з п. 44, п. 46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення. Відповідно до п. 11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: - ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; - та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; - та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. З аналізу вищенаведеного випливає те, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування із зазначенням, зокрема, які саме документи не надані платником податків, які були б достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної, зокрема, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування тощо. Натомість, в оскаржуваному рішенні податковим органом вказано як підставу для відмови у реєстрації розрахунку коригування «ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Додаткова інформація: відсутні первинні документи щодо зберігання, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, транспортування, рахунки фактури. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку. В даному випадку, Відповідачем-1 ґрунтовних недоліків щодо поданих Позивачем документів не встановлено та не вказано у відповідному рішенні. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що контролюючий орган, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій Позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю Позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що надані Позивачем документи щодо здійснення операцій з поставки товару контрагенту та їх кількісні та вартісні показники були достатніми підставами для реєстрації спірної податкової накладної. Доводи скаржника про те, що повноваження ДПС України щодо реєстрації розрахунків коригування є дискреційними повноваженнями, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на наступне. Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Перевіряючи рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги, судова колегія, також, зазначає, що відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Колегія суддів враховує, що пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі Порядок №1246), передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення). Пунктом 20 Порядку №1246 передбачено, що внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням. Отже, застосування у даній справі способу захисту порушеного права Позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати подану Позивачем податкову накладну в ЄРПН не є втручанням в дискреційні повноваження ДПС України та відповідає положенням Порядку №1246. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін. Доводи апеляційної скарги Відповідача-1 спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року у справі №160/4154/23 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Головуючий - суддя С.В. Сафронова суддя С.М. Іванов суддя Д.В. Чепурнов