Постанова 4823 № 741/927/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 11 жовтня 2023 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 741/927/23 Головуючий у першій інстанції Киреєв О.В. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1301/23 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої судді Мамонової О.Є., суддів Онищенко О.І., Шитченко Н.В., учасники справи: позивач: ОСОБА_1 , відповідач: ОСОБА_2 ,- розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Носівського районного суду Чернігівської області від 21 серпня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,- У С Т А Н О В И В: Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 21.08.2023, в якій ухвалою цього суду від 06.09.2023 виправлено описку, заяву ОСОБА_3 задоволено, надано подружжю ОСОБА_4 строк на примирення шість місяців, зупинено провадження у справі. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Носівського районного суду Чернігівської області від 21.08.2023 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Уважає вказану ухвалу незаконною, необґрунтованою, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права. Заявник зазначає, що перебуває в зоні бойових дій, а тому зупиняючи провадження у справі на шість місяців з метою надання сторонам строку на примирення, суд не оцінив наскільки реальною є можливість примирення сторін, у тому числі з урахуванням категоричної позиції позивача щодо неможливості збереження сім`ї, а також того, що сторони не мають повнолітніх дітей, не ведуть спільного господарства. Посилається на те, що оскаржуваною ухвалою суд задовольнив заяву ОСОБА_1 , у той час як він заяву про зупинення провадження і надання строку для примирення не подавав. Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставини, що мають значення для справи. Судом встановлено, що 31.01.1997 сторони зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Носівського районного управління юстиції в Чернігівській області, актовий запис №7, на підтвердження чого позивачем надано свідоцтво про шлюб (повторне) серії НОМЕР_1 , видане 17.05.2023 Ніжинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 6). Від шлюбу сторони мають двох повнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7, 8). 22 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу між ним та відповідачкою. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що подружнє життя не склалось, сторони мають різні погляди на життя, різні інтереси, у сім`ї часто виникають конфлікти та сварки на побутовому ґрунті, протиріччя з приводу ведення господарства та облаштування побуту, повністю відсутнє взаєморозуміння. Указував, що фактичні шлюбні відносини між сторонами припиненні більше ніж два роки тому. Він та відповідачка проживають в одному будинку, співвласниками якого є позивач та його матір. Звертав увагу, що примирення між сторонами не можливе, оскільки подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить його інтересам, додаткового строку для примирення надавати сторонам немає необхідності. 21.08.2023 ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою, в якій просила надати термін для примирення строком на шість місяців (а.с. 19). Оскаржуваною ухвалою районного суду заяву ОСОБА_1 задоволено, надано подружжю ОСОБА_4 строк на примирення шість місяців, зупинено провадження у справі. Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 06.09.2023 виправлено описку, допущену у першому абзаці резолютивної частини ухвали цього суду від 21.08.2023, виклавши цей абзац в наступній редакції: «Заяву ОСОБА_2 задовольнити». Проте з таким судовим рішенням суду першої інстанції не погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного. Статтею 51 Конституції визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Відповідно до ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Статтею 2 ЦПК України визначено, що розумність строків розгляду справи судом є однією з основних засад цивільного судочинства. Розумність строків розгляду справи згідно ст.2 ЦПК України належить до основних засад (принципів) цивільного судочинства і є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини. Частиною сьомою статті 240 ЦПК України визначена можливість суду в справі про розірвання шлюбу суд зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців. Водночас, у пункті 4 частини 1 статті 251 ЦПК України встановлено обов`язок суду зупинити провадження у справі в разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення. Системний аналіз наведених положень матеріального та процесуального права дає підстави для висновку, що заходи для примирення подружжя вживаються судом за таких умов: це не суперечить моральним засадам суспільства; існують об`єктивні обставини, які свідчать, що такі заходи можуть бути дієвими, тобто такими, що можуть призвести до примирення сторін; застосовані заходи для примирення подружжя, якщо вони мають наслідком зупинення провадження у справі, не повинні суперечити загальним засадам цивільного судочинства та не порушувати розумність строків розгляду справ. У п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21 грудня 2007 року роз`яснено, що передбачене ч. 1 ст. 111 Сімейного кодексу України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення. Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя. При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 листопада 2018 року у справі № 761/33261/16-ц (провадження № 61-33349св18) зроблено висновок по застосуванню статті 111 СК України та вказано, що «примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. У даній справі суд першої інстанції, надаючи строк для примирення подружжя та зупиняючи розгляд справи на 6 місяців, не звернув уваги на те, що закріплена у ст. 111 СК України норма права є диспозитивною, тому суд вживає заходів щодо примирення подружжя лише у тому випадку, якщо це не буде суперечити моральним засадам суспільства, а за обставинами справи існує реальна можливість примирення сторін. Оскільки суд не може формально застосовувати інститут примирення подружжя, тому, вирішуючи клопотання відповідачки про надання строку на примирення, суд першої інстанції повинен був оцінити: строк, який сплинув із моменту пред`явлення позову про розірвання шлюбу та подання відповідачкою клопотання про надання строку для примирення (3 місяці); відсутність у сторін неповнолітніх дітей; вказати на обставини справи, які свідчать про можливість примирення сторін. Зупиняючи провадження у справі з метою надання строку на примирення, районний суд не оцінив, наскільки реальною є можливість примирення сторін, у тому числі з урахуванням заперечень сторони позивача, який у позові наголошував на неможливості примирення та відсутності підстав для надання строку для примирення. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції містить лише посилання на норми права, однак взагалі не містить мотивів, з яких суд дійшов висновків про необхідність надання сторонам строку на примирення, тобто не відповідає вимогам ст. 260 ЦПК України. З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов висновку, що зупинення районним судом провадження у справі на 6 місяців з метою надання сторонам строку на примирення належно не обґрунтовано, не наведено оцінки співмірності та дієвості застосованого судом заходу для примирення подружжя з урахуванням обставин цієї справи у співвідношенні з необхідністю дотримання розумних строків розгляду справ. Апеляційний суд вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 2, 240, 263 ЦПК України, при її постановлені судом не враховано висновки Верховного Суду, сформульовані у справі № 761/33261/16-ц щодо застосування статті 111 СК України, а тому ухвала підлягає скасуванню. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції задовольнив заяву ОСОБА_1 , у той час як він заяву про зупинення провадження і надання строку для примирення не подавав, не заслуговують на увагу, оскільки ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 06.09.2023 виправлено описку, допущену в оскаржуваній ухвалі, шляхом зазначення про те, що задоволено заяву ОСОБА_2 . З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала Носівського районного суду Чернігівської області від 21.08.2023 - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції через неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи на підставі п.1 ч. 1 ст. 379 ЦПК України. Керуючись ст. 367, 374, 379 ч. 1 п. 1, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Носівського районного суду Чернігівської області від 21 серпня 2023 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст ухвали складено 12 жовтня 2023 року. Головуюча О.Є.Мамонова Судді: О.І. Онищенко Н.В.Шитченко