Постанова Тернопільський апеляційний суд № 607/8151/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/8151/23Головуючий у 1-й інстанції Марциновська І.В. Провадження № 33/817/306/23 Доповідач - Галіян Л.Є. Категорія - ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 жовтня 2023 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Галіян Л.Є. з участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Гаврищука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Тернополя справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 травня 2023 року,- В С Т А Н О В И Л А : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави 536,80 грн. Згідно даної постанови, 02.05.2023 о 21 год. 00 хв. на бульварі С.Петлюри в м. Тернополі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Renault» моделі «Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова та почервоніння шкірного покриву. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Alcotest 7510 OIML» № ARLM-0313 (повірка дійсна до 20.05.2023), а також проходження огляду в КНП «ТОМЦСНЗ» водій категорично відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову скасувати та постановити нову, якою закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, судом не з`ясовано усі обставини справи. Зазначає, що відсутній факт керування ним транспортним засобом і працівниками поліції він зупинений не був, а відеозаписи із місця події є неналежними доказами. Крім того у суді першої інстанції свідки події чи працівники поліції не допитувались. Розглянувши матеріали справи, заслухавши захисника апелянта, який підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити, з мотивів викладених у ній, дослідивши доводи апеляційної скарги, прихожу до наступних висновків. Згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. За змістом ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п.2.1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 р. N 1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за N 1413/27858, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Як вбачається з матеріалів справи, суд дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП на підставі належно досліджених та оцінених всіх доказів, наявних в матеріалах справи. Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 039714 від 02.05.2023 ОСОБА_1 на пропозицію працівників патрульної поліції пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Драгер на місці зупинки транспортного засобу, а також пройти огляд у медичному закладі відмовився у категоричній формі. Отже, доводи захисника про те, що протокол не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, тобто у ньому не викладено суті правопорушення, є гошослівними. Матеріалами справи встановлено, що пропозиція пройти огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння була проведена працівниками поліції у відповідності до вимог ст.266 КУпАП, із застосуванням технічних засобів відеозапису, що в свою чергу не вимагає обов`язкової присутності при цьому двох свідків. Встановлені судом обставини відповідають даним зафіксованим нагрудними камерами працівників поліції, що вбачається з долученого до матеріалів справи відеодиску. Отже, судом встановлено, що працівники поліції, на місці зупинки автомобіля, яким керував водій ОСОБА_1 , пропонували останньому пройти огляд на стан сп`яніння як на місці, так і у медичному закладі, що відповідає вимогам ст.266 КУпАП. Крім того в матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02 січня 2023 року в КНП Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань ТОР. В суді апеляційної інстанції захисник, посилаючись на Постанову ВП ВС № 9901/159/19 від 30.06.2022 року, вказує на те, що працівники поліції не забезпечили доставку ОСОБА_1 до медичного закладу з метою його огляду на стан сп`яніння, що є порушенням вимог Інструкеції та норм КУпАП, а отже відсутні підстави вважати, що останній відмовився від проходження такого огляду. В даними випадку такі доводи захисника є надуманими, оскільки позиція ВП ВС, викладена у вказаній вище постанові, не стосується обставин даної справи, які не є аналогічними тим, що викладені у ній, а стосується виключно порядку огляду особи у медичному закладі та виключно у присутності працівників поліції, які зобов`язані її туди доставити з метою проведення огляду. В даному випадку ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у медичному закладі, а отже у працівників поліції не виникло обов`язку примусово доставляти останнього у медичний заклад. Також із долученого відеозапису поліцейських вбачається, що патрульними поліції ОСОБА_1 було належним чином роз`яснено підстави огляду, вказано про виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння та роз`яснено процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також його права, передбачені ст.268 КУпАП. Твердження апелянта, що транспортним засобом він не керував спростовуються відеозаписом наданим свідками та долученим до матеріалів справи, де вбачається, що 02.05.2023 о 21 год. 00 хв. на бульварі С.Петлюри в м. Тернополі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Renault» моделі «Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_1 . Вказані обставини підтверджуються також письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що долучені до матеріалів справи, згідно яких вони були очевидцями факту керування транспортним засобом марки «Renault» моделі «Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_1 водієм із ознаками алкогольного сп`яніння та намагались йому перешкодити, після чого викликали працівників поліції. Доводи апелянта, що працівники поліції його не зупиняли є неспроможними, оскільки останні прибули у зв`язку із повідомленням на лінію 102, щодо керування ним автомобілем із ознаками алкогольного сп`яніння, що підтверджується, рапортами інспекторів роти №4 УПП в Тернопільській області, електронним рапортом чергової частини. При цьому на місці події ОСОБА_1 не заперечував, що транспортним засобом керував саме він. Отже, доводи апелянта, викладені у скарзі не впливають на правильність встановлених обставин у справі та не скасовують відповідальність ОСОБА_1 за порушення ним вимог п.2.5 ПДР України та вчинення ним даного адмінправопорушення. Відповідно до вимог ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Суд дійшов вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Будь-яких порушень судом першої інстанції під час розгляду справи, які б стали підставою для скасування по суті правильного судового рішення, під час перевірки його в апеляційному порядку не встановлено. Що стосується призначеного стягнення ОСОБА_1 , то воно судом першої інстанції визначено вірно з дотриманням вимог ст.ст. 33-35 КупАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, його сімейного стану, характеризуючих даних, місця роботи, враховано відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність за вчинене правопорушення та визначено стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. Отже, судом першої інстанції в повній мірі враховано вимоги з якими закон пов`язує призначення стягнення, а також ті, на які вказує апелянт у своїй скарзі, а тому його доводи про скасування постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, у зв`язку із чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін. На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 травня 2023 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя