Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/8877/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 03 жовтня 2023 року м. Дніпросправа № 160/8877/23 Суддя І інстанції Верба І.О. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Бишевської Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому, просила: - визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 12.04.2023 року №912100186967 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 року, з якої сплачені страхові внески, передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 10.04.2023 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 10.04.2023 року. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга обґрунтована протиправністю відмови пенсійного органу у призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 року, з огляду на те, що позивачу була призначена пенсія за Списком №2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підставі та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» звернулась вперше. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до протоколу від 18.01.2005 № 81458 позивачу призначено пенсію, вид пенсії за віком, шифр пенсії 104, умови призначення робота за Списком № 2, призначено відповідно до нового Закону з 19.11.2004. Органом Пенсійного фонду позивачу здійснені перерахунки пенсії: - рішення від 07.11.2018 № 912100186967: шифр та вид пенсії 104, пенсія за віком; умови призначення Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; вид перерахунку зміна стажу [СС>=24 місяці] (абзац 1, 2 частини 4 статті 42 Закону № 1058-IV); перерахунок здійснено з 01.11.2018; - рішення від 03.11.2020 № 912100186967: шифр та вид пенсії 104, пенсія за віком; умови призначення Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; вид перерахунку зміна стажу [СС>=24 місяці] (абзац 1, 2 частини 4 статті 42 Закону № 1058-IV); перерахунок здійснено з 01.11.2020; - рішення від 18.11.2022 № 912100186967: шифр та вид пенсії 104, пенсія за віком; умови призначення Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; вид перерахунку зміна стажу [СС>=24 місяці] (абзац 1, 2 частини 4 статті 42 Закону № 1058-IV); перерахунок здійснено з 01.11.2022. 10.04.2023 ОСОБА_1 звернулась до відділу обслуговування громадян № 16 (сервісний центр) із заявою про перерахунок пенсії, вид перерахунку перехід на інший вид. Згідно із рішенням відділу перерахунків пенсій № 2 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ в Полтавській області від 12.04.2023 № 912100186967: - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ) звернулась із заявою від 10.04.2023 № 2636 щодо перерахунку пенсії для переходу з пенсії за віком на пільгових умовах по СП № 2 на пенсію за віком; - аналіз наданих документів свідчить, що ОСОБА_2 була призначена пенсія за віком на пільгових умовах по СП № 2 з 19.11.2004; - вирішено відмовити ОСОБА_1 в переведенні перерахунку пенсії перехід на інший вид пенсії згідно заяви від 10.04.2023 № 2636, оскільки законодавством не передбачено перехід з пенсії за віком на пільгових умовах на пенсію за віком. Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом. Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, виходить з наступного. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-IV (надалі - Закон України №1058-IV). Статтею 1 Закону України №1058-ІV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом. Положеннями ст.9 Закону України №1058-ІV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Відповідно до ст.10 Закону України №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором. Частиною 1 ст.26 Закону України №1058-ІV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років. При цьому, відповідно до ст.27 Закону України №1058 розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи. Згідно з ч.2 ст.40 Закону України №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. У разі відсутності на день призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначенні середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії. Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до ч.5 п`ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь. Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої ч.3 ст. 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою: Зд=Д/Тх-100%, де Д - сума доплати, здійснена відповідно до ч.3 ст.24 цього Закону; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці. У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії. При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пп.8, 13 і 14 ст.11 цього закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абз.3 ч.1 ст.24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати. Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону України №1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. За змістом ч.3 ст.45 Закону України №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Відтак, наведені приписи свідчать про те, що лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми ч.3 ст.45 Закону № 1058-ІV в частині застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Як вбачається з матеріалів справи, позивачу призначено пенсію відповідно до Закону № 1058-ІV з 19.11.2004, вид пенсії за віком, шифр пенсії 104, умови призначення робота за Списком № 2 (протокол від 18.01.2005 № 81458). Так, відповідно до пункту 2 розділу ХV Закону № 1058-ІV, який набрав чинності з 01.01.2004, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах за списком № 1 та на інших роботах за списком № 2, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому, відповідно до пункту 15 розділу ХV Закону № 1058-ІV (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії) визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Тобто, норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Далі Закон №1788-ХІІ), у такому випадку, підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неврегульованості певного питання у Законі України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Враховуючи те, що у спірному випадку, ОСОБА_1 призначена пенсія за віком на підставі Закону № 1058-ІV з урахуванням положень Закону №1788-ХІІ, то у пенсійного органу були відсутні законодавчі підстави для переведення її з пенсії, призначеної за Законом №1788-ХІІ на пенсію за Законом №1058-ІV і застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 року, з якої сплачені страхові внески. Разом з тим, посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постанові від 23.10.2022 у справі №528/196/17 є помилковими, та такими, що не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки у справі, яка розглядалась Верховним Судом, особа звернулась за призначенням пенсії за віком за нормами Закону № 1058-ІV вперше, в той час, як у цій справі позивачу вже була призначена пенсія за нормами цього Закону. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог. Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову у задоволені адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін. Доводи апеляційної скарги позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення. На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 311, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2023 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 03 жовтня 2023 року. Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов суддя С.В. Сафронова суддя Н.А. Бишевська