Постанова Кропивницький апеляційний суд № 401/2578/23

Кропивницький апеляційний суд № провадження 33/4809/412/23 Головуючий у суді І-ї інстанції Іващенко В. М. Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Олексієнко І. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10.10.2023 року. м. Кропивницький Кропивницький апеляційний суд у складі: головуючого судді Олексієнко І.С., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Матяш О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницький дистанційно в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 вересня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, не одруженого, адреса проживання: АДРЕСА_1 , тимчасово не працює визнано винним за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, скоєного та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік В С Т А Н О В И Л А: Постановою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 вересня 2023 року ОСОБА_1 визнаний винним за те, що він 23 липня 2023 року о 11:20 год., по вулиці Молодіжна №54 в селищі Власівка, керував автомобілем Ford Transit, державний номерний знак НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу «Драгер-6820». За результатами огляду алкоголь у видихуваному повітрі становить 0.86%.В обґрунтування постанови зазначено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення; результатами огляду на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу «Драгер»; відеозаписом обставин правопорушення. У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду як незаконну та необґрунтовану, а провадження у справі закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом не повністю дослідженні обставини справи та, як наслідок, неправильно застосовані норми права. Так, на підтвердження обставин справи, до адміністративної справи долучені в якості доказів, протокол про адміністративне правопорушення та оптичні диски з місця події, на якому міститься відеофайли. Проте, у супровідній до матеріалів справи взагалі не зазначено про наявність будь-яких дисків чи інших електронних носіїв інформації. Відсутність такої інформація з посиланням про пристрій, на який було зафіксовано правопорушення та процедура огляду на стан сп`яніння являється недопустимим порушенням в оформлені процесуальних документів. Також при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі. Однак, протокол про адміністративне правопорушення згаданих даних не містить. А з правами взагалі ніхто не ознайомлював. Тобто, не ознайомивши його з законними правами поліцейський позбавив його можливості скористатися правовою допомогою, а порушення скористатись правом на правову допомогу та не вжиття жодних дій щодо надання можливості водію реалізувати своє право на отриманні такої допомоги, свідчить про порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення. Також зазначає, що як доказ відеозапис події не завірений належним чином, а отже не є допустимим доказом в розумінні вимог ст. 251 КУпАП, оскільки надані матеріали на оптичному диску підпадають під визначення електронного доказу, отже, копії зазначених доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом або мають бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого ознак цифрового підпису автора. Крім того, поліцейським було складено акт огляду на стан сп`яніння проведеного ним на місці зупинки т/з, але до само акту та протоколу не було занесено підстави для проведення огляду на місці зупинки водія та виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. Зазначає, що не було проведено тестове вимірювання приладу, тобто установивши муштук поліцейський включив газоаналізатор «Драгер», після чого включився сигнал про готовність, а тестового забору повітря не було, а тому просить даний доказ визнати таким як недопустимим та неналежним. Звертає увагу суду на те, що встановити стан сп`яніння особи Інструкція дозволяє лише на підставі огляду з використанням спеціального технічного засобу, який після тесту покаже наявність більше 0,2 проміле алкоголю в крові. А щодо «Драгера», то його результат ніколи не покаже вміст алкоголю в крові, як цього вимагає Інструкція. «Драгер» вимірює лише вміст парів алкоголю у видихуваному повітрі, а не вміст алкоголю у крові. При цьому, під час проведення огляду на стан сп`яніння він попереджав поліцейського, що погано почував себе, захворів і мав високу температуру, що в свою чергу негативно впливає на результати вимірювання вмісту алкоголю у видихуваному повітрі. А тому такий результат тесту на вміст алкоголю у видихуваному повітрі необхідно визнати як недопустимий доказ. Наведені факти у відповідності до статті 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь нього і не дають змоги суду однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Перевіривши доводи скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та висновок його захисника Матяша О.О., які підтримали подану апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані вимоги при розгляді даної справи судом першої інстанції виконані у повному обсязі. Висновок місцевого суду про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 ґрунтується на зібраних та досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну правову оцінку. Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №049038 від 23.07.2023, відповідно до якого 23.07.2023, о 11 год. 20 хв., в смт. Власівка Олескандрійського району по вул. Молодіжна, 54, відбулось адміністративне правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_1 (а.с. 2); - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та роздрукованим чеком алкотестеруна алкоголь технічного засобу Drager Alcotest 6820, відповідно до яких, результат огляду на стан сп`яніння становить 0,86 ‰ проміле, де в графі «з результатами згоден» стоїть підпис (а.с.1,3); - відеозаписом з місця події, на якому відображені обставини, які викладені в протоколі ААД №049038 від 23.07.2023. Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнав та пояснив, що він дійсно 23.07.2023 близько 11.20 год. керував транспортним засом Ford Transit, державний номерний знак НОМЕР_1 ,по вулиці Молодіжна №54 в селищі Власівка. Він повертався разом з товаришем з відпочинку, оскільки почував себе дуже погано, у нього була температура. Рухаючись по даній вулиці, його зупинили працівники поліції через порушення ПДР України. Під час спілкування, у працівників патрульної поліції виникла підозра, що нібито він вживав алкогольні напої та запропонували пройти обстеження. Він був впевний у тому, що тверезий, тому погодився продути прилад «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу. Продувши прилад «Драгер», результат виявився позитивний. Потім він підписав акт та протокол, а оскільки почував себе дуже погано, про що зазначав і працівникам поліції, пояснення як в протоколі так і на окремому аркуші не писав. Зазначив, що розгубився в даній ситуації та погодився з результатом продуття алкотестера «Драгер». Однак, зазначені та перевірені апеляційним судом вище докази є належними та допустимими, вони повністю між собою узгоджуються та в сукупності, з урахуванням критерія «поза розумним сумнівом», підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до положень ч.2 ст. 266 КУпАП (в редакції Закону від 16.02.2021 № 1231-IX, який набрав законної сили 17.03.2021 року), огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року. Так, згідно з п.1 розділу ІІ Інструкції за наявності ознак, передбачених п.3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Відповідно до п.7 розділу ІІ Інструкції факт установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Отже, матеріалами справи встановлено, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння було проведено працівниками поліції у відповідності до вимог ст.266 КУпАП (в редакції Закону від 16.02.2021 № 1231-IX, який набрав законної сили 17.03.2021 року) та відповідно до вимог Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції". Зі змісту протоколу вбачається, що ОСОБА_1 підписав його без будь-яких застережень (зауважень), і хоча йому було забезпечено право надати пояснення по суті правопорушення, однак він його на власний розсуд не реалізував, у відповідній графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення, поставив лише власний підпис. Також зі змісту акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів видно, що у графі з результатами згоден ОСОБА_1 власноруч поставив підпис, тобто засвідчив свою згоду з результатами проведеного огляду (а.с.3). Щодо тверджень апеляційної скарги про відсутність у протоколі ознак алкогольного сп`яніння, виявлених у водія ОСОБА_1 , то слід зазначити, що у вказаному протоколі мова йшла не про відмову від огляду водієм та керування з ознаками алкогольного сп`яніння, а про встановлений факту керування в стані алкогольного сп`яніння, тобто в такому разі зазначення будь-яких ознак сп`яніння є не обов`язковим. Також доводи захисника про те, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився за допомогою приладу газоаналізатора "Drager Alcotest 6810", який не пройшов калібрування у встановлений шестимісячний строк, а тому результати такого тесту не можна вважати належним доказом, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону. Так, Наказом "Про державну реєстрацію медичних виробів" Держлікслужби України від 29.12.2014 N 1529 затверджено перелік зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення N43 серед яких газоаналізатори Drager Alcotest, реєстрація та строк дії свідоцтва яких необмежений. Жодних обмежень щодо виду газоаналізатору за номером не передбачено. Крім того, газоаналізатори Drager Alcotest сертифіковані Міністерством економічного та торгового розвитку України за N UA-MI/1-96-2014 від 01.09.2014 та відповідно до свідоцтва про Державну реєстрацію N 14455/2014 газоаналізатори Drager Alcotest внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення і дозволені для застосування на території України, що свідчить про правомірність використання приладу Драгер "Alcotest 6810" працівниками поліції під час виконання своїх службових обов`язків. Перелік спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ України та Держспоживстандартом для проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп`яніння міститься в Державному реєстрі затверджених типів засобів вимірювальної техніки, Газоаналізатор Drager Alkotest, в тому числі 6810, включений до вказаного переліку під № У 788-14, що підтверджується Сертифікатом відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу серії В № 007604. Окрім того, згідно з наказом Державної служби України з лікарських засобів від 29 грудня 2014 року №1529 "Про державну реєстрацію медичних виробів" Газоаналізатор Drager Alkotest має Свідоцтво про державну реєстрацію №14455/2014, у якого необмежений строк дії. Виробник Drager Safety AG & Co/ KGaA Revalstrasse 1/23560 Lubek Germany, що відповідає реєстраційним матеріалам, згідно з наказом Державної служби України з лікарських засобів від 29.12.2014 №1529 внесений до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення і дозволений для застосування на території України. Згідно листа ДП "Укрметртестстандарт" від 23.06.2018 року за вих. № 12-41/93, де серед іншого зазначається, що термін "калібрування" можуть уживати у різних значеннях. У технічній документації на газоаналізатори Аlkotest терміном "калібрування" позначають операцію регулювання засобів вимірювальної техніки, яка полягає у коригуванні нульових показів та чутливості засобів вимірювальної техніки із застосуванням робочих еталонів. Рекомендовані значення інтервалу між "калібруваннями" зазначає виробник в експлуатаційній документації на прилади. Для приладів, що використовуються на території України, міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки "Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається, встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 №1747 і становить 1 рік. Відповідно до Сертифікату затвердженого типу засобів вимірювальної техніки Серії А № 007292, виданого фірмі Drager Safety AG & Co/ KGaA, ним засвідчено, що на підставі позитивних результатів державних контрольних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобів вимірювальної техніки "Газоаналізатори Alkotest» за № У 788-14, міжповірочний інтервал установлений під час затвердження засобів вимірювальної техніки 1 рік. Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність", який набрав чинності 01.01.2016, засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається. Пунктом 1 статті 17 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність» не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов`язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01.01.2016. Відповідно до листа (який є публічно доступним) заступника директора Українського медичного центру сертифікації МОЗ України № 45 від 18 січня 2018 року на запит Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, використання медичних виробів "Газоаналізатори Alkotest Drager №6810", які були завезені та введені в експлуатацію користувачем протягом терміну дії Свідоцтва та знаходження його у реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення у період з 10 лютого 2010 року по 10 лютого 2015 року, є можливим, за умов додержання вимог щодо повірки (калібрування), що підтверджує вірність результатів вимірювання. Зазначена інформація також вказана і в листі в.о. заступника генерального директора ДП "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" № 28-10/60 від 04.04.2017. Як вбачається з роздрукованого результату приладу Drager «Alkotest 6810» за допомогою якого ОСОБА_1 проходив огляд, останнє калібрування приладу проводилось 17.10.2022, а ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп`яніння 23.07.2023, що свідчить про належне здійснення повірки та калібрування приладу Drager «Alkotest 6810», а відтак підстави для визнання його результатів недійсними відсутні, а тому є не обгрунтованими доводи про те, що з останньої повірки приладу «Drager» 6810» на день проходження ОСОБА_1 огляду пройшло більше ніж шість місяців, оскільки міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747 і становить 1 рік. За таких обставин, засіб вимірювальної техніки газоаналізатор для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі Drаger Alcotest 6810, відповідає вимогам чинного законодавства та може експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення сервісного обслуговування в уповноваженому виробником сертифікованому сервісному центрі не менше ніж 1 раз на 12 місяців. Стосовно доводів про не надання працівниками поліції ОСОБА_1 сертифікату відповідності та свідоцтва повірки приладу Драгер, то ці доводи також є безпідставними, так як дані документи надаються водієві на місці зупинки на його вимогу, і не є обов`язковими для долученя до матеріалів справи. На місці зупинки ОСОБА_1 не вимагав, щоб йому надали вказані сертифікат та свідоцтво, згідно відео з бодікамер, долученого до матеріалів адміністративної справи. Суд апеляційної інстанції вважає не обгрунтованими посилання скаржника на те, що перед проведенням огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер, працівником поліції не було проведено тестового забору повітря з навколишнього середовища, виходячи з наступного. Відповідно до п.4 згаданої Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Відповідно до п.3.5.3. інструкції з експлуатації приладу марки «Drager Alcotest 6810», через 2 секунди аналізатор увійде в режим самотестування, який триває приблизно 5 секунд і супроводжується текстом «Самотестування» на дисплеї. Потім аналізатор зробить автоматичний забір проби навколишнього повітря (якщо включена функція автоматичного контролю відсутності етанолу в навколишньому повітрі), а тому сумніви у тому, що значення приладу при контрольованому заборі повітря відповідало нулю, у апеляційного суду відсутні. Більш того, огляд проводився за добровільною згодою ОСОБА_1 , здійснювалась відеофіксація, та з результатом обстеження цим приладом він був згоден, що підтверджується його особистим підписом й за результатами цього огляду складено відповідний акт та роздрукований на папері його показники, які долучені до матеріалів справи. Обставин, які б свідчили про наявність підстав вважати, що до приладу могли потрапити пари алкоголю чи його частки до того моменту, як за допогомою технічого засобу почав проходити огляд ОСОБА_1 , апеляційний суд не знаходить. Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до діючого закону, водій самостійно вирішує чи погоджується він з результатом, який отримано при проведенні огляду поліцейським за допомогою спеціального приладу або не погоджується з отриманим результатом. У доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 № 1452/735 єдине, що передбачає цє те, що після проведення тесту з використанням технічних засобів показник алкоголю не повинен перевищувати 0,2 проміле. ОСОБА_1 вказує, що в Інструкції йдеться про показник алкоголю саме у видихуваному повітрі, а не про рівень алкоголю в крові. Водночас апеляційний суд зауважує, що у вищевказаному пункті прямо зазначено: «Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.» Таким чином, і ці доводи апелянта є не обгрунтованими, а враховуючи, що національним законодавством України встановлена лише допустима норма алкоголю в крові особи, що керує транспортним засобом на рівні, що не перевищує 0,2 проміле алкоголю в крові, то доводи про відсутність у діях останнього складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, є безпідставними. Що ж стосується доводів про те, що у супровідній до матеріалів справи не зазначено про наявність будь-яких дисків чи інших електронних носіїв інформації, які долучені до матеріалів адміністративної справи то вони теж є необгрунтованими, оскільки відео з бодікамер та з відеореєстратора долучаються та є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення, а потім разом направляються до суду, з яких формуються матеріали адміністративної справи. Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що матеріали на оптичному диску підпадають під визначення електронного доказу, встановленого ст. 99 КАС України, отже, копії зазначених доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом або мають бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого, ознак цифрового підпису, то апеляційний суд не може прийняти їх до уваги, оскільки вони стосуються тих доказів, які збираються у справах, що вирішуються в порядку КАСу, а у даній справі працівники поліції здійснювали відеозапис відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», яким передбачено, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Крім того, ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення дотримання Правил дорожнього руху, що в даному випадку і відбувалось, і порушень з боку працівників поліції щодо ведення фіксації обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному щодо ОСОБА_1 апеляційний суд не вбачає. При цьому, апеляційний суд зауважує, що апелянтом не зазначено, які саме порушення п. 9 ч. 1 ст.31, ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції з застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису було допущено працівниками поліції при здійсненні фіксування обставин, які стали підставою для складання щодо ОСОБА_1 протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про не роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, відсутність пропозиції надати пояснення у письмовій формі, позбавлення права користуватися юридичною допомогою, апеляційний суд вважає не обґрунтованими та такими, що не спростовують факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. Крім того, у розділі протоколу про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 були роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції Українита ст. 268 КУпАПі повідомлено, що розгляд справи відбудеться за викликом суду, що підтверджується підписом у протоколі про адміністративне правопорушення. Крім того, матеріали справи не містять відомостей, які б свідчили про те, що працівники поліції перешкоджали ОСОБА_1 скористатися правовою допомогою захисника. Більш того, з відеозапису вбачається, що працівники поліції не обмежували дії ОСОБА_1 та він мав реальну можливість зателефонувати захиснику, а тому твердження апелянта про те, що він був обмежений у праві на захист є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності. Крім того, свої права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, ОСОБА_1 у повній мірі реалізував в суді апеляційної інстанції. Таким чином, апеляційні доводи щодо відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд оцінює як обрану лінію захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_1 23.07.2023 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, та врахувавши особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, що дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, та призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті. Судом першої інстанції накладено стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП з дотриманням вимог ст. 38 КУпАП. Доказів, які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, а матеріали провадження їх не містять, порушень норм КУпАПпід час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, не встановлено. З врахуванням вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування - відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 вересня 2023 року щодо нього - залишити без зміни. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: