Постанова Дніпровський апеляційний суд № 183/4919/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/2166/23 Справа № 183/4919/23 Суддя у 1-й інстанції - Олійник А. В. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 жовтня 2023 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 червня 2023 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ВСТАНОВИВ: Зміст оскарженого судового рішення. Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 червня 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень 00 копійок. Згідно з постановою суду першої інстанції, 19.03.2023 року близько 11 год. 20 хв. військовослужбовець військової служби ОСОБА_1 перебував на території тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 , що розташована на території м. Куп`янськ Харківської області, у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком лікаря № 1003, результат 1,59 проміле, в умовах особливого періоду, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк апеляційного оскарження, постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження посилається на те, що суд розгляну справу без його участі, не повідомив про час та дату судового засідання, копію постанови не надіслав, чим порушив вимоги ст. 268. 285 КУпАП. З постановою ознайомився тільки 20.09.2023, коли адвокат ознайомився з матеріалами справи і 27.09.2023, тобто протягом десятиденного строку апеляційного оскарження подав апеляційну скаргу. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається порушення порядку складення протоколу про адміністративне правопорушення, а також проведення огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння, передбаченого ст. 266-1 КУпАП, а саме: протокол підписаний не ним, а іншою невідомою особою, у медичному висновку підпис взагалі відсутній; огляд проведений без відповідного направлення службової особи, без залучення двох свідків та без проведення відеозапису, а також з порушенням Інструкції № 300, затвердженої наказом Служби зовнішньої розвідки України від 14 серпня 2018 року; під час проведення огляду лікар надав йому мундштук, який не був запечатаний, що могло вплинути на результати огляду, а на його прохання взяти зразки крові, йому було відмовлено; відмовлено було і у його проханні надати сертифікат на технічний прилад Алкофор 107, яким був проведений огляд, а будь-які докази періодичного калібрування приладу у справі відсутні. Крім того зазначає, що його дії кваліфіковані за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП за ознакою вчинення в умовах особливого періоду, в той же час до протоколу не долучені докази дії в Україні особливого періоду та воєнного стану, тому в умовах відсутності рішення про оголошення війни або мобілізації, чи закінчення строків для мобілізації, особливий період не діє. Позиції учасників апеляційного процесу. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час і дату судового засідання в суді апеляційної інстанції він повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив та заяву про відкладення судового засідання не подавав, що не перешкоджає проведенню апеляційного провадження без його участі, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП. Мотиви апеляційного суду. Щодо поновлення строку апеляційного оскарження. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником... Апеляційна скарга, подана після її закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Вирішуючи питання про поновлення строку апеляційного оскарження, апеляційний суд виходить з того, що ОСОБА_1 дійсно не був повідомлений належним чином про час і дату судового засідання в суді першої інстанції, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про направлення йому повістки про виклик до суду та про вручення йому такої повістки. Також в матеріалах справи відсутні відомості про направлення йому копію оскарженої постанови в порядку ст. 285 КУпАП, у зв`язку з чим, а також, враховуючи, що він є військовослужбовцем і проходить військову службу, апеляційний суд вважає, що для забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, необхідно задовольнити клопотання та поновити строк апеляційного оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин. Щодо доводів апеляційної скарги по суті. Перевіривши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , які зводяться до процесуальних порушень порядку складення адміністративного протоколу та проведення медичного огляду на стан сп`яніння, зокрема відсутності свідків, відеозапису, направлення на проведення огляду, доказів дії в Україні особливого періоду, апеляційний суд, доходить наступних висновків. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення. Апеляційний суд вважає, що вищезазначених вимог закону суд першої інстанції дотримався в повній мірі, а викладений в постанові висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме перебування останнього на території тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду, відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на доказах, наявних в матеріалах справи. Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 ґрунтується на доказах, наявних в матеріалах справи і з таким висновком погоджується суд апеляційної інстанції. Так, вина повністю доведена підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДНХІ № 2/2402, складеним уповноваженою особою, з дотриманням вимог статей 254 - 256 КУпАП, в якому зафіксована процедура проведення відповідного огляду та інші фактичні обставини правопорушення, а також висновком лікаря Куп`янської ТМО поліклініки № 1003 відповідно до якого, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, результат 1,59 проміле. Відповідно до висновку лікаря особу ОСОБА_1 встановлено на підставі його військового квитка № НОМЕР_2 , копія якого долучена до матеріалів справи. Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення та медичного висновку, ОСОБА_1 для проведення медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння був доставлений під супроводом посадової особи начальника патруля групи ВСП м. Куп`янськ головного сержанта ОСОБА_2 . За змістом ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є належним джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення і оцінюється у сукупності з іншими доказами у справі. В той же час, протокол не може бути єдиним доказом для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності і суд оцінює сукупність доказів з точки зору їх достатності. Отже, виходячи з вищевикладеного, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про підроблення підпису у протоколі, оскільки як встановлено на підставі вищенаведених доказів, такий огляд дійсно проводився, особа встановлена лікарем, який проводив медичний огляд та копією військового квитка ОСОБА_1 , долученого до матеріалів справи. Крім того, факт проведення огляду підтверджує в апеляційній скарзі і сам ОСОБА_1 , посилаючись на те, що під час застосування газоаналізатора йому начебто була надана розпечатана трубочка. Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про порушення порядку проведення медичного огляду, з огляду на наступне. Відсутність сертифікату проведення періодичного калібрування у матеріалах справи, не спростовує його результати, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості, що ОСОБА_1 вимагав надати йому такий сертифікат. Крім того, процедура огляду в медичному закладі відрізняється від проведення огляду в порядку ч. 2 ст. 266-1 КУпАП, посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Медичний огляд лікарем, окрім застосування спеціальних технічних засобів, включає ще й загальний медичний огляд особи, її стану та відповідних симптомів, про що складається акт медичного обстеження та на сукупності виявлених ознак лікар складає медичний висновок. Необґрунтованими є і доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про порушення порядку проведення медичного огляду, оскільки не були залучені два свідка та не проводилась відеофіксація. Так за змістом ч. 6 ст. 266-1 КУпАП, застосування спеціальних технічних засобів відеозапису або залучення двох свідків під час проведення огляду, здійснюється тільки у випадку, коли огляд військовослужбовця проводить уповноважена посадова особа із використанням спеціальних технічних засобів та тестів. У цій справі огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 проводила не посадова особа Військової служби правопорядку у Збройних Силах України із використанням спеціальних технічних засобів та тестів, а лікар в медичному закладі, тому були відсутні підстави для застосування спеціальних технічних засобів відеозапису або залучення двох свідків. Стосовно доводів ОСОБА_1 про не долучення до протоколу доказів, що в Україні діє особливий період, у зв`язку з чим вважає недоведеною кваліфікацію його дій за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає такі доводи безпідставними з огляду на наступне. Відповідно до ст. 1 Закону України Про оборону України особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Указом Президента України № 58/2023 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 06 лютого 2023 року, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено,

1. На часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ, та Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-ІХ), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Правопорушення за вчинення якого ОСОБА_1 визнаний винуватим, він вчинив 19 березня 2023 року, тобто в період дії воєнного стану, відповідно в період дії особливого періоду за визначенням ст. 1 Закону України Про оборону України, тому його доводи є неприйнятними, а кваліфікація його за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП за ознакою вчиненні особою в умовах особливого періоду є правильною. Апеляційний суд вважає безпідставними посилання ОСОБА_1 на порушення відповідної Інструкції № 300, затвердженої наказом Служби зовнішньої розвідки України від 14 серпня 2018 року, оскільки ця Інструкція регламентує порядок складання протоколів про військові адміністративні правопорушення стосовно військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені ст. 172-20 КУпАП. В той же час, з матеріалів справи не слідує, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Служби зовнішньої розвідки України. Поряд з цим, порушень Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 23 жовтня 2021 року № 329 та положень ст. 266-1 КУпАП, які були б підставою для визнання протоколу недопустимим доказом та скасування постанови суду і закриття провадження у справі, апеляційним судом не встановлено. Апеляційний суд вважає слушними доводи апеляційної скарги про недотримання судом першої інстанції вимог ст. 268, 277-2 КУпАП, а саме, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять відомостей про направлення повідомлення про виклик ОСОБА_1 до суду, що у даному випадку є порушенням норм процесуального права. В той же час, суд апеляційної інстанції призначив судове засідання про яке заздалегідь повідомив, як самого ОСОБА_1 , так і його адвоката, який ознайомлювався з матеріалами справи в суді першої інстанції, для забезпечення особистої участі в судовому засіданні ОСОБА_1 з метою усунення порушення, допущеного судом першої інстанції та реалізації останнім своїх прав, передбачених ст. 268 КУпАП. Проте останній до суду не з`явився, був повідомлений про час та дату апеляційного розгляду належним чином, заяв про поважність причин неявки, про відкладення судового засідання або про проведення судового засідання в режимі відеоконференції до суду не подав, тому апеляційний розгляд проведений без його участі на підставі ч. 6 ст. 294 КУпАП. При розгляді справи судом, порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає необхідним апеляційну скаргу захисника Тєвєлєва А. М. залишити без задоволення, а постанову місцевого суду без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд - П О С Т А Н О В И В: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження задовольнити та поновити йому строк апеляційного оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 червня 2023 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя О. П. Піскун