Постанова 4824 № 753/2784/23

справа № 753/2784/23 головуючий у суді І інстанції Коренюк А.М. провадження № 22-ц/824/9305/2023 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О. П О С Т А Н О В А Іменем України 04 жовтня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А. розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 04 квітня 2023 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, - В С Т А Н О В И В: В лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом та просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 житловою площею 41,76 кв.м., загальною площею 73,30 кв.м., яка належала на праві власності ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 04 квітня 2023 рокупозовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через порушення норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що в позовній заяві вона визначила ціну позову у сумі 507 410 грн. відповідно до Звіту про оцінку майна, складеного 13 лютого 2023 року ТОВ «БРАВО-ГРУПП», виходячи із якої вона сплатила судовий збір в розмірі 5 074, 10 грн. З урахуванням наведеного, позивач в своїй позовній заяві не сама визначила ціну позову, а виходячи із Звіту про оцінку майна, складеного 13 лютого 2023 року ТОВ «БРАВО-ГРУПП» на підставі Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Дане товариство має відповідні повноваження на складання оціночної вартості в тому числі об`єктів нерухомості, які долучені до Звіту, і на час пред`явлення позову даний звіт ніким не оспорений та не скасований чи визнаний неправомірним. За таких обставин, у суду першої інстанції були відсутні підстави для повернення позовної заяви з підстав, викладених в ухвалі від 04 квітня 2023 року, оскільки позовна заява відповідає вимогам ст. 175-177 ЦПК України, а саме: позивачем визначена ціна позову відповідно до Звіту про оцінку майна від 13 лютого 2023 року; надано платіжний документ про сплату судового збору у встановленому законом розмірі, виходячи із 1 відсотка ціни позову; в позові зазначено учасниками справи всіх спадкоємців за законом відповідно до вимог ст. ст. 42, 48 ЦПК України; позивач до позовної заяви додала її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів відповідно до положень ч. 1 ст. 177 ЦПК України. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вказує про те, що позовна заява ОСОБА_1 відповідає формі і змісту, передбачених ст. 175 ЦПК України, а ухвала судді про залишення її без руху містить формальні підстави і як наслідок повернення позовної заяви, є перешкоджанням праву позивача на доступ до правосуддя. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зокрема, про повернення заяви позивачеві (заявникові), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 03 березня 2023 року позовна заява залишена без руху з підстав того, що: не вірно зазначена ціна позову за правилом ст. 176 ЦПК України на час звернення до суду (не проведена оцінка нерухомого майна станом на час звернення до суду), що суперечить п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, адже квартира в м. Києві площею 73, 30 кв. м. не може оцінюватись в 507 410 грн., відповідно не надано платіжного документа про належну сплату судового збору згідно дійсної ціни позову (за вимогу майнового характеру) - 13 420 грн. 00 коп. відповідно до Закону України «Про судовий збір», не зазначені всі особи, на права та обов`язки яких впливають спірні правовідносини, відповідно не виконані вимоги ч.1 ст. 177 ЦПК України - не надано копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів для вказаних осіб (спадкові правовідносини). 21 березня 2023 року з метою усунення недоліків, зазначених в ухвалі Дарницького районного суду міста Києва від 03 березня 2023 року, позивач подала заяву про усунення недоліків, в якій зазначила, що, на її думку недоліки позовної заяви відсутні, позивачем зазначено ціну позову, виходячи з інформації, зазначеної у звіті про оцінку майна та відповідно сплачено судовий збір. Вказувала, що незгода судді місцевого суду із визначеною позивачем ціною позову не може бути підставою для залишення позову без руху. Щодо інших учасників справи та додатків для них, позивач вказала, що після смерті її батька відкрилася спадщина за законом і спадкоємцями першої черги є його дочка (позивач) та його дружина і мати позивача - ОСОБА_2 (відповідач). Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 04 квітня 2023 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги ухвали Дарницького районного суду від 03 березня 2023 року позивачем не усунуті. Згідно з частинами першою-третьою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Відповідно до ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Частиною 2 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Згідно частини третьої ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_1 визначила ціну позову у сумі 507 410 грн., що встановлена відповідно до звіту про оцінку майна, складеного 13 лютого 2023 року ТОВ «БРАВО-ГРУПП» (а.с.25-26). Згідно з ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи. Таким чином, нормами ЦПК України передбачена можливість попереднього визначення розміру судового збору самим судом у разі, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо. Отже, процесуальним законом урегульовано правовий алгоритм дій суду для визначення розміру судового збору у випадку незгоди з визначеною позивачем ціною позову. Водночас чинним цивільним процесуальним законодавством України не передбачено повноважень суду щодо залишення позовної заяви без руху з метою зобов`язання позивача надати суду докази, що підтверджують реальну вартість спірного майна на момент пред`явлення позову для визначення розміру судового збору. Тому, з огляду на положення частини другої статті 6 Закону України «Про судовий збір» та частини другої статті 176 ЦПК України колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у випадку, якщо він вважав, що ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна, мав здійснити розгляд справи по суті та встановити ціну позову при розгляді справи і розподілити судові витрати за результатами такого розгляду відповідно до статті 141 ЦПК України, а не повертати позовну заяву заявнику. Крім того, доводи суду першої інстанції в частині, що позивач не вказала всіх осіб, на права та обов`язки яких впливають спірні правовідносини та відповідно не надала для них копії позовної заяви з додатками є необґрунтованими, оскільки позивач і в позовній заяві, і в заяві про усунення недоліків вказувала про те, що після смерті її батька відкрилася спадщина за законом і спадкоємцями першої черги є його дочка (позивач) та його дружина і мати позивача - ОСОБА_2 (відповідач). Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Окрім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції. Дослідивши матеріали поданої позовної заяви, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для залишення без руху позову і у зв`язку з недотриманням вимог частини четвертої статті 175, частини четвертої статті 177 ЦПК України. Таким чином, є обґрунтованими доводи апелянта, наведені в апеляційній скарзі, про те, що чинним процесуальним законодавством не зобов`язано позивача проводити актуалізацію ринкової вартості майна, що є предметом позову, з урахуванням Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» на стадії подання позовної заяви. Суд першої інстанції не взяв до уваги доводи та аргументи позивача, належним чином їх не проаналізував, аргументів на їх спростування не навів та досить формально підійшов до вирішення питання про повернення позовної заяви. Виходячи з наведеного, суд зробив помилковий висновок про повернення позовної заяви, що призвело до неправильного вирішення питання та постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. За змістом ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали. На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 379, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 04 квітня 2023 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Судді Фінагеєв В.О. Кашперська Т.Ц. Яворський М.А.