Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/2224/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/2224/23 пров. № А/857/12569/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., суддів Мікули О.І., Пліша М.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2023 року в справі №380/2224/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,- суддя в 1-й інстанції Крутько О.В., час ухвалення рішення 15.06.2023 року, місце ухвалення рішення м.Львів, дата складання повного тексту рішення не зазначено, ВСТАНОВИВ: У лютому 2023 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі ГУ НП у Львівській області, відповідач), в якому просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.12.2021; зобов`язати ГУ НП у Львівській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.12.2021; визнати протиправною бездіяльність ГУ НП у Львівській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 01.02.2021 по 31.12.2021, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375; зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області здійснити, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375, нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 01.02.2021 по 31.12.2021; визнати протиправною бездіяльність ГУ НП у Львівській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 доплати за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час за період з 01.11.2015 по 31.12.2021; зобов`язати ГУ НП у Львівській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 доплати за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час за період з 01.11.2015 по 31.12.2021. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2023 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 31.10.2017. Зобов`язано ГУ НП у Львівській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 31.10.2017. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 01.02.2021 по 31.12.2021, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375. Зобов`язано ГУ НП у Львівській області здійснити, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375, нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 01.02.2021 по 31.12.2021. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове про відмову в задоволенні позову повністю. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що індексація грошового забезпечення поліцейських ГУ НП у Львівській області фактично проводилася з листопада 2017 року в межах рекомендованих розмірів грошового забезпечення з моменту, коли нормативно-правовими актами було передбачено здійснення індексації. Відтак здійснювати нарахування індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 правових підстав не було. Звертає увагу апеляційного суду, що право на додаткову оплату за постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 342 «Про визначення переліку посад працівників, службових і посадових осіб, щодо яких не застосовується обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» мають лише поліцейські, які внаслідок забезпечення життєдіяльності населення мають з ним безпосередній контакт. В даному контексті твердить скаржник, що позивач не наводить доказів того, що він був у безпосередньому контакті з населенням при виконанні свої службові обов`язки, передбачених посадовою інструкцією. Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини 4 статті 304 КАС України, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що оскільки відповідач не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог у задоволенні яких було відмовлено, тому, з огляду на положення ст. 308 КАС України, оскаржуване судове рішення в цій частині не є предметом апеляційного перегляду. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 проходить службу в Головному управлінні Національної поліції у Львівській області на посаді старшого інспектора СРПП ВНП № 1 Львівського РУП № 2 ГУ НП у Львівській області, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 17.06.2021. Представник позивача у жовтні 2022 року звернувся до відповідача із адвокатським запитом щодо грошового забезпечення ОСОБА_1 . На запит представника позивача ГУ НП у Львівській області надало відповідь від 03.11.2022, якою повідомило, що доплата до грошового забезпечення на період дії карантину не нараховувалась. Індексація грошового забезпечення поліцейських в ГУ НП у Львівській області проводиться з листопада 2017 року в межах рекомендованих розмірів грошового забезпечення і підстав для її нарахування за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 немає. Доплата за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 31.12.2021 ОСОБА_1 не нараховувалась і не виплачувалась, оскільки довідки про несення ним служби у нічний час не надходило до УФЗБО. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час, індексації грошового забезпечення та додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2), позивач звернувся з цим позовом до суду. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" №988 від 11.11.2015 (далі Постанова №988), грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до ч. 5 ст. 94 Закону України "Про національну поліцію". За приписами статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення. Відповідно до ст. 2 Закону №1282, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексація грошових доходів населення згідно з ст. 4 Закону №1282 проводиться в разі коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року - 101 відсоток). Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. За змістом ч. 2 ст. 6 Закону №1282 порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. Постановою від 17 липня 2003 року №1078 КМУ затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі Порядок №1078). Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер; грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі; допомога по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей (п. 2 Порядку). У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до абз. 8 п. 4 Порядку №1078. Приписами п. 6 Порядку №1078 визначено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі №9-рп/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати, як складова належної працівникові заробітної плати, спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. На підставі системного аналізу викладених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців. Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи зі служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин. При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення. Суд не бере до уваги посилання апелянта, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватися лише з 01 листопада 2017 року - після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782 «Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», якою абз. 5 п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, після слова «військовослужбовців» доповнено словом «поліцейських», є неприйнятними, оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Оскільки право на індексацію грошового забезпечення позивача, передбаченого Законами України «Про індексацію грошових доходів населення» і «Про Національну поліцію» та порушено, воно підлягає відновленню в судовому порядку. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №160/35/20. Ухвалюючи рішення у цій справі, суд першої інстанції правильно керувався тим, що індексація грошових доходів громадян проводиться в разі, коли величина ІСЦ, обчисленого наростаючим підсумком, перевищить поріг індексації, який становить 103% (п. 11 Порядку №1078). Для проведення подальшої індексації обчислення індексу споживчих цін здійснюється за місяцем, у якому відбувається перевищення порога індексації. Підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією проводиться з місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін і на підставі якого відбувається перевищення порога індексації. Отже, можливість проведення індексації грошових доходів залежить від порогу індексації - величини індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення. В свою чергу, якщо величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, індексація грошових доходів в такому місяці не проводиться. Індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях (зокрема, у газеті "Урядовий кур`єр"). Відповідно до п. 10.2 Порядку №1078 для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник. У місяці, в якому відбувається підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюється відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соцстрахування, значення ІСЦ приймається за 1 або 100% (п. 5 Порядку №1078). Колегія суддів апеляційного суду враховує, що як видно з матеріалів розглядуваної справи, позивача прийнято на службу та встановлено посадовий оклад. Оскільки Національна поліція України є новоствореним органом, для всіх її працівників вперше визначено посадові оклади з листопада 2015 року. Отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем встановлення посадових окладів - грудень 2015 року. Водночас за даними Держстату України, індекс споживчих цін (%), на підставі яких здійснюється розрахунок індексів для проведення індексації за грудень 2015 року становив 100,7%. Цей індекс опубліковано в січні 2016 року. Оскільки він не перевищує порога індексації (103%), право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс, тобто в лютому 2016 року, не настає. Надалі за січень 2016 року ІСЦ становив 100,9%. Цей індекс опубліковано в лютому 2016 року. Оскільки наростаючим підсумком за грудень - січень (1,007х1,09х100) він не перевищує порога індексації (103%), право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс, тобто в березні 2016 року, не настає. ІСЦ у лютому 2016 року становить 99,6% (право на індексацію квітні не настає), в березні 2016 року 101,0 % (право на індексацію в травні не настає), в квітні 2016 року - 103,5 %, а тому за грудень 2015 року квітень 2016 року наростаючим підсумком дорівнюватиме 105,79% (1,007х1,00 х0,996х1,01х1,035х100), то право на індексацію виникне у червні 2016 року (наступний місяць за місяцем публікації індексу за квітень 2016 року) на величину приросту ІСЦ 5,79% (105,79х100). Отже, в квітні місяці 2016 року індекс споживчих цін перевищив поріг індексації понад 103% та склав 105,79%, а тому у позивача виникло право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс - в червні 2016 року. За таких обставин, починаючи з червня 2016 року у відповідача виник кореспондуючий обов`язок провести нарахування індексації грошового забезпечення позивача в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб за відповідний період. Згідно довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ НП у Львівській області про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 11.2015 по 31.12.2021 ОСОБА_1 з листопада 2017 року до грудня 2021 року позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення, до листопада 2017 року нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу не здійснювалось. Відповідачем не заперечується факт не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017. Таким чином, позивачу протиправно не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення з 01.06.2016 по 31.10.2017. З урахуванням встановленого, суд апеляційної інстанції підтримує правильний висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 31.10.2017 та зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату індексації за вказаний період. Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу апелянта, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (із наступними змінами) (далі по тексту - Постанова №211) установлено карантин з 12 березня 2020 року на усій території України. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року №342 «Про визначення переліку посад працівників, службових і посадових осіб, щодо яких не застосовується обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі по тексту - Постанова №342) установлено, що обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не застосовується для таких категорій посад, зокрема: поліцейські, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС), здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об`єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою. Згідно з пунктом 2 Постанови №342 визначення переліку посад (професій) працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, з урахуванням специфіки їх участі у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС), здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику, органом державної влади, іншим державним органом. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 (далі Постанова №375) врегульовані деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни. Пунктом 1 Постанови №375 установлено, що на період дії карантину, встановленого Постановою №211, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, в тому числі поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах. За приписами п.п. 2-5 Постанови №375 встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення). Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику. Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади. Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів. Постановою Кабінету Міністрів України від 10 червня 2020 року №485 «Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2», у відомчих закладах охорони здоров`я затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я (далі - Порядок №485). У пункті 1 Порядку №485 вказано, що цей Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами, зокрема: здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі - бюджетні кошти). Згідно з пунктом 2 Порядку №485 головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, та, зокрема, Національна поліція (далі - органи системи МВС). Абзацами 1 та 2 пункту 4 Порядку №485 визначено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення, в тому числі поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. На виконання пункту 4 Постанови №375 МВС видано наказ від 03 червня 2020 року №431 «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину», яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4). З аналізу вказаних приписів чинного законодавства висновується, що підставою для отримання доплати за Постановою №375 є сукупність таких умов: 1) особа є поліцейським; 2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України. Таким чином, вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов`язків забезпечують життєдіяльність населення у зв`язку з чим мають з населенням безпосередній контакт. Суд першої інстанції з`ясував, що ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції у Львівській області на посаді старшого інспектора чергового чергової частини відділення поліції № 2 Самбірського районного відділу поліції ГУНП. Як вбачається з матеріалів справи, посада, яку займає позивач, відповідає встановленим постановою Кабінету Міністрів України № 375 критеріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративним, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням. Колегія суддів суду апеляційної інстанції наголошує, що за приписами ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Водночас скаржником не було надано жодних спростувань та доказів на їх підтвердження, що посада позивача, яку він займав у спірний період не відповідала встановленим Постановою №375 критеріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративним, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, та того, що внаслідок виконання своїх обов`язків він мав безпосередній контакт з населенням у спірний період. З врахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов переконливого висновку про допущену відповідачем протиправну бездіяльність по ненарахуванню та невиплаті додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину), передбаченої постановою КМУ №375 від 29.04.2020 з 01.02.2021 по 31.12.2021. Посилання апелянта на відсутність фінансування для здійснення відповідних доплат є неприйнятним, оскільки відсутність коштів на рахунку відповідача для виплати доплати на період дії карантину не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 квітня 2023 року по справі 420/19450/21. Дослідивши обставини справи у відповідності до наведених правових норм, суд попередньої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову доплату до грошового забезпечення за період з 01.02.2021 по 31.12.2021. Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29). Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає. Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2023 року в справі №380/2224/23 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. І. Мікула М. А. Пліш Повне судове рішення складено 11 жовтня 2023 року.