Постанова Львівський апеляційний суд № 465/6923/21

Справа № 465/6923/21 Головуючий у 1 інстанції: Мартьянова С.М. Провадження № 22-ц/811/23/23 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 вересня 2023 року м.Львів Справа 465/6923/21 Провадження № 22ц/811/23/23 Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Приколоти Т.І., суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В. секретар Іванова О.О. з участю: ОСОБА_1 розглянув справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Франківського районного суду м. Львова, ухвалене у м.Львові 21 квітня 2022 року у складі судді Мартьянової С.М., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання, - встановив: 28 серпня 2021 року ТзОВ «Львівгаз збут» звернулося до суду з цим позовом. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 21 жовтня 2020 року у справі №465/7668/19 скасовано судовий наказ про стягнення заборгованості з відповідачів. Вказує, що відповідачі є споживачами природного газу за місцем проживання, який надається позивачем. Стверджує, що ТОВ «Львівгаз збут» виконало свої зобов`язання та надало споживачам послуги, однак споживачі не виконали взятих на себе зобов`язань та не сплатили повністю вартість спожитого газу. Заборгованість за спожитий природний газ за адресою: АДРЕСА_1 станом на 1 червня 2021 року становить 23 126,63 грн. Крім того, у зв`язку з невиконанням зобов`язань позивач просить стягнути з відповідачів окрім основної суми заборгованості: 4 902,85 грн. інфляційних втрат та 2 024,37 грн., що складає 3% річних. Просить задовольнити позов. Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 21 квітня 2022 року позов задоволено. Стягнуто з відповідачів на користь ТзОВ «Львівгаз збут» солідарно заборгованість з серпня 2018 року по червень 2021 року в розмірі 28 044, 38 грн., інфляційні витрати в розмірі 4 902,85 грн. та 3% річних в розмірі 2 024,37 грн., всього: 30 053,85 грн. Вирішено питання судових витрат. Рішення суду оскаржила ОСОБА_2 . Вважає рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що відповідачі не були споживачами послуг з газопостачання у квартирі АДРЕСА_2 , оскільки тривалий час проживають за іншими адресами. Також вказує, що подача газу в квартиру була припинена згідно акту від 1 жовтня 2018 року і не відновлювалась до часу повного демонтажу газового лічильника. Просить скасувати рішення. 22 березня 2023 року представник ТзОВ «Львівгаз збут» - Шевчик О. подала відзив на апеляційну скаргу, у якому вказує, що рішення є законним, обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального та матеріального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, оглянувши матеріали наказного провадження № 465/7668/19, витребуваного Львівським апеляційним судом з Франківського суду м.Львова за клопотанням представника ОСОБА_2 ; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення. Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства. Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову. Судом встановлено, що ухвалою Франківського районного суду м.Львова 21 жовтня 2020 року скасовано судовий наказ за заявою ТзОВ «Львівгаз збут» про стягнення з ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 на користь заявника солідарно 8 510,73 грн. заборгованості, за житлово-комунальні послуги та 192,10 грн. судового збору. Відповідно до ч.2 ст.166 ЦПК Українивідмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку. Згідно довідки Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області, відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . У своєму рішенні суд першої інстанції посилається на те, що відповідачі є споживачами природного газу за місцем свого проживання та використовують для побутових потреб газ, який надається ТОВ «Львівгаз збут». Правовідносини між ТОВ «Львівгаз збут» та споживачами регулювались Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 року №2246(у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2004 року №476). Цими Правилами передбачено права та обов`язки сторін. Відповідно до вимог Правил ТОВ «Львівгаз збут» зобов`язаний надавати споживачу послуги з газопостачання до його квартири, а споживач несе обов`язок по своєчасній оплаті вартості спожитого природного газу. З 27 листопада 2015 року відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2496 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 6 листопада 2015 року за №1382/27827. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, №2500 від 30 вересня 2015 року затверджено Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам. Відповідно до ч.1 п.17 Правил плата за надані протягом розрахункового періоду послуги з газопостачання вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено інший строк. У відповідності до положень п.29 Правил, споживач зобов`язаний своєчасно вносити плату за надані послуги з газопостачання. В розділі ІІІ Правил зазначено, що договір постачання природного газу споживачу розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору. Відповідно до абз.2, п.4 Розділу III Правил фактом згоди споживача про приєднання до умов договору є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов`язками - фактичне споживання природного газу споживачем. Встановлено, що ТОВ «Львівгаз збут» є постачальником із спеціальними обов`язками відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017 року №187. Факт сплати споживача за поставлений природній газ а також фактичне споживання ним природного газу підтверджується відповідним розрахунком заборгованості (фінансовим станом абонента). Згідно із п.11 розділу ІІІ Правил постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за вільними цінами, крім ціни постачальника зі спеціальними обов`язками, яка встановлюється відповідно до законодавства. Відповідно до п.14 розділу ІІІ Правил постачання розрахунковим періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання побутовим споживачам є календарний місяць. У позовній заяві ТОВ «Львівгаз збут» посилається на те, що відповідачі не зверталась до позивача із заявами про припинення подачі газу, а фактично користувалась послугами з газопостачання, визнаючи таким чином наявність правовідносин, а відтак, взаємних прав і обов`язків, що з них випливають. Відповідач повинен виконувати обов`язок по сплаті за надані протягом кожного місяця послуги з газопостачання не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, про що зазначено у п.17 Правил постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2496 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 6 листопада 2015 року за №1382/27827. Встановлено, що відповідачі не звертались до позивача із заявами про припинення подачі газу, а фактично користувалась послугами з газопостачання, визнаючи таким чином наявність правовідносин, а відтак взаємних прав і обов`язків, що з них випливають. Відповідно до ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2016 року у справі №461/14555/14-ц, оскільки обов`язок споживача житлово-комунальних послуг як власника житла ґрунтується не тільки на договорі, але й на законі, відсутність письмових договірних відносин не є підставою для звільнення від оплати житлово-комунальних послуг. Пунком 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч. 3 цієї статті обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до постанови Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13 споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання. Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника. Судом встановлено, що ТОВ «Львівгаз збут» виконало свої зобов`язання та надало споживачам послуги, однак відповідачі не виконали взятих на себе зобов`язань та не оплачували повністю вартість спожитого газу, а тому, у них (відповідачів) виникла заборгованість з серпня 2018 року - 7 389, 47 (основний борг) по червень 2021 року - 23 126, 63 грн., в сумі становить 28 044, 38 грн., інфляційні втрати - 4 902,85 грн. та 3% річних - 2 024,37 грн.; всього: 30 053, 85 грн. Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Згідно із у п.17 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2496 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 6 листопада 2015 року за №1382/27827, відповідач повинен виконувати обов`язок по оплаті наданих протягом кожного місяця послуг з газопостачання не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, про що зазначено З урахуванням встановленого, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення позову. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що відповідачі не проживають у цій квартирі та заборгованість, яку просив позивач стягнути при зверненні до суду про видачу судового наказу, та у позовній заяві, відрізняються, виходячи з наступного. Дійсно є встановленим, що позивач у цій справі був заявником у справі за заявою про видачу судового наказу від 26 грудня 2019 року. Сума заборгованості на той час складала 6 530,08 грн. 1 жовтня 2018 року газопостачання у квартиру відповідачів припинено шляхом перекриття крана через заборгованість споживачів. Про зазначене складено відповідний акт, у якому відображено покаи газового лічильника на час припинення газопостачання (51931). У акті зазначено заборгованість в розмірі 7389 грн. Після цього були проведені оплати в розмірі 3 050 грн. і заборгованість склала 6530,08 грн. Разом з тим, згідно акту про розпломбування та демонтаж засобу вимірювальної техніки на повірку від 16 грудня 2019 року показники лічильника становили 54882,02. Різниця в показниках становить 2951,02, що дає підстави стверджувати, що після припинення газопостачання споживання газу продовжувалося. Позивачем проведено нарахування за спожитий газ в розмірі 20 532,90 грн. Заборгованість зросла до 27 062,98 грн. У жовтні 2020 року відповідачами за відсутності нарахування при припиненому газопостачанні сплачено 2 000 грн. а у грудні 2020 року та січні 2021 року сплачено по 1 000 грн. Заборгованість зменшилася до 23 126,63 грн. Зазначені дії відповідачів стверджують, що вони визнавали наявність заборгованості і частково сплачували таку. Зазначене узгоджується із наявними в матеріалах справи актами про припинення газопостачання, розпломбування засобу обліку та наданим позивачем розрахунком заборгованості (фінансовий стан), який не спростовано належними та допустимими доказами. З висновками суду, які відповідають встановленим обставинам справи, належить погодитися, оскільки судом правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Підстави для скасування рішення суду відсутні. Керуючись: ст. 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Франківського районного суду м. Львова від 21 квітня 2022 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст судового рішення складено 19 вересня 2023 року. Головуючий-______________________Т. І. Приколота Судді: ________________ Ю.Р. Мікуш ___________________ Р.В. Савуляк