Ухвала КАС ВС № 200/4968/22
від 09.10.2023 · АдміністративнаУХВАЛА 09 жовтня 2023 року Київ справа №200/4968/22 адміністративне провадження №К/990/32524/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гімона М.М., суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2023 у справі № 200/4968/22 за позовом Приватного акціонерного товариства «ІНТЕР АГРОЛАЙН» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС України у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 26.09.2023 до суду через підсистему «Електронний Суд» надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Донецькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, (далі - ГУ ДПС) на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2023 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.03.2023. Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, колегія суддів виходить з такого. З касаційної скарги вбачається, що ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2023 апеляційну скаргу ГУ ДПС у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків шляхом надання оригіналу квитанції про оплату судового збору, а також заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням обґрунтованих причин для такого поновлення. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку. 04.08.2023 ГУ ДПС подало клопотання, в якому просило продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору на 30 днів, оскільки податковий орган не має можливості виконати вимоги ухвали суду у визначений строк. На обґрунтування клопотання ГУ ДПС посилалось на неналежне фінансування та обставини введення воєнного стану. Ухвалою від 09.04.2023 суд продовжив ГУ ДПС строк на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали суду для усунення недоліків апеляційної скарги. На виконання вимог ухвали відповідачем надано платіжне доручення про сплату судового збору. Однак клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не подано. Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційним судом встановлено, що вперше апеляційну скаргу у цій справі було подано в строки, визначені процесуальним законодавством. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2023 апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору. Ухвалою апеляційного суду від 01.05.2023 за клопотанням ГУ ДПС було продовжено строк для усунення недоліків. Ухвалою апеляційного суду від 23.05.2023 у задоволенні клопотань ГУ ДПС про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з не усуненням недоліків. Вдруге апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 13.03.2023 подано 19.07.2023, тобто через 4 місяці після ухвалення рішення, що свідчить про пропуск строку на апеляційне оскарження. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що ухвалу від 09.08.2023 отримано скаржником того ж дня, 18.08.2023 сплачено судовий збір, однак, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не подано, зв`язку з чим є підстави для застосування наслідків, передбачених пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України. Водночас апеляційний суд зазначив, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги. Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку. Обставини звернення з первинною апеляційною скаргою вчасно, не означає, що після її повернення повторне звернення можливе у будь-який довільний строк, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Також зазначив, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного поновлення скаржнику процесуального строку на звернення до суду з повторною апеляційною скаргою. У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для продовження строку усунення недоліків є поважними, а судом не враховано, що ДФС не мало можливості сплатити судовий збір. Водночас, при повторному зверненні було сплачено судовий збір, а пропуск строку при повторному звернені є незначним. Отже, не подання апеляційної скарги у зв`язку з неможливістю сплати судового збору є об`єктивною причиною пропуску такого строку та дає підстави для його поновлення. Касаційна скарга також містить посилання на постанови Верховного Суду, за змістом яких суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість поновлення пропущеного процесуального строку через відсутність фінансування суб`єкта владних повноважень. Звертає увагу на обставину введення на території України воєнного стану, яка на форс-мажорну обставину. Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду. Варто звернути увагу на те, що повторне звернення з апеляційною скаргою у цій справі відбулося 19.07.2023, тобто майже через два місяці з дня отримання копії ухвали суду про повернення вперше поданої апеляційної скарги, однак, до такої так і не було долучено документ про сплату судового збору. За змістом відомостей, що містяться в матеріалах електронної справи, сформованої судом апеляційної інстанції, ані у повторно поданій апеляційній скарзі, ані в інших процесуальних документах, поданих на виконання вимог ухвал суду від 26.07.2023 і 09.08.2023, скаржник так і не порушив питання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження судового рішення. Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. В даному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало саме те, що скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. У касаційній скарзі відсутні доводи про те, що ГУ ДПС подавалася відповідна заява на виконання вимог ухвали суду від 26.07.2023 про залишення апеляційної скарги без руху та від 09.08.2023 про продовження строку на усунення недоліків, а її обґрунтування зводиться до неможливості своєчасно сплатити судовий збір. Суд касаційної інстанції зазначає, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. У наведених скаржником справах Верховним Судом сформовано висновки з урахуванням конкретних установлених фактичних обставин у справі, залежно від яких були відповідним чином застосовані норми процесуального права. Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,
УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2023 у справі № 200/4968/22 за позовом Приватного акціонерного товариства «ІНТЕР АГРОЛАЙН» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС України у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіМ.М. Гімон Л.І. Бившева І.А. Васильєва